Справа №1-300/2010
22 жовтня 2010 року Вінницький районний суд Вінницької області
в складі:
головуючого судді Гриценко І.Г.,
при секретарі Казьміревській Л.В.,
з участю прокурора Гантімурової Н.В.
адвоката 1 ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вінниці кримінальну справу по обвинуваченню:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та жителя АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше не судимого,
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України;
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця АДРЕСА_2, без постійного місця проживання, українця, громадянина України, з середньою освітою, не одруженого, не працюючого, в силу ст.89 КК України раніше не судимого:
у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України;
ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за попередньою змовою між собою, 21.04.2010 року о 15 год. в смт. Вороновиця Вінницького району Вінницької області на вул. Бакайська, поблизу ставка «Старий Бакай», умисно, з метою незаконного збагачення запланували відкрито викрасти велосипед марки «Азимут», який належить неповнолітньому ОСОБА_4 та який, згідно товарознавчому дослідження № 1195 від 28.04.2010 року, коштує 767, 13 грн. Так шляхом вільного доступу, умисно, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочали свій злочинний умисел, заволодівши велосипедом ОСОБА_2 сів на нього, а ОСОБА_3 біг поряд з велосипедом намагаючись втекти з місця крадіжки, але ї х було помічено потерпілим, який побачивши, що його велосипед намагаються викрасти почав наздоганяти невідомих йому осіб, щоб припинити їх злочинний умисел, при цьому викрикував заклики про повернення йому викраденого велосипеда. Не зважаючи та розуміючи те, що ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виявилися поміченими потерпілим, останні продовжували втечу, проїхавши декілька метрів ОСОБА_2 зрозумівши, що він не зможе на велосипеді втекти від потерпілого, він покинув викрадений ним велосипед та побіг в іншу сторону, в цей час ОСОБА_3 підняв та сів на велосипед щоб продовжувати втечу від переслідуючого потерпілого.
Виконавши всі дії, які ОСОБА_3 та ОСОБА_2 вважали необхідними для доведення злочину до кінця, останні не закінчили злочин з причин, я кі не залежали від їх волі, а саме ОСОБА_3 був затриманий очевидцями події, а ОСОБА_2 не в змозі втекти на велосипеді зник у невідомому напрямку.
В судовому засіданні підсудні ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вину у вчиненні обвинуваченого злочину визнали повністю, щиро розкаялися.
Підсудний ОСОБА_2 суду пояснив, що дійсно вчинив зазначений злочин за умов та при обставинах викладених в обвинувальному висновку, а саме, що 21.04.2010 року він разом з своїм товаришем ОСОБА_3 десь біля 15 год. в смт. Вороновиця проходили по вул.Бакайській поблизу ставка «Старий Бакай», і помітили біля кладки гірський велосипед, якого вирішили викрасти. Також вони бачили, що за метрів 10 від велосипеду біля води стояв власник велосипеда - хлопчик приблизно 10 років. Однак не зважаючи на те, що був власник велосипеда, він сів на велосипед і почав їхати, а ОСОБА_3 біг біля нього. Проїхавши кілька метрів вони почули крик хлопця про повернення велосипеда, який біг за ними. Однак вони не звертали на потерпілого уваги і продовжували тікати з велосипедом. Потім він покинув велосипед і втік, а далі велосипедом їхав ОСОБА_3 Того ж вечора, він дізнався, що ОСОБА_3 наздогнали якісь чоловіки разом з власником велосипеда, відібрали велосипед, а ОСОБА_3 завезли в міліцію. Пояснив, що зробив для себе належні висновки, і що більше таке не повториться.
Підсудний ОСОБА_3 вину в обвинуваченому злочині визнав повністю, щиро розкаявся, дав суду покази про обставини вчинення грабежу аналогічні поясненням ОСОБА_2 Також пояснив, що коли його наздогнав потерпілий з іншим чоловіком, то велосипед він потерпілому повернув. Просив суворо не карати, що за час перебування його під вартою, зробив належні висновки, і що більше не буде порушувати закон та вчиняти злочини. Крім того пояснив, що він немає постійного місця проживання, власного житла, виріс без батьків, виховувався в інтернаті.
Крім повного визнання своєї вини самими підсудними, їх вина в обвинуваченому злочині повністю підтверджується поясненнями потерпілого, та його законного представника.
Так потерпілий ОСОБА_4 суду пояснив, що 21.04.2010 року він катався на велосипеді. Під'їхавши до ставка «Старий Бакай» він зліз з велосипеда та спустився вниз до води. Через деякий час він помітив що двоє невідомих чоловіків викрали його велосипед, і на його крики повернути велосипед не реагували а тікали. Тоді він почав бігти за ними та кричав їм в догін, щоб повернули велосипед. Потім один з чоловіків почав тікати в інший напрям, а інший тікав з велосипедом. Далі він з дядьком ОСОБА_5 наздогнали одного з викрадачів з велосипедом і затримали його.
Законний представник неповнолітнього потерпілого ОСОБА_4 - ОСОБА_6 суду пояснила. Що 21.04.2010 року її син ОСОБА_4 взяв велосипед і поїхав кататися. Десь біля 16.00 год. син повернувся додому і розповів про те, як у нього біля ставка «Старий Бакай» двоє невідомих чоловіків викрали велосипед, та розповів про всі обставини вчинення крадіжки та про те, як мешканцями села один з грабіжників був затриманий, а кинутий ним велосипед вони знайшли та він привів його додому. Також ОСОБА_6 пояснила, що немає матеріальних і моральних претензій до підсудних, так як велосипед їм повернутий, і просила обрати покарання обом підсудним без позбавлення волі враховуючи їх важкий сімейний і матеріальний стан.
Також вина підсудних в обвинуваченому злочині підтверджується матеріалами справи:
- протоколом усної заяви про злочин ОСОБА_6 (а.с.4);
- - протоколами огляду місця події з фототаблицями (а.с.5-7);
- - висновком спеціаліста №1195 від 28.04.2010 року (а.с.14-15), згідно якого вартість велосипеда на момент вчинення злочину становить 767,13 грн.;
- - явкою з повинною ОСОБА_3 (а.с. 17);
- - протоколом огляду речового доказу (а.с.28), предметом огляду якого є велосипед марки «Азимут»;
- - протоколами відтворення обстановки та обставин події з фототаблицями за участю підсудних ОСОБА_2, ОСОБА_3 (а.с. 43-45, 71-73), в ході проведення яких підсудні розповіли та показали про обставини вчинення ними злочинів;
- - оголошеними показами свідків.
Суд вважає, що дії ОСОБА_2 та ОСОБА_3 необхідно кваліфікувати за ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України, як закінчений замах на умисне, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинений групою осіб.
Суд вважає, що підлягає виключенню з обвинувачення обтяжуюча обставина - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння, оскільки ця обставина заперечується підсудними, а експертиза на стан сп'яніння підсудним не проводилась досудовим слідством.
При призначенні виду та міри покарання обом підсудним, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини та спосіб його вчинення; дані про особу кожного підсудного, їх затруднений сімейний і матеріальний стан, що ОСОБА_3 немає постійного місця проживання, виріс без батьків, навчався в Ситковецькій допоміжній школі-інтернат для розумово відсталих дітей, ОСОБА_2 є особою з легкою розумовою відсталістю ступеня легкої дебільності; що по місцю проживання ОСОБА_2 характеризується позитивно, ОСОБА_3 за місцем навчання характеризується негативно; думку законного представника потерпілого про покарання підсудних без реального позбавлення волі, так як велосипед їй повернуто; що ОСОБА_2 раніше не судимий, ОСОБА_3 в силу ст.89 КК України раніше не судимий.
Обставинами, що відповідно до ст.66 КК України пом'якшують покарання обох підсудних, суд встановив щире каяття, відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого, активне сприяння в розкритті злочину.
Обставини, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обох підсудних відсутні.
Враховуючи характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, обставини вчинення злочину, дані про особу кожного підсудного, суд вважає, що ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.ст.75, 76 КК України. ОСОБА_3 з врахуванням його скрутного сімейного та матеріального становища, так як немає постійного місця проживання, виріс без батьків, навчався в Ситковецькій допоміжній школі-інтернат для розумово відсталих дітей, в силу ст.89 КК України раніше не судимий, визнав свою вину, та з врахуванням обставин що пом'якшують покарання підсудного ОСОБА_3, а саме: щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину, відшкодування шкоди шляхом повернення викраденого, які суд вважає такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи підсудного, суд прийшов до висновку, що при призначенні покарання ОСОБА_3 необхідно перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті 186 ч.2 КК України за вчинений закінчений замах на грабіж, відповідно до ст.69 ч.1 КК України, та призначити йому покарання у вигляді арешту, який буде достатнім для виправлення і перевиховання особи підсудного, з метою запобігання вчинення ним в подальшому нових злочинів.
Речовий доказ - необхідно залишити у власності потерпілого.
Міру запобіжного заходу до вступу вироку в законну силу обом підсудним залишити попередню: ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, ОСОБА_3 - утримання під вартою.
Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд, -
Визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з випробовуванням, призначивши іспитовий строк тривалістю 2 роки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язати ОСОБА_2:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
- повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання чи роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Визнати винним ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст. 186 КК України та призначити йому покарання з приміненням ст.69 ч.1 КК України у вигляді 6 (шести) місяців арешту.
Початок відбування строку покарання ОСОБА_3 рахувати з моменту затримання - 28.05.2010 року.
Речовий доказ по справі - залишити у власності потерпілого.
До вступу вироку в законну силу запобіжний захід обом засудженим залишити попередній: ОСОБА_2 - підписку про невиїзд, ОСОБА_3 - утримання під вартою.
Вирок може бути оскаржено до апеляційного суду Вінницької області протягом 15 діб з моменту його проголошення, а засудженим ОСОБА_3 в той самий строк з моменту вручення йому копії вироку.
Суддя: