"22" квітня 2009 р. м.Чернівці Справа № 3/73
Господарський суд Чернівецької області у складі головуючого судді Гончарука О.В.
при секретарі Балух-Бзовик М.В.
Представники:
від позивача -Грішін Н.В., довіреність від 15.01.2009 року
від відповідача -не з'явився
У судовому засіданні брав учать прокурор відділу облпрокуратури Пацарен В.
розглянувши матеріали справи за позовом Прокурора Заставнівського району в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Заставнівському районі Чернівецької області
до товариства з обмеженою відповідальністю «Онут», с. Онут Заставнівського району Чернівецької області
про стягнення заборгованості по відшкодуванні фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій -3156,16 грн.
СУТЬ СПОРУ: Прокурор Заставнівського району звернувся з позовом в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України у Заставнівському районі Чернівецької області до товариства з обмеженою відповідальністю «Онут»про стягнення 3156,16 грн., заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на розрахунок фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року та довідок відповідача виданих працівникам товариства, що визначають періоди їх роботи, які дають право на пільгове пенсійне забезпечення.
Ухвалою господарського суду Чернівецької області від 18.02.2009 року відкрито провадження в адміністративній справі.
Ухвалою від 18.03.2009 року у зв'язку із неявкою представника відповідача розгляд справи відкладено на 22.04.2009 року.
На день розгляду справи 22.04.2009 року відповідач повторно не забезпечив явку свого представника у судове засідання, хоча і був належно повідомлений про дату, день і час розгляду справи по суті.
За таких умов, та виходячи, з встановленої частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, необхідності вирішення адміністративної справи протягом розумного строку, беручи до уваги ухилення відповідача від права на участь у судовому засіданні, суд прийшов до висновку про необхідність її розгляду без участі відповідача за наявними у матеріалах справи доказами.
Присутній у судовому засіданні прокурор просить задовольнити позовні вимоги, посилаючись, при цьому, на обставини зазначені у позові.
Заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, оцінивши наявні у матеріалах справи та досліджені у судовому засіданні докази, суд встановив.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Онут»перебуває на обліку в управлінні Пенсійного Фонду України у Заставнівському районі Чернівецької області.
Відповідно до надісланих позивачем на адресу відповідача розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених громадянам ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», заборгованість відповідача по відшкодуванню витрат на виплату і доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2008 року по січень 2009 року становить 3156,16 грн.
Відповідно до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»у редакції від 05.11.1991 року підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату пенсій відповідно до пунктів «б»-«з»цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - у 1996 році.
Законом України «Про внесення змін і доповнень до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»№ 198/96-ВР від 16.05.1996 року внесено зміни до згаданої норми права і визначено, що підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду України плату, що покриває витрати на виплату і доставку пенсій відповідно до пунктів «б»-«з» цієї статті до досягнення працівником пенсійного віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, в розмірі 50 процентів по пенсіях, призначених у 1991 році, 60 процентів - у 1992 році, 70 процентів - у 1993 році, 80 процентів - у 1994 році, 90 процентів - у 1995 році і 100 процентів - з 1996 року, тобто з 1996 року підприємства повинні відшкодовувати 100 процентів витрат на виплату і доставку пенсій.
Пунктом 2 Закону України «Про внесення змін до деяких законів України»№ 1461-III від 17 лютого 2000 року вилучено частину другу статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», а пункт 1 статті 2 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»доповнено абзацом четвертим такого змісту: «Для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б»-«з»статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення».
Відповідно до пункту 6.1 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року, і яка зареєстрована в Міністерстві юстиції 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі -Інструкція), відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.2 вказаної Інструкції передбачено, що витрати на доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покривається цими підприємствами пропорційно стажу роботи.
Вищезазначені працівники, набули необхідного пільгового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах і представлені позивачем на отримання ним пільгової пенсії, а тому відшкодування витрат покладається саме на відповідача.
Судовим слуханням з достовірністю встановлено, що відповідач не відшкодував позивачу суму фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з жовтня 2008 по січень 2009 року, у зв'язку з чим з відповідача стягується 3156,16 грн. заборгованості по виплаті і доставці пільгових пенсій за вказаний період.
Судовий збір належить стягнути з відповідача, з вини якого спір доведено до розгляду у господарському суді.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 9, 17, 69, 70, 71, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163 та частиною 6 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Онут»(с. Онут, Заставнівського району Чернівецької області, код 03801373):
- на користь управління Пенсійного фонду України в Затавнівському районі (м. Заставна, вул. В.Чорновола, 4, код 21430621) 3156,16 грн. заборгованості по відшкодуванню витрат на виплату та доставку пільгових пенсій;
- у дохід державного бюджету 31,56 грн. судового збору.
3. З набранням постановою законної сили видати виконавчі листи.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.
Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова не набрала законної сили.
Про апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.
Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України - з дня складення в повному обсязі.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
У судовому засіданні 22.04.2009 року оголошено вступну та резолютивну частини постанови. Повний текст даної постанови виготовлено та підписано 23.04.2009 року.
Суддя О.В. Гончарук