Справа №:755/6765/23
Провадження №: 2/755/739/24
"03" квітня 2024 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді - Катющенко В.П.
при секретарі - Яхно П.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, в приміщенні Дніпровського районного суду м. Києва, клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення юридичного факту спільного проживання та визнання права власності на частину спільного майна, -
У провадженні Дніпровського районного суду м. Києва на стадії судового розгляду по суті перебуває зазначена цивільна справа.
03.04.2024 до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла заява позивача, ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог, у якій останній просить суд: стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , компенсацію вартості половини земельної ділянки розташованої за адресою: АДРЕСА_1 в розмірі 329117,5 гривень (триста двадцять дев'ять тисяч сто сімнадцять) гривень; в іншій частині, позовні вимоги залишені без змін.
Заява про збільшення позовних вимог обумовлена тим, що за відповідачем була зареєстрована земельна ділянка, розташована за адресою: АДРЕСА_1. На даний час, зазначена земельна ділянка відчужена, згідно договору дарування від 07.06.2023. Таким чином, зазначене майно не може бути поділене, тому змінений предмет позову, та заявлено вимогу про стягнення з відповідача грошової компенсації у розмірі, що дорівнює половині вартості земельної ділянки. Згідно експертної оцінки, від 06.06.2023 вартість земельної ділянки складає 658235 гривень. Сума компенсації 1/2 зазначеної суми, складає 329117,50 гривень. Внаслідок технічної помилки, заявлено розмір компенсації - 72 000 (сімдесят дві тисячі).Водночас, згідно акту експертної оцінки, розмір компенсації повинен становити 329117,50 гривень. Таким чином, допущена технічна помилка, тому виникла необхідність збільшити позовні вимоги.
У судовому засіданні позивач, ОСОБА_1 та його представник - ОСОБА_2 підтримали подану заяву та просили її задовольнити.
Представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 у судовому засіданні заперечувала проти прийняття заяви про збільшення позовних вимог, посилаючись на пропуск процесуального строку для подання такої заяви.
Суд, вислухавши позиції сторін, дослідивши заяву про збільшення позовних вимог та матеріали справи доходить наступного.
Відповідно до ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Згідно з п. 2 ч. 2, ч. 3 ст. 49 ЦПК України, крім прав та обов'язків, визначених у статті 43 цього Кодексу: позивач вправі збільшити або зменшити розмір позовних вимог до закінчення підготовчого засідання або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. До закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви. У справі, що розглядається за правилами спрощеного позовного провадження, зміна предмета або підстав позову допускається не пізніше ніж за п'ять днів до початку першого судового засідання у справі.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 20.06.2023 відкрито провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення юридичного факту спільного проживання та визнання права власності на частину спільного майна, за правилами загального позовного провадження, справа призначена до підготовчого судового засідання, учасникам справи роз'яснено процесуальні права подати заяви по суті справи та встановлено відповідні строки.
Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 09.11.2023 закрито підготовче провадження у цій справі, яку призначено до судового розгляду по суті та встановлено загальний порядок дослідження доказів у справі.
Зважаючи на те, що провадження у цій справі було відкрито ухвалою суду від 20.06.2023 за правилами загального позовного провадження, при цьому ухвалою суду від 09.11.2023 підготовче провадження у даній цивільній справі було закрито, то відповідний процесуальний строк, встановлений позивачу приписами ст. 49 Цивільного процесуального кодексу України для реалізації права на збільшення розміру позовних вимог, на момент подання відповідної заяви сплинув.
За приписами ст. 126 Цивільного процесуального кодексу України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність визначених законодавством підстав для прийняття заяви позивача про збільшення позовних вимог, відтак у задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення юридичного факту спільного проживання та визнання права власності на частину спільного майна, необхідно відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 13, 49, 197, 258, 260, 353-355 ЦПК України, суд, -
У задоволені клопотання представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про прийняття заяви про збільшення позовних вимог, що подана в межах розгляду цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , про встановлення юридичного факту спільного проживання та визнання права власності на частину спільного майна - відмовити.
Заяву позивача ОСОБА_1 про збільшення позовних вимог - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
У разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручені у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повний текст ухвали складено 08.04.2024.
Суддя: