Справа № 393/801/23
пров. 3/393/24/24
04 квітня 2024 року селище Новгородка
Суддя Новгородківського районного суду Кіровоградської області Подліпенець Є.О., розглянувши матеріали, які надійшли з Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця ЗСУ, в/ч НОМЕР_1 , стрілець зенітник, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , надати РНОКПП особи, яка притягається до адміністративної відповідальності немає можливості з причини, що фізичну особу неможливо однозначно ідентифікувати,
за ч.2 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 537523 від 09.12.2023 року, ОСОБА_1 09.12.2023 року о 19 годині 15 хвилин на автодорозі Рибчино-Тарасівка (1 км) Кіровоградської області, керував транспортним засобом ВАЗ-21070, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився. Від керування транспортним засобом відсторонений. Чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП.
Особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився. Про дату, місце і час розгляду справи повідомлявся належним чином. В телефонограмі наданій до суду вказав, що не може прибути в судове засідання, так як він військовослужбовець та на даний час виконує свої обов'язки. Проте, доказів на вказане не надав суду та з клопотання про відкладення розгляду справи не звертався.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Таким чином, участь особи, яка притягається до адміністративної відповідальності при розгляді справи про адміністративне правопорушення передбачене ст. 130 КУпАП не є обов'язковою.
Рішенням Європейського суду з прав людини від 03 квітня 2008 року у справі «Пономарьов проти України» наголошено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Приймаючи до уваги те, що судом вжиті необхідні заходи для забезпечення участі у судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від останнього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з чим, причини його неявки до суду визнані неповажними, та відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, а також беручи до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, вважаю за можливе провести розгляд справи у відсутність ОСОБА_1 на підставі наявних матеріалів.
Дослідивши матеріали додані до протоколу, телефонограму особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, переглянувши доданий відеозапис, суддя прийшов до наступного.
Так, відповідно до ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Дослідивши матеріали справи та оцінюючи їх за своїм внутрішнім переконанням у своїй сукупності, приходжу до висновку, що ОСОБА_1 слід визнати винним за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.5 ПДР України, проте його дії слід перекваліфікувати з ч.2 на ч.1 ст. 130 КУпАП, виходячи з наступного.
Частиною першою ст. 130 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, -
Згідно частини 2 ст. 130 КУпАП відповідальність настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Як встановлено, ОСОБА_1 пред'явлено обвинувачення, згідно фабули (суті скоєного правопорушення) викладеної в протоколі серії ААД № 537523 від 09.12.2023 року, що останній 09.12.2023 року о 19 годині 15 хвилин на автодорозі Рибчино-Тарасівка (1 км) Кіровоградської області, керував транспортним засобом ВАЗ-21070, номерний знак НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів). Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законодавством порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР України, за що відповідальність передбачена ч.2 ст.130 КУпАП. Та на підтвердження пред'явленого ОСОБА_1 обвинувачення до протоколу також додано: акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.12.2023 року, DVD - диск з відеозаписом, про що вказано в протоколі в графі «до протоколу додається».
Як зазначалося вище, адміністративна відповідальність за ч.2 ст. 130 КУпАП України настає за повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частиною першою цієї статті.
Таким чином, обов'язковою кваліфікуючою ознакою адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП вчиненого ОСОБА_1 , є дії, передбачені ч.1 ст.130 КУпАП, тобто вчинені особою, повторно протягом року, за які передбачена відповідальність, а саме за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Проте, підтвердження факту вчинення ОСОБА_1 адмінправопорушення як особою, яка повторно протягом року вчинила будь-яке з порушень передбачене за ч. 1 ст. 130 КУпАП, поліцейськими до матеріали справи про адміністративне правопорушення не надано, а тому з представлених суду матеріалів справи не вбачається наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 130 КУпАП, які наведені в протоколі про адміністративне правопорушення, що унеможливлює підтвердження обставин, які викладені в протоколі серії ААД № 537523 від 09.12.2023 року та є грубим порушенням вимог КУпАП.
Крім цього,копія постанови по справі про адмінправопорушення №393/602/23 від 11.10.2023р. та довідка заступника начальника Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області судом від 13.12.2023р. про притягнення ОСОБА_1 до адмінвідповідальності в ході розгляду справи не досліджувались, та не приймаються до уваги, оскільки посилання на вказані докази в протоколі відсутнє та їх походження невідомо.
А тому, викладена в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 суть правопорушення не відповідає диспозиції ч.2 ст.130 КУпАП.
Проте, із наведеного слідує, що дії ОСОБА_1 , які мали місце 09.12.2023 року та виразилися у відмові проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку, слід перекваліфікувати з ч.2 ст.130 КУпАП на ч.1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріали справи не містять інформації, що ОСОБА_1 повторно протягом року притягувався до адмінвідповідальності за вчинення будь-якого з порушень передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, яке передбачено диспозицією ч.2 цієї ж норми.
Таким чином, враховуючи вищевказане, вважаю, що ОСОБА_1 слід визнати винним за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що є порушенням п. 2.5 Правил дорожнього руху України і тягне за собою відповідальність за ч.1 ст. 130 КУпАП (враховуючи, що інформація, про те що останній повторно протягом року притягувався до адмінвідповідальності за вчинення будь-якого з порушень передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП матеріали справи не містять), оскільки факт правопорушення підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 537523 від 09.12.2023 року, диском відеозапису з місця події, яким зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, направленням на огляд ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 09.12.2023 року.
У рішенні від 21.07.2011р. по справі ''Коробов проти України'' Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів суд, як правило, застосовує критерій доведення ''поза розумним сумнівом''. Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Таким чином, вина ОСОБА_1 у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, доведена ''поза розумним сумнівом'' та випливає із співвідношення достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків (доказів).
Крім того, відповідно до ст. 1 ЗУ «Про автомобільний транспорт» водій - особа, яка керує транспортним засобом та має відповідне посвідчення встановленого зразка.
У п. 1.10 ПДР визначено, що водій - це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм є також особа, яка навчається керування транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Згідно довідки заступника начальника Кропивницького РУП з превентивної діяльності ГУНП в Кіровоградській області станом на 13.12.2023 року згідно аналітичної системи ІПНП «Інформаційний портал» ОСОБА_1 за відомостями ГСЦ МВС посвідчення водія не отримував.
Таким чином, суд встановив, що ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом, відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння, що підтверджується вищезазначеними дослідженими в судовому засіданні доказами, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, та на момент вчинення правопорушення він не був водієм у розумінні вищенаведених положень закону, а тому є не водієм, а є іншою особою, яка керує транспортним засобом відповідно до положень статті 130 КУпАП, а тому, його слід визнати винним у вчиненні адмінправопорушення передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню.
Застосовуючи принцип індивідуалізації та невідворотності покарання, вирішуючи питання щодо накладення адміністративного стягнення враховуються положення ст. 280 КУпАП, а саме, те, що адмінправопорушення мало місце, вина ОСОБА_1 у його вчиненні є доведеною, останній підлягає адміністративній відповідальності, обставин пом'якшуючих та обтяжуючих його відповідальність не встановлено, майнову шкоду не заподіяно, а також беручи до уваги у відповідності до ст.ст. 33, 34 КУпАП характер вчиненого ОСОБА_1 адмінправопорушення, обставини справи та відомі дані про його особу, який являється військовослужбовцем, інвалідом не являється, раніше притягувався до адміністративної відповідальності, посвідчення водія не отримував, вважаю за необхідне призначити останньому адміністративне стягнення в межах встановлених санкцією ч.1 ст. 130 КУпАП, до якої підлягає застосуванню санкція у виді накладення штрафу, без позбавлення права керування транспортними засобами.
Також, на підставі ст. 40-1 КУпАП, враховуючи, що судом винесено постанову про призначення адміністративного стягнення, а тому з особи, якій призначено таке стягнення необхідно стягнути на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн.
Керуючись ст. ст. 33, 34, 40-1, 221, 245, 251, 254, 268, 279, 280, 283-284, 294 КУпАП, суддя,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень. Стягувач в частині стягнення штрафу: Головне управління Національної поліції в Кіровоградській області (місцезнаходження: вулиця Віктора Чміленка 41, місто Кропивницький Кіровоградської області, 25006, Україна, код ЄДРПОУ 40108709).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 грн. Стягувач в частині стягнення судового збору: Державна судова адміністрація України (місцезнаходження: вулиця Липська 18/5, місто Київ, 01021, Україна, код ЄДРПОУ 26255795).
Боржник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ).
Строк пред'явлення постанови до виконання три місяці з наступного дня після набрання нею законної сили.
Постанова може бути оскаржена особою, відносно якої її винесено, особою яку притягнуто до адміністративної відповідальності, їх законним представником, захисником, потерпілим або його представником шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Новгородківський районний суд Кіровоградської області протягом 10 днів з дня її винесення.
Копію постанови направити ОСОБА_1 , начальнику Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області.
Суддя Є. ПОДЛІПЕНЕЦЬ