Справа № 456/2563/21 Головуючий у 1 інстанції: Шрамко Р.Т.
Провадження № 22-з/811/87/24 Доповідач в 2-й інстанції: Копняк С. М.
04 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Копняк С.М.,
суддів: Бойко С.М., Ніткевича А.В.,
секретар судового засідання - Марко О.Р.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук Ірини Миколаївни про стягнення судових витрат у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 в інтересах неповнолітньої ОСОБА_3 , треті особи: Служба у справах дітей Стрийської міської ради Львівської області, ОСОБА_4 про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення,
постановою Львівського апеляційного суду від 14 березня 2024 року апеляційну скаргу ОСОБА_2 , яка підписана представником ОСОБА_5 , залишено без задоволення. Рішення Стрийського міськрайонного суду Львівської області від 20 вересня 2023 року залишено без змін.
12 березня 2024 року зареєстровано клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук Ірини Миколаївни, яке подано заявником через систему «Електронний суд» 12 березня 2024 року, в якому заявник просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу при розгляді справи у Львівському апеляційному суді розмірі 6 000 грн.
01 квітня 2024 року зареєстровано заперечення ОСОБА_2 на заяву про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу. Заявник заперечує проти задоволення клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук Ірини Миколаївни про стягнення судових витрат, оскільки вважає, що при перегляді даної справи судом апеляційної інстанції відсутня необхідність залучення свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів, проведення експертизи; витребування доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів тощо. Представником позивача не подавалися суду заяви по суті справи, не було зазначено орієнтовного розрахунку суми судових витрат, клопотання позивача про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не містить доказів на обгрунтування того, що він не міг передбачити таких витрат.
Крім того, в акті виконаних робіт від 29 лютого 2024 року наданому представником позивача, узагальнено наведено перелік виконаних адвокатом робіт, зокрема: представлення інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції в цивільній справі, в тому числі витрати на дорогу для прибуття в судове засідання. При цьому, конкретного підтвердження розміру таких витрат на прибуття в судове засідання та доказів в їх обгрунтування суду не надано. Також, у судовому засіданні, яке відбулося 08 лютого 2024 року розгляд справи було відкладено, відповідно, жодних процесуальних дій представником позивача не вчинялося.
Зазначене вище в сукупності свідчить, що рівень складності даної справи не вимагає значного обсягу правничої допомоги, та відповідно заявлений розмір витрат на правничу допомогу є явно неспівмірним зі складністю справи, а також обсягом виконаних адвокатом робіт.
Перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що заяву слід задовольнити частково.
До такого висновку колегія суддів прийшла виходячи з такого.
Суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати (пункт 3 частини першої статті 270 ЦПК України).
Відповідно до статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їх дійсності та необхідності), а також критерію розумності їх розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, провадження № 14-382цс19 та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18, провадження № 12-171гс19).
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини другої статті 137 та частина восьма статті 141 ЦПК України).
Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом у постановах від 03 жовтня 2019 року у справі № 922/445/19, від 22 січня 2021 року у справі №925/1137/19, від 02 грудня 2020 року у справі № 317/1209/19, від 03 лютого 2021 року у справі № 554/2586/16-ц, від 17 лютого 2021 року у справі №753/1203/18.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).
12 березня 2024 року до закінчення розгляду справи апеляційним судом, представником ОСОБА_1 - адвокатом Поліщук Іриною Миколаївною подано через систему «Електронний суд» заяву про стягнення судових витрат, до якого додано докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомоги.
Зокрема, заявником до клопотання долучено:
- копію договору про надання правової допомоги № 17 від 29 вересня 2022 року;
- копію додатку до Договору про надання правової допомоги № 17 від 29 вересня 2022 року;
- копію акту виконаних робіт від 29 лютого 2024 року щодо надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 17 від 29 вересня 2022 року;
- копію квитанції на суму 6 000 грн.
Відповідно до умов договору про надання правової допомоги № 17 від 29 вересня 2022 року, зокрема в розділі четвертому «Виплата гонорару та компенсація додаткових витрат» в пункті 4.1. такого зазначено, що за надання правової допомоги клієнт зобов'язується виплатити адвокату гонорар за домовленістю сторін, сума якого визначена додатком 1 до даного договору, який є невід'ємною частиною даного договору.
Відповідно до додатку № 2 до Договору про надання правової допомоги № 17 від 29 вересня 2022 року сторони погодили попередній розрахунок витрат на професійну правничу допомогу, зокрема, за представлення інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції в цивільній справі № 456/2563/21 про встановлення порядку користування квартирою, усунення перешкод в користуванні житловим приміщенням та вселення, в тому числі, за необхідності із підготовкою всіх необхідних процесуальних документів, в тому числі витрати на дорогу, для прибуття в судове засідання до Львівського апеляційного суду - 1 000 грн за годину роботи адвоката.
Згідно акту виконаних робіт від 29 лютого 2024 року щодо надання правової допомоги за договором про надання правової допомоги № 17 від 29 вересня 2022 року адвокатом Поліщук Іриною Миколаївною надано ОСОБА_1 наступні послуги: представлення інтересів клієнта в суді апеляційної інстанції в цивільній справі № 456/2563/21 08 лютого 2024 року та 14 березня 2024 року , в тому числі витрати на дорогу для прибуття в судове засідання до Львівського апеляційного суду, загальна кількість годин - 6 годин, загальна сума 6 000 грн.
Відповідно до положень статей 1, 26, 27, 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги, за яким, зокрема, клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору. До договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.
У статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
З огляду на викладене, вирішуючи чи є розмір витрат позивача на правничу допомогу обґрунтованим та пропорційним до предмета спору у даній справі, колегія суддів враховує, що під час апеляційного перегляду справи позиція сторін не змінювалася, а представництво інтересів позивача здійснювалося тим самим адвокатом. Отже, правова позиція позивача вже була сформована до апеляційного розгляду справи, а доказів додаткового комплексного та всестороннього вивчення юридичної природи спірних правовідносин не надано та з матеріалів справи не вбачається. При цьому колегія суддів звертає увагу, що витрати на дорогу для прибуття в суд, зазначені в акті виконаних робіт, не можуть бути віднесені до витрат на правничу допомогу.
Судові засідання в суді апеляційної інстанції проводились за участі позивача та його представника адвоката Поліщук Ірини Миколаївни, остання була присутня в судовому засіданні 08 лютого 2024 року, яке було відкладено у зв'язку із неявкою інших учасників процесу, та приймала участь в судовому засіданні 14 березня 2024 року, у якому розгляд справи було завершено.
Отже, дослідивши заяву про стягнення судових витрат та додані до неї документи, колегія суддів вважає, що розмір заявлених відповідачем витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 6 000,00 грн не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді апеляційної інстанції, а відтак їх розмір є необґрунтованим у зазначеній вище частині.
Ураховуючи вимоги закону та висновки Верховного Суду, наведені вище, оцінивши подані докази на підтвердження понесених витрат, виходячи з вищенаведених критеріїв та обставин даної справи, з урахуванням заперечень ОСОБА_2 на заяву про стягнення витрат на правову (правничу) допомогу, колегія суддів дійшла висновку, що витрати позивача ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, які пов'язані з розглядом цієї справи у суді апеляційної інстанції, без урахування витрат на дорогу для прибуття в судове засідання до Львівського апеляційного суду, підлягають стягненню частково у сумі 4 000,00 грн, які належить стягнути з відповідачки ОСОБА_2 . У задоволенні решти вимог заяви слід відмовити.
Керуючись статтями 259, 268, 270, 367, 368, 382 - 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,
клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Поліщук Ірини Миколаївни про стягнення судових витрат, задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу за розгляд справи судом апеляційної інстанції в розмірі 4 000, 00 грн ( чотири тисяч грн. 00 коп.).
В задоволенні решти вимог заяви відмовити.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту додаткової постанови.
Повний текст додаткової постанови складено 04 квітня 2024 року.
Головуючий С.М. Копняк
Судді: С.М. Бойко
А.В. Ніткевич