Справа № 643/3232/24
Провадження № 2-о/643/200/24
08.04.2024 м. Харків
Суддя Московського районного суду м. Харкова Крівцов Д.А., розглянувши матеріали заяви адвоката Ястребової Євгенії Богданівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини
ОСОБА_3 (представник заявника), яка діє в інтересах ОСОБА_1 (заявник), звернулась до суду з заявою, в якій просить встановити факт, що заявник самостійно виховує та утримує неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування заяви зазначено, що метою встановлення даного факту є два фактори. Перший - на підставі ч. 3 ст. 160 ЦПК України якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою. ОСОБА_5 прийнято рішення проживати разом з батьком, але звертаючись до норм ЦК України, а саме частини 2 статті 29, в якій передбачено, що фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом. Відповідно до статті 13 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» вільний вибір місця проживання обмежується в адміністративно-територіальних одиницях, які знаходяться: на територіях, щодо яких введено воєнний або надзвичайний стан. Так як ЦК України передбачено, що дитина у віці 14-18 років самостійно обирає місце проживання, але в силу обставин сьогодення, а саме введення воєнного стану на території України, цього зробити неможливо, тому даний факт самостійного виховання та утримання дитини можливо встановити виключно судом. Другим фактором є те, що встановлення такого факту необхідно з метою можливості пересування з дитиною без документальної згоди матері, зняття дитини з реєстрації місця проживання та реєстрації дитини за новим місцем проживання, можливості забезпечити дитині відпочинок та оздоровлення. Також це є необхідним для оформлення та отримання належних соціальних виплат, так як дитина навчається в Харківському національному університеті радіоелектроніки, за навчання якої сплачує заявник. Встановивши такий факт, батько може значно зекономити на оплаті навчання, завдяки державним цільовим підтримкам деяким категоріям громадян. У навчальному закладі для отримання пільг по оплаті за навчання, необхідно надати докази, що батько сам виховує дитину.
Заява подана в порядку окремого провадження. В якості заінтересованої особи зазначена матір дитини.
Вирішуючи питання щодо наявності підстав для відкриття провадження у справі, суд керується таким.
Положеннями ч. 2 ст. 315 ЦПК України передбачено, що у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, ніж перелічені в ч. 1 вказаної статті, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10.04.2019 у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблений висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що встановлення факту самостійного виховання малолітнього сина батьком без участі матері необхідне заявникові для забезпечення можливості захисту, не тільки прав та інтересів батька, а й прав та інтересів дитини.
Разом з цим, суд вважає, що саме по собі встановлення судом факту виховання та утримання дитини батьком без участі матері не породжує для заявника юридичних наслідків у правовідносинах з заінтересованою особою, тобто від встановлення вказаних фактів не буде залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав останнього у правовідносинах із заінтересованою особою. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.
Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Зокрема, мати (батько) має право звернутися до суду з позовом про позбавлення другого з батьків батьківських прав через ухиляння його від виконання своїх обов'язків з виховання дитини.
При цьому одночасно з позбавленням батьківських прав суд може на вимогу позивача або з власної ініціативи вирішити питання про стягнення аліментів на дитину.
Жодний нормативно-правовий акт, що регулює сімейні відносини та захист прав дітей, не зобов'язує підтверджувати факт відсутності участі батьків у вихованні дитини, або підтверджувати його безумовну та одноосібну участь у вихованні та піклуванні.
Такий факт може бути підтверджений за рішенням суду виключно в разі вирішення питання щодо позбавлення особи батьківських прав.
Отже, захист порушених прав у зв'язку з тим, що один із батьків не приймає участі у вихованні дітей, тобто самоусунувся від виконання батьківських обов'язків, має розглядатись в іншому порядку, передбаченому законом.
Згідно з ч. 3 ст. 294 ЦПК України справи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду. Інші особливості розгляду цих справ встановленні цим розділом.
Таким чином, вимоги заявника про встановлення факту самостійного виховання і утримання батьком малолітнього сина без участі матері не є вимогами, які підлягають розгляду в порядку окремого провадження в розумінні положень ст. 293, 315 ЦПК України.
Аналогічні висновки щодо застосування норм права та відсутності підстав для розгляду в порядку окремого провадження вимоги про встановлення факту, яка пред'явлена заявником в даній справі, викладені в постановах Харківського апеляційного суду від 29.11.2023 у справі № 638/13263/23, Рівненського апеляційного суду від 08.02.2024 у справі № 569/17296/23, Рівненського апеляційного суду від 12.12.2023 у справі № 559/2707/23.
При цьому суд звертає увагу, що матеріали заяви не містять доказів того, що виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника або дитини залежать від встановлення факту, з приводу якого подана заява.
Ураховуючи наведене, суд не вбачає підстав для відступлення від вказаних вище висновків щодо застосуванням норм права судів апеляційної інстанції.
Згідно з ч. 4 ст. 315 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право.
Ураховуючи вищенаведене та останню релевантну практику застосування норм права судів апеляційної інстанції, суд на підставі ч. 4 ст. 315 ЦПК України відмовляє у відкритті провадження у справі.
Керуючись ст. 258-261, 315, 353, 354 ЦПК України
Відмовити у відкритті провадження в цивільній справі за заявою ОСОБА_3 , яка діє в інтересах ОСОБА_1 , заінтересована особа: ОСОБА_2 , про встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком неповнолітньої дитини.
Роз'яснити заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення. Учасник справи, якому повний текст ухвали не було вручено у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому повного тексту ухвали. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя Д.А. Крівцов