Справа № 128/2087/22
Іменем України
05 квітня 2024 року м. Вінниця
Вінницький районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Васильєвої Т.Ю.,
секретар Кострюкова Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі м. Вінниця цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні працівника та внесення запису до трудової книжки,
В провадженні суду знаходиться вище вказана цивільна справа, в якій позивач просить стягнути з відповідача ТОВ "Газовик" 366 093, 50 грн за період роботи на підтриємстві та за час вимушеного прогулу, та зобов'язати відповідача ТОВ "Газовик" внести запис до трудової книжки позивача, зазначивши датою звільнення фактичний день видачі трудової книжки, оформленої належним чином.
18.03.2024 на адресу суду від арбітражного керуючого Перепелиці В.В. надійшло повідомлення про те, що ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.02.2024 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Газовик», введено мораторій на задоволення вимог кредиторів, призначено його розпорядником майна ТОВ «Газовик». Повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство оприлюднено на офіційному веб-сайті Верховного Суду 14.02.2024, № 72532. В зв'язку чим, судом було вирішено поставити на обговорення питання щодо направлення справи до Господарського суду міста Києва, на підставі ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, в судовому засіданні.
В судове засідання, призначене на 04.04.2024 учасники судового розгляду не з'явилися, згідно попередньо поданих письмових заяв. Представник позивача подала до суду клопотання від 04.04.2024 про направлення справи до Господарського суду м. Києва. Представник відповідача просив розглянути клопотання представника позивача без його участі, проти його задоволення не заперечує.
Суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до наступного висновку.
У статті 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Відповідно до статті 17 Закону України 23 лютого 2006 року № 3477-IV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) та протоколи до неї, а також практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий розгляд його справи судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Поняття «суд, встановлений законом» включає в себе, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.
Ч. 1 ст. 19 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Тобто загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції та розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин у всіх випадках, за винятком, якщо розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України.
21 жовтня 2019 року набрав чинності Кодекс України з процедур банкрутства від 18 жовтня 2018 року № 2597-VIII.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства передбачено, що спори, стороною в яких є боржник, розглядаються господарським судом за правилами, передбаченими ГПК України, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.
Господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник; спори з позовними вимогами до боржника та щодо його майна; спори про визнання недійсними результатів аукціону; спори про визнання недійсними будь-яких правочинів, укладених боржником; спори про повернення (витребування) майна боржника або відшкодування його вартості відповідно; спори про стягнення заробітної плати; спори про поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника; спори щодо інших вимог до боржника (ч. 2 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства).
Згідно ч. 3 ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, матеріали справи, в якій стороною є боржник, щодо спорів, зазначених у частині другій цієї статті, провадження в якій відкрито до або після відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), за ініціативою учасника справи або суду невідкладно, але не пізніше п'яти робочих днів, надсилаються до господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (неплатоспроможність), який розглядає спір по суті в межах цієї справи.
Системний аналіз положень чинного процесуального законодавства України та Кодексу України з процедур банкрутства вказує на те, що норми Кодексу України з процедур банкрутства є спеціальними по відношенню до інших законодавчих актів України в частині регулювання порядку судового розгляду справ за участі боржника, щодо якого в провадженні господарського суду перебуває справа про банкрутство. При цьому належним судом при розгляді справ за участі такого учасника судового розгляду є виключно суд господарської юрисдикції, який відкрив справу про банкрутство.
Отже, за умови порушення провадження у справі про банкрутство боржника, особливістю вирішення таких спорів є те, що вони розглядаються та вирішуються господарським судом без порушення нових справ, що узгоджується із загальною спрямованістю Кодексу України з процедур банкрутства, який передбачає концентрацію всіх спорів у межах справи про банкрутство задля судового контролю у межах цього провадження за діяльністю боржника, залучення всього майна боржника до ліквідаційної маси та проведення інших заходів, метою яких є повне або часткове задоволення вимог кредиторів.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 15 січня 2020 року у справі № 607/6254/15-ц (провадження № 14-404цс19), від 28 січня 2020 року у справі № 50/311-б (провадження № 12-143гс19), від 18 лютого 2020 року у справі №918/335/17 (провадження № 12-160гс19).
Судом встановлено, що Господарським міста Києва відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Газовик», справа № 910/227/24.
Вказані обставини дають суду підстави дійти висновку, що дана цивільна справа підлягає передачі до Господарського суду міста Києва, яким відкрито провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» (відповідача в даній цивільній справі).
Згідно з ч. 1 ст. 31 ЦПК України, суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду ; після задоволення відводів (самовідводів) чи з інших підстав неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи; ліквідовано або з визначених законом підстав припинено роботу суду, який розглядав справу.
Тобто ЦПК України врегульовано лише порядок передачі цивільних справ між судами загальної юрисдикції.
Відповідно до ч. 9 ст. 10 ЦПК України, якщо спірні відносини не врегульовані законом, суд застосовує закон, що регулює подібні за змістом відносини (аналогія закону), а за відсутності такого - суд виходить із загальних засад законодавства (аналогія права).
Враховуючи вищевикладене, беручи до уваги спеціальні норми Кодексу України з процедури банкрутства щодо надіслання справ до господарського суду, застосовуючи аналогію закону щодо передачі справ за підсудністю, суд вважає, що цивільну справу № 128/2087/22 слід передати до Господарського суду міста Києва, яким відносно відповідача ТОВ «Газовик», в провадженні якого перебуває справа про банкрутство ТОВ «Газовик».
Також суд вважає за необхідне роз'яснити учасникам справи положення ч.ч. 4, 5 ст. 268 ЦПК України, що у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. 7 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 31, 258 - 260, 260, 353, 354 ЦПК України, суд,
Клопотання представника позивача задовольнити.
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик» про стягнення грошових коштів не виплачених при звільненні працівника та внесення запису до трудової книжки - передати на розгляд до Господарського суду міста Києва, в провадженні якого перебуває справа № 910/227/24 про визнання банкрутом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газовик».
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Вінницького апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст ухвали складено 05.04.2024.
Суддя: