Справа № 201/3632/24
Провадження № 1-кп/201/690/2024
05 квітня 2024 року м. Дніпро
Жовтневий районний суд м. Дніпропетровська у складі судді ОСОБА_1 , розглянувши в порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 22024040000000271 від 08.03.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, не судимого, безробітного, зареєстрованого та такого, що фактично проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчинені кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст. 111-1 КК України, -
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 у зв'язку з військовою агресією РФ проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки та оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» запроваджено воєнний стан на всій території України, який в подальшому неодноразово продовжено та який триває до теперішнього часу.
29.02.2024 приблизно об 12:00 годин громадянин України ОСОБА_2 , під час дії воєнного стану, діючи умисно, з метою ослаблення національних інтересів України, сприяння РФ та її представникам у порушенні суверенітету та тимчасової окупації України, створення в суспільстві думки про легітимність дій представників влади і службових осіб збройних сил РФ щодо вторгнення та окупації території України, перебуваючи у публічному місці, а саме біля зупинки громадського транспорту, яка розташована за адресою: АДРЕСА_2 публічно заперечував збройну агресію проти України.
Так, перебуваючи у громадському місці з великою кількістю людей, у присутності свідків ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_6 та інших невстановлених осіб, ОСОБА_2 публічно заперечував збройну агресію Російської Федерації проти України, а саме схвалюючи та позитивно характеризуючи життя в окупації з одночасною негативною характеристикою життя в України, він висвітлював збройну агресію Росії проти України, як навмисне створену кимось іншим «сварку».
ОСОБА_2 прямо заперечував наявність війни в Україні, заявляючи що нібито в Україні проходить «спецоперація», що приховує, применшує справжню сутність об'єкту мовлення, заперечує той факт, що дії Російської Федерації проти України є саме збройною агресією, тобто заперечує збройну агресію Російської Федерації проти України, що підтверджується висновком експерта Зонального експертного сектору Українського науково-дослідного інституту спеціальної техніки та судових експертиз СБУ в УСБУ у Дніпропетровській області (обл. № 55/31-1226 від 19.03.2024).
При цьому, ОСОБА_2 усвідомлював той факт, що його чують оточуючі та ведеться відео зйомка його дій, про що було повідомлено, зокрема, вищевказаними свідками.
Вказаними діями ОСОБА_2 вчинив кримінальне правопорушення відповідальність за яке передбачена ч.1 ст. 111-1 КК України, а саме: публічне заперечення громадянином України збройної агресії проти України.
Вищезазначені обставини, які встановлені органом досудового розслідування, не оспорюються учасниками кримінального провадження, які надали згоду щодо розгляду обвинувального акта за їх відсутності, при цьому:
-обвинувачений ОСОБА_2 надав письмову заяву, складену в присутності захисника - адвоката ОСОБА_8 , щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами та ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою ст. 302 КПК України та згоди з розглядом обвинувального акту у спрощеному провадженні;
А тому суд, за клопотанням прокурора, вважає за доцільне розглянути обвинувальний акт та додані до нього матеріали щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників кримінального провадження на підставі обвинувального акта та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до положень ч. 2 ст. 382 КПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України, вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
За таких обставин, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали в частині даних про особу обвинуваченого, оцінивши всі обставини у сукупності, суд доходить до висновку про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_2 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, який виразився у публічному запереченні громадянином України збройної агресії проти України.
При визначенні виду та розміру покарання, суд виходить зі ступеня тяжкості скоєного кримінального проступку та особи обвинуваченого ОСОБА_2 , який не судимий, на обліку у лікарів психіатра і нарколога не перебуває, вину визнав та щиро розкаявся у скоєному, при цьому, ці обставини на підставі ст. 66 КК України, суд відносить до таких, що пом'якшують його покарання.
Обтяжуючих покарання обвинуваченому ОСОБА_2 обставин, передбачених ст. 67 КК України, судом не встановлено.
Санкцією ст. 111-1 КК України передбачено покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_2 необхідно призначити покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з комунікацією та інформаційним забезпеченням в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, а також в підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності, в межах санкції частини статті, за якою кваліфіковано його дії, оскільки саме таке покарання на переконання суду є достатнім, виконає мету призначеного покарання та буде найбільш сприятливим для перевиховання ОСОБА_2 та запобігання вчиненню ним нових кримінальних правопорушень.
Питання про речові докази та судові витрати слід вирішити у відповідності до вимог ст. 100, 124 КПК України.
Заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі, запобіжні заходи, не застосовувалися.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 374-376, 381-382 КПК України, -
Визнати ОСОБА_2 , винуватим у вчиненні кримінального проступку передбаченого ч. 1 ст. 111-1 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення права обіймати посади пов'язані з комунікацією та інформаційним забезпеченням в органах державної влади, державного управління, місцевого самоврядування чи органах, що надають публічні послуги, а також в підприємствах, установах і організаціях усіх форм власності, строком на 10 (десять) років.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави витрати на проведення судово-лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи у розмірі 4 543, 68 гривні.
Вирок за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку може бути оскаржений в апеляційному порядку з урахуванням особливостей, передбачених ст. 394 КПК України, зокрема, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.
Вирок може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому ст. 382 КПК України, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя: ОСОБА_1