Ухвала від 08.04.2024 по справі Б8/180-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"08" квітня 2024 р. м. Київ Справа № Б8/180-10

Господарський суд Київської області у складі судді Гребенюк Т.Д.,

розглянувши матеріали заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про грошові вимоги до боржника (вх.№4406/24 від 02.04.2024)

у справі про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» (08298, Київська обл., м. Ірпінь, смт Коцюбинське, вул. Пономарьова, буд. 7; код ЄДРПОУ 00292729)

без виклику учасників провадження

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Господарського суду Київської області перебуває справа № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція».

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.01.2023 справу № Б8/180-10 про банкрутство ПрАТ «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» прийнято до провадження судді Наріжного С.Ю. Ухвалою Суду від 24.07.2023р. заяву судді Наріжного С.Ю. про самовідвід у справі №Б8/180-10 задоволено.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.07.2023 для розгляду означеної справи призначено суддю Гребенюк Т.Д.

Ухвалою Суду від 31.07.2023, зокрема прийнято справу до свого провадження.

На виконання вимог ухвали Північного апеляційного господарського суду від 03.07.2023 у справі № Б8/180-10 (вх. 678/23 від 31.07.2023) направлено матеріали справи №Б8/180-10 про банкрутство Приватного акціонерного товариства «Білицький завод «Теплозвукоізоляція» до суду апеляційної інстанції, що підтверджується "08" серпня 2023 р. № 02-04/Б8/180-10.

02.04.2024 до Суду за допомогою засобів поштового зв'язку надійшла заява Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (вх.№4406/24) про визнання грошових вимог в загальній сумі 12840802,16 грн. Вказана заява передана на відправлення поштовим зв'язком - 29.02.2024, про що свідчить штемпень на поштовому конверті.

Дослідивши подану заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, Суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Вимоги до оформлення заяви кредитора визначені в частині 3 статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 45 КУзПБ, до заяви в обов'язковому порядку додаються докази сплати судового збору, докази надсилання копії заяви боржнику і розпоряднику майна, а також документи, що підтверджують грошові вимоги до боржника.

1) Згідно з підпунктом 10 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", ставка судового збору за подання до господарського суду заяви кредиторів, які звертаються з грошовими вимогами до боржника після оголошення про порушення справи про банкрутство, а також після повідомлення про визнання боржника банкрутом становить 2 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2024 рік" визначено з 01 січня 2024 року ставку прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028,00грн.

Отже, за подачу відповідної кредиторської заяви підлягав сплаті судовий збір у сумі 6056,00 грн. (3028,00 * 2).

Як вбачається з матеріалів заяви Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про визнання грошових вимог, заявником до вказаної заяви не додано доказів сплати судового збору.

Разом з тим, у прохальній частині заяви Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області просить звільнити його від сплати судового збору за подання заяви про грошові вимоги. Клопотання мотивоване тим, що Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області не має можливості сплатити судовий збір у зв'язку із відсутністю коштів, призначений на цю мету.

Розглянувши клопотання Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про звільнення від сплати судового збору, Суд зазначає про таке.

За змістом положень статті 8 Закону України "Про судовий збір" питання про відстрочення та розстрочення судом сплати судового збору, зменшення розміру судового збору або звільнення від його сплати з підстав майнового стану сторони вирішується судом в кожному конкретному випадку залежно від обставин справи та обґрунтованості доводів сторони належними і допустимими доказами на підтвердження того, що майновий стан сторони перешкоджає сплаті нею судового збору в установленому порядку і розмірі, а також на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Наведена норма містить виключний перелік умов, за наявності яких суд може відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшити його розмір або звільнити від сплати судового збору.

При цьому, вказаною статтею передбачено право суду, а не обов'язок щодо відстрочки, розстрочки або звільнення заявника від сплати судового збору. Вказане узгоджується з правою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в ухвалі від 11.11.2019 у справі №908/870/19.

У розгляді питань, пов'язаних з відстроченням та розстроченням сплати судового збору, зменшенням його розміру або звільненням від його сплати (стаття 8 Закону) і застосуванням приписів Закону щодо пільг зі сплати судового збору (стаття 5 Закону) господарським судам слід враховувати таке.

Єдиною підставою для вчинення господарським судом дій, зазначених у статті 8 Закону, є врахування ним майнового стану сторін.

Клопотання про відстрочення (розстрочення) сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до господарського суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому порядку і розмірі.

При цьому оскільки статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, відтак самі лише обставини, пов'язані з неприбутковістю та відсутністю коштів для сплати судового збору без надання відповідних доказів не можуть вважатися підставою, зокрема, для звільнення від такої сплати.

Однак, заявник не довів його приналежність до кола суб'єктів, на яких розповсюджується дія ст. 8 Закону України "Про судовий збір", зокрема, щодо звільнення від сплати судового збору. До заяви Головним управлінням Пенсійного фонду України в Київській області не надано доказів, які б об'єктивно підтверджували неможливість оплати заявником судового збору. Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка, зокрема, викладена в постановах від 30.03.2020 по справі №910/6636/18 та від 01.04.2020 по справі №910/5257/19.

У зв'язку з наведеним, клопотання заявника про звільнення від сплати судового збору підлягає відхиленню.

Таким чином, з огляду на наведене, заявникові слід сплатити 6056,000 грн. судового збору та надати Суду докази сплати судового збору в означеній сумі.

2) Відповідно до ч. 2 ст. 162, ч. 5. ст. 164 ГПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи. До позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.

Згідно з ч. 3 ст. 56 ГПК України, юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Як вбачається з поданих матеріалів, заяву підписано представником Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області - Шумом І.

На підтвердження повноважень підписанта заяви надано довіреність №94/09-16 від 01.01.2024. Будь-яких інших доказів на підтвердження повноважень Шума І. діяти в порядку самопредставництва юридичної особи, матеріали справи не містять.

За таких обставин Суд констатує, що заявником не надано належних доказів на підтвердження того, що Шум І. є особою, уповноваженою діяти від імені Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (заявника) відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), актуальних на момент звернення до Суду з цим позовом. Вказане порушує приписи ч. 5 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України.

Суд відзначає, що з метою усунення встановлених недоліків заявник має надати до суду документ (документи) на підтвердження того, що ОСОБА_1 є особою, уповноваженою діяти від імені заявника відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) станом на дату подачі заяви.

3) Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів.

Частиною 1 ст. 172 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копії та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення.

Відповідно до положень Правил надання послуг поштового зв'язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 розрахунковим документом, що підтверджує факт надання послуг поштового зв'язку є документ встановленої відповідно до Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Отже, належними доказами надіслання боржнику і розпоряднику майна копії заяви і доданих до неї документів є оригінали квитанцій, фінансових чеків установ зв'язку та описи вкладень.

Заявником до заяви в якості доказів направлення заяви з грошовими вимогами і доданих до неї документів боржникові та розпоряднику майна надано фіскальні чеки від 29.03.2024, де зазначені отримувачі - "В'язовченко Анатолій" та "Білицький завод Тепл".

Таким чином, в порушення ч. 1 ст. 172 ГПК України, заявником не надано належних та допустимих доказів відправлення копії заяви з грошовими вимогами та доданих до неї документів розпоряднику майна та боржнику.

4) Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів) (ч.164 ГПК України).

Так, заявником як додаток до заяви з грошовими вимогами визначено, зокрема розрахунок суми заборгованості кредиторських вимог та копія картки особового рахунку список №1. Втім, вказані документи були відсутні в додатках до заяви з грошовими вимогами під час розкриття конверта, про що свдічить Акт Господарського суду Київської області №07-13/77/2024.

Таким чином, заявникові слід усунути вказаний недолік шляхом надання Суду означених додатків.

Частиною 1 статті 46 КУзПБ встановлено, що господарський суд не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви конкурсного кредитора здійснює перевірку її відповідності вимогам цього Кодексу. У разі якщо заяву конкурсного кредитора подано без дотримання вимог цього Кодексу, господарський суд постановляє ухвалу про залишення заяви без руху. В ухвалі про залишення заяви без руху суд повідомляє заявнику про недоліки заяви та строк, протягом якого він зобов'язаний їх усунути, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.

З огляду на все викладене вище Суд вважає за необхідне встановити заявнику строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху, для усунення виявлених недоліків заяви.

В той же час Суд звертає увагу Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області на те, що якщо у строк встановлений судом вищезазначені недоліки не буде усунуто, подана заява разом з доданими до неї документами підлягає поверненню без розгляду.

Керуючись ст. 56,162,164,232-235 ГПК України, ст. 45,46 Кодексу України з процедур банкрутства, Суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про грошові вимоги до боржника (вх.№203/24 від 08.01.2024) залишити без руху.

2. Запропонувати Головному управлінню Пенсійного фонду України у Київській області в строк, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху усунути недоліки заяви про грошові вимоги до боржника шляхом надання Суду:

- доказів сплати судового збору в сумі 6056,00 грн.;

-доказів на підтвердження повноважень Шума І. діяти від імені заявника відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи) станом на дату подачі заяви; або доказів на підвтвердження повноважень Шума І. як представника (не в порядку самопредставництва);

-доказів надсилання розпоряднику майна та боржнику копії заяви з грошовими вимогами і доданих до неї документів (з описом вкладення);

- розрахунку суми заборгованості кредиторських вимог та копії картки особового рахунку список №1 як додатків до заяви з грошовими вимогами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.

Суддя Т.Д. Гребенюк