Номер провадження: 11-сс/813/568/24
Справа № 947/35088/23 1-кс/947/3470/24
Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1
Доповідач ОСОБА_2
03 квітня 2024 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд в складі:
головуючий суддя ОСОБА_2
судді: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретар судового засідання ОСОБА_5 ,
за участі:
прокурора ОСОБА_6 ,
захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, в рамках кримінального провадження № 12022162480001039, внесеного до ЄРДР 03 вересня 2022 року, -
установив:
Зміст оскаржуваного судового рішення.
Оскаржуваною ухвалою було частково задоволено клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області ОСОБА_9 , яке погоджене прокурором відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_6 , та застосовано до підозрюваної ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Одеський слідчий ізолятор» строком до 02.04.2024 року, включно, у межах строку досудового розслідування.
Визначено розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваною ОСОБА_8 обов'язків, передбачених КПК України у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот ) гривень.
Рішення слідчого судді мотивоване наявністю обґрунтованої підозри за фактом можливого вчинення підозрюваною інкримінованого кримінального правопорушення, наявністю ризиків, передбачених п.п. 1 ,2,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, а застосування більш м'якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою, не забезпечить виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків. При цьому, з урахуванням вчинення ОСОБА_8 злочину з корисливих мотивів, саме під час дії режиму воєнного стану в державі, за обставин, як вони викладені у повідомленні про підозру, слідчий суддя вважає виключним випадком, що свідчить про те, що визначений ст. 182 КПК України максимальний розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, не буде достатнім для забезпечення виконання підозрюваною покладених на неї обов'язків.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.
На вказану ухвалу захисник ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій вказує на те, що ухвала слідчого судді є незаконною та необґрунтованою, з огляду наступне:
- пред'явлене повідомлення про підозру є необґрунтованим, оскільки у діях підозрюваної відсутня об'єктивна сторона кримінального правопорушення, передбаченого ст. 362 КК України. При цьому, ОСОБА_8 не є суб'єктом злочину, оскільки остання працювала на посаді лікаря-інтерна, тобто здійснювала післядипломну підготовку у галузі лікувальної справи, та згідно посадової інструкції виконує навчальний план і програму інтернатури, та у неї був відсутні доступ для виготовлення різного роду медичних документів, зокрема, доступ до автоматизованій системі - «Helsi». Крім того, предметом злочину у даному провадженні є інформація, яка оброблялась у автоматизованій системі - «Helsi», однак доказів наявності недостовірної інформації, яку начебто вносила підозрювана, стороною обвинувачення не надано;
- стороною обвинувачення не надано доказів необхідність застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки прокурором не доведено існування ризиків, передбачених пунктами 1,2,4 ч. 1 ст. 177 КПК України, що, в свою чергу, є обов'язковим критерієм при вирішенні питання при застосуванні запобіжного заходу. Натомість, підозрювана після проведення обшуку за її місцем проживання та роботи (18 грудня 2023 року) продемонструвала належну процесуальну поведінку, оскілки прибувала до слідчого та прокурора для проведення слідчих дій;
- слідчий суддя залишив поза увагою, дані, які характеризують підозрювану, а саме, ОСОБА_8 раніше не судима, має постійне місце проживання та роботи, має хронічне захворювання - астму, мати є інвалідом 3-ї групи, має позитивну характеристику;
- розмір застави для підозрюваної визначений без детального дослідження питання про можливість внесення, оскільки заробітна плата підозрюваної складає 5288 гривень.
Посилаючись на викладене, просить скасувати оскаржену ухвалу та постановити нову, якою відмовити у задоволені клопотання слідчого про застосовувати до підозрюваної запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Позиції учасників судового провадження.
У судовому засіданні захисник апеляційну скаргу підтримав, наполягав на її задоволенні.
Прокурор проти задоволення апеляційної скарги заперечував, вважав ухвалу слідчого судді такою, що відповідає вимогам законності, обґрунтованості та вмотивованості.
Заслухавши доповідь головуючого, доводи та пояснення учасників судового провадження, перевіривши матеріали кримінального провадження, та обговоривши наведені в апеляційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла наступних висновків.
Мотиви апеляційного суду.
Відповідно до ч. 1 ст. 404 КПК України суд апеляційної інстанції переглядає рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Згідно з вимогами ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно із ст. 178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності; ризиків, зазначених у ст. 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, у тому числі: 1) вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; 3) вік та стан здоров'я підозрюваного, обвинуваченого; 4) міцність соціальних зв'язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; 5) наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; 6) репутацію підозрюваного, обвинуваченого; 7) майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; 8) наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; 9) дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; 10) наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; 11) розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини.
Статтею 194 КПК України передбачено, що під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Частина 4 ст. 194 КПК України встановлює, що якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2частини першої цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м'який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов'язки, передбачені частиною п'ятою цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.
Так, згідно з положеннями ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених ч. 5 ст. 176 цього Кодексу.
Як вбачається з мотивувальної частини ухвали, слідчий суддя зазначені вище вимоги кримінального процесуального закону виконав у повній мірі та врахував їх при постановленні ухвали.
Відповідно до клопотання у провадженні ГУНП в Одеській області знаходяться матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022162480001039 від 03 вересня 2022 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 190, ч. 3ст. 358, ч. 3 ст. 362 КК України.
Так, на підставі аналізу матеріалів провадження вбачається, що 11 березня 2024 року ОСОБА_8 було повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, за кваліфікуючими ознаками: несанкціонована зміна інформації, яка оброблюється в автоматизованих системах, вчинена особою, яка має право доступу до неї, вчинена повторно, за попередньою змовою групою (т. 1, а.с. 95-105), а санкція зазначеної статті передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 3-х до 6-ти років з позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до 3-х років.
Відповідно до клопотання слідчого, ОСОБА_8 , органами досудового розслідування підозрюється у тому, що перебуваючи на посаді лікаря-інтерна в Комунальному некомерційному підприємстві «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 18» Одеської міської ради, сімейного лікаря Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 18» Одеської міської ради, підозрюється у тому, що вона, на початку жовтня 2022 року, більш точну дату місяця досудовим розслідуванням не встановлено, діючи за попередньою змовою групою осіб, до якої залучила ОСОБА_10 , усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, тобто діючи з прямим умислом, керуючись корисливим мотивом і прагненням до наживи з метою незаконного збагачення та отримання матеріальних благ за рахунок вчинення корисливих злочинів, пов'язаних у сфері роботи автоматизованих системах МОЗ України щодо вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2 (далі - COVID-19), без проходження самої маніпуляції щеплення особи (введення в організм вакцини), з метою подальшого генерування у застосунку «ДІЯ» електронного сертифікату про вакцинацію, за вказівкою медичної сестри ОСОБА_10 . Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 18» Одеської міської ради, будучи обізнаною у сфері роботи автоматизованих системах МОЗ України, маючи навички у несанкціонованої зміни інформації, яка обробляється в автоматизованих системах МОЗ України, щодо вакцинації населення від гострої респіраторної хвороби COVID-19, використовуючи логін та пароль сімейного лікаря ОСОБА_11 , сімейного лікаря ОСОБА_12 до входу медичної інформаційної системи «Helsi» особистого кабінету, вносила недостовірні відомості щодо фактичного щеплення особи, без проведення маніпуляції введення вакцини в організм людини.
Так, за розробленою ОСОБА_10 схемою, невстановлена досудовим слідством особа на ім'я ОСОБА_13 , невстановлена досудовим слідством особа на ім'я ОСОБА_14 , невстановлена досудовим слідством особа на ім'я ОСОБА_15 , ОСОБА_16 та ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , залучені до незаконної діяльності, підшукували осіб які не бажали особисто вакцинуватися від гострої респіраторної хвороби COVID-19, шляхом введення в організм вакцини, які потребували отримання COVID-сертифікатів при перетині кордону, або особи які на той час перебували за межами країни, у телефонному додатку «VIBER», надсилали ОСОБА_10 фотозображення документів з особистими даними осіб, та з вказанням дати та кількісті необхідного щеплення, з метою отримання сертифікату про вакцинацію з метою подальшого генерування у застосунку «Дія».
В свою чергу отримавши фотозображення документів з особистими даними осіб, яких необхідно фактично вакцинувати без їх присутності, ОСОБА_10 розподіляла між медичними працівниками кількість осіб, відомості про яких необхідно було внести до медичної інформаційної системи «Helsi» про їх фактичне щеплення за їх відсутності. У подальшому, за допомогою мобільного додатку «VIBER» надсилала фотозображення документів з особистими даними лікарю-інтерну Комунального некомерційного підприємства «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 18» Одеської міської ради ОСОБА_8 та лікарю-хірургу КНП «Міської клінічної лікарні № 11» Одеської міської ради ОСОБА_19 , які діючі відповідно розробленого плану, за вказівкою ОСОБА_10 , не маючи відповідного сертифікату про проходження медичних курсів вакцинації від гострої респіраторної хвороби COVID-19, використовуючи сторонній пароль та логін, вносили недостовірні відомості до автоматизованої медичної інформаційної систему «Helsi» від імені сімейних лікарів ОСОБА_11 , ОСОБА_20 та ОСОБА_12 з вказанням дати та часу проведеного щеплення.
У своїй діяльності, учасники групи використовували різні мобільні термінали зі стартовими пакетами операторів мобільного зв'язку, які використовували для спілкування між собою та узгодження злочинних дій, а також банківські рахунки, на які отримували грошові кошти за внесення недостовірних відомостей до автоматизованої медичної інформаційної систему «Helsi» про проведення щеплення особам та видачу сертифікатів.
Таким чином, діючи умисно, у складі злочинної групи ОСОБА_10 , ОСОБА_19 , ОСОБА_8 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_13 , невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_14 , невстановлена досудовим розслідуванням особа на ім'я ОСОБА_15 , у період з жовтня 2022 року по березень 2023 року, тобто до моменту припинення їх злочинної діяльності працівниками правоохоронного органу, повторно, вчиняли злочини, пов'язані з несанкціонованими змінами інформації, яка обробляється в автоматизованій медичній інформаційній системі «Helsi», щодо вакцинації осіб від гострої респіраторної хвороби спричиненої коронавірусом COVID-19, з метою подальшого генерування у застосунку «ДІЯ» електронного сертифікату про вакцинацію без фактичного введення вакцини, з метою отримання незаконного прибутку за таких обставин.
Так, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, але не пізніше 03.10.2022 року, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , згідно відведеної їй ролі пособника, отримала інформацію про те, що ОСОБА_21 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який з 01.10.2022 по теперішній час перебуває за кордоном, має намір отримати сертифікат про проведену вакцинацію від хвороби COVID-19, з метою подальшого генерування у застосунку «Дія» електронного сертифікату про вакцинацію без фактичного введення вакцини ОСОБА_21 , не проходячи самої вакцинації, та за його відсутності.
В подальшому, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , виконуючи вказівки ОСОБА_10 , надала свою згоду ОСОБА_21 , на те, що посприяє у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій медичній інформаційній системі «Helsi», щодо вакцинації від коронавірусної хвороби СОVID-19, з метою подальшого генерування у застосунку «ДІЯ» електронного сертифікату про вакцинацію без фактичного введення вакцини в організм.
Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , повідомила ОСОБА_21 , що вартість вказаних послуг складає від 500 гривень до 1700 гривень, в залежності від кількості щеплень та періоду часу проведеного щеплення, точна сума грошових коштів досудовим розслідуванням не встановлена, із урахуванням її заробітку, що включає в себе отримання Сертифікату за отримання однієї дози вакцини від хвороби COVID-19 без фактичного введення вакцини, на що останній погодився.
Надалі, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_21 має надати їй копії своїх особистих документів або свої повні анкетні данні. Для виконання умов попередньої домовленості.
У подальшому ОСОБА_21 за допомогою мобільного месенджеру надіслав на мобільний номер невстановленої особи на ім'я ОСОБА_13 НОМЕР_1 , свої повні анкетні данні, із зазначення ПІБ та дати народження. В подальшому, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_21 , що останній має перевести на її банківську картку раніше обумовлену суму грошових коштів, на що останній погодився.
Надалі, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , діючи умисно, в складі злочинної групи, в цей же день, точний час досудовим розслідуванням не встановлено, за допомогою мессенджеру «Viber», переслала ОСОБА_10 повні анкетні данні, із зазначення ПІБ та дати народження ОСОБА_21 , з метою подальшого внесення невідповідної інформації в автоматизованій медичній інформаційній системі «Helsi», щодо вакцинації від коронавірусної хвороби СОVID-19.
В подальшому, діючи як організатор ОСОБА_10 приблизно о 09 год. 39 хв. 04.10.2022 року, за допомогою мессенджеру «Viber» переслала ОСОБА_8 , повні анкетні данні, із зазначення ПІБ та дати народження ОСОБА_21 , яка в свою чергу, виконуючи відведену їй роль та вказівки ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому досудовому розслідуванні місці, за допомогою кваліфікованого електронного підпису та паролю, який належить сімейному лікарю ОСОБА_12 , (який не був обізнаний щодо протиправних намірів групи), зайшла до особистого кабінету автоматизованої системи - МІС «Helsi», після чого, достовірно знаючи, що ОСОБА_21 фактично вакцина не вводилась, 05.10.2022 о 18 год. 47 хв. внесла несанкціоновані зміни інформації до автоматизованої системи - МІС «Helsi», із позначенням фактичної вакцинації ОСОБА_21 05.10.2022 о 18 год. 46 хв. від гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19, вакциною «SarsCov2_mRNA», чим умисно, вчинила несанкціоновані зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі - МІС «Helsi».
