Справа № 761/41448/18
Провадження № 2/761/125/2023
23 листопада 2023 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Фролової І.В.,
секретар судового засідання - Коломійця А.Д.,
розглянувши у судовому засіданні в приміщенні зали суду в м. Києві питання про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання договору дарування частини квартири недійсним та усунення перешкод у користуванні квартирою, -
ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 звернулися до Шевченківського районного суду м. Києва з позовом до ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання договору дарування частини квартири недійсним та усунення перешкод у користуванні квартирою.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 21 грудня 2018 року справу прийнято до провадження судді Фролової І.В., вирішено розглядати в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 27 травня 2021 року було закрито підготовче провадження у справі, призначено до розгляду по суті.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 29 вересня 2022 року було призначено у справі посмертну комплексну судову психолого-психіатричну експертизу.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 13 липня 2023 року було відновлено провадження у справі, призначено до розгляду на 03 жовтня 2023 року.
У судове засідання 03 жовтня 2023 року позивачі не з'явилися, про час та місце слухання повідомлені належним чином.
У зв'язку з вищевикладеним розгляд справи відкладено на 23 листопада 2023 року о 12 год. 30 хв.
У судове засідання 23 листопада 2023 року позивачі не з'явилися, про час та місце слухання повідомленій належним чином, таким чином виникло питання про залишення позову без розгляду.
Сторони у судове засідання не з'явилися.
Відповідно п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України передбачено, що суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач повторно не з'явився в судове засідання, про день та час розгляду справи, що були призначені на 03 жовтня 2023 року, 23 листопада 2023 року, сторона позивача повідомлялась належним чином, шляхом отримання судових повісток на поштову адресу, зазначену у позовній заяві.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 р. № 475/97-ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Згідно положень, визначених у постанові Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про деякі питання дотримання розумних строків розгляду судами цивільних, кримінальних і справ про адміністративні правопорушення» № 11 від 17.10.2014 року, при здійсненні правосуддя судам слід брати до уваги те, що відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950) кожен має право на судовий розгляд своєї справи упродовж розумного строку.
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, серед іншого, розумність строків розгляду справи судом (п. 10 ч. 3 ст. 2 ЦПК України).
Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).
Як зазначено вище, позивач в судові засідання не з'являвся, був належним чином повідомлений про розгляд справи, його неявка має ознаки повторності, заяви про розгляд справи у відсутності позивача до суду не надходило.
В постанові Верховного Суду від 17.04.2019 р. (у справі № 759/9229/15-ц) зазначено, що процесуальний закон не містить вимог про необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.
Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути й поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторний характер неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.
У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Alimentaria Sanders S.A. v. Spain», заява № 11681/85, Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
В пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.
Отже, відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України в разі повторної неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та не надав заяви про розгляд справи за його відсутності, суд зобов'язаний залишити позов без розгляду.
Відтак суд зобов'язаний присікати недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема, забезпечує захист інтересів відповідача, який вимушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
За вищевикладених обставин суд вважає, що відповідно до вимог цивільного процесуального законодавства позов підлягає залишенню без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача в судове засідання, яким не надано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження поважності причин неявки, відповідно до яких суд міг би з'ясувати поважність причин такої неявки, та відсутність заяви про розгляд справи без позивача.
Згідно ч. 2 ст. 257 ЦПК України, особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Керуючись ст. ст. 44, 128, 130, 223, 257, 260, 261, 353, 354 ЦПК України, суд -
Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , яка діє в своїх інтересах та інтересах неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , до ОСОБА_5 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Морозов Геннадій Вікторович, Головне територіальне управління юстиції у м. Києві, Служба у справах дітей та сім'ї Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації про визнання договору дарування частини квартири недійсним та усунення перешкод у користуванні квартирою - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до суду в порядку, встановленому законом.
Ухвалу може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подання апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Повний текст рішення виготовлений 20 грудня 2023 року.
Суддя: