Справа № 129/3139/22
Провадження по справі № 2/129/268/2023
"24" травня 2023 р. Гайсинський районний суд Вінницької області
в складі головуючого судді Капуша І.С., розглянувши без учасників справи та їх представників в підготовчому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження в місті Гайсині цивільну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Гайсинська міська рада, про визнання права власності на нерухоме майно, -
Встановив:
30.11.2022р. до суду подано позов, в якому позивач просить визнати за ним, право власності на частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги обґрунтував тим, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 власними працею та коштами збудовано у 1965 році батьками позивача ОСОБА_2 , який відносився до суспільної групи колгоспних дворів. Після розірвання шлюбу, батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 вибув зі складу членів колгоспного двору у 1978 році. Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами до 31.12.1982 року відносився до суспільної групи колгоспних дворів. Членами цього колгоспного двору станом на 31.12.1982 року були: ОСОБА_5 , 1956 р.н., ОСОБА_2 , 1975 р.н та ОСОБА_6 , 1979 р.н.
З 01 січня 1983 року спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було віднесено до суспільної групи дворів службовців.
Станом на 15.04.1991 року склад двору був наступним:
1. ОСОБА_7 - мати ОСОБА_2 ,
2. ОСОБА_2 ,
3. ОСОБА_8 - вітчим ОСОБА_2 ,
4. ОСОБА_6 - брат ОСОБА_2 .
Зазначене підтверджується довідкою, виданою Виконавчим комітетом Кіблицької сільської ради Гайсинського району Вінницької області № 636.
Оскільки спірний житловий будинок до 31.12.1982 року відносився до суспільної групи колгоспних дворів, а з 01.01.1983 року він був перетворений у господарство службовців, а майно, яке було у власності колгоспного двору на момент такого перетворення, належить його членам (на день перетворення): ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а тому частка кожного становить 1/3. В той же час ОСОБА_8 права на частку у майні колишнього колгоспного двору не набув.
Мати ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті, в силу приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину за законом два її сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Заповіту мати ОСОБА_2 - ОСОБА_10 не складала.
Зазначив, що позивачу, ОСОБА_2 у спірному житловому будинку належить: 1/3 частка як членові колгоспного двору та половина належної частки померлої матері ОСОБА_7 , що разом становить 1/3+1/3/2=1/2 частку спірного житлового будинку. Така ж сама частка у спірному житловому будинку належала батькові ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , а тепер належить ОСОБА_3 , що змусило його за захистом порушеного майнового права звернутися до суду.
Позивач та його представник - адвокат Гуравська В.Ю. в судове засідання не з'явилися, представник письмово просила справу розглянути у її та позивача відсутність, вимоги задовольнити.
Відповідачка та її представник - адвокат Задніпровська С.В. в судове засідання не з'явилися, представниця письмово просила розглянути справу у її та відповідачки відсутність, щодо вирішення справи поклалася на розсуд суду.
З урахуванням позицій учасників розгляду справи, досліджених доказів та вимог закону, суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю з таких міркувань.
Доведено, що спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами АДРЕСА_1 власними працею та коштами збудовано у 1965 році батьками позивача ОСОБА_2 , який відносився до суспільної групи колгоспних дворів. Після розірвання шлюбу, батько ОСОБА_2 - ОСОБА_4 вибув зі складу членів колгоспного двору у 1978 році. Зазначений житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами до 31.12.1982 року відносився до суспільної групи колгоспних дворів. Членами цього колгоспного двору станом на 31.12.1982 року були: ОСОБА_5 , 1956 р.н., ОСОБА_2 , 1975 р.н та ОСОБА_6 , 1979 р.н. З 01 січня 1983 року спірний житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами було віднесено до суспільної групи дворів службовців. Станом на 15.04.1991 року склад двору був наступним: ОСОБА_7 - мати ОСОБА_2 , ОСОБА_2 , ОСОБА_8 - вітчим ОСОБА_2 , ОСОБА_6 - брат ОСОБА_2 . Враховуючи, що спірний житловий будинок до 31.12.1982 року відносився до суспільної групи колгоспних дворів, а з 01.01.1983 року він був перетворений у господарство службовців, а майно, яке було у власності колгоспного двору на момент такого перетворення, належить його членам (на день перетворення): ОСОБА_9 , ОСОБА_2 та ОСОБА_6 , а тому частка кожного становить 1/3. В той же час ОСОБА_8 права на частку у майні колишнього колгоспного двору не набув. Мати ОСОБА_2 та ОСОБА_6 - ОСОБА_9 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , після її смерті, в силу приписів ч. 3 ст. 1268 ЦК України, вважаються такими, що прийняли спадщину за законом два її сини: ОСОБА_2 та ОСОБА_6 . Заповіту мати ОСОБА_2 - ОСОБА_10 не складала. ОСОБА_2 у спірному житловому будинку належить: 1/3 частка як членові колгоспного двору та половина належної частки померлої матері ОСОБА_7 , що разом становить 1/3+1/3/2=1/2 частку спірного житлового будинку. Така ж сама частка у спірному житловому будинку належала батькові ОСОБА_3 - ОСОБА_6 , а тепер належить ОСОБА_3 , у зв'язку із чим не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, то позивачу як спадкоємцю право власності на спадкову нерухомість необхідно визнати рішенням суду.
Спірні правовідносини регламентуються:
-ч.1 ст.328 ЦК України, за якою право власності набувається на підставах, що не заборонені законом;
-ст.1218 ЦК України, відповідно до якої до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцю в момент відкриття спадщини і не припинились внаслідок його смерті;
-ч.5 ст.1268 ЦК України, відповідно до якої незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
-чинними на час їх виникнення ч. 1 ст. 120, ч. 2 ст. 123 Цивільного кодексу Української РСР (в редакції 1963 р.), згідно з якими колгоспний двір має у власності житловий будинок, який належить його членам на праві сумісної власності, та ст. 127 цього самого Кодексу, за змістом якої особиста праця є підставою законного набуття права власності, в тому числі членами колгоспного двору та двором в цілому;
-п.9 ст. 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав та їх обтяжень», за яким документом, що підтверджує виникнення, перехід та припинення права власності на нерухоме майно, є рішення суду щодо права власності на нерухоме майно.
Оскільки ОСОБА_2 є спадкоємцем на частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 , однак через відсутність правовстановлюючих документів не може реалізувати свого законного права на нотаріальне оформлення спадщини, то з метою захисту законного права позивача на спадщину суд визнає за необхідне позов задовільнити повністю.
Керуючись ст. ст. 9,12,13,81,89,200,211,223,259, 263,264, 265, 268 ЦПК України,
Вирішив:
Позов задовольнити повністю.
Визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 право власності на частину житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель і споруд АДРЕСА_1 .
Рішення може бути оскаржене протягом 30 днів до Вінницького апеляційного суду.
Суддя: