Справа № 353/815/23
Провадження № 3/353/13/24
08 квітня 2024 рокум.Тлумач
Суддя Тлумацького районного суду Івано-Франківської області Лущак Н.І., розглянувши матеріали справи, які надійшли від відділення поліції № 5 (м. Тлумач) Івано-Франківського РУП ГУНП в Івано-Франківській області, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , непрацюючого, особу з інвалідністю ІІ групи, ветерана війни - особи з інвалідністю внаслідок війни, громадянина України, за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -
23.07.2023 року поліцейським СРПП відділення поліції №5 (м. Тлумач) Івано-Франківського районного управління поліції ГУНП в Івано-Франківській області сержантом поліції Рибаком Р.М. відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 110472 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме про те, що він, в порушення вимог п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, 22.07.2023 року о 23 год. 35 хв. по вул. Центральній, 12, в с. Будзин керував автомобілем марки «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням газоаналізатора «Alcotest Drager 6810» на місці зупинки транспортного засобу. Тест № 3563 від 22.07.2023 року становить 1.30 % проміле. Від проходження медичного огляду в медичному закладі відмовився.
10.08.2023 року захисник ОСОБА_1 - адвокат Челій-Пушкар О.І. через канцелярію суду подала пояснення-клопотання (а.с. 23-27), в яких просила провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Вказала, що 23.07.2023 року ОСОБА_1 перебував біля свого транспортного засобу по вул. Центральній в с. Будзин і розмовляв з товаришем. Біля них зупинився автомобіль працівників поліції, які після нетривалої розмови стали вимагати у ОСОБА_1 пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння. Оскільки ОСОБА_1 транспортним засобом не керував, в стані алкогольного сп'яніння не перебував, працівниками поліції не був зупинений, будь-якого порушення ПДР не вчиняв, перебував біля свого нерухомого автомобіля, вимагав пояснити підставу для проходження огляду на стан сп'яніння, а в подальшому погодився пройти такий огляд. Під час проходження огляду останнім із застосуванням приладу «Drager» свідки були відсутні. Після проходження огляду ОСОБА_1 був не згідний з показниками приладу. Однак працівники поліції склали протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Вказала, що ОСОБА_1 направлення для проходження медичного огляду до закладу охорони здоров'я не вручалося, для ознайомлення не надавалося. У направлені вказано час його складання 22.07.2023 року о 23 год. 50 хв., однак жодні документи в цей час не складалися, навіть о 00 год. 51 хв. 23.07.2023 року таке направлення було відсутнє. На відеозаписі відсутній номенклатурний номер портативного відеораєстратора, яким здійснювався відеозапис; відеозапис складається з чотирьох частин, не є безперервним та на відеофайлах відсутні дані про дату та час його запису.
За клопотанням захисника ОСОБА_1 - адвоката Челій-Пушкар О.І. постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 06.09.2023 року зупинено судове провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП на час його проходження служби в Збройних Силах України до моменту звільнення ОСОБА_1 з військової служби.
Постановою Тлумацького районного суду Івано-Франківської області від 12.02.2024 року відновлено судове провадження по справі про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП та продовжено судовий розгляд.
В судове засідання 08.04.2024 року ОСОБА_1 та його захисник - адвокат Челій-Пушкар О.І. не з'явилися, остання через канцелярію суду подала заяву, в якій просила справу розглядати у її відсутності та у відсутності ОСОБА_1 . Подане клопотання про закриття провадження просила задовольнити, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП (а.с. 56). До клопотання долучила копію посвідчення серії НОМЕР_2 від 11.10.2023 року, видане управлінням соціальниного захисту населення Івано-Франківської РДА про те, що ОСОБА_1 , є особою з інвалідністю ІІ групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - осіб з інвалідністю внаслідок війни (а.с. 57).
Враховуючи те, що стаття 268 КУпАП не містить імперативної заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за статтею 130 КУпАП, за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд вважає за можливе розглянути дану справу без участі ОСОБА_1 .
Згідно з ч. 1 ст. 7 КУпАП України ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення, відповідно до вимог ст. 245 КУпАП, крім іншого, є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага суду на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.
При цьому суддя повинен дати оцінку не тільки даним, що додані до протоколу про адміністративне правопорушення, але й доказам, які представлені особою в порядку захисту. Досліджуючи всі наявні докази суддя дає їм об'єктивну оцінку з точки зору їх достовірності та степені підтвердження чи спростування обставин, що характеризують діяння особи як правопорушення.
Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Виходячи з вимог ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Розгляд справи відбувається в межах протоколу про адміністративне правопорушення відносно конкретної особи.
Згідно ч. 1 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.
Посадовою особою, що складає протокол, ставиться у вину особі вчинення таких конкретних протиправних діянь, що містять в собі ознаки того чи іншого адміністративного правопорушення, що відображається у протоколі. Суддя ж, розглядаючи справу, повинен переконатись у наявності чи відсутності підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності за конкретні дії.
Згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідальність наступає за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також у разі передачі керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само у разі відмови особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку від огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Отже, обов'язковою ознакою правопорушення, передбаченого вказаною частиною даної статті КУпАП, є керування саме транспортним засобом в стані сп'яніння або відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння. Відповідно до п. 2.9 (а) Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Диспозиція норми ч. 1 ст. 130 КУпАП виділяє три окремих, незалежних один від одного види адміністративних правопорушень. Перший, це керування транспортним засобом в стані сп'яніння, другий, це передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а третій, це відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Суд звертає увагу, що відповідно до положень ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, практики Європейського суду з прав людини у справі «Малофеєва проти Росії» (рішення від 30.05.13 р., заява № 36 673/04) у випадку, коли викладена у протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист.
Порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння знайшов своє відображення у ст. 266 КУпАП, приписах Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (далі Порядок).
Згідно п. 3 Розділу І Інструкції, ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.
Відповідно до положень ч. ч. 2, 3, 5, 6 ст. 266 КУпАП, огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Оскільки у водія ОСОБА_1 було виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, які зазначені в акті огляду, направленні на огляд, рапорті, поліцейський мав право вимагати пройти відповідно до встановленого порядку огляд на стан алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п.6 Розділу І Інструкції, огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом.
Відповідно до п. 10 розділу ІІ Інструкції, результати огляду на стан сп'яніння водія транспортного засобу, проведеного поліцейським, зазначаються в акті огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів. У випадку установлення стану сп'яніння результати огляду, проведеного поліцейським, зазначаються у протоколі про адміністративне правопорушення, до якого долучається акт огляду. Акт огляду складається у двох примірниках, один з яких вручається водію, а другий залишається у поліцейського та/або долучається до протоколу про адміністративне правопорушення у разі встановлення стану сп'яніння.
Згідно з п. 7 Розділу І Інструкції, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Відповідно до п. 6 Порядку, водій транспортного засобу, що відмовився від проведення огляду на місці зупинки транспортного засобу або висловив незгоду з його результатами, направляється поліцейським для проведення огляду до відповідного закладу охорони здоров'я. Згідно п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Відповідно до пункту 5 розділу ІІ Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 18 грудня 2018 року № 1026, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 11 січня 2019 року за № 28/32999, включення портативного відеореєстратора відбувається з моменту початку виконання службових обов'язків та/або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних з виникненням у поліцейського особистого приватного становища (відвідування вбиральні, перерви для приймання їжі тощо). У процесі включення портативного відеореєстратора поліцейський переконується в точності встановлених на пристрої дати та часу.
На думку суду, метою обов'язкової відеофіксації процесу виявлення адміністративного правопорушення та процесуальних дій, що вчиняються поліцейським є забезпечення збирання об'єктивних доказів вчиненого правопорушення, усунення суперечностей, які можуть виникати у ході вчинення цих дій, перевірка правильності та законності дій як поліцейських, так і інших учасників у ході їх вчинення.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон прямо зобов'язує інспекторів поліції під час виконання ними своїх службових обов'язків щодо звинувачення осіб у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Закон прямо визнає недійсним огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог ст. 266 КУпАП, а тому усі документи складені на підставі такого незаконного огляду є недійсними і визнання їх недійсними в судовому порядку не допускається, оскільки їх недійсність встановлена Законом.
Згідно із ст. 8 Конституції України, в Україні діє принцип верховенства права.
Відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згода на обов'язковість якої надана Верховною Радою України: «Кожен має право на справедливий … розгляд його справи …». Обов'язок суду щодо забезпечення презумпції невинуватості і права на справедливий судовий розгляд поєднуються з положеннями ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка відповідно до вимог ч. 1 ст. 9 Конституції України ратифікована 17 липня 1997 року Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» (№475/97-ВР) та є частиною національного законодавства.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Шмауцер (Schmautzer) проти Австрії» від 23.10.1995 року зазначив, що дорожньо-транспортні правопорушення, за які може бути накладено стягнення у виді штрафу чи обмеження у користуванні водійськими правами, підпадають під визначення «кримінального обвинувачення».
Судом не розцінюється як належний і допустимий доказ доданий працівниками поліції до матеріалів справи диск із відеофайлом (а.с. 6), оскільки такий диск містить чотири окремі фрагменти відео події, яка відбувалася в ніч з 22.07.2024 року на 23.07.2023 року, за участю поліцейських та ОСОБА_1 , які є фрагментарними, обриваються, не відтворюють подію повністю. Відсутня послідовність дій інспекторів поліції та цієї особи. Відеозапис працівників поліції, відзнятий на місці події з моменту зупинки транспортного засобу та до моменту складання протоколу про адміністративне правопорушення, на диску, наданому суду, відсутній.
Отже, відеозапис є не безперервним та не відтворює всієї події за участю ОСОБА_1 .
На відеозаписах, які містяться на компакт-дисках в матеріалах справи (а.с. 6), безсторонньо зафіксовано деякі обставини події, зокрема: зафіксовано рух транспортного засобу марки «AUDI A4», номерний знак НОМЕР_1 , проте визначити хто керує ним неможливо. Також відеозаписами зафіксовано, як працівники поліції ознайомлюють ОСОБА_1 з правами та обов'язками, які передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, та повідомляють, що розгляд адміністративної справи відбудеться у Тлумацькому районному суді Івано-Франківської області. Після цього інспектори поліції повідомляють водія, що відносно нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі за ч. 5 ст. 121 КУпАП. ОСОБА_1 було роз'яснено наслідки відмови від проходження огляду в медичному закладі та на місці зупинки транспортного засобу було оголошено зазначений протокол про адміністративне правопорушення, ознайомлено з його змістом, надано можливість надати письмові пояснення, від чого остінній відмовився. Після цього ОСОБА_1 було вручено копію протоколу про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, від отримання копії вищевказаної постанови останній відмовився.
Будь-які інші відеофайли які б відтворювали процедуру огляду ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, матеріали справи не містять.
Протягом усього запису ОСОБА_1 неодноразово стверджує, що не керував транспортним засобом, не вживав алкогольні напої, а також не погоджується із результатом тесту огляду на стан сп'яніння, однак відмовляється проїхати на огляд на стан сп'яніння в медичний заклад.
Наявні у матеріалах справи докази підтверджують, що ОСОБА_1 , у якого поліцейським виявлено ознаки алкогольного сп'яніння, на пропозицію поліцейського пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки за допомогою спеціального технічного засобу, за результатами якого - він перебуває в стані алкогольного сп'яніння, не погодився з результатами.
Оскільки ОСОБА_1 не погодився з результатами огляду, який він пройшов на місці, поліцейські мали підстави доставити його до закладу охорони здоров'я для проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння, проте ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння у медичному закладі.
У разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я після того як водій висловив незгоду на проведення огляду поліцейським або незгоду з його результатами поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду, що є порушенням п. 2.5 Правила дорожнього руху.
Таким чином, за відсутності беззаперечних доказів того, що ОСОБА_1 був згідний з результатами такого огляду, суд вважає, що в даному випадку не дотримано приписів Інструкції, Порядку та ст. 266 КУпАП, у зв'язку з чим він не може вважатися таким, що пройшов огляд на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого порядку, відповідно відсутні докази перебування особи в стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитися на її користь.
Дослідивши докази, що містяться в матеріалах справи, оцінивши їх у сукупності, суд дійшов висновку про те, що поліцейським було допущено порушення встановленого порядку огляду на стан сп'яніння.
Таким чином, вважаю, що по даній справі про адміністративне правопорушення не доведено поза всяким розумним сумнівом перебування ОСОБА_1 під час керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, а тому суд доходить висновку про відсутність в його діях події і складу даного адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме порушення пункту 2.9 (а) Правил дорожнього руху, як зазначено в протоколі.
Відповідно, наявні докази порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, тобто відмови від проходження огляду на стан сп'яніння у передбаченому законом порядку, але в такому правопорушенні особа не обвинувачується, відповідно притягнути останнього до відповідальності за вказаним пунктом неможливо.
Так, згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутності події і складу адміністративного правопорушення, з огляду на що, слід винести передбачену пунктом 3 ч. 1 ст. 284 КУпАП постанову про закриття справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Питання судових витрат суд вирішує у відповідності до ст. 40-1 КУпАП. Оскільки провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП слід закрити, то судовий збір слід віднести на рахунок держави.
На підставі наведеного, відповідно до ст. 221, п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП та керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 9, 40-1, 130, 245, 251, 252, 256, 266, 280, 283, 284, 287, 289, 291, 294 КУпАП, суд,-
Провадження в справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в його діях події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Судовий збір по справі про адміністративне правопорушення в сумі 605 (Шістсот п'ять) гривень 60 копійок віднести на рахунок держави.
На постанову може бути подана апеляційна скарга до Івано-Франківського апеляційного суду через Тлумацький районний суд Івано-Франківської областіпротягом десяти днів з дня винесення постанови.
СуддяН. І. ЛУЩАК