Справа № 236/5215/21
Провадження № 2/202/1322/2024
05 квітня 2024 року Індустріальний районний суд м. Дніпропетровська
у складі: головуючого судді - Слюсар Л.П.,
за участю секретаря - Пеки Д.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Дніпро цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,-
22 грудня 2021 року до Краснолиманського міського суду Донецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області, про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивачі вказали, що спадщина відкрилася 20.05.2017 року та до складу спадщини ввійшла і земельна ділянка кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства, площею 0,2729 га (державний акт на право приватної власності на землю - ДН №044922, виданий ОСОБА_3 ).
ТОВ «Земельна біржа «Землемір» за заявою позивачів згідно з договором №93 від 15.11.2017 року зробив кадастрову зйомку земельної ділянки, сформував пакет документів даної земельної ділянки, підготував технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки. В технічній документації ТОВ «Земельна біржа» Землемір» не вказуючи на підстави зменшує площу земельної ділянки на 0,0404 га. ( 0,2759-0,0404 =0,2355 га.).
Вказали, що рішенням Краснолиманського міського суду Донецької області від 07 вересня 2018 року справа №236/1270/18 відмовлено у визнанні права власності на зазначену земельну ділянку.
В постанові Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року у справі №236/1270/18 наголошується, що земельна ділянка, кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, на яку просять позивачі визнати право власності не відповідає правовстановлюючими документам за своєю площею, метою та документи щодо її зміни суду не надані, тому у суду відсутні правові підстави для визнання за позивачами права власності на цю земельну ділянку.
Звернули увагу, що додатковий замір площі земельної ділянки показав відповідність розміру земельної ділянки правовстановлюючим документації. Так, 21.01.2019 року позивачі отримали в архівному відділі виконавчого комітету Лиманської ради копію рішення Виконавчого комітету Кіровської селищної ради від 19.06.2002 р. №60, згідно якого площа земельної ділянки була збільшена з 0,2520 га до 0,2759 га.
Зазначили, що 13.05.2019 року позивачі звернулися до ТОВ «Земельна біржа «Землемір» із заявою про виправлення помилок в документації, однак помилки в технічній документації не були виправлені, то підстав для перегляду постанови Донецького апеляційного суду від 30 січня 2019 року у зв'язку з нововиявленими обставинами не було.
Тому, 05.05.2019 року спеціалістами землевпорядної організації Донецька регіональна філія «ЦДЗК» зробили кадастрову зйомку земельної ділянки кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, площею 0,2759 га. та 09.07.2019 року технічна документація була виготовлена, а 22.07.2019 року державний кадастровий реєстратор перевірив та вніс електронний документ до Державного земельного кадастру.
Просили суд: визнати за ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Олександро-Калинове Костянтинівського району Донецької області і ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кіровськ, Краснолиманського району Донецької області, право власності в рівних частках кожному на земельну ділянку площею 0,2759 га, кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.
Ухвалою судді Краснолиманськогоміського суду Донецької області від 31 грудня 2021 року відкрито провадження у справі, призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженого Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX зі змінами, з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року в Україні введено воєнний стан.
Розпорядженням голови Верховного Суду від 14.03.2022 року за №7/0/9-22 «Про зміну територіальної підсудності судових справ в умовах воєнного стану (окремі суди Донецької, Запорізької та Харківської областей)» було змінено територіальну підсудність судових справ Краснолиманського міського суду Донецької області Індустріальному районному суду міста Дніпропетровська.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Індустріального районного суду м.Дніпропетровська від 27 жовтня 2023 року, головуючим суддею у справі визначено суддю Слюсар Л.П.
Ухвалою судді Індустріального районного суду м. Дніпропетровська Слюсар Л.П. від 31 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до провадження та призначено до розгляду у порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Індустріального районного суду м. Дніпропетровська від 22 грудня 2023 року закрито підготовче провадження у справі.
Позивачі в судове засідання не з'явилися. Відповідно до заяв, які наявні в матеріалах справи, просили суд проводити розгляд справи за їх відсутністю. Позовні вимоги підтримали з наведених в позові підстав та просили суд позов задовольнити.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлялись належним чином. Відповідно до заяв, які надійшли до суду, документи сформовані в системі «Електронний суд» 06.11.2023 року, 25.12.2023 року просили суд розглядати справу без участі їх представника за наявними матеріалами справи.
Суд вважає можливим розглядати справу у відсутності сторін за наявних у справі матеріалів.
Враховуючи, що сторони по справі в судове засідання не з'явились, відповідно до ст.247 ч.2 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд, дослідивши докази, вважає, що позовна заява підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що в провадженні Краснолиманського міського суду Донецької області перебувала цивільна справа №236/1270/18 за позовною заявою ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності .
Рішенням Краснолиманського міського суду від 07 вересня 2018 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного суду від 30.01.2019 року у справі №236/1270/18, рішення Краснолиманського міського суду Донецької області від 07 вересня 2018 року скасовано і ухвалено нове рішення, яким визнано за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , в рівних частках кожному в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 : - право власності на земельну ділянку площею 0,1500 га, кадастровий номер 1423055700:01:000:1134, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд;
- право власності на земельну ділянку площею 0,0498 га, кадастровий номер 1423055700:01:000:1135 за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого присадибного господарства;
- право власності на три четвертих частини житлового будинку з відповідною часткою господарсько-побутових будівель та споруд, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 .
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 , ОСОБА_2 до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку площею 0,2355 га, кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого підсобного господарства, відмовлено.
