справа № 208/8444/21
№ провадження 1-кп/208/265/24
04 квітня 2024 р. м. Кам'янське
Заводський районний суд м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області у складі: головуючого, судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 ,
у відкритому судовому засіданні розглянувши клопотання прокурора про доцільність продовження строку тримання під вартою відносно:
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який обвинувачується у скоєнні кримінальних правопорушень передбачених ст. ст. 185 ч.2, 3, 186 ч.2, 115 ч.1 КК України, -
В провадженні Заводського райсуду м. Дніпродзержинська знаходиться зазначене кримінальне провадження, в межах якого обвинуваченому обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою.
На теперішній час, вироком Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 29.06.2022 року, ОСОБА_7 засуджений за ст. 185 ч.3 КК України до 3 років 2 місяців позбавлення волі.
По справі триває стадія допиту свідків обвинувачення.
Прокурором заявлено клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, яке окрім засудження ОСОБА_7 до позбавлення волі аргументовано тим, що ОСОБА_7 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні низки умисних злочинів, у тому числі особливо тяжкого, може переховуватись від суду, і цей ризик підтверджується відсутністю у того міцних соціальних зв'язків, відсутністю працевлаштування та з огляду на міру покарання яка йому загрожує у разі визнання винним. Обвинувачений може вчинити інші кримінальні правопорушення так як є особою раніше неодноразово судимою, обвинувачується у вчиненні чисельних умисних, корисливих злочинів. Не вбачаючи підстав для зміни запобіжного заходу, просив суд продовжити його на встановлений законом строк.
Адвокат ОСОБА_5 , враховуючи, що на теперішній час її підзахисний засуджений вироком суду до покарання у виді позбавлення волі, залишив вирішення питання по клопотанню прокурору на розсуду суду. Обвинувачений підтримав думку захисника.
Суд розглянувши клопотання, вислухав сторони, встановив наступне.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання неможливості виконання завдань кримінального провадження.
ЄСПЛ в рішеннях у справах «Лабіта проти Італії» та інших, неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватися в кожному кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин. Тримання особи під вартою може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які незважаючи на існування презумпції невинуватості переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; підвищена суспільна небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо буде призначено в результаті засудження; ризик переховування від суду; можливість вчинення іншого правопорушення особою; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
У рішенні по справі «W. проти Швейцарії» ЄСПЛ зазначив, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилятись від слідства.
Встановлено, що ОСОБА_7 обґрунтовано, в достатній мірі для вирішення клопотання прокурора, обвинувачується у вчиненні низки умисних злочинів, у тому числі тяжких корисливих та особливо тяжкого направленого проти життя та здоров'я людини, тобто таких, які мають високий ступінь суспільної небезпеки та за який, в разі визнання його винуватим, може бути засуджений до позбавлення волі на строк до 15 років.
ЄСПЛ у своєму рішенні по справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має і тримання особи під вартою.
Обвинувачений раніше неодноразово судимий за умисні корисливі злочини, обвинувачується у вчиненні низки злочинів проти чужої власності, в тому числі тяжких, у вчиненні особливо тяжкого злочину проти життя людини, офіційно не працював, не мав стабільного доходу, не має усталених соціальних зв'язків, і зазначене підтверджує наявність ризиків про які прокурор зазначає в клопотанні.
На теперішній час ОСОБА_7 за вироком іншого суду який набрав законної сили, засуджений до покарання у виді позбавлення волі.
Суд приходить до висновку, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, на які саме вказує прокурор, не зможуть забезпечити його належну процесуальну поведінку.
На підставі викладеного, зважаючи на доведеність передбачених законодавством ризиків застосування запобіжного заходу, керуючись ст.ст. 176-178, 183 КПК України, суд -
Клопотання прокурора задовольнити.
Запобіжний захід обраний відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вигляді тримання під вартою, продовжити, строком до 01.06.2024 року.
Копію ухвали вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та направити уповноваженій службовій особі місця ув'язнення.
Ухвала суду може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду, протягом 5-ти днів з дня її проголошення.
Суддя ОСОБА_1