Справа № 607/5936/24Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/817/103/24 Доповідач - ОСОБА_2
Категорія - продовження строків тримання під вартою
05 квітня 2024 р. Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
за участю:
прокурора - ОСОБА_6 ,
підозрюваного - ОСОБА_7 ,
захисників - ОСОБА_8 , ОСОБА_9 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Тернопільського апеляційного суду матеріали провадження №11-сс/817/103/24 за апеляційною скаргою захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 на ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2024 року про продовження щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою,- ВСТАНОВИЛА:
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2024 року задоволено клопотання слідчого, погоджене прокурором, продовжено щодо підозрюваного ОСОБА_7 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 14 травня 2024 року .
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_8 просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову, якою відмовити у задоволенні вказаного клопотання.
Мотивує скаргу тим, що прокурор не довів у суді обставин, передбачених ч.3 ст.199 КПК України, а саме того, що заявлені ризики не зменшились або з"явився новий ризик, який виправдовує тримання його підзахисного під вартою, а аткож обставини, які перешкоджають триманню ОСОБА_7 під вартою.
Посилається на те, що наявність обгрунтованої підозри сама по собі не може бути підставою для тримання осби під вартою.
Вказує на те, що лише тяжкість злочину та суворість покарання недостатні для тримання особи під вартою та після спливу певного проміжку часу навіть обгрунтована пдіозра не може бути єдиним виправданням тримання особи під вартою.
Вважає що прокурор не довів неможливості застосування до його підзахисного альтернативного запобіжного заходу.
Зазначає, що досудове розслідування здійснюється 8 календарних місяців, що, на думку захисника, є достатнім часом для вилучення усіх доказів, отримання доступу до документів та проведення допиту свідків, в тому числі з урахуванням вимог ст. 615 КПК України.
Посилається на те, що з моменту застосування запобіжного заходу жодних спроб підозрюваного негативно вплинути на свідків, інших підозрюваних через друзів та родичів не було. Вважає, що у випадку зміни запобіжного заходу суд може покласти на його підзахисного обов'язок утримуватись від спілкування з такими особами.
Обгрунтовує скаргу тим, що ризик вчинення іншого кримінального правопорушення у зв"язку з тим що ОСОБА_7 немає постійного джерела доходу, відсутній оскільки у випадку обрання щодо нього більш м"якого запобіжного заходу, підозрюваний зможе влаштуватись на роботу та забезпечити виконання покладених на нього обов'язків. При цьому вказує, що даний ризик має підтверджуватись оперативними даними та показаннями свідків, які володіють такою інформацією.
Також просить врахувати міцність соціальних зв'язків підозрюваного, а саме те, що ОСОБА_7 має постійне місце проживання, одружений, на його утриманні перебувають малолітня донька та непрацездатна бабуся.
Наголошує на тому, що зазначені вище соціальні зв'язки зумовлюють не тільки стабільність громадської, ділової та правової позиції ОСОБА_7 , а й фактично унеможливлюють існування будь-яких ризиків, передбачених ст. 177 КПК України та здатні забезпечити його належну процесуальну поведінку.
Заслухавши суддю-доповідача, підозрюваного та його захисників, які підтримали подану апеляційну скаргу з мотивів у ній викладеній, прокурора, який щодо задоволення апеляційної скарги заперечив, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів прийшла до наступних міркувань.
Як вбачається із матеріалів справи, СУ ГУНП в Тернопільській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному проваджені №12023210000000471 від 22.06.2023, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1, 2 ст. 255; ч. 1 ст. 263; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 305; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311; ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 313; ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317 КК України.
23.01.2024 ОСОБА_7 затримано в порядку статті 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених ч.1 ст.255, ч.3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 305 КК України, а саме: в участі у злочинній організації; у вчиненні незаконного придбання, зберігання, перевезення прекурсорів в особливо великих розмірах з метою їх використання для виготовлення психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин у складі злочинної організації; у вчиненні незаконного виготовлення, придбання, зберігання, перевезення та пересилання з метою збуту, а також збуту психотропних речовин та особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах у складі злочинної організації; у вчиненні контрабанди особливо небезпечних психотропних речовин в особливо великих розмірах, тобто їх переміщення через митний кордон України з приховуванням від митного контролю у складі злочинної організації.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 25.01.2024 відносно підозрюваного ОСОБА_7 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком до 22.03.2024 без визначення розміру застави.
Ухвалою слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 14.03.2024 у справі №607/5373/24 продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до ЄРДР за №12023210000000471 від 22.06.2023 року до 6 місяців.
Колегія суддів вважає правильним висновок слідчого судді про те, що наведені в клопотанні обставини та додані до нього документи, підтверджують наявність обґрунтованої підозри ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих йому кримінальних правопорушень, при цьому виходив з даних, які містяться у: протоколах про проведення контролю за вчинення злочину у формі оперативної закупки від 04.10.2023, 13.12.2023, 20.11.2023; висновках експертів від 10.01.2024, 09.01.2024, 15.12.2023, 05.01.2024, 20.12.2023; протоколах за результатами проведення негласної слідчої (розшукової дії) накладення арешту на кореспонденцію від 30.10.2023, 09.10.2023; протоколі проведення негласної слідчої (розшукової дії) спостереження за особою від 27.12.2023; протоколах проведення негласної слідчої (розшукової дії) негласного обстеження публічно недоступного місця від 29.12.2023, 20.10.2023; протоколах проведення негласних слідчих (розшукових дій) аудіо, відео контролю особи від 11.01.2024, 31.10.2023; протоколі проведення негласної слідчої (розшукової дії) зняття інформації з електронних телекомунікаційних мереж від 28.12.2023; протоколах огляду місця події від 29.12.2023; протоколі допиту свідка ОСОБА_10 (анкетні дані змінено) від 12.01.2024.