При розгляді справи судом щодо земельної ділянки площею 0,2355 га кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого підсобного господарства, то позивачем на підтвердження права на земельну частку надано також рішення виконавчого комітету Кіровської селищної ради від 24 грудня 1997 року № 153 «Про внесення пропозиції щодо передачі земельної ділянки у приватну власність» згідно якого внесено пропозицію про передачу безкоштовно із земель запасу Кіровської сільської ради у приватну власність гр. ОСОБА_3 , яка мешкає: АДРЕСА_1 , земельну ділянку для будівництва та обслуговування індивідуального житлового будинку та господарських будівель та споруд площею 0,2520 га .
Відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю від 28 травня 1998 року серії ІІ-ДН №044922 ОСОБА_3 , яка мешкає: АДРЕСА_1 на підставі рішення виконавчого комітету Кіровської селищної ради від 24 грудня 1997 року № 153 їй передається у приватну власність земельна ділянка площею 0,2520 га в межах згідно з планом. Також в вказаному акті вказані зміни у межах і розмірах земельної ділянки, де вказано рішення Кіровської селищної ради № 60 від 19.06.2002 року, згідно з якою площа земельної ділянки зросла на 0,0239 га і складає 0,2759 га
Апеляційним судом встановлено, повторний замір площі земельних ділянок показав, що кадастрова зйомка земельної ділянки, формування та погодження пакету документів даної земельної ділянки зроблено з порушенням ч. 1, ч. 2 ст. 28, ст. 30 Закону України «Про землеустрій». До наступного часу Товариство з обмеженою відповідальністю «Земельна біржа «Землемір» не внесла зміни до документації із землеустрою відповідно до вимог Закону України «Про землеустрій».
Відповідно до ч.4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 1216 Цивільного кодексу України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за законом або за заповітом.
Згідно зі ст. 1218 Цивільного кодексу України, до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ч. 5 ст. 1268 ЦК України, спадщина, не залежно від часу її прийняття належить спадкоємцеві з часу її відкриття.
Згідно з ч.1 ст. 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Відповідно до ст.79-1 Земельного кодексу України, вормування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Позивачами було замовлено технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі ( на місцевості).
Відповідно до ч.1 ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.
Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статтею 392 ЦК України визначено, що власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
У відповідності до п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року N 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.
У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Відповідно до копії рішення Виконавчого комітету Кіровської селищної ради від 19.06.2002 р. №60, про внесення змін до рішення виконкому від 24.12.1997 року №153 « Про передачу земельних ділянок у власність та видачу державних актів на право власності на землю», внесено зміни в частині передачі земельної ділянки гр. ОСОБА_3 , змінено конфігурацію та площу земельної ділянки переданої ОСОБА_3 в приватну власність для ведення особистого селянського господарства 0,2520 га збільшивши її на 0,0239 га та за рахунок земель селищної ради в АДРЕСА_1 .
Згідно з Витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 22.07.2019 року №НО-1405611282019 земельна ділянка кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, яка розташована: АДРЕСА_1 , цільове призначення для ведення особистого селянського господарства становить площу 0,2759 га.
Згідно з частиною 1 статті 29 ЗК України (в редакції від 05.05.1993 року), припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.
Як вбачається із статті 125 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Відповідно до Технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) складений Державним підприємством «Центр державного земельного кадастру» Донецька регіональна філія, мається Акт встановлення (погодження) меж земельної ділянки від 09.07.2019 року загальною площею 0,2759 га. та 09.07.2019 року була виготовлена технічна документація і 22.07.1019 року державним реєстратором перевірено та внесено електронний документ до Державного земельного кадастру.
Оскільки постановою державного нотаріуса Лиманської державної нотаріальної контори Донецької області Семеновою І.М. від 12 квітня 2018 року позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було відмовлено у отриманні свідоцтва про право на спадщину за відсутністю правовстановлюючого документи, їх права підлягають поновленню у судовому порядку.
Враховуючи вищевикладене та враховуючи докази в їх сукупності та те, що у позивачів існують перешкоди для оформлення спадкових справ у нотаріальному порядку, тому суд вважає за можливе визнати за позивачам право власності в рівних частках кожному на земельну ділянку площею 0,2759 га, кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.
Згідно зі статтею 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відносно розподілу судових витрат відповідно до ст.141 ЦПК України, то суд вважає, що витрати по сплаті судового збору по даній справі покладаються на позивачів, оскільки вказаний вище позов виник не через винні дії Лиманської міської ради, а з неналежного оформлення документів спадкоємцями і підстав для покладення витрат на Лиманську міську раду немає.
Відповідно до частини четвертої та п'ятої статті 268 ЦПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись: Постановою Пленуму Верховного Суду України «Про практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, ст. ст. 15, 16, 1216, 1218, 1225, 1268 ЦК України, ст.ст. 4, 12, 13, 51, 141, 259, 263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 ), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 ) до Об'єднаної територіальної громади в особі Лиманської міської ради Донецької області (Донецька область, м. Лиман, вул. Незалежності,46, ЄДРПОУ:04053275), про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Олександро-Калинове Костянтинівського району Донецької області і ОСОБА_2 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Кіровськ, Краснолиманського району Донецької області, право власності в рівних частках кожному на земельну ділянку площею 0,2759 га, кадастровий номер 1423055700:01:000:1136, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , для ведення особистого селянського господарства.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку через суд першої інстанції шляхом подачі протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст складено 05.04.2024 року.
Суддя Л.П. Слюсар