вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" березня 2024 р. Справа№ 910/9076/18
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Євсікова О.О.
Алданової С.О.
за участю секретаря судового засідання: Заборовської А.О.,
за участю представників учасників справи:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Цибізова О.О.
від третьої особи: Івашова Г.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен"
на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018, повний текст якого складено та підписано 23.11.2018
у справі № 910/9076/18 (суддя Головіна К.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія"
до Комунального підприємства "Київський метрополітен"
третя особа, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: Київська міська рада
про стягнення 526 240 476,28 грн
Короткий зміст позовних вимог
У липні 2018 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг», яке у подальшому було перейменоване у Товариство з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія", звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення 526 240 476,28 грн, з яких: 438 903 565,18 грн - інфляційна складова боргу та 87 336 911,10 грн - три відсотки річних, нараховані за період з 03 вересня 2016 року по 10 липня 2018 року.
В обґрунтування вимог позивач послався на те, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав свої зобов'язання зі сплати суми боргу за укладеним з позивачем договором про надання фінансових лізингових послуг № 16-Упр-09 від 16 липня 2009 року. Заборгованість за цим договором була стягнута з відповідача постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі № 910/8397/16. Однак відповідач не виконав повністю це судове рішення. Враховуючи викладене, на підставі ст. 625 ЦК України, позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні нарахування та три відсотки річних, які нараховані на суму боргу за договором за період прострочення виконання зобов'язання, що не був охоплений зазначеним судовим рішенням у справі № 910/8397/16.
Рух справи
Господарський суд міста Києва рішенням від 12 листопада 2018 року позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" інфляційну складову боргу у сумі 438 903 565,18 грн, три відсотки річних у сумі 87 336 911,10 грн, судовий збір у сумі 616 700,00 грн.
Місцевий господарський суд виходив з того, що факт наявності у відповідача перед позивачем невиконаного належним чином грошового зобов'язання, що виникло з договору про надання фінансових лізингових послуг № 16-УПР-09 від 16 липня 2009 року та було встановлене судовим рішенням в іншій справі № 910/8397/16, є доведеним, позовні вимоги про стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних заявлені правомірно. За висновком суду позовні вимоги підлягають задоволенню у сумах, заявлених позивачем до стягнення, оскільки їх розрахунок, проведений позивачем, є правильним: ці суми нараховані на суму боргу, що була встановлена судовим рішенням та визначена у національній валюті України - гривні, розрахунок здійснений позивачем з урахуванням сум погашеної заборгованості, виходячи з дати фактичного надходження на його рахунок примусово стягнутих коштів.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням, Комунальне підприємство "Київський метрополітен" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №910/9076/18 та ухвалити нове, яким відмовити позивачу у позові у повному обсязі. В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції прийнято оскаржуване рішення при неповному встановленні обставин, які мають значення для справи та при неправильному дослідженні та оцінці доказів. Апелянт послався на те, що позивач не обґрунтував належними та допустимими доказами наявність та розмір заборгованості.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 08 лютого 2022 року змінив рішення Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2018 року в частині стягнення інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних, виклавши резолютивну частину рішення в іншій редакції, відповідно до якої позов задовольнив частково: стягнув з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" інфляційну складову боргу у сумі 404 292 674,22 грн, три відсотки річних у сумі 86 961 238,49 грн та судовий збір за подання позовної заяви у сумі 575 699,33 грн. У решті позовних вимог відмовив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 61 501,00 грн.
Суд апеляційної інстанції погодився з висновком місцевого господарського суду про доведеність факту наявності у відповідача перед позивачем невиконаного належним чином грошового зобов'язання за договором про надання фінансових лізингових послуг № 16-УПР-09 від 16 липня 2009 року, встановленого судовим рішенням в іншій справі № 910/8397/16. Разом з цим суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що моментом фактичного виконання судового рішення є момент надходження коштів з рахунку боржника на відповідний рахунок виконавчої служби, з огляду на що інфляційні втрати та три відсотки річних розраховуються з урахуванням сум погашеної боржником заборгованості, виходячи із дат, у які були списані кошти з рахунків боржника при примусовому виконанні судового рішення, за вирахуванням виконавчого збору та витрат з організації виконавчого провадження, а не з дат зарахування коштів на рахунок стягувача. З огляду на викладене суд провів власний розрахунок заявлених до стягнення сум матеріальних втрат позивача та дійшов висновку про необхідність часткового задоволення позовних вимог.
Комунальне підприємство "Київський метрополітен" не погоджуючись з таким висновком суду апеляційної інстанції оскаржило його в порядку касаційного провадження.
Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 касаційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2022 року у справі №910/9076/18 скасовано. Справу № 910/9076/18 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті під час нового розгляду
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.10.2022 справу передано для розгляду колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Демидова А.М.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/9076/18 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Демидова А.М. Закінчено проведення підготовчих дій. Роз'яснено учасникам справи право подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу з урахуванням вказівок Верховного Суду, викладених у постанові від 20.10.2022, в письмовій формі до 12.12.2022. Встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, заперечень, пояснень в письмовій формі до 12.12.2022. Явку учасників справи не визнано обов'язковою.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 20.02.2023.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023, у зв'язку з перебуванням судді Демидової А.М., яка входить до складу колегії суддів, у відпустці, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9076/21.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.02.2023, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ткаченко Б.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/9076/21 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Ткаченко Б.О. та постановлено здійснювати розгляд справи в раніше призначеному судовому засіданні 20.02.2023.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 зупинено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №910/9076/18 до закінчення перегляду заяви Комунального підприємства «Київський метрополітен» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/16 прийнятої за апеляційними скаргами Комунального підприємства «Київський метрополітен» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/8397/16 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
17.11.2023 від Комунального підприємства "Київський метрополітен" до суду надійшла заява про поновлення апеляційного провадження, яке мотивоване тим, що постанова Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/8397/16 набрала законної сили.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2023 поновлено провадження за апеляційною скаргою Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №910/9076/18. Повідомлено учасників справи про призначення апеляційної скарги до розгляду на №910/9076/18. Встановлено учасниками справи строк для подання письмових пояснень до 04.12.2023. Доведено до відома учасників апеляційного провадження, що нез'явлення їх представників у судове засідання не є перешкодою розгляду апеляційної скарги по суті.
Розгляд справи неодноразово відкладався, зокрема на 19.02.2024, однак судове засідання не відбулось 19.02.2024 у зв'язку із перебуванням головуючого судді у відпустці.
На підставі службової записки головуючого судді та розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024, у зв'язку з перебуванням судді Ткаченка Б.О., який входить до складу колегії суддів, на лікарняному, призначено повторний автоматизований розподіл справи №910/9076/18.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29.02.2024, апеляційну скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.02.2024 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі № 910/9076/18 прийнято до провадження у визначеному складі колегії суддів: Корсак В.А. - головуючий суддя, судді - Євсіков О.О., Алданова С.О. Повідомлено учасників справи про призначення справи № 910/9076/18 до розгляду на 20.03.2024.
Явка представників учасників справи
Представник відповідача та третьої особи в судовому засіданні 20.03.2024 підтримали вимоги апеляційної скарги та просили її задовольнити.
Представник позивача в судове засідання 20.03.2024 не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином, про що в матеріалах справи містяться відповідні докази. Про причини неявки суд не повідомлено.
Зокрема, судом у відповідності до статті 11 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" за кодом 36258787 отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідно до якого за позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" зареєстрований за адресою: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 7/11, прим. 28.
Під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, судом неодноразово надсилались процесуальні документи суду на вказану вище адресу позивача.
Однак, судова кореспонденція Північного апеляційного господарського суду, яка надсилалась за адресою реєстрації позивача, повернуто на адресу суду з відмітками - «за закінченням терміну зберігання».
З огляду на вимоги 120 ГПК України, в також вищенаведене, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто, повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення, тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
При цьому, суд апеляційної інстанції також звертає увагу на правову позицію Європейського суду з прав людини, викладену у рішеннях у справі "Пономарьов проти України" та у справі "В'ячеслав Корчагін проти Росії", згідно з якою сторони в розумні "інтервали часу" мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Враховуючи викладене, судом апеляційної інстанції були здійснені всі необхідні заходи щодо повідомлення позивача про розгляд справи, відтак, він вважається таким, що повідомлений належним чином.
До зупинення апеляційного провадження адвокат Гончарук Михайло Петрович з'являвся в судові засідання (в режимі відеоконференції) в якості представника позивача. 11.12.2023 подав заяву, в якій повідомив, що з 01.07.2023 не надає правову допомогу позивачу (а.с. 144, т. 6).
Також, суд апеляційної інстанції вважає за доцільне зазначити, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія", яке є позивачем у справі, враховуючи вимоги ч. 1 ст. 43 ГПК України, з метою дотримання своїх процесуальних прав, не позбавлений права стежити за рухом справи, як шляхом отримання кореспонденції ним або уповноваженим представником, так і за допомогою офіційних джерел, зокрема, ЄДРСР, який є відкритим для безоплатного цілодобового доступу.
Таким чином, на сайті «Судова влада» неодноразово було розміщено повідомлення про здійснення судових засідань у цій справі.
Отже, суд апеляційної інстанції з метою дотримання процесуальних строків розгляду заяви, враховуючи те, що явка представників учасників справи судом обов'язковою не визнавалась, а участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про здійснення розгляду справи за наявними матеріалами справи за відсутності представника позивача.
Межі перегляду справи судом апеляційної інстанції
Згідно зі ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Статтею 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Суд, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення присутніх представників сторін, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права дійшов висновку апеляційну скаргу задовольнити, оскаржене рішення скасувати.
Обставини справи, встановлені судом апеляційної інстанції під час нового розгляду
16 липня 2009 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг", що у подальшому змінило своє найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія", як лізингодавцем, та Комунальним підприємством "Київський метрополітен" як лізингоодержувачем, був укладений договір про надання фінансових лізингових послуг (вагонів метрополітену) № 16-Упр-09, відповідно до пунктів 2.1. та 2.2. якого Лізингодавець надає, а Лізингоодержувач отримує фінансові лізингові послуги (вагони метрополітену). Лізингодавець набуває у власність у продавця (виробника) предмет лізингу (майно), визначений у специфікації, і передає його Лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах фінансового лізингу з подальшою передачею у власність (далі - лізинг), визначених даним договором.
З огляду на неналежне виконання умов зазначеного договору в частині сплати лізингових платежів, передбачених договором, у Лізингоодержувача - Комунального підприємства "Київський метрополітен" перед Лізингодавцем утворилась заборгованість зі сплати прострочених лізингових платежів, стягнення якої, а також відсотків за користування предметом лізингу, коефіцієнту коригування та нарахованих на суму заборгованості інфляційних втрат та трьох відсотків річних, були предметом поданого Лізингодавцем позову у справі № 910/8397/16.
Господарський суд міста Києва рішенням від 28 вересня 2016 року у справі № 910/8397/16 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" задовольнив частково: стягнув з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" заборгованість з оплати частини вартості предмета лізингу у розмірі 396 828 349,71 грн, заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 116 766 204,27 грн, інфляційні втрати у розмірі 235 028 314,75 грн, три відсотки річних у розмірі 25 332 102,90 грн, витрати по сплаті судового збору у сумі 55 489,35 грн. У задоволенні іншої частини позову відмовив.
Київський апеляційний господарський суд постановою від 31 січня 2017 року у справі №910/8397/16 змінив зазначене рішення Господарського суду міста Києва від 28 вересня 2016 року шляхом викладення резолютивної частини рішення в іншій редакції, відповідної до якої стягнув з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" заборгованість з оплати вартості частини предмету лізингу у розмірі 365 972 194,84 грн, заборгованість з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827,30 грн, інфляційні втрати у розмірі 229 098 329,81 грн, пеню за неналежне виконання зобов'язання у розмірі 42 027 946,73 грн, коефіцієнт коригування у розмірі 1 191 237 276,82 грн, три відсотки річних у розмірі 25 332 102,90 грн та витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви у розмірі 123 813,30 грн та за подання апеляційної скарги у розмірі 144 461,80 грн. В іншій частині позову відмовив.
Вищий господарський суд України постановою від 25 квітня 2017 року скасував постанову Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року в частині задоволення позову про стягнення пені в розмірі 42 027 946,73 грн та в цій частині ухвалив нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив. У іншій частині постанову Київського апеляційного господарського суду залишив без змін.
06 лютого 2017 року Господарський суд міста Києва на виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі № 910/8397/16 видав відповідний наказ № 910/8397/16, який Товариство з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" пред'явило до Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для виконання. За цим наказом Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрив виконавче провадження № 53587903.
У зв'язку з частковим скасуванням судом касаційної інстанції постанови Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року, Господарський суд міста Києва ухвалою від 31 липня 2017 року визнав наказ Господарського суду міста Києва від 06 лютого 2017 року у справі №910/8397/16 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з Комунального підприємства "Київський метрополітен" пені у розмірі 42 027 946,73 грн.
При здійсненні виконавчих дій у межах виконавчого провадження № 53587903 за період з 03 вересня 2016 року по 10 липня 2018 року з Комунального підприємства "Київський метрополітен" були стягнуті грошові кошти у сумі 155 920 940,12 грн з яких: 140 328 657,60 грн направлено на користь стягувача (Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг"), а 15 592 073,11 грн виконавчого збору та 209,41 грн витрат виконавчого провадження - на користь департаменту.
Постановою державного виконавця ВП №53587903 судовий наказ від 06 лютого 2017 року був повернутий стягувачу відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження» на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" про повернення виконавчого документа стягувачу.
У подальшому стягувач повторно пред'явив наказ Господарського суду міста Києва від 06 лютого 2017 року № 910/8397/16 Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України для виконання, внаслідок чого державний виконавець виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 55700556 від 02 лютого 2018 року, відповідно якої залишок боргу за цим наказом склав 1 783 883 349,17 грн (1 966 239 953,50 грн - 42 027 946,73 грн - 140 328 657,60 грн = 1 783 883 349,17 грн).
У межах виконавчого провадження № 55700556 у період з лютого по липень 2018 року у примусовому порядку з рахунків боржника були списані грошові кошти у розмірі 13 912 264,82 грн, з яких: на користь стягувача (Товариства з обмежено "Укррослізинг") було перераховано 12 511 485,85 грн, а на користь Департаменту - 1 400 165,09 грн виконавчого збору та 613,88 грн витрат виконавчого провадження.
Отже, у порядку примусового виконання рішення суду у справі № 910/8397/16 з Комунального підприємства "Київський метрополітен" було примусово списано 152 840 143,45 грн. Непогашеною за наказом Господарського суду міста Києва від 06 лютого 2017 року № 910/8397/16 залишилася заборгованість у сумі 1 771 371 863,32 грн.
У липні 2018 року Лізингодавець (стягувач) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Київський метрополітен" про стягнення 526 240 476,28 грн, з яких: 438 903 565,18 грн - інфляційні втрати та 87 336 911,10 грн - три відсотки річних, нарахованих за період прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання з 03 вересня 2016 року по 10 липня 2018 року на суму боргу, стягнуту постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі №910/8397/16, що складається з основної заборгованості (вартості частини предмету лізингу) у розмірі 365 972 194,84 грн, суми відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 112 303 827,30 грн та суми коригування коефіцієнту у розмірі 1 191 237 276,82 грн, та з урахуванням сплачених відповідачем сум.
Як вже зазначено, Господарський суд міста Києва рішенням від 12 листопада 2018 року, яке є предметом апеляційного оскарження у справі № 910/9076/18, позовні вимоги задовольнив повністю: стягнув з Комунального підприємства «Київський метрополітен» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" інфляційну складову боргу у сумі 438 903 565,18 грн, три відсотки річних у сумі 87 336 911,10 грн, судовий збір у сумі 616 700,00 грн.
Під час апеляційного перегляду справи Північний апеляційний господарський суд постановою від 08 лютого 2022 року змінив рішення Господарського суду міста Києва від 12 листопада 2018 року в частині стягнення інфляційної складової боргу та трьох відсотків річних, виклавши резолютивну частину рішення в іншій редакції, відповідно до якої позов задовольнив частково: стягнув з Комунального підприємства "Київський метрополітен" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" інфляційну складову боргу у сумі 404 292 674,22 грн, три відсотки річних у сумі 86 961 238,49 грн та судовий збір за подання позовної заяви у сумі 575 699,33 грн. У решті позовних вимог відмовив. Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" судовий збір за подання апеляційної скарги у сумі 61 501,00 грн.
Постановою Верховного Суду від 20.10.2022 касаційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" задоволено частково. Постанову Північного апеляційного господарського суду від 08 лютого 2022 року у справі №910/9076/18 скасовано. Справу № 910/9076/18 передано на новий розгляд до Північного апеляційного господарського суду.
