Справа № 459/214/24 Головуючий у 1 інстанції: Жураковський А.І.
Провадження № 33/811/455/24 Доповідач: Галапац І. І.
04 квітня 2024 року Львівський апеляційний суд в складі:
судді Галапаца І.І.,
розглянувши у судовому засіданні в м.Львові апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Франків Андріяни Володимирівни на постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 04 березня 2024 року,
з участю захисника правопорушника ОСОБА_1
- адвоката Павлюк О.В.
цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 605 (шістсот п'ять) грн 60 коп.
Згідно постанови судді, ОСОБА_1 20.01.2024 о 17:49 год в м. Червонограді, по вул. Героїв Майдану, 10, керував автомобілем марки «Volkswagen Passat» н.з. НОМЕР_1 , перебуваючи з явними ознаками наркотичного сп'яніння (поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці очей), від проходження огляду в медичному закладі на стан наркотичного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5. ПДР України.
В апеляційній скарзі захисник правопорушника ОСОБА_1 - адвокат Франків А.В. покликається на те, що оскаржувана постанова є незаконною, такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. Вважає, що місцевим судом не надано належним чином оцінку доказам, які знаходяться в матеріалах справи. Звертає увагу на те, що оптичний диск із відеозаписом не підписаний цифровим підписом, не містить факту зупинки транспортного засобу, а відтак не підтверджує факту керування транспортним засобом, крім цього, на відеозаписі відсутній момент складання протоколу, відсутня пропозиція ОСОБА_1 пройти огляд на стан сп'яніння, також в матеріалах справи відсутні акт огляду на стан сп'яніння, факт відсторонення від керування транспортним засобом, направлення водія для медичного огляду. Звертає увагу на те, що працівники поліції не роз'яснили ОСОБА_1 права та обов'язки.
Просить скасувати оскаржувану постанову, прийняти нову про закриття справи у звязку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
Заслухавши виступ захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Павлюк О.В. про задоволення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку що така не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.
Завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан сп'яніння.
Перевіривши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції, на підставі досліджених доказів, прийшов до обгрунтованого висновку про те, що ОСОБА_1 від проходження, відповідно до встановленого законом порядку, огляду на стан сп'яніння відмовився.
Висновок судді зроблений внаслідок всебічного, повного та об'єктивного з'ясування усіх обставин справи та підтверджується дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами, зокрема: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 666434 від 20.01.2024, де викладена фабула вчиненого правопорушення; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу на швидкість реакції від 20.01.2024; рапортом працівника поліції від 20.01.2024; поясненнями ОСОБА_1 від 20.01.2024, копією постанови серії БАД №959345 від 20.01.2024, відповідно до якої на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 340 грн за ч.1 ст. 122 КУпАП; довідками від 20.01.2024; відеозаписом події, яким суддя районного суду дав належну правову оцінку в своїй постанові, з чим погоджується і апеляційний суд.
Оцінюючи здобуті у справі та досліджені в судовому засіданні докази, на думку апеляційного суду, суд першої інстанції обгрунтовано визнав їх належними та допустимими для використання в процесі доказування, оскільки такі містять фактичні дані, які логічно пов'язані з тими обставинами, які підлягають доказуванню в справі та становлять предмет доказування, зібрані у порядку, встановленому КУпАП.
Наявний в матеріалах справи протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 666434 від 20.01.2024, складений щодо ОСОБА_1 за своєю формою та змістом відповідає вимогам чинного законодавства, містить у собі усі необхідні дані щодо обставин вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та особи-порушника, чим спростовуються твердження апелянта.
Як зазначено в протоколі, права та обов'язки згідно зі ст.63 Конституції України та ст.268 КУпАП ОСОБА_1 були роз'яснені, про що свідчить підпис останнього у такому.
При цьому, ОСОБА_1 не вносив до протоколу жодних заперечень щодо обставин, викладених у ньому.
Крім того, згідно письмових пояснень ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи стосовно нього, такий зазначив що відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі у зв'язку із сімейними обставинами.
Отже, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, не лише не заперечувала своєї винуватості у вчиненні правопорушення під час складання протоколу щодо неї, а фактично її визнавала.
Апеляційний суд не бере до уваги доводи адвоката Франків А.В. в частині недоведення факту керування транспортним засобом, оскільки такі спростовуються зібраними та дослідженими по справі доказами, зокрема, постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії БАД №959345 від 20.01.2024, згідно з якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 122 КУпАП, а саме за те, що останній керуючи транспортним засобом здійснив стоянку на тротуарі, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн., який правопорушник сплатив, як ствердив його захисник - адвокат Павлюк О.В. в суді апеляційної інстанції, а невизнання ним своєї вини у скоєному, суд розцінює як спосіб уникнення від відповідальності за вчинене.
Крім цього, апеляційний суд відхиляє доводи апелянта про те, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, оскільки такі не спростовують вину останнього в порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху, а сам факт незастосування працівниками поліції заходів забезпечення провадження в ході оформлення матеріалів справи про адміністративні правопорушення не спростовує факту його вчинення.
Посилання в апеляційній скарзі на те, що долучений до матеріалів справи оптичний диск, на якому відображено відеозапис події 20 січня 2024 року є недопустимим доказом, оскільки на ньому відсутній цифровий підпис, суд апеляційної інстанції до уваги не бере, так як провадження у справах про адміністративне правопорушення здійснюється за правилами, визначеними законодавством України про адміністративні правопорушення, які безпосередньо не містять поняття електронних доказів та вимог до них.
Покликання апелянта на відсутність в матеріалах справи направлення на огляд водія з метою виявлення стану наркотичного сп'яніння, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки таке наявне в матеріалах справи на а.с. 3.
Окрім того, посилання в апеляційній скарзі на те, що до матеріалів справи не долучено акт медичного огляду, не відповідають положенням п.19 Розділу ІІІ вказаної Інструкції, відповідно до якої акт медичного огляду особи складається в одному примірнику, який залишається в закладі охорони здоров'я, в який доставляється правопорушник.
Разом з тим, в даному випадку правопорушник ОСОБА_1 не був доставлений працівниками поліції до медичного закладу, у зв'язку з відмовою від проходження огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, докази здобуті працівниками поліції згідно встановленого законом порядку, перевірені під час розгляду в суді апеляційної інстанції, і в своїй сукупності дають належні підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, сумніву у їх достовірності, законності та належності у суду апеляційної інстанції не має.
Твердження апелянта про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою, не в повній мірі відповідає вимогам закону, матеріалам та обставинам справи, апеляційний суд не приймає до уваги, оскільки при розгляді справи в суді першої інстанції порушень норм матеріального чи процесуального права допущено не було. Суддя відповідно до ст.ст. 245 та 280 КУпАП повно і всебічно з'ясував усі обставини, що мали значення для правильного вирішення справи.
При цьому, апеляційний суд з врахуванням вищенаведеного вважає, що стягнення у виді штрафу та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік накладене на правопорушника з дотриманням вимог ст. 33 КУпАП та відповідає характеру вчиненого правопорушення, особі порушника, ступеню його вини та є необхідним і достатнім для досягнення визначеної ст. 23 КУпАП мети виховного впливу та запобігання вчиненню ОСОБА_1 нових правопорушень.
З огляду на викладене апеляційний суд дійшов висновку про необґрунтованість апеляційної скарги і вважає, що підстав для скасування постанови судді немає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, -
апеляційну скаргу захисника правопорушника ОСОБА_1 - адвоката Франків А.В. - залишити без задоволення, а постанову судді Червоноградського міського суду Львівської області від 04 березня 2024 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік - без змін.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Галапац І.І.