Справа № 755/6020/24
про залишення позовної заяви без руху
"08" квітня 2024 р. м.Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши матеріали цивільної справи окремого провадження за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України, -
До Дніпровського районного суду міста Києва через систему «Електронний суд» надійшла заява ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України.
В порядку автоматизованого розподілу справ між суддями заяву передано на розгляд судді Коваленко І.В.
Перевіривши матеріали заяви та долучених до неї документів, судом встановлено такі недоліки.
У заяві ОСОБА_1 просить встановити факт смерті, що має для дитини юридичне значення, а саме факт смерті, громадянина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження Україна місто Луганськ, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , в місті Луганськ, який є батьком дитини ОСОБА_3 . На час смерті ОСОБА_2 був зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Заява обґрунтована тим, що померлий є колишнім чоловіком заявниці та батьком неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , представником якої є заявниця.
Відповідно до положень ч.3 ст.294 Цивільного процесуального кодексу України(далі -ЦПК України), cправи окремого провадження розглядаються судом з додержанням загальних правил, встановлених цим Кодексом, за винятком положень щодо змагальності та меж судового розгляду.
Перевіряючи матеріали заяви на відповідність вимогам статей 175, 318 ЦПК України, суд дійшов висновку, що подана заява не відповідає вимогам Кодексу, виходячи з наступних підстав.
Згідно пункту 1 постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» зі змінами, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Відповідно до абзацу першого пункту 3 постанови Пленуму Верховного Суду від 31 березня 1995 року №5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», судам необхідно враховувати, що ці заяви повинні відповідати як загальним правилам щодо змісту і форми позовної заяви, так і вимогам щодо її змісту. Якщо в заяві не зазначено, який конкретно факт просить встановити заявник, з яких причин неможливо одержати або відновити документ, що посвідчує даний факт, якими доказами цей факт підтверджується або до заяви не приєднано довідки про неможливість одержання чи відновлення необхідних документів, суддя постановляє ухвалу про залишення заяви без руху і надає заявникові строк для виправлення недоліків. У разі невиконання цих вказівок заява вважається неподаною і повертається заявникові, про що суддя постановляє мотивовану ухвалу.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2020 року в справі №287/167/18-ц (провадження №14-505цс19) зазначено, що «для розгляду справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, роз'яснено, що в порядку окремого провадження розглядаються, зокрема, справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян, але тільки якщо воно не пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право і якщо заявник не має іншої можливості одержати або відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би факт, що має юридичне значення, але йому в цьому було відмовлено (із зазначенням причин відмови)».
Частина 1 статті 318 ЦПК України встановлює вимоги до заяви, а саме, у заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт. До заяви додаються докази, що підтверджують викладені в заяві обставини, і довідка про неможливість відновлення втрачених документів (ч.2 ст.318 ЦПК України).
07 травня 2022 року набув чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» №2217-IX від 21 квітня 2022 року, на підставі якого частина третя статті 9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» викладена в наступній редакції: «Будь-який акт (рішення, документ), виданий органами та/або особами, передбаченими частиною другою цієї статті, є недійсним і не створює правових наслідків, крім документів, що підтверджують факт народження, смерті, реєстрації (розірвання) шлюбу особи на тимчасово окупованій території, які додаються до заяви про державну реєстрацію відповідного акта цивільного стану».
Відповідно до п.8 ч.1 ст.315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.
Всупереч вищевказаним вимогам, заявницею ОСОБА_1 до поданої заяви не додано письмової відмови відділу державної реєстрації актів цивільного стану у проведенні державної реєстрації смерті ОСОБА_2 , що є обов'язковою передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту смерті, з врахуванням змін, внесених до ч.3 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», оскільки особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При зверненні заявника до органів РАЦСу, останній також перевіряє, чи не проведена реєстрація смерті особи.
Якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права) (ч.9 ст.10 ЦПК України).
На підставі викладеного вище, заяву потрібно залишити без руху та надати заявнику строк для усунення зазначених недоліків протягом двох днів з дня отримання ухвали про залишення заяви без руху. Недоліки необхідно усунути шляхом виконання всіх вимог зазначених в цій ухвалі суду.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
На підставі викладеного, керуючись статтями 175, 177, 185, 258-261, 293, 294, 353 Цивільного процесуального кодексу України, суддя -
Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа - Дніпровський районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України- залишити без руху.
Встановити заявнику строк для усунення недоліків протягом двох днів з дня вручення ухвали про залишення заяви без руху.
У разі не усунення недоліків заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається заявникові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя: