Справа № 203/1133/24
1-кс/0203/932/2024
04 квітня 2024 року Кіровський районний суд м.Дніпропетровська у складі:
слідчого судді - ОСОБА_1
при секретарі - ОСОБА_2
за участю скаржника - ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Дніпро скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження,-
До Кіровського районного суду м.Дніпропетровська надійшла вищезазначена скарга адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 , подана в порядку ст.303 КПК України, в якій скаржник просив скасувати постанову слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 від 04.05.2023 року про закриття кримінального провадження №62022170030000797. В обгрунтування скарги посилався на неповноту досудового розслідування та передчасність винесення оскаржуваної постанови.
В судовому засіданні ОСОБА_3 підтримав подану скаргу та посилаючись на викладені в ній підстави, просив задовольнити останню.
Слідчий в призначене судове засідання не з'явився, про причини своєї неявки не повідомив, що в силу ч.3 ст.306 КПК України не перешкоджає розгляду скарги.
Пунктом 3 ч.1 ст.303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, дізнавача про закриття кримінального провадження - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником.
Згідно ст.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Частиною 2 ст.9 КПК України встановлено, що прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Відповідно до ст.91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню: 1) подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення кримінального правопорушення); 2) винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення; 3) вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат; 4) обставини, які впливають на ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, характеризують особу обвинуваченого, обтяжують чи пом'якшують покарання, які виключають кримінальну відповідальність або є підставою закриття кримінального провадження; 5) обставини, що є підставою для звільнення від кримінальної відповідальності або покарання; 6) обставини, які підтверджують, що гроші, цінності та інше майно, які підлягають спеціальній конфіскації, одержані внаслідок вчинення кримінального правопорушення та/або є доходами від такого майна, або призначалися (використовувалися) для схиляння особи до вчинення кримінального правопорушення, фінансування та/або матеріального забезпечення кримінального правопорушення чи винагороди за його вчинення, або є предметом кримінального правопорушення, у тому числі пов'язаного з їх незаконним обігом, або підшукані, виготовлені, пристосовані або використані як засоби чи знаряддя вчинення кримінального правопорушення; 7) обставини, що є підставою для застосування до юридичних осіб заходів кримінально-правового характеру.
Доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Згідно ч.1 ст.92 КПК України обов'язок доказування обставин, передбачених статтею 91 цього Кодексу, за винятком випадків, передбачених частиною другою цієї статті, покладається на слідчого, прокурора та, в установлених цим Кодексом випадках, - на потерпілого.
Частиною 1 ст.94 КПК України визначено, що слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення.
Під час розгляду скарги встановлено, що Третім слідчим відділом (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, проводилось досудове розслідування у кримінальному провадженні №62022170030000797, відомості про яке внесено до ЄРДР 14.11.2022 року з правовою кваліфікацією за ч.2 ст.382 КК України на підставі ухвали слідчого судді Кіровського районного суду м.Дніпропетровська у справі №203/3854/22, провадження №1-кс/0203/3113/2022, якою було зобов'язано внести до ЄРДР відомості за заявою ОСОБА_3 від 23.09.2022 року щодо невиконання службовими особами органів Національної поліції України ухвали Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.09.2016 року.
Постановою слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, від 04.05.2023 року вказане вище кримінальне провадження було закрито на підставі п.2 ч.1 ст.284 КПК України, в зв'язку із відсутністю складу кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.382 КК України.
Слідчий суддя враховує, що кримінальне провадження №62022170030000797 було розпочато на підставі заяви ОСОБА_3 щодо невиконання слідчими ВП №7 Дніпровського РУП ГУНП в Дніпропетровській області ОСОБА_6 та ОСОБА_7 , а також іншими посадовими (службовими) особами поліції та прокуратури ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.09.2016 року.
З матеріалів кримінального провадження №62022170030000797 вбачається, що приймаючи рішення про закриття цього провадження слідчий обмежився лише допитом в якості свідка слідчої ОСОБА_6 , поклавши в основу прийнятого рішення покази останньої, які належним чином не перевірено.
Так, під час досудового розслідування не було допитано заявника ОСОБА_3 з метою повного з'ясування викладених ним в заяві обставин та встановлення об'єму доказування; не долучено копію ухвали слідчого судді Бабушкінського районного суду м.Дніпропетровська від 01.09.2016 року за фактом невиконання якої було розпочато досудове розслідування; не витребувано та не долучено документи, що підтверджують набуття ОСОБА_3 статусу потерпілого у кримінальному провадженні №12016040000000664, на що посилався слідчий в обгрунтування прийнятого рішення в постанові від 04.05.2023 року.
З урахуванням вищенаведеного, слідчий суддя приходить до висновку, що постанова від 04.05.2023 року винесена передчасно, без повного та всебічного дослідження обставин, а тому підлягає скасуванню, а скарга - задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2,9,91,94,303-307,369-372 КПК України, слідчий суддя -
Скаргу адвоката ОСОБА_4 в інтересах ОСОБА_3 на постанову слідчого про закриття кримінального провадження - задовольнити.
Скасувати постанову старшого слідчого Третього слідчого відділу (з дислокацією у м.Дніпрі) ТУ ДБР, розташованого у м.Полтаві, ОСОБА_5 від 04 травня 2023 року про закриття кримінального провадження №62022170030000797.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_1