Справа № 346/1558/24
Провадження № 1-в/346/107/24
08 квітня 2024 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
в складі головуючого-судді ОСОБА_1
з участю: секретаря ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
представника адміністрації колонії ОСОБА_4
засудженого ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції подання про вирішення питання про заміну невідбутої частини покарання у виді арешту в арештних домах на інший вид покарання у відповідності до ст.72 КК України ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю та жителю АДРЕСА_1 , із середньою освітою, громадянину України, судимого 13.06.2023 року Рожнятівським районним судом Івано-Франківської області за ч. 1 ст. 309 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн., засудженого 28.12.2023 року вказаним судом за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України остаточне покарання визначено у виді арешту на строк 2 місяці ,-
початок строку: 23.02.2024 р.
кінець строку: 23.04.2024 р.
в поданні зазначено, що вищевказаним вироком ОСОБА_5 засуджено до остаточного покарання у виді арешту на строк 2 місяці. 28.03.2024 року набрав законної сили Закон України «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань». Тому начальник Державної установи «Коломийська виправна колонія (№41)» просить вирішити питання про приведення вказаного вироку у відповідність до вимог зазначеного Закону та на підставі ст. 72 КК України замінити ОСОБА_5 невідбуту частину покарання у виді арешту на інший вид покарання.
В судовому засіданні представник адміністрації колонії подання підтримав.
Засуджений в судовому засіданні не заперечив проти задоволення подання.
Прокурор вважає, що наявні підстави для заміни невідбутої частини покарання у виді арешту на інший вид покарання у відповідності до ст. 72 КК України, а саме пробаційний нагляд, з покладенням на засудженого обов'язків, передбачених ст. 59-1 КК України.
Вивчивши матеріали, які наявні в особовій справі засудженого, заслухавши пояснення вказаних учасників, суд дійшов таких висновків.
Судом встановлено, що вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 4 ст. 185 КК України до покарання із застосуванням ст. 69 КК України, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 13.06.2023 року, більш суворим за вироком у даному кримінальному провадженні, остаточне покарання визначено у виді арешту на строк 2 місяці; строк відбуття покарання обчислювати з моменту приведення вироку до виконання (а.с. 4-5).
Згідно із п.14 ч.1 ст. 537 КПК України під час виконання вироків суд, визначений частиною другою статті 539 цього Кодексу, має право вирішувати питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку.
Відповідно п. 2 ч. 2 ст.539 КПК України клопотання (подання) про вирішення питання, пов'язаного із виконанням вироку, подається до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого виконується вирок, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених пунктами 10 (у частині клопотань про заміну покарання відповідно до частини третьої статті 57, частини першої статті 58, частини першої статті 62 Кримінального кодексу України), 11, 13, 13-2 частини першої статті 537 цього Кодексу; до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого засуджений відбуває покарання, - у разі необхідності вирішення питань, передбачених, в тому числі, пунктом 14 частини першої статті 537 цього Кодексу.
Згідно із Законом України № 3342-IX від 23.08.2023 року «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який набрав чинності 28.03.2024 року, ст.60 КК України (арешт) викладено в такій редакції: покарання у виді арешту полягає в триманні засудженого військовослужбовця в умовах ізоляції на гауптвахті і встановлюється на строк від одного до шести місяців.
Таким чином, арешт як вид покарання, в даний час не застосовується до осіб, які не є військовослужбовцями. Засуджений не є військовослужбовцем, а тому до нього не може бути застосовано покарання у виді арешту.
Пунктом 23 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Кримінального кодексу України у редакції Закону України від 23.08.2023 року №3342-IX «Про внесення змін до Кримінального, Кримінального процесуального кодексів України та інших законодавчих актів України щодо удосконалення видів кримінальних покарань», який набрав чинності 28.03.2024 року, передбачено, що з дня набрання чинності Законом №3342-IX засудженим, які відбувають покарання у виді арешту в арештних домах, замінити невідбуту частину покарання на інший вид покарання відповідно до статті 72 цього Кодексу.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 72 КК України (в редакції від 28.03.2024 року) при складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид виходячи з такого їх співвідношення, що одному дню тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або арешту відповідають: а) два дні обмеження волі; б) три дні службового обмеження для військовослужбовців або три дні виправних робіт; в) два дні пробаційного нагляду.
Відповідно до ст. 59-1 КК України (яку доповнено вищевказаним Законом, в редакції станом на 28.03.2024 року) покарання у виді пробаційного нагляду полягає в обмеженні прав і свобод засудженого, визначених законом і встановлених вироком суду, із застосуванням наглядових та соціально-виховних заходів без ізоляції від суспільства. Суд покладає на засудженого до пробаційного нагляду такі обов'язки: 1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; 2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання; 3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації. Суд може покласти на засудженого до пробаційного нагляду обов'язки: 1) використовувати електронний засіб контролю і нагляду та проживати за вказаною у рішенні суду адресою; 2) дотримуватися встановлених судом вимог щодо вчинення певних дій, обмеження спілкування, пересування та проведення дозвілля; 3) працевлаштуватися або за направленням уповноваженого органу з питань пробації звернутися до органів державної служби зайнятості для реєстрації як безробітного та працевлаштуватися, якщо йому буде запропоновано посаду (роботу); 4) виконувати заходи, передбачені пробаційною програмою; 5) пройти курс лікування від наркотичної, алкогольної залежності, розладів психіки та поведінки внаслідок вживання психоактивних речовин або захворювання, що становить небезпеку для здоров'я інших осіб.
Враховуючи положення вищевказаного Закону, а також п.23 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Кримінального кодексу України, засудженому ОСОБА_5 , який відбуває покарання у виді арешту в ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)», слід замінити невідбуту частину цього покарання (яка станом на дату розгляду подання становить 15 днів) на інший вид покарання, а саме у виді пробаційного нагляду, відповідно до статті 72 КК України, з розрахунку, що одному дню арешту відповідають два дні пробаційного нагляду, з покладенням на нього обов'язків, передбачених ч. 2 ст. 59-1 КК України.
При цьому, беручи до уваги те, що покарання у вигляді пробаційного нагляду не передбачає тримання засудженого в умовах ізоляції, суд дійшов висновку про негайне звільнення засудженого ОСОБА_5 з ДУ «Коломийська виправна колонія (№41)».
Приймаючи таке рішення, суд також виходить з аналізу змісту ч.1 ст.5 КК України, згідно з якою, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом'якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість.
На підставі наведеного та ст. ст. 59-1, 60, 72 КК України, керуючись ст.ст.336, 537, 539 КПК України, суд,-
подання задовольнити.
Замінити засудженому ОСОБА_5 невідбуту частину остаточного покарання, визначеного вироком Рожнятівського районного суду Івано-Франківської області від 28.12.2023 року за ч. 4 ст. 185 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України, а саме 15 (п'ятнадцять) днів арешту, покаранням у виді пробаційного нагляду на строк 30 (тридцять) днів.
На підставі п.1-3 ч. 2 ст.59-1 КК України покласти на засудженого ОСОБА_5 такі обов'язки:
1) періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;
2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну свого місця проживання, роботи або навчання;
3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Звільнити засудженого ОСОБА_5 з-під арешту негайно.
Зарахувати в строк відбування покарання у виді пробаційного нагляду засудженому ОСОБА_5 час його перебування в Державній установі «Коломийська виправна колонія (№41)» Міністерства юстиції України з 28.03.2024 року по 08.04.2024 року з розрахунку, що одному дню такого перебування відповідають 2 (два) дні пробаційного нагляду.
На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Івано-Франківського апеляційного суду через Коломийський міськрайонний суд протягом семи днів з дня її оголошення, а засудженим - протягом семи днів з моменту вручення йому копії цієї ухвали.
Головуючий суддя : ОСОБА_1