вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88000, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
"08" квітня 2024 р. м. Ужгород Справа № 907/345/24
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом Берегівської окружної прокуратури, м. Берегове Закарпатської області в інтересах держави
до відповідача 1 Головного управляння Держгеокадастру у Закарпатській області, м. Ужгород
до відповідача 2 Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області, смт Вилок Берегівського району Закарпатської області
про визнання недійсними актів, скасування держреєстрації права власності та зобов'язання повернути земельну ділянку
Берегівська окружна прокуратура діючи в інтересах держави звернулася до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою до Головного управляння Держгеокадастру у Закарпатській області та Вилоцької селищної ради Берегівського району Закарпатської області в якій просить суд:
- визнати недійсним наказ Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області № 47-ОТГ від 16.12.2020 «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну» в частині передачі із державної в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2121283900:07:001:0013, загальною площею 42,48 га;
- визнати недійсним рішення Вилоцької селищної ради № 42 від 12.02.2021 «Про прийняття в комунальну власність земель державної власності», в частині прийняття із державної в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2121283900:07:001:0013 передачі із державної в комунальну власність земельної ділянки з кадастровим номером 2121283900:07:001:0013, загальною площею 42,48 га;
- скасувати державну реєстрацію права комунальної власності Вилоцької сільської ради на земельну ділянку за кадастровим номером 2121283900:07:001:0013 площею 42,48 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Вилоцької селищної ради, Берегівського району Закарпатської області;
- зобов'язати Вилоцьку селищну раду Берегівського району, Закарпатської області повернути земельну ділянку за кадастровим номером 2121283900:07:001:0013 площею 42,48 га у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Закарпатській області.
Позовні вимоги обґрунтовані прокурором тим, що рішення, щодо передання земельної ділянки державної форми власності у комунальну власність не відповідають нормам земельного законодавства.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/345/24 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 05 квітня 2024 року.
Дослідивши матеріали позовної заяви від 04.04.2024 (вх. №02.3.1-05/363/24 від 05.04.2024), суд дійшов висновку, що вона підлягає залишенню без руху відповідно до приписів ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України (надалі ГПК України), оскільки подана без додержання вимог, викладених у ст. 162, 164 ГПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 164 ГПК України визначено, що до позовної заяви додаються документи, які підтверджують: 1) відправлення іншим учасникам справи копії позовної заяви і доданих до неї документів; 2) сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.
Відповідно до приписів частини 2 статті 123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно з ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (далі Закон) судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 2 пункту 2 статті 4 Закону за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру ставка судового збору встановлюється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Також, згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
У разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Звертаючись з позовом прокурором заявлено в одному позові одну вимогу майнового характеру та три вимоги немайнового характеру.
За змістом п. 2 ч. 1 ст. 163 ГПК України ціна позову у позовах про визнання права власності на майно або його витребування визначається вартістю майна.
За таких обставин, з урахуванням вартості спірної земельної ділянки, що зазначена у витязі з технічної документації з НГО земельних ділянок № НВ-2100417352023 від 19.09.2023 - 1 454 361,66 грн належна до сплати сума судового збору за заявленими позовними вимогами складає 30 899,42 грн ((1 454 361,66 грн*1,5/100) + 3028,00 грн * 3).
Крім того статтею 9 Закону унормовано, що судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України. Суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
До позовної заяви керівником Берегівської окружної прокуратури додано платіжну інструкцію № 200 від 27.02.2024 на суму 30 899,43 грн. В графі Отримувач вказаного платіжного документа зазначено - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, на р/р UА908999980313111256000026001.
В той же час, реквізити для сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області зазначені на веб-порталі судової влади України є наступними:
«Отримувач коштів: ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA978999980313171206083007493
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа)».
За таких обставин долучена прокурором платіжна інструкція про перерахунок судового збору за невідповідними реквізитами не може бути прийнята судом як належний доказ сплати судового збору за подання позовної заяви до Господарського суду Закарпатської області.
Таким чином, суд констатує, що позивачем не подано належних доказів сплати судового збору за заявлений ним позов у встановленому законом порядку та розмірі.
Крім того згідно статті 1 ГПК України, господарський процесуальний кодекс України визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Відповідно до положень статті 6 ГПК України, у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.
Позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі в день надходження документів.
Єдина судова інформаційно-комунікаційна система відповідно до закону забезпечує обмін документами (надсилання та отримання документів) в електронній формі між судами, між судом та учасниками судового процесу, між учасниками судового процесу, а також фіксування судового процесу і участь учасників судового процесу у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Суд направляє судові рішення та інші процесуальні документи учасникам судового процесу до їхніх електронних кабінетів, вчиняє інші процесуальні дії в електронній формі із застосуванням Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, в порядку, визначеному цим Кодексом, Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
В умовах воєнного чи надзвичайного стану у разі знеструмлення електромережі суду чи настання інших обставин, які унеможливлюють функціонування Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, суд може вручати особі, яка зареєструвала електронний кабінет, будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, у паперовій формі.
Реєстрація в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі.
Особа, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, може подавати процесуальні, інші документи, вчиняти інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, з використанням кваліфікованого електронного підпису або із застосуванням засобів електронної ідентифікації, що мають високий рівень довіри, відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", якщо інше не передбачено цим Кодексом.
Суд проводить розгляд судової справи за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Процесуальні та інші документи і докази в паперовій формі зберігаються в додатку до справи в суді першої інстанції та у разі необхідності можуть бути оглянуті учасниками справи чи судом першої інстанції, або витребувані судом апеляційної чи касаційної інстанції після надходження до них відповідної апеляційної чи касаційної скарги.
Положення про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положення, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), розробляються Державною судовою адміністрацією України та затверджуються Вищою радою правосуддя після консультацій з Радою суддів України.
Відповідно до пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" ГПК України визначено, що до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи такі дії вчиняються в такому порядку:
- подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі;
- позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов'язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;
- розгляд справи у суді здійснюється за матеріалами у формах, визначених Положенням про Єдину судову інформаційно-комунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів);
Так, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 28.02.2019 № 624/0/15-19 та враховуючи результати обговорення з судами, іншими органами та установами системи правосуддя питання необхідності відтермінування початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), Державна судова адміністрація України повідомила про відкликання оголошення, опублікованого в газеті "Голос України" (№ 229 (6984) від 01.12.2018).
Визначено, що після публікації цього оголошення зміни, передбачені Законом України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів", пов'язані з початком функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі - ЄСІТС), не набувають чинності.
Тобто, функціонування роботи Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи відтерміновано, а відповідно, до початку її функціонування подання процесуальних документів та інших документів, доказів здійснюється в паперовій формі, тоді як позовна заява Берегівської окружної прокуратури і додані до неї документи подані в електронній формі.
Зазначені висновки знайшли свої відображення і в постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 №145/1330/17.
Разом з тим, Верховний Суд у складі КАС та КГС вирішував спірні питання покладення на позивача обов'язку у разі звернення з позовною заявою в електронній формі з обов'язковим її скріпленням власним електронним підписом учасника справи та поданням такого документу через Електронний кабінет подати таку позовну заяву ще і в паперовій формі.
Судовими рішеннями КАС ВС і КГС ВС було визначено можливість і необхідність застосування підсистеми "Електронний суд" пілотними судами.
Разом з тим, суд зазначає, що документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням ЄСІТС, за винятком випадків, визначених Кодексом.
Так, наказом Державної судової адміністрації України від 22 грудня 2018 року №628, на який посилались касаційні суди, запроваджено тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" у всіх місцевих та апеляційних судах України (пілотних судах), під час якої усі місцеві та апеляційні суди у ході тестового режиму експлуатації підсистеми зобов'язано дотримуватись вимог Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України від 26 листопада 2010 року №30 у відповідній редакції (далі - Положення №30).
Відповідно до пункту 2.3 рішення Ради суддів України від 12 квітня 2018 року №16 передбачено, що ряд норм Положення №30, у тому числі і розділ XI (Підсистема "Електронний суд"), набирають чинності та можуть використовуватись у тестовому режимі виключно для судів, визначених пілотними згідно з відповідним наказом ДСА України.
У подальшому, наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2020 року №247 запроваджено з 01.06.2020 тестову експлуатацію підсистеми "Електронний суд" та "Електронний кабінет" у всіх місцевих та апеляційних судах України (крім Київського апеляційного суду) та Касаційному адміністративному суді у складі Верховного Суду (далі - пілотні суди).
Пунктом 2 наказу 247 визначено пілотним судам у ході проведення дослідної експлуатації Підсистем керуватися вимогами, визначеними в Положенні про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженому рішенням Ради суддів України від 26.11.2010 № 30 (із змінами), у частині функціонування Підсистем.
Відповідно до п. 3 наказу, Державному підприємству "Центр судових сервісів" ( ОСОБА_1 ), як адміністратору відкритого середовища ЄСІТС, у процесі дослідної експлуатації Підсистем визначено забезпечити:
3.1. Технічне супроводження та адміністрування Підсистем.
3.2. Спільно з Державним підприємством "Інформаційні судові системи" проведення навчань працівників апаратів пілотних судів з питань організації роботи з Підсистемами.
3.3. Доопрацювання, оновлення та підтримку в актуальному стані інформаційних матеріалів (інструкцій, відеороликів тощо) з питань організації роботи з Підсистемами.
3.4. Оновлення та підтримку в актуальному стані інформації в Базі знань, розміщеній за посиланням: https://wiki.court.gov.ua (для пілотних судів).
3.5. Опрацювання пропозицій щодо вдосконалення роботи Підсистем, отриманих від пілотних судів та інших користувачів.
Аудит стану впровадження Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС) виявив суттєві недоліки, що є загальновідомою обставиною.
Відповідно до пп.15 ч.1 розділу ІІ Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затв. Рішенням Ради суддів України 26.11.2010 року № 30 у подальших редакціях електронний кабінет - захищений веб-сервіс, за допомогою якого забезпечується взаємодія авторизованого користувача з АСДС у режимі реального часу. Порядок реєстрації та роботи з електронним кабінетом встановлюється адміністратором.
Водночас, на даний час робота підсистеми "Електронний суд", "Електронний кабінет" з боку суду (судді) уможливлює лише отримання електронного документу (заяви по суті/з процесуальних питань), виготовлення паперового примірника (роздрукувати) та надсилання виготовленого у АСДС "ДСС" процесуального документу на адресу ЄДРСР та офіційну електронну адресу учасника процесу (у разі якщо проведено його реєстрацію і авторизацію) без можливості встановлення/перевірки факту його надсилання та вручення учасникам справи.
Необхідність же виготовлення судом документів на паперових носіях для формування справи покладає додаткове навантаження на видаткову частину бюджету, який критично недофінасований, що також є загальновідомою обставиною.
Згідно з рішенням Ради суддів України від 05.08.2022 за №26 з метою підвищення рівня використання інструментів електронного судочинства під час відправлення правосуддя в умовах скрутного фінансового забезпечення судів закликано учасників судових проваджень при подачі значного обсягу документів до суду в електронній форми (понад 30 аркушів) - додатково подавати їх суду в паперовій формі.
Отже, суд зазначає, що заявнику необхідно подати суду заяву та додані до неї додатки (в разі якщо до матеріалів справи долучаються копії, вони повинні бути належним чином засвідчені), в порядку Розділу IIІ Господарського процесуального кодексу України із додержанням вимог, передбачених статей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, на титульному аркуші позовної заяви прокурором зазначено учасників судового процесу: позивача, відповідачів, а також третю особу - Державне підприємство «Радгосп-завод «Виноградівський» та вказано підстави залучення до участі у справі вказаної третьої особи, однак клопотання про залучення означеного підприємства до участі у справі прохальна частина позову не містить.
За приписами ч. 1 ст. 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене та керуючись ст. ст. 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Берегівської окружної прокуратури (вх. №02.3.1-05/363/24 від 05.04.2024) - залишити без руху.
2. Встановити прокурору строк для усунення недоліків позовної заяви - 10 (десять) днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху, шляхом подання до Господарського суду Закарпатської області заяви про усунення недоліків позовної заяви із долученням:
- позовної заяви з додатками (у паперовій формі);
- заяви про залучення до участі у справі третьої особи з дотриманням вимог ч. 1 ст. 51 ГПК України щодо надіслання такої заяви особі, про залучення якої як третьої особи подана заява;
- доказів сплати судового збору в розмірі 30 899,42 гривень за такими реквізитами:
Отримувач коштів: ГУК у Зак.обл/Ужгородська тг/22030101
Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37975895
Банк отримувача Казначейство України(ел. адм. подат.)
Код банку отримувача (МФО) 899998
Рахунок отримувача UA978999980313171206083007493
Код класифікації доходів бюджету 22030101
Призначення платежу *;101;__________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Господарський суд Закарпатської області (назва суду, де розглядається справа).
Роз'яснити заявнику, що в разі усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
Повідомити заявника, що в разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Веб-адреса сторінки на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5008/ або http://www.reyestr.court.gov.ua.
Суддя Р.М. Лучко