"13" квітня 2010 р. Справа № 13/140.
За позовом Відкритого акціонерного товариства "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" м.Чернівці
до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Чернівці
про стягнення 2705,30 грн.
Суддя Бутирський А.А.
Представники:
Від позивача -Гречка О.О. -юрисконсульт (довіреність №103 від 01.02.2009 року)
Від відповідача -ОСОБА_4 -представник (довіреність від 22.10.2009 року)
В засіданні приймали участь
Рішення прийнято 13.04.2010 року у зв'язку з оголошенням перерви у судовому засіданні 07.04.2010 року
Спір вирішується поза межами двохмісячного строку, передбаченого ст. 69 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторін
Згідно розпорядження голови господарського суду Чернівецької області від 18.01.2010 року розгляд справи доручено судді Бутирському А.А.
СУТЬ СПОРУ: Відкрите акціонерне товариство "Енергопостачальна компанія "Чернівціобленерго" м.Чернівці звернулося з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 м.Чернівці про стягнення 2705,30 грн. заборгованості за перевищення приєднаної потужності згідно протоколу позивача від 07.03.2008 року.
Відповідач проти позову заперечує, посилаючись при цьому на те, що позивач безпідставно послався на Методику визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією. Також відповідач зазначає, що 23.02.2008 року позивач погодив дозволену потужність 20 кВт.
У судовому засіданні 13.04.2010 року відповідач звернувся із заявою, в якій просить застосувати річну позовну давність.
Розглянувши подані документи, з'ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд
01.02.2001 року між сторонами укладено договір 1851 на користування електричною енергією (далі - Договір) (а.с. 130-131), згідно якого позивач зобов'язувався постачати електричну енергію, а відповідач брав на себе обов'язок своєчасно проводити оплату за використану електричну енергію.
П. 2.1 Договору сторони визначили, що електрична енергія відпускається відповідачеві у межах 5 кВт. приєднаної (дозволеної до використання) потужності.
Згідно п. 7.1 Договору, щомісячно 20 числа направляється представник відповідача для подання звіту про використане електроенергію за розрахунковий місяць, документів, що підтверджують оплату за розрахунковий період та одержання платіжних вимог-доручень для оплати спожитої енергії в наступному розрахунковому періоді та інших платіжних документів (надбавка за компенсацію реактивної енергії, плата за перевищення договірних величин електричної енергії та потужності і т. ін.)
Оплата платіжних документів здійснюється відповідачем самостійно, в 5-ти денний строк після дати, зазначеної в платіжному документі (п. 7.2 Договору).
25.02.2008 року працівниками позивача виявлено перевищення приєднаної потужності, про що складено акт про порушення Правил користування електричною енергією №8-231 від того ж числа. На момент проведення перевірки Договір був чинним.
07.03.2008 року на підставі вищевказаного акту, протоколом засідання комісії позивача з розгляду актів про порушення „Правил користування електричною енергією” відповідачеві нараховано 2705,30 грн.
08.04.2008 року відповідачеві направлено згаданий протокол і відповідний рахунок (а.с. 10). За даним рахунком відповідачеві належить сплатити заборгованість протягом 5-ти банківських днів, тобто до 16.04.2008 року.
За таких обставин справи у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушення в електроенергетиці тягне за собою встановлену законодавством України цивільну, адміністративну і кримінальну відповідальність.
Як вбачається з ч. 2 ст. 27 Закону України «Про електроенергетику»правопорушеннями в електроенергетиці є, зокрема, порушення правил користування енергією.
Ч. 4 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»передбачено, що споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України.
Ч. 6 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику»встановлено, що у випадку перевищення договірної величини потужності споживачі (крім населення, професійно-технічних навчальних закладів та вищих навчальних закладів I - IV рівнів акредитації державної і комунальної форм власності) сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці між найбільшою величиною потужності, що зафіксована протягом розрахункового періоду, та договірною величиною потужності.
Передбачена ч. 6 ст. 26 Закону України "Про електроенергетику" санкція за перевищення договірної величини потужності являється господарсько-правовою відповідальністю учасника господарських відносин за порушення у сфері господарювання і за своєю правовою природою є штрафом.
В силу ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання, або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно ч. 1 ст. 217 Господарського кодексу України господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки.
П. 1 ч. 2 ст. 258 Цивільного кодексу України за вимогою про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлена спеціальна позовна давність тривалістю в один рік.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Судовим слуханням встановлено, що право вимагати сплати штрафу у позивача виникло у квітні 2008 року, натомість позов подано лише 22.10.2009 року, тобто після спливу встановленого Цивільним кодексом України річного строку для стягнення неустойки (штрафу).
Доводи позивача спростовуються матеріалами справи та не беруться до уваги судом з підстав, наведених вище.
Судові витрати віднести на позивача.
Керуючись статтями 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У позові відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку, передбаченого для оскарження, а у разі подання апеляційної скарги або внесення апеляційного подання, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційною інстанцією.
Суддя А.А. Бутирський
Рішення підписано і оформлено відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України 15.04.2010 року.