ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
02 квітня 2024 року м. ОдесаСправа № 923/121/22
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Ярош А.І.,
суддів: Колоколова С.І., Принцевської Н.М.
секретар судового засідання: Кияшко Р.О.
за участю представників учасників справи:
від Акціонерного товариства "Херсонобленерго": Кізім Т.О.
від Пашинської Людмили Володимирівни : не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі
апеляційну скаргу Пашинської Людмили Володимирівни
на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 року, суддя в І інстанції Щавинська Ю.М., повний текст якого складено 02.10.2023 в м. Одесі
у справі: №923/121/22
за позовом: Акціонерного товариства "Херсонобленерго"
до відповідача: Пашинської Людмили Володимирівни
про стягнення 504 927,39 грн
В лютому 2022 року Акціонерне товариство "Херсонобленерго" звернулось до Господарського суду з позовною заявою до Фізичної особи-підприємця Пашинської Людмили Володимирівни про стягнення вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення ПРРЕЕ, у сумі 504 927,39 грн, витрат за проведення експертизи у сумі 10 609 грн та судового збору у сумі 7 733,05 грн.
В обгрунтування позовних вимог зазначив, що 04.06.2019 працівниками АТ "Херсонобленерго" в ході перевірки споживачами вимог ПРРЕЕ виявлено порушення п.3 п.8.4.2 ПРЕЕ, які призвели до зміни показів приладів обліку. Електричний лічильник уповноваженими особами ОСР не було демонтовано. Споживач не надав можливості провести демонтаж електричного лічильника та не допустив до електроустановки, в зв'язку із чим був складений Акт про недопуск від 04.06.2019 та зазначено відповідну інформацію в п. 5 Акту про порушення №131907 від 04.06.2019 року. Вказане порушення було виявлене в присутності ФОП Пашинської Л.В. та зафіксовано 04.06.2019 в Акті про порушення №131907, який був підписаний з боку АТ "Херсонобленерго" чотирма представниками. З боку Споживача Акт про порушення №131907 від 04.06.2019 підписаний Пашинською Л.В. із поясненнями: "Впредь больше такого не повторится, очень сожалею".
16.01.2020 відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення, про дату та час якого відповідача було повідомлено листом, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 76, про нарахування відповідачу до сплати за необліковану електричну активну енергію суму у розмірі 504 927,39 грн за 186 471 кВт*год. Листом за №37/06-003232 від 20.01.2020 споживача повідомлено про результати розгляду Акту про порушення та про необхідність провести оплату за наданим рахунком. Проте Споживач вартість необлікованої електричної енергії не сплатив, що і стало підставою для звернення до суду з відповідним позовом.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №923/121/22 позов задоволено; стягнуто з Пашинської Людмили Володимирівни на користь Акціонерного товариства "Херсонобленерго" вартість необлікованої електричної енергії у сумі 504 927,39 грн, витрати на проведення експертизи у сумі 10 609 грн та судовий збір у сумі 7573,91 грн.
Місцевий господарський суд дійшов висновку, що вчинення споживачем дій, як то підключення стороннього пристрою, які призвели до зміни показів засобу обліку та безбілкового споживання електричної енергії є порушенням з боку власника електроустановки ПРРЕЕ. Дослідивши акт про порушення №131907, суд зазначив, що останній складено за формою, встановленою законом, акт містить підписи представників оператора системи та споживача та не містить жодних зауважень до змісту акту з боку останнього. У зв'язку з нез'явленням споживача на засідання комісії за наслідком проведення електротехнічного дослідження експертом встановлено обставину впливу наданого на дослідження пристрою, що дозволяє без облікове користування електроенергією. Жодних зауважень стосовно експертного висновку відповідачем не заявлено.
Перевіривши зроблений позивачем розрахунок вартості необлікованої електричної енергії, сума якої склала 504 927,39 грн, по якому нарахування було проведено за останні 12 місяців, з урахуванням дозволеної потужності 40 кВт, що визначена договором та тривалості роботи обладнання цілодобово без вихідних, що означені у договорі, суд визнав його правильним, обґрунтованим та здійсненим із застосуванням вірних вихідних даних. При цьому суд зауважив, що відповідачем ні арифметично, ні методологічно розрахунок не спростовано.
Натомість матеріали справи не містять доказів проведення оплати. Не містять матеріали справи також доказів оскарження відповідачем рішення комісії з розгляду акту про порушення №131907 від 04.06.2019.
Таким чином, враховуючи документальне підтвердження позивачем наявності правових підстав для стягнення з відповідача вартості необлікованої електричної енергії за визначений період, а також ненадання відповідачем доказів її добровільної оплати, суд дійшов до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення боргу за необліковану електроенергію в сумі 504 927,39 грн у повному обсязі.
02.02.2024 до Південно-західного апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга Пашинської Людмили Володимирівни , в якій остання просить рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №923/121/22 скасувати та ухвалити нове рішення, яким у позові відмовити.
В обгрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що судом першої інстанції було порушено норму ч. 5 ст. 242 ГПК України, згідно якої якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі шляхом надсилання до електронного кабінету у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення, чого не було здійснено судом першої інстанції.
Апелянт зазначає, що якщо Споживач не надав можливості провести демонтаж електричного лічильника та не допустив до електроустановки, в зв?язку із чим був складений Акт про недопуск від 04.06.2019 то тоді незрозуміло яким чином працівники Позивача могли виявити якісь об'єкти, що нібито використовувались апелянтом для впливу на засіб обліку електричної енергії і звідки вони їх тоді вилучали.
Стверджує, що висновком експерта Незалежного інституту судових експертиз від 11.11.2019 року №9405, який був отриманий позивачем 10.12.2019, встановлено, що у разі під'єднання пристрою відповідно до наданої схеми в акті порушення ПРРЕЕ №131907 від 04.06.2019 при проведенні експертних досліджень здійснювався високочастотний вплив на лічильник електричної енергії, а саме повне блокування обліку електроенергії протягом всього періоду виливу. Формулювання "у разі під'єднання" дозволяє зробити висновок, що дослідження було гіпотетичне і орієнтоване на обставини, які могли б бути, якби конкретний пристрій застосовували до схожого чи такого самого лічильника. Однак, позивачем жодним чином не встановлено та не доведено, що пристрій належав відповідачу чи був знятий з лічильника відповідача. Тому зазначений доказ не відповідає критерію належності.
Додатково в апеляційній скарзі зазначено, що будь-яка обставина не могла бути спростована на той час Відповідачем під час розгляду справи, оскільки про даний розгляд справи Відповідач не знав. Підключення до засобу обліку зазначеного предмету невідомого походження не було та не могло бути встановлено ні представниками АТ "Херсонобленерго", ні судом, оскільки жодних належних та допустимих доказів цього не існує в матеріалах справи. Фразу "впреть такого не повториться" не можна вважати визнанням власної вини в нібито крадіжці електроенергії. На апелянтку здійснювався психологічний і фізичний тиск, вона не розуміла значення цього напису, хотіла щоб люди її відпустили на фоні поганого самопочуття і об?єктивного страху за своє життя і здоров?я.
Відповідач вказує, що останньою було надіслано претензію на адресу АТ "Херсонобленерго" від 08.07.2019 в якій детально описано усі обставини, що відбувались в той день. Була подана заява на адресу АТ "Херсонобленерго" від 15.07.2019 в якій просить надати відповідь на попередньо подану претензію Було надіслано скаргу на адресу АТ "Херсонобленерго" від 15.07.2019, в якій вимагала надати їй договір, на який Позивач посилався у своїй позовній заяві, однак, надати його Відповідачці не вважав за потрібне. Апелянткою було надано скаргу на адресу Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольний комітет України та міністру енергетики та вугільної промисловості України від 15.07.2019, щодо здійснення перевірки та розслідування протиправних дій працівників АТ "Херсонобленерго". Апелянткою було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення до Каланчацького відділення поліції Новокаховського відділу поліції Головного управління Національної поліції у в Херсонській області, а пізніше скаргу на бездіяльність слідчого від 19.07.2019.
Копії вищенаведених заяв апелянтом долучено до апеляційної скарги.
У відзиві на апеляційну скаргу АТ "Херсонобленерго" просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
Зокрема, позивач зазначає, що 09.02.2022 АТ "Херсонобленерго" направило на адресу Відповідача позовну заяву з додатками листом з описом вкладення, отже відповідач був повідомлений про рух даної справи в суді першої інстанції.
Вказує, що заявницею подано 7 заяв (частина з яких не містить підтвердження їх подання адресатам) і жодної відповіді, яка б могла свідчити про неправомірність дій Позивача в ході проведення перевірки. Тобто, сам факт подання заяв до певних органів та установ незалежно від їх кількості не свідчить про неправомірність дій Позивача. Акт складено у присутності ФОП Пашинської Л.В., яка Акт підписала без зауважень, про вчинене порушення шкодувала та повідомила, що придбала прилад 3 місяці тому. Сторонній прилад (генератор) представниками Позивача вилучено, опломбовано у сейф-пакет пломбами Оператора системи, про що також вказано у Акті про порушення (зазначено у додатках до акту про порушення). Під час проведення перевірки представниками Позивача велась відео зйомка, проти якої активно заперечувала Позивач.
До відзиву на апеляційну скаргу позивачем додано скріншот з програмного забезпечення позивача та відео файли, що є додатками до акту про порушення.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 06.03.2024 у справі №923/121/22 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою апеляційне провадження за апеляційною скаргою Пашинської Людмили Володимирівни на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №923/121/22 та призначено справу до розгляду на 02.04.2024 о 12:00.
В судовому засіданні 02.04.2024 прийняв участь представник АТ "Херсонобленерго", Пашинська Людмила Володимирівна або її представник в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 Господарського процесуального кодексу України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в ході апеляційного розгляду справи судом апеляційної інстанції було створено сторонам необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, надано достатньо часу та створено відповідні можливості для реалізації кожним учасником своїх процесуальних прав, передбачених ст. 42 ГПК України, оскільки неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути вказану апеляційну скаргу за відсутності представника Пашинської Людмили Володимирівни за наявними матеріалами справи, яких достатньо для розгляду заяви по суті.
Щодо долучених до апеляційної скарги, а також до відзиву на апеляційну скаргу нових доказів, судова колегія зазначає таке.
За змістом частин 2 та 3 статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також надати відповідні докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Колегія суддів зазначає, що скаржник не надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього, не обгрунтував причину не подання їх до суду першої інстанції, тому колегія суддів не приймає до уваги додані до апеляційної скарги нові докази та не буде надавати їм оцінку при розгляді справи по суті.
Позивачем також не надано до суду клопотання про долучення нових доказів, також в даному випадку АТ "Херсонобленерго" не наведено обґрунтування існування винятковості випадку, з яким пов'язано прийняття під час апеляційного провадження нових доказів, які не були предметом дослідження під час розгляду справи в суді першої інстанції, також заявником не надано доказів неможливості подання до суду першої інстанції клопотання про долучення до матеріалів справи нових доказів з причин, які об'єктивно не залежали від нього. За таких обставин, колегія суддів також не приймає до уваги додані до відзиву на апеляційну скаргу нові докази та не буде надавати їм оцінку при розгляді справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, апеляційну скаргу, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, 23.03.2017 між ПАТ "ЕК "Херсонобленерго" (Постачальник) та ФОП Пашинською Л.В. укладено договір про постачання електричної енергії №5410 з додатками (а.с.19-33), відповідно до якого Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача з дозволеною сумарною потужністю 40.00 кВт, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору. Точки продажу електричної енергії зазначаються у Додатку № 7 до даного Договору "Однолінійна схема". Приєднана сумарна потужність у точці підключення становить 40.00 кВт (п.1 договору).
За умовами п. 4.2.3. договору Споживач сплачує Постачальнику вартість недорахованої електроенергії, розраховану, виходячи із приєднаної потужності струмоприймачів, зазначених в додатку №4 до даного договору "Перелік струмоприймачів встановлених на об'єкті споживача", та кількості годин їх використання відповідно до Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, затвердженої постановою НКРЕ від 04.05.2006 року №562, за тарифами, що діяли протягом споживання електричної енергії з порушенням, у разі таких дій Споживача, зокрема, як споживання електроенергії поза засобами обліку.
У додатку №4 до договору (а.с.27) "Перелік струмоприймачів встановлених на об'єкті споживача (приєднаних на напрузі 0,4/0,22 кВт)" вказано назву об'єкту - Ринок; місцезнаходження об'єкту - Херсонська область, Каланчацький район, смт Каланчак, вул. Леніна, буд. 2-а ; режим роботи електрообладнання: цілодобово, без вихідних; загальна потужність встановлених струмоприймачів 40.0 кВТ.
02.04.2018 представниками енергопостачальної компанії було обстежено розрахунковий засіб обліку ФОП Пашинської Л.В. електролічильник зав. №0270277, який було встановлено 16.06.2017, про що складено акт технічної перевірки приладу обліку №190116 (а.с.38-39).
04.06.2019 представниками позивача, за участю ФОП Пашинської Л.В., проведено перевірку на об'єкті відповідача "Ринок", договір №5410, за результатами якої виявлено наступне порушення: "п.1,5 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, інші дії Споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку, а саме з метою безоблікового користування електричною енергією Споживач встановив високочастотний генератор, антену якого закріпив на електричному лічильнику № 0270277, НІК 2301 АП2 380 В, пок. 346525,5 держ. Повірка 2009 ІІІ кв. Електроенергія споживається приладом обліку електроенергія не враховується та не сплачується у повному обсязі. При навантаженні фаза "А" - 16А, фаза "В" - 17 А; фаза "С" - 22 А" = 12,1 кВ, імпульси лічильника відсутні. Лічильний механізм не працює, покази електричного лічильника не змінюються. Акт складено згідно п. 8.2.4, п. 8.2.5 ПРРЕЕ"
Крім того зміст акту містить наступну інформацію:
- споживач не ввімкнув всі наявні струмоприймачі на повну потужність для вимірювання струму навантаження електроустановки. Паспортні дані всіх наявних електрострумоприймачів та допуску не надав (п. 5 акту);
- схема обліку електричної енергії не відновлена (п.6 акту);
- розгляд складеного акту про порушення відбудеться 13.06.2019 з 9.00 до 16.00 (п.9 акту):
- зауваження споживача: "Впредь больше такого не повторится, очень сожалею";
- також акт містить відмітку відповідача: з актом ознайомлений, другий примірник получено; даний генератор был приобретен 3 месяца назад.
Також 04.06.2019 представниками АТ "Херсонобленерго" було складено акт про недопуск (а.с.42), яким підтверджено обставину не допуску Споживачем представників оператора системи розподілу для проведення демонтажу лічильника.
13.06.2019 на засіданні комісії, на яке споживач не з'явився, прийнято рішення щодо проведення електротехнічного дослідження.
10.12.2019 позивачем отримано висновок ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" №9405 від 11.11.2019 (а.с.46-55), згідно якого:
- наданий на дослідження пристрій за функціональним призначенням відноситься до іскрових генераторів, які здатні генерувати високочастотне випромінювання в широкому частотному діапазоні (від десятків кілогерц до сотень мегагерц);
- наданий на дослідження пристрій виготовлений кустарним способом, про що свідчить внутрішній монтаж елементів за допомогою спеціального клею та пайки кустарним способом проводів та електронних компонентів;
- у разі під?єднання пристрою відповідно до наданої схеми в акті порушення ПРРЕЕ №131907 від 04.06.2019 при проведенні експертних досліджень здійснювався високочастотний вилив на лічильник електричної енергії НІК 2301 АП2 зав. N 0264058 2009 року випуску, а саме повне блокування обліку електроенергії протягом всього періоду впливу;
- підключення пристрою, відповідно до схеми акту про порушення ПРРЕЕ N 131907 від 04.06.2019 року, дозволяє здійснювати безоблікове користування електроенергією.
Листом від 17.12.2019 АТ "Херсонобленерго" повідомлено відповідача, що дата розгляду акту на засіданні комісії перенесена у зв'язку із проведенням експертизи на 16.01.2020 (а.с.56).
На підтвердження направлення вказаного листа позивачем надано суду список згрупованих відправлень та фіскальний чек (а.с.57).
16.01.2020 відбулось засідання комісії з розгляду акту про порушення №131907 від 04.06.2019, за результатами якого було прийнято рішення, оформлене протоколом № 76 (а.с.58), про нарахування відповідачу до сплати за необліковану електричну активну енергію суму у розмірі 504 927,39 грн за 186 471 кВт*год.
Із змісту протоколу вбачається, що період розрахунку становить з 04.06.2018 по 04.06.2019; для розрахунку були використані наступні дані: потужність - 40 000 кВт, тривалість роботи обладнання - 24 год., коефіцієнт використання - 0,600, добове споживання 576 кВт.*год. Відповідач на засіданні комісії був відсутній.
Про прийняте рішення відповідача було повідомлено листом від 20.01.2020 (а.с.60), з яким також було направлено рахунок на оплату та протокол засідання.
На підтвердження направлення вказаного листа позивачем надано суду список згрупованих відправлень та фіскальний чек (а.с.61).
Доказів оплати відповідачем необлікованої електричної енергії у сумі 504 927,39 грн матеріали справи не містять, що й стало підставою для звернення позивача із даним позовом до суду першої інстанції.
Приймаючи оскаржуване рішення місцевий господарський суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та задовольнив їх у повному обсязі.
Оцінюючи правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального права, перевіривши дотримання судом норм процесуального законодавства, в контексті встановлених обставин, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст. 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини (п.1 ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.
Згідно з ч.1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
У відповідності до ч.ч. 1, 2 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. У сфері господарювання застосовуються такі види господарських санкцій: відшкодування збитків; штрафні санкції; оперативно-господарські санкції.
Відповідно до ст. 218 Господарського кодексу України підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Відповідно до ч.1 ст. 237 Господарського кодексу України підставою для застосування оперативно-господарських санкцій є факт порушення господарського зобов'язання другою стороною. Оперативно-господарські санкції застосовуються стороною, яка потерпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без попереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'язання.
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Відповідно до ч.1 ст. 77 Закону України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку, які порушили нормативно-правові акти, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, несуть відповідальність згідно із законом.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №311 затверджено Кодекс комерційного обліку електричної енергії, який визначає основні положення щодо організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії, права та обов'язки учасників ринку, постачальників послуг комерційного обліку та адміністратора комерційного обліку щодо забезпечення комерційного обліку електричної енергії, отримання точних і достовірних даних комерційного обліку та їх агрегації (об'єднання), порядок проведення реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та реєстрації автоматизованих систем, що використовуються для комерційного обліку електричної енергії.
Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії, які регулюють взаємовідносини, які виникають під час купівлі-продажу електричної енергії між електропостачальником (електропостачальниками) та споживачем (для власного споживання), а також їх взаємовідносини з іншими учасниками роздрібного ринку електричної енергії, визначеними цими Правилами. (в редакції на час розгляду ату про порушення).
Згідно з п. 1.1.2 Правил акт про порушення - документ установленої форми, який складається для фіксації факту порушення на об'єкті споживача цих Правил та який є підставою для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії.
Необлікована електрична енергія - обсяг електричної енергії, використаний споживачем або переданий транзитом в електромережі, що належать іншим власникам електричних мереж, але не врахований розрахунковими засобами комерційного обліку або врахований неправильно.
Самовільне підключення з порушенням схеми обліку - несанкціоноване (непогоджене) оператором системи підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі за схемою, не передбаченою проєктними рішеннями та/або договором з оператором системи, та/або без укладення договору з оператором системи.
Відповідно до п.п. 2.3.1-2.3.3 Правил на роздрібному ринку виробництво, передача, розподіл, постачання та споживання електричної енергії без розрахункових засобів комерційного обліку не допускається, крім випадків, передбачених цими Правилами та Кодексом комерційного обліку. Для вимірювання з метою комерційних розрахунків за електричну енергію мають використовуватися розрахункові засоби вимірювальної техніки, які відповідають вимогам Кодексу комерційного обліку, Закону України "Про метрологію та метрологічну діяльність" та іншим нормативно-правовим актам, що містять вимоги до таких засобів вимірювальної техніки. Електроустановки споживачів мають бути забезпечені необхідними розрахунковими засобами вимірювальної техніки для розрахунків за спожиту електричну енергію, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, а також (за бажанням споживача) суміщеними з лічильником електричної енергії або окремими засобами вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії. Підключення електроустановки споживача, яка не забезпечена розрахунковими засобами (засобом) вимірювальної техніки, технічними засобами контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, забороняється, за винятком випадків, передбачених цими Правилами. Розрахункові засоби вимірювальної техніки електричної енергії, технічні засоби контролю і управління споживанням електричної енергії та величини потужності, засоби вимірювальної техніки для контролю якості електричної енергії встановлюються відповідно до вимог Кодексу комерційного обліку, цих Правил та проектних рішень.
Згідно з п.8.2.5 Правил у разі виявлення під час контрольного огляду або технічної перевірки уповноваженим представником оператора системи, від якого споживач одержує електричну енергію, порушень цих Правил, у тому числі фактів безоблікового споживання електричної енергії, на місці виявлення порушення у присутності споживача (представника споживача) або іншої особи, яка допустила представників оператора системи на об'єкт (територію) споживача для проведення перевірки (за умови посвідчення цієї особи), оформлюється акт про порушення. Акт про порушення складається представниками оператора системи, які мають таке право згідно з посадовою інструкцією, пройшли відповідне навчання та інструктаж, після пред'явлення ними службових посвідчень. В акті про порушення мають бути зазначені зміст виявленого порушення з посиланням на відповідні пункти цих Правил та всі необхідні для визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням: меж балансової належності; перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів), наявних у схемі підключення; номінальної сили струму спрацювання комутаційних апаратів, задіяних у схемі підключення; фазування лічильника на дату оформлення акта про порушення.
У відповідності до п.8.2.6 Правил на підставі акта про порушення уповноваженими представниками оператора системи під час засідань комісії з розгляду актів про порушення визначаються обсяг необлікованої електричної енергії та сума завданих споживачем збитків. Комісія з розгляду актів про порушення створюється оператором системи і має складатися не менше ніж з 3 уповноважених представників оператора системи. Споживач має право бути присутнім на засіданні комісії з розгляду актів про порушення.
Відповідно до п.8.4.1 Правил оператор системи визначає обсяг та вартість електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення цих Правил та/або виявлення фактів безоблікового споживання електричної енергії, самовільного підключення до об'єктів електроенергетики і споживання електричної енергії без засобів вимірювальної техніки, відповідно до вимог цієї глави.
Згідно з п.8.4.2 Правил визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії здійснюється оператором системи на підставі акта про порушення, складеного у порядку, визначеному цими Правилами, у разі виявлення таких порушень, як пошкодження (розбите скло, пошкодження цілісності корпусу лічильника тощо) або відсутність засобів вимірювальної техніки (за умови наявності акта про пломбування, складеного в порядку, установленому Кодексом комерційного обліку, або іншого документа, який підтверджує передачу на збереження засобів вимірювальної техніки, та у разі пошкодження засобів вимірювальної техніки за умови втручання споживача в роботу засобів вимірювальної техніки), інші дії споживача, які призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки (використання фазозсувного трансформатора, постійних магнітів (у разі невстановлення на/в лічильник індикаторів), пристрою випромінювання електромагнітних полів тощо.
Як зазначалось раніше, 04.06.2019 представниками позивача, за участю відповідача - ФОП Пашинської Л.В., проведено перевірку на об'єкті відповідача "Ринок", договір №5410, за результатами якої виявлено порушення: "п.1,5 п. 5.5.5 ПРРЕЕ, «інші дії Споживача, які призвели до зміни показів приладів обліку», а саме з метою безоблікового користування електричною енергією Споживач встановив високочастотний генератор, антену якого закріпив на електричному лічильнику № 0270277, НІК 2301 АП2 380 В, пок. 346525,5 держ. Повірка 2009 ІІІ кв. Електроенергія споживається приладом обліку електроенергія не враховується та не сплачується у повному обсязі. При навантаженні фаза "А" - 16А, фаза "В" - 17 А; фаза "С" - 22 А" = 12,1 кВ, імпульси лічильника відсутні. Лічильний механізм не працює, покази електричного лічильника не змінюються.
Крім того, зі зміст акту про порушення №131907 від 04.06.2019 вбачається, що споживач не ввімкнув всі наявні струмоприймачі на повну потужність для вимірювання струму навантаження електроустановки. Паспортні дані всіх наявних електрострумоприймачів та допуску не надав (п. 5 акту); схема обліку електричної енергії не відновлена (п.6 акту); розгляд складеного акту про порушення відбудеться 13.06.2019 з 9.00 до 16.00 (п.9 акту); зауваження споживача: "Впредь больше такого не повторится, очень сожалею".
Також акт містить відмітку відповідача: з актом ознайомлений, другий примірник получено; даний генератор был приобретен 3 месяца назад.
Відповідачем не спростовано, що зазначене встановлення високочастотного генератору є самовільним, тобто несанкціоноване (непогоджене) оператором системи та виконано за схемою, не передбаченою проектними рішеннями та договором з оператором системи.
Крім того, у випадку, якщо споживач незгодний з рішенням комісії, то належним способом захисту є подання скарги на зазначене рішення до осіб, визначених у п. 8.3.20 ПРРЕЕ, а у випадку звернення до суду належним способом захисту є вимога про скасування рішення комісії.
Аналогічний правовий висновок викладений у пункті 81 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2020 року у справі №910/17955/17.
Колегія суддів зазначає про відсутність доказів оскарження рішень позивача, непогодження відповідачем з рішенням або діями позивача щодо проведеного розрахунку та вартості необлікованої електроенергії.
Таким чином, акт про порушення №131907 від 04.06.2019 складено у відповідності до ПРРЕЕ і він є дійсним у розумінні п. 8.2.5 цих Правил, акт містить підписи представників оператора системи та споживача та не містить жодних зауважень до змісту акту з боку останнього. Протилежного відповідачем не доведено.
Матеріали справи також містять висновок ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" №9405 від 11.11.2019 (а.с.46-55), згідно якого наданий на дослідження пристрій за функціональним призначенням відноситься до іскрових генераторів, які здатні генерувати високочастотне випромінювання в широкому частотному діапазоні (від десятків кілогерц до сотень мегагерц); наданий на дослідження пристрій виготовлений кустарним способом, про що свідчить внутрішній монтаж елементів за допомогою спеціального клею та пайки кустарним способом проводів та електронних компонентів; у разі під?єднання пристрою відповідно до наданої схеми в акті порушення ПРРЕЕ №131907 від 04.06.2019 при проведенні експертних досліджень здійснювався високочастотний вилив на лічильник електричної енергії НІК 2301 АП2 зав. №0264058 2009 року випуску, а саме повне блокування обліку електроенергії протягом всього періоду впливу; підключення пристрою, відповідно до схеми акту про порушення ПРРЕЕ №131907 від 04.06.2019 року, дозволяє здійснювати безоблікове користування електроенергією.
Аргументи скаржника, що акт про порушення та висновок експерта не є належними доказами у даній справі, які б підтверджували обставину встановлення високочастотного генератору, судова колегія відхиляє, оскільки вказаний акт складено у присутності ФОП Пашинської Л.В., яка акт підписала без зауважень та повідомила, що придбала прилад 3 місяці тому. Сторонній прилад (генератор) представниками Позивача вилучено, опломбовано у сейф-пакет пломбами Оператора системи, про що також вказано у Акті про порушення. Натомість лічильник електричної енергії вилучений не був, оскільки демонтувати його Споживач (Відповідач) не дозволила ,про що працівниками позивача було складено відповідний акт про недопуск. Разом із тим, вилучення 3ВТ у разі вчинення даного виду порушення не передбачалось ані нормами ПРЕЕ, ані положеннями Методики.
Відповідно, дії представників Оператора системи є правомірними під час проведення перевірки та складання акту про порушення.
Зі змісту висновку ТОВ "Незалежний інститут судових експертиз" №9405 від 11.11.2019 чітко вбачається, що підключення пристрою, відповідно до схеми акту про порушення ПРРЕЕ №131907 від 04.06.2019 року, дозволяє здійснювати безоблікове користування електроенергією.
Таким чином, прилад, вилучений за адресою: смт Каланчак, вул. Херсонська 2а, об?єкт «Ринок», що зафіксовано в Акті про порушення №131907, безпосередньо впливає на достовірність обліку спожитої електричної енергії, а відтак - належить до порушення п.8.4.2 Правил «інші дії Споживача, що призвели до зміни показів засобів вимірювальної техніки», що жодним чином не спростовано відповідачем, а тому наведені вище доводи апелянта судом відхиляються як безпідставні та такі, що не спростовують висновків суду першої та апеляційної інстанції.
Згідно з п. 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов'язаний, зокрема, дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів; забезпечувати належний технічний стан та безпечну експлуатацію своїх електроустановок та електроприладів згідно з вимогами нормативно-технічних документів та нормативно-правових актів України; забезпечувати збереження і цілісність установлених на його території та/або об'єкті (у його приміщенні) розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії та пломб (відбитків їх тавр) відповідно до акту про пломбування; забезпечувати доступ представникам оператора системи (після пред'явлення ними службових посвідчень) до об'єкта споживача для проведення технічної перевірки засобу комерційного обліку (засобів вимірювальної техніки), електроустановок та електропроводки, вимірювання показників якості електричної енергії, контролю за рівнем споживання електричної енергії, а також для виконання відключення та обмеження споживання електричної енергії споживачу (субспоживачу) відповідно до встановленого цими Правилами порядку та виконувати їх обґрунтовані письмові вимоги щодо усунення виявлених порушень, якщо це обумовлено умовами договору.
Підпунктом 20 п. 5.5.5 ПРРЕЕ передбачено, що споживач електричної енергії зобов'язаний не допускати безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача, а також відшкодовувати збитки, завдані оператору системи та/або споживачу (основному споживачу), у разі виявлення безоблікового користування електричною енергією від технологічних електричних мереж споживача.
Позивачем підтверджено факт порушення відповідачем ПРРЕЕ, що зафіксовано у відповідному акті про порушення, який був розглянутий комісією з розгляду актів про порушення. За наявними матеріалами справи, зокрема, виходячи з даних протоколу розгляду комісією акта про порушення, встановлено обсяг необлікованої електричної енергії та суму вартості необлікованої електричної енергії, яка за розрахунком комісії становить 504 927,39 грн.
Проаналізувавши наявні матеріали справи, враховуючи встановлення факту порушення відповідачем ПРРЕЕ, приймаючи до уваги відсутність доказів оскарження рішень позивача, непогодження відповідачем з рішенням або діями позивача щодо проведеного розрахунку та вартості необлікованої електроенергії, при цьому вірність розрахунку матеріалами справи не спростовується, суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не спростовує вірних висновків суду першої інстанції про задоволення вимог про стягнення з відповідача 504 927,39 грн вартості недоблікованої електричної енергії.
Слід також зауважити, що відповідачем не було подано жодних доказів на спростування арифметичної правильності та методологічної відповідності виконаного позивачем розрахунку заборгованості за недовраховану електричну енергію, в тому числі шляхом надання ним до суду контррозрахунку.
Доводи скаржника щодо неналежного повідомлення останнього судом першої інстанції спростовуються матеріалами справи. Так, ухвалою суду від 14.02.2022 відкрито провадження у справі № 923/121/22, справу прийнято до розгляду за правилами загального позовного провадження із призначенням підготовчого засідання.
Сторони повідомлені про розгляд справи у визначеному ГПК України порядку, з огляду на таке.
Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні", у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року станом на 30 діб, строк дії якого в подальшому продовжувався відповідними Указами Президента Україна та триває й на теперішній час.
22.12.2022 Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України затверджено Наказ № 309, який 23.12.2022 року зареєстровано в Міністерстві юстиції України за № 1668/39004 з Переліком територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Згідно означеного переліку смт. Каланчак, в якому зареєстрований відповідач, з 24.02.2022 є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України.
Оскільки відповідач зареєстрований на тимчасово окупованій території, куди направлення поштової кореспонденції не здійснювалося у зв'язку із тим, що поштові відділення в умовах воєнного стану не працюють, останнього про розгляд справи було повідомлено з урахуванням положень Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
З аналізу вказаної статті випливає, що з опублікуванням відповідних оголошень сторона вважається повідомленою про дату, час та місце розгляду справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 30.08.2022 у справі №5/530-03 (924/1340/20).
На виконання положень названого Закону Господарським судом Одеської області вжито заходів щодо належного повідомлення відповідача про розгляд судом даної справи шляхом розміщення оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України (а.с.76-77, 87-88, 98-99).
З урахуванням вищевикладеного, відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи у спосіб, визначений ч. 1 ст. 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України".
Крім того процесуальні документи судом направлялись відповідачу також на електронну пошту.
Отже, судом вжито необхідних та достатніх заходів для повідомлення відповідача про відкриття провадження у даній справі та розгляд справи.
Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі "Пономарьов проти України" від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Таким чином, не лише на суд покладається обов'язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Про хід розгляду справи відповідач міг дізнатись з офіційного веб-порталу Судової влади України "Єдиний державний реєстр судових рішень"://reyestr.court.gov.ua/. Названий веб-портал згідно з Законом України "Про доступ до судових рішень" № 3262-IV від 22.12.2005 є відкритим для безоплатного цілодобового користування.
Враховуючи вказане вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі.
На переконання колегії суддів апеляційного господарського суду, вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов'язків сторін.
Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Трофимчук проти України").
Тому інші доводи скаржника, що викладені в апеляційній скарзі, колегія суддів не бере до уваги, оскільки вони висновків суду не спростовують та з урахуванням всіх обставин даної справи, встановлених судом, не впливають на правильність вирішення спору по суті та остаточний висновок.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З урахуванням того, що наведені в апеляційній скарзі порушення не знайшли свого підтвердження, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №923/121/22.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 253, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
Апеляційну скаргу Пашинської Людмили Володимирівни на рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №923/121/22 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 20.09.2023 у справі №923/121/22 - залишити без змін.
Постанова в порядку статті 284 Господарського процесуального кодексу України набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених у п. 2 ч. 3 ст. 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 08.04.2024.
Головуючий суддя А.І. Ярош
судді С.І. Колоколов
Н.М. Принцевська