Справа № 139/198/24
Провадження № 1-кп/139/4/24
08 квітня 2024 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді ОСОБА_1 ,
з участю сторін провадження:
процесуального прокурора ОСОБА_2
обвинуваченого ОСОБА_3
захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_4 ,
та секретаря судових засідань ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці кримінальне провадження про обвинувачення:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця та жителя АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання - АДРЕСА_2 , громадянина України, одруженого, на утриманні малолітня дитина, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України,
24 січня 2024 року інспектор з РПП СПД № 1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_6 та поліцейський з РПП СПД №1 Могилів-Подільського РВП ГУНП у Вінницькій області капрал поліції ОСОБА_7 , перебуваючи у складі автомобільного патруля із обслуговування території Могилів-Подільського району Вінницької області, під час виконання своїх службових обов'язків, о 08-ій годині 15 хвилин на вулиці Луцака біля будинку АДРЕСА_2 зупинили автомобіль марки "ВАЗ 2109" (державний номерний знак НОМЕР_1 ) під керуванням водія ОСОБА_3 . В ході перевірки документів на право керування транспортним засобом та реєстраційних документів на автомобіль, було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння водія, а тому поліцейський ОСОБА_6 запропонував йому пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу. Тестування на алкогольне сп'яніння проводилося на місці зупинки транспортного засобу із застосування спеціального приладу «Drager» Alcotest 6810 № ARBE-0029, який показав вміст алкоголю у випарах з видиху в розмірі 1,11 проміле. За такої обставини поліцейський ОСОБА_6 роз'яснив водію ОСОБА_3 , що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Під час складання відповідних документів в салоні службового автомобіля «Renault Duster» (державний номерний знак НОМЕР_2 ) в період часу з 08-ої години 22 хвилини до 08-ої години 24 хвилини 24 січня 2024 року водій ОСОБА_3 , достовірно знаючи, що поліцейський ОСОБА_6 є службовою особою органів Національної поліції України, оскільки перебував в однострої, представився та мав при собі нагрудний жетон, в посадові обов'язки якого входить складання щодо порушників ПДР адміністративних протоколів, діючи умисно, з метою уникнення для себе адміністративної відповідальності, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, достовірно знаючи про кримінальну відповідальність за надання неправомірної вигоди службовій особі, в ході складання щодо нього процесуальних документів за ч. 1 ст. 130 КУпАП, неодноразово пропонував надати поліцейському ОСОБА_6 неправомірну вигоду у вигляді грошових коштів в розмірі 200 доларів США, як винагороду за недокументування адміністративного правопорушення.
Обвинувачений свою вину в інкримінованому злочині визнав повністю, погодився на дачу показань.
З урахуванням повного визнання вини у вчиненні вищенаведеного кримінального правопорушення, а також відповідної заяви обвинуваченого (а.с. 44), завідсутності заперечень та сумнівів, переконавшись у добровільності позиції обвинуваченого, враховуючи думку прокурора і захисника, суд на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Дослідження доказів було обмежено допитом обвинуваченого та дослідженням доказів, що характеризують особу обвинуваченого та стосуються речових доказів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 показав: 24 січня 2024 року о 08:15 він керував автомобілем «ВАЗ 2109», номерний знак НОМЕР_1 , і на вулиці Луцака біля Дому молитви в с. Вербовець був зупинений працівниками поліції ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . На їх вимогу пред'явив документи, але поліцейський ОСОБА_6 заявив, що від нього чути алкоголем і запропонував пройти на місці обстеження за допомогою спецзасобу. Він погодився, було встановлено, що у випарах з видиху є 1,11 проміле алкоголю. За таке порушення ПДР поліцейський ОСОБА_6 у салоні службового автомобіля почав складати відповідний протокол. Знаючи, що за таке правопорушення обов'язковим буде позбавлення права керувати ТЗ, він висловив пропозицію, що заплатить поліцейському 200 доларів США, а той не складатиме протокол. ОСОБА_6 попереджав, що за пропозицію хабаря буде кримінальна відповідальність. Приблизно за годину на місце зупинки ТЗ приїхала слідчо-оперативна група і задокументували кримінальне правопорушення. Він щиро кається у скоєному, запевняє, що такого більше не повториться.
Розглянувши справу в судовому засіданні, суд прийшов до висновку, що вина обвинуваченого в інкримінованому кримінальному правопорушенні доведена повністю і його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 369 КК України як пропозиція службовій особі надати їй неправомірну вигоду за невчинення службовою особою в інтересах того, хто пропонує таку вигоду, будь-якої дії з використанням наданої їй службового становища.
Відповідно до частин 1 і 2 ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Обираючи покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, зокрема, що відповідно до класифікації злочинів, визначеної ст. 12 КК України, вчинене ним діяння є нетяжким злочином.
Суд враховує також особу винного, зокрема, що за місцем свого проживання він характеризуються виключно позитивно (а.с. 51), що він має сталі сімейні зв'язки (а.с. 50).
До обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченому суд відносить щире каяття в скоєному злочині та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, вчинення злочину вперше (а.с. 49), наявність на утриманні малолітньої дитини (а.с. 50, 54).
До обставин, які обтяжують покарання, суд відносить вчинення кримінального правопорушення особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Згідно абзацу 17 ч. 1 ст. 368 КПК України, суд, ухвалюючи вирок, також приймає до відома досудову доповідь з інформацією про соціально-психологічну характеристику обвинуваченого. Відповідно до такої інформації (а.с. 37-42) Могилів-Подільський РС № 1 філії ДУ «Центр пробації» у Вінницькій області зробив висновки, що існує середній ризик вчинення обвинуваченим повторного кримінального правопорушення і середній ризик небезпеки обвинуваченого для суспільства та окремих осіб, що виправлення обвинуваченого можливе без позбавлення або обмеження волі на певний строк.
На підставі викладеного, дотримуючись загальних засад призначення покарання, зокрема, принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, суд приходить до висновку, що необхідним та достатнім для виправлення та перевиховання обвинуваченого за вчинення ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, буде призначення найменш тяжкого покарання, визначеного санкцією інкримінованої частини ст. 369 КК України - штрафу, та визначення його розміру як мінімальний, передбачений цією санкцією.
Оскільки, запобіжний захід відносно обвинуваченого в ході досудового слідства не обирався, суд не вбачає підстав і потреби в застосовуванні відносно нього запобіжного заходу на цьому етапі судового розгляду.
Відповідно до постанови слідчого від 26 січня 2024 року (а.с. 55) компакт-диск із відеозаписом події визнано речовим доказом у кримінальному провадженні. Долю речового доказу необхідно вирішити відповідно до п. 7 ч. 9 ст. 100 КПК України - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Відповідно до обвинувального акту та наданих стороною обвинувачення доказів судові витрати по справі відсутні, цивільний позов не заявлявся.
Керуючись ст.ст. 349, 368, 369-371, 373, 374, 376, 395 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 369 КК України, та призначити покарання за ч. 1 ст. 369 КК України у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень.
Речовий доказ - компакт-диск з відеозаписом події - залишити в матеріалах кримінального провадження.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженому, захиснику, прокурору.
На вирок протягом тридцяти днів з дня його проголошення може бути подано апеляцію до Вінницького апеляційного суду через Мурованокуриловецький районний суд.
Суддя: _____________