"16" липня 2010 р. справа № 10/132/Б
За заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Макден”, м. Чернівці
про порушення справи про власне банкрутство
Суддя Т.І. Ковальчук
За участю представників: не викликалися
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 16.10.2009 р. порушено провадження у справі про банкрутство за заявою товариства з обмеженою відповідальністю “Макден” як боржника, що ліквідовується власником, у порядку ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, постановою від 05.11.2009 р. боржника визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, строк якої встановлено до 05.11.2010 р., ліквідатором призначено арбітражного керуючого Шевчука Т.І.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Вельд” звернулося зі скаргою на дії ліквідатора Шевчука Т.І. стосовно не включення грошових вимог товариства до І черги реєстру вимог кредиторів та не здійснення дій щодо формування комітету кредиторів, розгляд якої (скарги) належить призначити в судовому засіданні за участю ліквідатора та представника скаржника.
Також ТОВ “Вельд” на підставі ст. 67 ГПК України просить вжити заходів до забезпечення його вимог, а саме заборонити ліквідатору спрямовувати кошти на задоволення вимог кредиторів, проводити оцінку і будь-які дії щодо реалізації та/або відчуження майна та/або інших активів банкрута.
Зазначене клопотання обгрунтоване тим, що в разі невжиття таких заходів кошти від реалізації майна банкрута будуть спрямовані ліквідатором на задоволення вимог кредиторів першої, другої та третьої черг, а вимоги ТОВ “Вельд”, черговість включення яких до 4 черги оскаржує товариство, можуть залишитися не задоволеними.
Розглянувши клопотання ТОВ “Вельд”, суд знаходить його таким, що підлягає частковому задоволенню.
У відповідності до ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України, а ч. 2 ст. 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Згідно зі ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити передбачених статтею 67 цього Кодексу заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
У відповідності до ст. 67 ГПК України позов забезпечується, зокрема, забороною відповідачеві вчиняти певні дії.
В контексті положень ст. 5 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” та ст. 4-1 ГПК України скарги на дії ліквідатора у справі про банкрутство можуть забезпечуватися адекватними заходами забезпечення, що відповідають змісту зазначеним законодавчим актам та матеріально-правовій природі права, за захистом якого звернувся учасник провадження у справі про банкрутство.
Оспорюючи віднесення ліквідатором вимог кредитора ТОВ “Вельд” до четвертої черги замість першої та здійснення ліквідатором продажу майна без погодження з комітетом кредиторів, останній обгрунтовано побоюється, що у разі здійснення ліквідатором відчуження майна банкрута та проведення розрахунків з кредиторами І-ІІІ черг, кредиторські вимоги ТОВ “Вельд” можуть залишитися незадоволеними у разі, якщо судовим рішенням за результатами розгляду скарги буде встановлено, що його кредиторські вимоги відносяться до І черги задоволення.
Отже, у справі дійсно належить вжити заходи до забезпечення позову, однак лише шляхом заборони ліквідатору здійснювати відчуження майна банкрута та проводити розрахунки з кредиторами згідно з реєстром вимог кредиторів, в частині накладення заборони на проведення оцінки майна клопотання задоволенню не підлягає, оскільки такий засіб не відповідає матеріально-правовому змісту права, за захистом якого звернулося ТОВ “Вельд”.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5-1, 23-25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, ст.ст. 4-1, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Розгляд скарги ТОВ “Вельд” призначити в судовому засіданні на 27 серпня 2010 року на 11-00 год. за участю ліквідатора Шевчука Т.І. та представника ТОВ “Вельд”.
2. Зобов'язати скаржника надати документально підтверджену інформацію щодо ідентифікаційних ознак майна, яким забезпечено грошові вимоги ТОВ “Вельд” до ТОВ “Макден”, докази наявності цього майна у банкрута, докази звернення ТОВ “Вельд” до ліквідатора Шевчука Т.І. з клопотанням про скликання зборів кредиторів.
3. Ліквідатору Шевчуку Т.І. надати відзив на скаргу та докази на його обгрунтування, копію заяви ТОВ “Вельд” з грошовими вимогами до боржника і копії доданих до неї документів, реєстр визнаних ним вимог кредиторів (документи, що подаються в копіях, повинні бути засвідчені).
4. Заборонити ліквідатору Шевчуку Т.І. до розгляду скарги ТОВ “Вельд” здійснювати відчуження майна ТОВ “Макден” та проводити розрахунки з кредиторами, вимоги яких ним визнано в порядку ч.3 ст. 51 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”.
Суддя Т.І.Ковальчук