Як вірно встановлено слідчим суддею, на даний час не зменшилися та продовжують існувати ризики, передбачені п. п. 1, 2, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховування підозрюваного від органів досудового розслідування та/або суду, що зумовлений підозрою ОСОБА_7 у вчиненні особливо тяжких злочинів (ч. 2 ст. 27 ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України), за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна, а тому, усвідомлюючи їх тяжкість та суворість покарання, яке йому загрожує, він може умисно переховуватись від органу досудового розслідування та суду як на території України так і поза її межами з метою уникнення відповідальності; незаконного впливу на свідків у цьому ж кримінальному провадженні, який підтверджується тим, що на даний час не встановлено усіх свідків та очевидців даного злочину, вказані особи не допитані, водночас, деякі з них можуть бути відомі ОСОБА_7 , відтак останній як особисто так і через третіх осіб - своїх спільників, які на даний час не встановлені, може незаконно впливати на свідків з метою дачі ними неправдивих, неповних показів, відмови від раніше наданих показань або умисного ухилення від явки до органу досудового розслідування та суду для надання показань, що може негативно вплинути на стан судового розгляду та його результати, також ОСОБА_7 може незаконно впливати на інших підозрюваних з метою введення ними в оману органу досудового розслідування або суду, що спричинить складнощі для подальшого досудового розслідування та унеможливить викриття інших спільників злочинної діяльності підозрюваного, при цьому ризик впливу на свідків, інших підозрюваних існує не лише на початковому етапі досудового розслідування у кримінальному провадженні при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків, інших підозрюваних і дослідження їх судом; також існують ризики того, що ОСОБА_7 перебуваючи на волі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей, насамперед не відшукані на даний час психотропні речовини, комп'ютерну техніку, мобільні телефони, грошові кошти, одержані від їх реалізації, та враховуючи те, що злочинна діяльність підозрюваного тісно пов'язана із мережею інтернет, ОСОБА_7 маючи доступ до інтернет мережі може видалити вказану інформацію, що може негативно вплинути на хід досудового розслідування та його результати, у тому числі унеможливить виконання завдань визначених ст. 2 КПК України; вчинення іншого кримінального правопорушення, оскільки ОСОБА_7 хоча і раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, однак у межах даного кримінального провадження підозрюється у вчиненні систематичних та багатоепізодних особливо тяжких злочинів, зокрема у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, тому, перебуваючи на волі, може вчинити інше кримінальне правопорушення.
Посилання захисника ОСОБА_8 на недоведення прокурором незменшення вказаних ризиків та продовження їх існування колегія суддів вважає необгрунтованими з вищенаведених мотивів. Окрім того, враховує що ризики є наявними за умови встановлення обґрунтованої ймовірності можливості здійснення підозрюваним зазначених дій та за відсутності доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, за умови існування доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні в майбутньому.
Запобіжний захід застосовується з метою попередження ризиків здійснення такої поведінки підозрюваним та, як наслідок, унеможливлення здійснення негативного впливу на хід та результати кримінального провадження.
Тобто в даному випадку, слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд мають зробити висновки прогностичного характеру, коли доказування спрямоване не на подію, яка відбулася в минулому, а на встановлення фактичних даних, які дозволять стверджувати про подію, яка може статися з достатньою долею ймовірності у майбутньому.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 199 КПК України слідчий суддя навів обставини, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження строку тримання під вартою, оскільки не проведено значний обсяг слідчих та процесуальних дій, існування яких не обов'язково повинно бути зумовлене тим, що підозрюваний може перешкоджати досудовому розслідуванню.
Колегія суддів що рішення слідчого судді відповідає практиці Європейського Суду з прав людини щодо забезпечення судовим рішенням не тільки прав підозрюваного, визначених ст.5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а й високих стандартів охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Доводи апелянта щодо недоведення прокурором неможливості застосування до його підзахисного більш м"якого запобіжного заходу колегія суддів вважає необгрунтованими з огляду на підозру у скоєнні ним особливо тяжких злочинів, їх підвищену суспільну небезпеку, багатоепізодність, ообливо великі розміри особливо небезпечних психотропних речовин, а також його ролі в організації та керівництві їх виготовлення, отримання, перевезення, пересилання через митний кордон України з приховуванням від митного контролю та збуту через мережу інтернет та підшукання закладчиків.
Наявність в ОСОБА_7 постійного місця проживання, дружини, малолітньої доньки та непрацездатної бабусі не є підставами що давали б можливість обрати щодо підозрюваного запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою оскільки вони не зможуть в достатній мірі запобігти настанню існуючих ризиків.
Отже, підстав для задоволення апеляційної скарги захисника підозрюваного, та відповідно скасування оскаржуваної ухвали щодо ОСОБА_7 , колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Постановила:
Апеляційну скаргу захисника підозрюваного ОСОБА_7 адвоката ОСОБА_8 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 18 березня 2024 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, - без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню в касаційному порядку не підлягає
Головуючий
Судді