03.04.2024
Справа №642/5971/21
Номер провадження 1-кс/642/2636/23
Іменем України
03 квітня 2024 року слідчий суддя Ленінського районного суду м. Харкова ОСОБА_1 за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду в м. Харків клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві ОСОБА_4 у кримінальному провадженні № 42018220000000390 від 19.03.2018 про надання дозволу на затримання з метою приводу підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.189 КК України, -
Слідчий звернувся до суду з вказаним клопотання посилаючи на те, що старшим слідчим другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42018220000000390 від 19.03.2018 за ознаками складу кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.189 КК України.
Як зазначено у клопотанні, ОСОБА_5 будучи працівником правоохоронного органу, а саме - інспектором МЗНС та ЗЦЗ ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області, діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, з наміром, спрямованим на незаконне заволодіння чужим майном шляхом вимагання, у невстановлений у ході досудового розслідування час, з метою примушування до виконання неіснуючого цивільно-правового зобов'язання, а саме повернення грошових коштів, нібито, за оренду приміщення та обладнання, і вступив у злочинну змову із співробітниками Вовчанського РВ ГУМВС України в Харківській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також директором ТОВ «Європласт» ОСОБА_8 .
Згідно розподілених ролей, 09.07.2015 близько 19 год. 30 хв., перебуваючи у під'їзді буд. АДРЕСА_1 ОСОБА_6 реалізуючи раніше обумовлений план співучасників, висловивши погрози застосування фізичної сили, примусив ОСОБА_9 . прослідувати разом із ним, після чого, застосувавши фізичну силу, яка виразилась у штовханні потерпілого, вивівши ОСОБА_9 з під'їзду та разом із ОСОБА_7 , який перебував біля під'їзду, посадили потерпілого до автомобілю «Чері Естар», д.н.з. НОМЕР_1 , за кермом якого перебував ОСОБА_5 .
Виконуючи заздалегідь обумовлений план, ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 відвезли на вказаному автомобілі ОСОБА_9 проти його волі до лісопосадки по вул. Ньютона в м.Харкові, куди на автомобілі «Шевролет Авео», д.н.з. НОМЕР_2 , прибув ОСОБА_8 , який висунув незаконну вимогу до ОСОБА_9 виконати неіснуюче цивільно-правове зобов'язання, а саме передати йому у майбутньому неіснуючий борг у сумі 1 700 000 грн. нібито за оренду приміщення та обладнання.
Після отримання відмови виконати неіснуюче цивільно-правове зобов'язання, ОСОБА_8 , будучи організатором вчинення кримінального правопорушення, діючи з прямим умислом та корисливим мотивом, з метою отримання неправомірний вигоди, віддав усне розпорядження співвиконавцям ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 спричинити ОСОБА_9 тілесні ушкодження, для примушення до виконання вказаної вимоги.
Після отримання вказаного розпорядження ОСОБА_5 схопив ОСОБА_9 за шию ззаду, намагаючись завалити останнього назад. Коли ОСОБА_9 впав на ліве коліно, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 почали наносити руками та ногами удари по спині, руках, нанесли не менш ніж 20 ударів. У ході побиття, ОСОБА_9 перемістився до дерева, де зміг підвестись. Перебуваючи у положенні стоячи, нагнувшись уперед, прикривав обличчя руками. ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 наносили удари руками та ногами у лобну ділянку голови, по ребрах. ОСОБА_7 наніс один удар у ділянку грудної клітини по центру ОСОБА_9 . Потім ОСОБА_9 перетягнули до автомобілю, де він перебував у положенні на присядках, ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 продовжили наносити йому численні удари ногами по спині, потиличній ділянці. Це продовжувалось близько двох годин. Всього по голові було завдано не менш 30 ударів, по тулубу не менш 40 ударів. Такі дії ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_7 були направлені на примушування ОСОБА_9 виконати неіснуюче цивільно-правове зобов'язання та безпідставне заволодіння грошовими коштами ОСОБА_9 .
Внаслідок злочинних дій ОСОБА_5 , ОСОБА_7 , ОСОБА_6 . 07.09.2016 ОСОБА_9 були спричинені тілесні ушкодження згідно висновку судово-медичної експертизи ХОБСМЕ № 4700-Ая/16 від 23.08.2016 у вигляді закритої черепно-мозкової травми та струсу головного мозку із легкими клінічними проявами, що є легким тілесним ушкодженням, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.
Тож ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення - злочину, передбаченого ч. 3 ст. 189 КК України, тобто вимога передачі чужого майна з погрозою насильства над потерпілим (вимагання), вчинена за попередньою змовою групою осіб, поєднана з насильством, небезпечним для життя та здоров'я особи.
Будучи неодноразово викликаним до прокуратури Харківської області для пред'явлення підозри, допиту як підозрюваного та обрання запобіжного заходу, ОСОБА_5 до прокуратури області не з'явився.
Так, прокуратурою області для забезпечення явки ОСОБА_5 02.03.2016 направлялась повістка про виклик для проведення допиту в якості свідка на 10.03.2016, яка йому вручена не була. У подальшому, родичам ОСОБА_5 08.02.2018 вручені повістки про виклик ОСОБА_5 для повідомлення про підозру на 19.02.2018. Окрім цього, слідчим 25.05.2016, 13.07.2016, 19.12.2016, 11.05.2017, 24.01.2018 направлялось доручення до оперативних підрозділів щодо встановлення місцезнаходження та організації явки ОСОБА_5 для проведення слідчих дій. Відповідно до рапортів оперативних співротбітників організація явки виявилась неможливою, у зв'язку з відсутністю ОСОБА_5 за місцем проживання.
Крім того, дружині ОСОБА_5 - ОСОБА_10 19.12.2018 вручено для передачі ОСОБА_5 повідомлення про підозру та повістку про виклик на 23.02.2018.
До теперішнього часу до слідчого ОСОБА_5 не з'явився, про причини неявки не повідомив
Зважаючи на викладені дії ОСОБА_5 , враховуючи тяжкість та обставини злочину, неодноразові неявки його до слідчого без поважних причин, відсутності ОСОБА_5 за місцем свого проживання, наявні реальні підстави вважати, що підозрюваний в подальшому може вживати незаконних заходів щодо впливу на потерпілого свідків у вказаному кримінальному провадженні з метою уникнути відповідальності за вчинений злочин, а також, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Обґрунтованість підозри ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також в ухилянні від слідства підтверджується:
- Заявою ОСОБА_9 про скоєння стосовно нього кримінального правопорушення;
- Протоколами допиту потерпілого ОСОБА_9
- Протоколами допиту свідків;
- Висновками судово-медичного експерта;
- Протоколом проведення слідчого експерименту;
- Протоколами огляду предметів та речових доказів;
- Протоколами впізнання;
- Рапортами про неможливість повідомлення ОСОБА_5 про явку до прокуратури для повідомлення про підозру, допиту як підозрюваного та обрання запобіжного заходу.
На цей час місце знаходження ОСОБА_5 не встановлено, що підтверджується матеріалами кримінального провадження.
Крім того, ОСОБА_5 на виклики слідчого не з'являється, мобільний телефон при дзвінках працівників прокуратури не бере, що дає підстави вважати, що останній переховується від органу досудового розслідування.
Слідчим, за погодженням із прокурором, до суду внесено клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 .
Слідчий зазначає, що в матеріалах кримінального провадження містяться достатні докази, що підтверджують винуватість підозрюваного ОСОБА_5 у вчиненні вказаних злочинів, а також дії, ОСОБА_5 під час досудового розслідування доводять наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч.1 ст.177 КПК України, у зв'язку з чим застосування більш м'якого запобіжного заходу є недостатнім для запобіганню ризикам та забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків. При цьому слід звернути увагу на те, що ОСОБА_5 вчинив злочин із застосуванням насильства, а відтак, наявні підстави для обрання для нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без застосування застави.
Відповідно до вимог ст.177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим, покладеним на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам:
- переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_5 на виклики слідчого не з'являється та місце знаходження останнього не встановлено;
- знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей або документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, ОСОБА_5 , працював у правоохоронному органі та має відповідні зв'язки та навички;
- незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, ОСОБА_5 , який в групі з іншими учасниками вчинив злочин, пов'язаний із застосуванням насильства, працював у правоохоронному органі та має відповідні навички, може вплинути на потерпілого чи свідків;
- перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином;
- вчиняти інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється обвинувачується.
За таких обставин слідчий просить надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу, для належного розгляду клопотання органу досудового розслідування про обрання стосовно ОСОБА_5 міри запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, у зв'язку з тим, що останній переховується від органу досудового розслідування.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання та прохав його задовольнити.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя вважає, що воно підлягає задоволенню.
Відповідно до ч.1 ст.188 КПК України прокурор, слідчий за погодженням з прокурором має право звернутися із клопотанням про дозвіл на затримання підозрюваного, обвинуваченого з метою його приводу для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Згідно ч.2 ст.188 КПК України, вказане клопотання може бути подане одночасно з поданням клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або зміни іншого запобіжного заходу на тримання під вартою.
До Ленінського районного суду м. Харкова направлено клопотання про застосування запобіжного заходу до підозрюваного ОСОБА_5 у вигляді тримання під вартою.
Відповідно до вимог ст.187 КПК України, слідчий суддя приймає рішення в порядку, передбаченому ч.2 і ч.3 ст.189 КПК України, тобто негайно в закритому судовому засіданні за участю прокурора.
Згідно до ч.4 ст.189 КПК України під час розгляду клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу, прокурор повинен довести, що зазначені в клопотанні про застосування запобіжного заходу обставини вказують на наявність підстав на тримання під вартою підозрюваного, а також є підстави вважати, що підозрюваний переховується від органів досудового розслідування, або одержавши відомості про звернення слідчого, прокурора до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу підозрюваний до початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу вчинить дії, які є підставою для застосування запобіжного заходу і зазначені в ст.177 цього Кодексу.
Відповідно до ч.3 ст.188 КПК України прокурор додає до клопотання документи, які підтверджують зазначені у пунктах 1, 2 ч.4 ст.189 Кодексу обставини.
Обґрунтованість підозри у скоєні вищевказаного кримінального правопорушення підтверджується наданими копіями матеріалів кримінального провадження.
Наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України підтверджується тим, що фактичне місцезнаходження ОСОБА_5 не встановлено, на виклики слідчого не з'являється , що свідчить про реальну можливість останнім ухилитись від слідства та суду.
Крім того, участь підозрюваного в розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є обов'язковою.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що клопотання слідчого про дозвіл на затримання з метою приводу для розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 в рамках даного кримінального провадження, є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню.
Крім того, враховуючи, що для розшуку ОСОБА_5 необхідно провести значну кількість процесуальних та слідчих (розшукових) дій, що займе тривалий проміжок часу, доцільно встановити термін дії ухвали на шість місяців.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 177, 183, 184, 187-191 КПК України, -
Клопотання старшого слідчого другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_4 про надання дозволу на затримання з метою приводу - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мирогоща, Дубенського району, Рівненської області, громадянина України, раніше працюючого інспектором МЗНС та ЗЦЗ ДПРЗ ГУ ДСНС України у Харківській області, з вищою освітою, раніше не судимого, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з метою його приводу до зали судових засідань Ленінського районного суду м. Харкова, для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Виконання ухвали про здійснення приводу доручити другому слідчому відділу (з дислокацією у м. Харків) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Полтаві.
Строк дії ухвали 6 (шість) місяців з дати її постановлення.
Згідно зі ст. 191 КПК України не пізніше тридцяти шести годин з моменту затримання ОСОБА_5 повинен бути звільнений або доставлений до слідчого судді, суду, який постановляє ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу.
Ухвала втрачає силу з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_5 до слідчого судді або через шість місяців із дати її постановлення, або в разі її відкликання прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1