У вказаній постанові Верховний Суд зазначив, що з ухвали Північного апеляційного господарського суду від 01.12.2021 у цій справі не вбачається, що суд апеляційної інстанції при розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження у справі вирішив питання, пов'язані із зупиненням провадження у справі на підставі пункту 5 частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України. Отже суд апеляційної інстанції при розгляді клопотання відповідача про зупинення провадження у справі не з'ясував, чи пов'язана та якщо пов'язана, то як саме ця справа №910/9076/18, що розглядається, зі справою №910/8397/16, чим саме обумовлюється неможливість розгляду цієї справи № 910/9076/18 до розгляду поданої відповідачем в іншій справі № 910/8397/16 заяви про перегляд постанови Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі №910/8397/16 за нововиявленими обставинами, яким чином розгляд зазначеної заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами у справі №910/8397/16 впливає чи може вплинути на оцінку доказів у справі № 910/9076/18, що переглядається, а також не навів обґрунтування наявності обставин, що унеможливлюють самостійне дослідження судом наданих сторонами доказів під час розгляду даної справи та встановлення відповідних фактів, на яких ґрунтуються позовні вимоги.
Під час нового розгляду, на виконання вказівок Верховного Суду, дослідивши зазначені обставини апеляційний суд дійшов висновку, що вказані справи є пов'язаними, адже від встановлених у справі №910/9076/18 фактів буде залежати наявність або відсутність обставин, що є підставами для задоволення або відмови в задоволенні позовних вимог у даній справі, тому об'єктивно неможливо здійснювати розгляд даної справи до набрання законної сили рішенням у справі №910/9076/18, що є підставою для зупинення провадження у справі.
Враховуючи вищевикладене, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.02.2023 зупинено розгляд апеляційної скарги Комунального підприємства "Київський метрополітен" на рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №910/9076/18 до закінчення перегляду заяви Комунального підприємства «Київський метрополітен» про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/16 прийнятої за апеляційними скаргами Комунального підприємства «Київський метрополітен» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Укррослізинг» на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/8397/16 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Відповідно до Постанови Північного апеляційного господарського суду від 11.07.2023 у справі №910/8397/16 заяву Комунального підприємства "Київський метрополітен" про перегляд за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у цій справі задоволено. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/16 скасовано. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Укррослізинг" та апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" вх. 09-081/9454/16 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/8397/16 залишено без задоволення. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Київський метрополітен" вх. 09-081/9661/16 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 задоволено частково. Рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у цій справі в частині задоволення первісного позову скасовано. В первісному позові відмовлено повністю. В іншій частині рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/8397/16 залишено без змін. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 про затвердження мирової угоди, укладеної між Товариством з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" та Комунальним підприємством "Київський метрополітен", скасовано. Заяву Комунального підприємства "Київський метрополітен" про поворот виконання постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі №910/8397/16 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі №910/8397/16 задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Австро-Угорська Лізингова Компанія" на користь Комунального підприємства "Київський метрополітен" 1 924 212 006,77 грн. Доручено Господарському суду міста Києва видати наказ.
За результатами апеляційного перегляду справи №910/8397/16 Північний апеляційний господарський суд у постанові від 11.07.2023 визнав встановленими наступні факти:
Рішенням Київської міської ради від 28.05.2009 № 546/1602 дозволено КП "Київський метрополітен" провести закупівлю фінансових лізингових послуг (100 вагонів метрополітену) з правом викупу за результатами проведеного тендеру зі сплатою з бюджету міста Києва у 2009 році не більше 15% від загальної вартості предмету лізингу, а решти коштів протягом 2010-2014 років. При цьому фінансування закупівлі фінансових лізингових послуг (вагони метрополітену) буде здійснюватися за рахунок та в межах асигнувань, передбачених у бюджеті та Програмі соціально-економічного розвитку міста Києва та наступні роки.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 25.06.2009 № 713 передбачено здійснення фінансових лізингових послуг (вагонів метрополітену) з дотриманням вимог положення про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти та Закону України "Про фінансовий лізинг".
На виконання зазначеного розпорядження, КП "Київський метрополітен" проведено торги на закупівлю фінансових лізингових послуг (вагони метрополітену) та визначено переможця торгів, яким відповідно до протоколу оцінки тендерних пропозицій №317 від 17.06.2009 стало ТОВ "Укррослізинг".
Тендерна пропозиція ТОВ "Укррослізинг" щодо участі у торгах із закупівлі фінансових лізингових послуг (вагони метрополітену) показує підписання договору на загальну суму 1 390 804 950,75 грн.
Ціна тендерної пропозиції включає вартість предмету фінансового лізингу: вагон головний з кабіною керування - 40 шт. за ціною 8 562 823,70 грн - загальна вартість 342 512 948,00 грн; вагон проміжний без кабіни керування - 60 шт. за ціною 7 624 784,20 грн - загальна вартість 457 487 052,00 грн. Всього 800 000 000,00 грн.
Розмір та склад платежу у відсотках річних за надання послуг фінансового лізингу (винагорода, комісія та послуги): щомісячні платежі методом ануїтету за ставкою 27% річних, сума винагороди за весь період лізингу (60 місяців) складає 590 804 950,75 грн.
До тендерної пропозиції був доданий розрахунок суми відсотків при сплаті лізингових платежів за яким розмір щомісячного платежу склав 21 680 082,51 грн.
Умови тендерної пропозиції ТОВ "Укррослізинг" не передбачали жодних інших витрат, що безпосередньо пов'язані з наданням послуг фінансового лізингу. Умови розрахунків не передбачали зміни ціни та/або застосування коефіцієнтів.
Встановлені у справі обставини, свідчать, що 16.07.2009 між ТОВ "Укррослізинг", яке змінило назву на ТОВ "Австро-Угорська Лізингова Компанія", (лізингодавець) та КП "Київський метрополітен" (лізингоодержувач) на підставі проведених торгів укладено договір № 16-Упр-09 на фінансові лізингові послуги (вагони метрополітену).
За умовами укладеного договору вартість предмета лізингу за договором згідно із специфікацією (додаток № 1) складає 800 000 000,00 грн (п. 3.1 договору) Загальна суму цього договору на момент укладення договору визначається, виходячи з Графіку лізингових платежів (додаток № 4) та складає 1 390 804 950,75 грн (п. 3.3 договору).
За змістом п. 2.2 договору лізингодавець набуває у власність у продавця (виробника) предмет лізингу (майно), визначений у специфікації (додаток № 1), комплектація, технічні параметри, гарантія якості, необхідний склад документації якого задовольняють потреби лізингоодержувача вказані у технічних вимогах (додаток № 2) і передає його лізингоодержувачу за плату в тимчасове володіння і користування на умовах фінансового лізингу з подальшою передачею у власність (далі - лізинг), визначених даним договором.
Протягом 2009-2013 років до договору вносилися зміни шляхом укладення додаткових угод: № 1 від 17.07.2009; № 2 від 08.09.2009; № 3 від 14.09.2009; № 3/1 від 15.10.2009; № 4 від 19.10.2009; № 5 від 19.10.2009; № 6 від 02.11.2009; № 7 від 21.01.2010; №8 від 08.02.2010; № 9 від 18.03.2010; № 10 від 19.03.2010; № 11 від 30.06.2010; № 12 від 30.07.2010; № 13 від 13.09.2010; № 13/1 від 16.12.2010; № 14 від 25.02.2011; № 15 від 11.04.2011; № 16 від 01.09.2011; № 17 від 01.02.2012; № 18 від 05.03.2012; № 19 від 23.03.2012; № 20 від 06.08.2012; № 21 від 28.09.2012; № 22 від 30.10.2012; № 23 від 30.11.2012; № 24 від 28.12.2012; № 25 від 16.01.2013; №26 від 29.01.2013; № 27 від 18.06.2013; № 28 від 16.09.2013.
Згідно із п. 1.1 договору (в редакції додаткової угоди № 11 від 30.06.2010) предмет лізингу - вагони головні (з кабіною керування) та вагони проміжні (без кабіни керування) вказані в специфікації (додаток №1), які лізингодавець набуває у власність у продавця на підставі та на умовах договору купівлі-продажу та передає його лізингоодержувачу у користування на умовах цього договору. Предмет лізингу складається з окремих одиниць (партій). Предмет лізингу та його характеристики обирає лізингоодержувач.
Відповідно до специфікації (додаток 1 до договору) предметом лізингу є 100 вагонів метрополітену - 40 вагонів головних (з кабіною керування) по ціні 7 135 686,42 грн (без ПДВ) на суму 285 427 456,67 грн (без ПДВ) та 60 вагонів проміжних (без кабіни керування) по ціні 6 353 986,83 грн (без ПДВ) на суму 381 239 210,00 грн (без ПДВ). Всього (разом з ПДВ) на 800 000 000,00 грн.
Згідно із п. 2.3 договору строк передачі лізингодавцем лізингоодержувачу предмету лізингу в повному обсязі визначається в графіку поставки предмету лізингу (додаток № 3 до договору лізингу).
Графік поставки предмету лізингу (додаток № 3 до договору лізингу) змінювався сторонами додатковими угодами до договору лізингу і в останній редакції (відповідно до додаткової угоди № 20 від 06.08.2012) встановлював строк передачі лізингодавцем предмету лізингу з березня 2010 року до серпня 2012 року включно.
Порядок приймання-передачі предмета лізингу в лізинг, визначений в п.п. 4.6, 4.8, 6.1, 6.4 і 6.6 договору лізингу (в редакціях додаткових угод № 1 від 17.07.2009, № 11 від 30.06.2011 та № 14 від 15.02.2011), передбачає, що лізингоодержувач набуває право користування предметом лізингу на умовах цього договору з моменту підписання уповноваженими представниками сторін акта приймання-передачі предмету лізингу в лізинг (Додаток № 5). Зазначені пункти договору лізингу передбачають також складання та підписання сторонами та виробником (їх представниками) актів введення в експлуатацію предмету лізингу.
На виконання умов укладеного договору лізингодавець за період з березня 2010 року до серпня 2012 року включно, придбав у виробників (ПАТ "Крюківський вагонобудівний завод", ЗАТ "Вагонмаш" і ВАТ "Метровагонмаш") та поставив (передав) лізингоодержувачу загалом 100 вагонів метрополітену - 40 вагонів головних (з кабіною керування) та 60 вагонів проміжних (без кабіни керування), що підтверджується наявними в матеріалах справи актами приймання-передачі предмета лізингу в лізинг, актами технічного стану вагонів по якості, кількості та комплектності та актами про введення в експлуатацію вагонів, будь-яких заперечень щодо користування об'єктом лізингу у спірний період відповідачем не надано.
Північний апеляційний господарський суд зазначив, що посилаючись на неналежне виконання відповідачем умов договору позивач за первісним позовом заявив про стягнення заборгованості з оплати частини вартості предмета лізингу у розмірі 396 828 349,71 грн, заборгованості з оплати відсотків за користування предметом лізингу у розмірі 116 766 204,27 грн. Позивач за первісним позовом просить суд стягнути з відповідача також 1 277 732 876,07 грн заборгованості з оплати коефіцієнту коригування Кnbu, право на нарахування якого передбачено п. 1.7 договору.
Пунктом 1.7 договору, в редакції додаткової угоди № 3-1 до договору від 15.10.2009, передбачено, що лізинговий платіж це сума грошових коштів, що підлягають перерахуванню лізингодавця в день розрахунку, відповідно до графіку нарахування лізингових платежів за користування предметом лізингу. Під час сплати лізинговий платіж підлягає коригуванню лізингоодержувачем на коефіцієнт коригування Кnbu шляхом множення цього коефіцієнту на відповідну суму поточного лізингового платежу, визначеного в графіку нарахування лізингових платежів, за користування предметом лізингу. Коефіцієнт коригування Кnbu - коефіцієнт, що розраховується за фактом зміни офіційного курсу НБУ грн/дол.США між датою укладення цього договору та датою, що передує даті сплати лізингового платежу, вказаній в Графіку нарахування лізингових платежів, за користування предметом лізингу.
Кnbu = «Курс2» / «Курс1», де «Курс1» - курс, встановлений НБУ для одного долара США на дату укладання договору; «Курс2» - курс, встановлений НБУ для одного долара США на день, коли фактично здійснюється лізинговий платіж.
В лізинговий платіж входять суми, скориговані на коефіцієнт коригування і включають: платежі на відшкодування вартості предмета лізингу та винагороду лізингодавця (до складу якої також входять відшкодування відсотків за користування позиковими коштами з метою придбання предмета лізингу, податки, сплачувані відносно предмета лізингу лізингодавцем, інші витрати тощо).
За результатами апеляційного перегляду справи №910/8397/16 Північний апеляційний господарський суд у постанові від 11.07.2023 дійшов висновку, що зібрані у справі докази в своїй сукупності беззаперечно спростовують доводи позивача про порушення відповідачем умов договору і доводять відсутність правових підстав для стягнення з відповідача заявлених позивачем сум. З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви КП "Київський метрополітен" про скасування за нововиявленими обставинами постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 у справі № 910/8397/16 та скасування ухвали Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 про затвердження мирової угоди, укладеної між позивачем та відповідачем на стадії виконавчого провадження. За результатами перегляду справи за нововиявленими обставинами щодо стану розрахунків за договором № 16-Упр-09 від 16.07.2009 на час прийняття судового рішення у справі № 910/8397/16, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що про наявність правових підстав для частково задоволення апеляційної скарги КП "Київський метрополітен" вх. 09-081/9661/16 на рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 та скасування рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 в частині задоволення первісного позову. За висновком апеляційного суду, з огляду на спростування відповідачем заборгованості за договором у первісному позові слід відмовити повністю.
Також, під час апеляційного перегляду справи №910/8397/16, в силу приписів ч. 3 ст. 333 ГПК України, апеляційний суд вирішив питання про поворот виконання. Зокрема апеляційний суд дійшов висновку, що враховуючи доведеність належними доказами виконання КП "Київський метрополітен" постанови Київського апеляційного господарського суду від 31.01.2017 та рішення Господарського суду міста Києва від 28.09.2016 у справі № 910/8397/16 у розмірі 1 924 212 006,77 грн, заява КП "Київський метрополітен" про поворот виконання підлягає задоволенню, а сума виконаного у розмірі 1 924 212 006,77 грн підлягає стягненню з ТОВ "Австро-Угорська Лізингова Компанія" на користь КП "Київський метрополітен".
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У справі № 910/9076/18 що переглядається, вимоги позивача про стягнення 526 240 476,28 грн, з яких: 438 903 565,18 грн - інфляційна складова боргу та 87 336 911,10 грн - три відсотки річних, нарахованих за період з 03 вересня 2016 року по 10 липня 2018 року обґрунтовані тим, що відповідач несвоєчасно та не у повному обсязі виконав свої зобов'язання зі сплати суми боргу за укладеним з позивачем договором про надання фінансових лізингових послуг № 16-Упр-09 від 16 липня 2009 року.
Позивач посилався на те, що заборгованість за цим договором була стягнута з відповідача постановою Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі № 910/8397/16, однак відповідач не виконав повністю це судове рішення. Отже, за посиланням позивача, відповідач зобов'язаний сплатити йому інфляційні нарахування та три відсотки річних, нарахованих на суму боргу за договором за період прострочення виконання зобов'язання, що не був охоплений зазначеним судовим рішенням відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України.
Враховуючи те, що у справі №910/8397/16 встановлено факт відсутності заборгованості за укладеним між сторонами договором, а постанова Київського апеляційного господарського суду від 31 січня 2017 року у справі № 910/8397/16 та ухвала Господарського суду міста Києва від 28.11.2018 про затвердження мирової угоди, що була укладена між позивачем та відповідачем на стадії виконавчого провадження, на які посилався позивач, скасовані з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позову, позивачем не доведено наявність боргу у справі №910/9076/18, тому відсутні підстави для нарахування на користь позивача інфляційної складової боргу та 3- х річних, на підставі ст. 625 ЦК України за період з 03 вересня 2016 року по 10 липня 2018 року.
Отже рішення Господарський суд міста Києва рішенням від 12 листопада 2018 у справі №910/9076/18 підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення по відмову у позові.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Згідно до ч. 1 ст. 277 ГПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
За результатом апеляційного перегляду справи, колегія суддів дійшла висновку, що при прийнятті оскарженого рішення мало місце неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, помилкове застосування норм матеріального права, тому оскаржене рішення підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про повну відмову у задоволенні позовних вимог.
Керуючись Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу задовольнити.
Рішення Господарського суду міста Києва від 12.11.2018 у справі №910/9076/18 скасувати та прийняти нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
Матеріали справи повернути до господарського суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст судового рішення складено та підписано - 05.04.2024.
Головуючий суддя В.А. Корсак
Судді О.О. Євсіков
С.О. Алданова