Крім цього, у точно не встановлений досудовим розслідуванням час, приблизно у листопаді 2022 року, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , згідно відведеної їй ролі пособника, діючи в складі групи, отримала інформацію про те, що ОСОБА_22 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який з 08.12.2021 по теперішній час перебуває за кордоном, має намір отримати сертифікат про проведену вакцинацію від хвороби COVID-19, з метою подальшого генерування у застосунку «Дія» електронного сертифікату про вакцинацію без фактичного введення вакцини ОСОБА_22 та його відсутності.
В подальшому, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , виконуючи вказівки ОСОБА_10 , надала свою згоду ОСОБА_22 , про те, що вона посприяє у несанкціонованій зміні інформації, яка обробляється в автоматизованій медичній інформаційній системі «Helsi», щодо вакцинації від коронавірусної хвороби СОVID-19, з метою подальшого генерування у застосунку «ДІЯ» електронного сертифікату про вакцинацію без фактичного введення вакцини в організм.
Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , повідомила ОСОБА_22 , що вартість вказаних послуг складає від 500 гривень до 1700 гривень, в залежності від кількості щеплень та періоду часу проведеного щеплення, точна сума грошових коштів досудовим розслідуванням не встановлена, із урахуванням її заробітку, що включає в себе отримання Сертифікату за отримання однієї дози вакцини від хвороби COVID-19 без фактичного введення вакцини, на що останній погодився.
Надалі, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 повідомила, що ОСОБА_22 , має надати їй копії своїх особистих документів або свої повні анкетні данні.
Для виконання умов попередньої домовленості, ОСОБА_22 , за допомогою мобільного месенджеру надіслав на мобільний номер невстановленої особи на ім'я НОМЕР_2 , свої повні анкетні данні, із зазначення ПІБ та дати народження. В подальшому, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 повідомила ОСОБА_22 , що останній має перевести на її банківську картку раніше обумовлену суму грошових коштів, на що останній погодився.
Надалі, невстановлена особа на ім'я ОСОБА_13 , діючи умисно, за допомогою мессенджеру «Viber», а саме 26.08.2022 переслала ОСОБА_10 фотозображення паспорта громадянина України на ім'я ОСОБА_22 з вказанням вакцини «Файзер» перша дата вакцинації 27.06 друга дата вакцинації 18.07.
В подальшому, діючи як організатор ОСОБА_10 за допомогою мессенджеру «Viber» переслала ОСОБА_8 , повні анкетні данні, із зазначення ПІБ та дати народження ОСОБА_22 , яка в свою чергу на виконання вказівки ОСОБА_10 , перебуваючи у невстановленому досудовому розслідуванні місці, за допомогою кваліфікованого електронного підпису та паролю, який належить сімейному лікарю ОСОБА_12 , зайшла до особистого кабінету автоматизованої системи - МІС «Helsi», після чого, достовірно знаючи, що ОСОБА_22 фактично вакцина не вводилась, 22.11.2022 внесла несанкціоновані зміни інформації до автоматизованої системи - МІС «Helsi», із позначенням фактичної вакцинації ОСОБА_22 27.06.2022 о 14 год. 21 хв. та 18.07.2022 о 14 год. 22 хв. від гострої респіраторної хвороби спричиненої коронавірусом COVID-19, вакциною «SarsCov2_mRNA», чим умисно, вчинила несанкціоновані зміни інформації, яка обробляється в автоматизованій системі - МІС «Helsi».
При розгляді зазначеного кримінального провадження у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» колегія суддів застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» (далі ;«Конвенція») та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.
Так, відповідно до п. 219 рішення у справі «Нечипорук та Йонкало проти України» від 21 квітня 2011 р., заява №42310/04, суд повторює, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Не погоджуючись із доводами сторони захисту щодо необґрунтованості підозри, колегія суддів наголошує на тому, що обґрунтованість підозри ОСОБА_8 у вчиненні інкримінованого їй злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, на даній стадії досудового розслідування, підтверджується наданими до клопотання матеріалами кримінального провадження у їх сукупності.
Що стосується тверджень захисника про відсутність в діях підозрюваної складу інкримінованого злочину, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, апеляційний суд наголошує на їх передчасності, натомість, оцінка доказів з точки зору належності та допустимості, а загалом сукупності доказів - з точки зору вагомості, достатності та взаємозв'язку, надається судом, відповідно до вимог ст.ст. 89, 94 КПК України, на іншій стадії провадження - стадії судового розгляду кримінального провадження по суті, при цьому, за результатами проведення судового розгляду також вирішенню підлягає питання стосовно наявності або відсутності в діях особи складу конкретного кримінального правопорушення, натомість, на теперішній час слідчий суддя лише вирішує питання щодо достатності певного обсягу зібраних доказів для переконання стороннього спостерігача у тому, що особа причетна до вчинення злочину та стосовно неї існують законодавчо встановлені підстави для застосування певного запобіжного заходу.
На переконання апеляційного суду, у даному випадку сукупності зібраних органом досудового розслідування у зазначеному провадженні доказів достатньо для формування стійкого переконання у причетності ОСОБА_8 до вчинення інкримінованого їй кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, тому підозра у вчиненні останньою зазначеного злочину є обґрунтованою.
Разом із тим, приймаючи до уваги посилання сторони захисту на те, що ОСОБА_8 працювала на посаді лікаря-інтерна, тобто здійснювала післядипломну підготовку у галузі лікувальної справи, та згідно посадової інструкції виконує навчальний план і програму інтернатури, та у неї був відсутні доступ для виготовлення різного роду медичних документів, зокрема, доступ до автоматизованій системі - «Helsi», колегія суддів вважає, що зазначені твердження сторони захисту підлягають ретельній перевірці та відповідній оцінці у процесі подальшого здійснення досудового розслідування кримінального провадження.
Згідно з приписами ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Як вбачається з обґрунтованих висновків слідчого судді, викладених в мотивувальній частині ухвали, в даному кримінальному провадженні існують доведені прокурором та слідчим ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, зокрема, того, що підозрювана може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду та може незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, зважаючи на тяжкість покарання, яке загрожує підозрюваній у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення, характеру та ступеню суспільної небезпеки інкримінованого кримінального правопорушення, фактичні обставини провадження та дані про особу підозрюваної, а також інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
На переконання апеляційного суду, досліджені під час судового засідання та встановлені слідчим суддею ризики свідчать, що більш м'які запобіжні заходи, ніж тримання під вартою із визначенням певного розміру застави, може негативно відобразитися на здійсненні швидкого та ефективного досудового розслідування, якого можливо досягнути лише за умов нівелювання встановлених ризиків. За встановлених слідчим суддею обставин, необхідним є саме тримання під вартою, оскільки з урахуванням індивідуальних обставин підозрюваної, застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу буде недостатнім стримуючим фактором від реалізації встановлених ризиків.
Згідно із ч. 3 ст. 183 КПК України слідчий суддя при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатній для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.
При цьому, п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України передбачає, що розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, визначається у межах від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Разом з цим, відповідно до абзацу другого ч. 5 ст. 188 КПК України, у виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов'язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.
Визначаючи розмір застави, який необхідно застосувати до підозрюваної як альтернативний триманню під вартою, слідчий суддя виходив з того, що ОСОБА_8 імовірно вчинено злочин з корисливих мотивів, під час дії режиму воєнного стану у державі, тому слідчий суддя вважав за необхідне визначити, як альтернативний запобіжний захід заставу у розмірі 100 (сто) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 302 800 (триста дві тисячі вісімсот ) гривень.
На переконання апеляційного суду, з урахуванням встановленого майнового стану підозрюваної, характеру ймовірного вчиненого злочину, такий розмір застави з достатньою мірою зможе забезпечити належну поведінку підозрюваної, запобігти ризикам кримінального провадження та не буде непомірним для неї, що у свою чергу підтвердилось, оскільки ОСОБА_8 , наразі звільнена з під варти та перебуває під запобіжних заходом у вигляді застави.
Натомість, стороною захисту вищезазначені обставини не спростовані, а тому апеляційний суд не знаходить законних підстав для зміни розміру застави у бік зменшення.
Відповідно до ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: 1) залишити ухвалу без змін; 2) скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.
Керуючись статями 24, 176, 177, 178, 183, 194, 196,197 370-372, 376, 404, 407, 409,419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,-
постановив:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_8 , - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 березня 2024 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваної у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, в рамках кримінального провадження № 12022162480001039, внесеного до ЄРДР 03 вересня 2022 року, - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді Одеського апеляційного суду
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4