Провадження № 11-кп/821/183/24 Справа № 694/1244/20 Категорія: ст. 78 КК України Головуючий у І інстанції ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2
02 квітня 2024 року м. Черкаси
Черкаський апеляційний суд у складі:
головуючого - судді ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ,
за участю секретарки - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
захисника - ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси матеріали за апеляційною скаргу засудженого ОСОБА_8 на ухвалу Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 3.10.2023 р., -
Зазначеною ухвалою задоволене подання в.о. нач. Звенигородського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській обл. ОСОБА_9 та скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке призначене вироком Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 12.10.2020 р. за ч. 2 ст. 152 КК України у виді п'яти років позбавлення волі. Направлено ОСОБА_8 для відбування призначеного вироком суду покарання. Обрано відносно ОСОБА_8 запобіжний захід у виді тримання під вартою, взятий під варту із залу суду. Строк відбування покарання ОСОБА_8 рахувати з 3.10.2023 р.
Не погоджуючись з ухвалою суду, засуджений ОСОБА_8 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду та постановити нову ухвалу, якою відмовити в задоволенні подання.
Засуджений вважав, що межі дій Звенигородського районного сектору №1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській обл. та Звенигородського райсуду Черкаської обл. суперечать чинному КПК України та з документів не зрозуміло обґрунтованість такого рішення суду.
Так, до подання органу пробації не було додано інформації про те, що він пропустив явку на відмітку через його перебування в Звенигородській ЦРЛ, куди він був доставлений працівником поліції.
Таким чином, ухвала суду є необґрунтованою, винесеною з допущенням неповноти судового розгляду, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи, оскільки при розгляді справи не були враховані фактичні обставини, які мають суттєве значення.
Засуджений ОСОБА_8 зазначив, що він, починаючи з 12.10.2020 р. дотримувався періодичної явки для реєстрації до органу пробації, а не з'явився для явки, оскільки після перебування в Звенигородській ЦРЛ захворів та перебував вдома на амбулаторному лікуванні.
На думку засудженого ОСОБА_8 наведені порушення є істотними та не можуть свідчити про законність рішення місцевого суду.
Відповідно до повідомлення Начальника СІЗО - начальника арештного дому ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» полковника внутрішньої служби ОСОБА_10 від 12.02.2024 р. Вих 6/685/ВС у відділенні паліативної допомоги Черкаської міської лікарні № 3 9.02.2024 р. зафіксовано факт біологічної смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заслухавши суддю-доповідача, думку захисника ОСОБА_7 , який просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 у зв'язку з його смертю, думку прокурора ОСОБА_6 , який також просив закрити кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 у зв'язку з його смертю, вивчивши матеріали провадження, перевіривши законність та обґрунтованість оскаржуваної ухвали, дослідивши мотиви і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга засудженого ОСОБА_8 підлягає до часткового задоволення.
Відповідно до ст. 370 КПК України, судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим. Законним є рішення, ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених КПК України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, які підтверджені доказами, дослідженими під час судового розгляду та оціненими судом відповідно до ст. 94 КПК України. Вмотивованим є рішення, в якому наведені належні і достатні мотиви та підстави його ухвалення.
Відповідно до ст. 417 КПК України, суд апеляційної інстанції, встановивши обставини, передбачені ст. 284 КПК УКраїни, скасовує обвинувальний вирок чи ухвалу і закриває кримінальне провадження.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається в разі, якщо помер підозрюваний, обвинувачений, особа, стосовно якої зібрано достатньо доказів для повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, але не повідомлено про підозру у зв'язку з її смертю, крім випадків, якщо провадження є необхідним для реабілітації померлого.
Як встановлено з матеріалів кримінального провадження, вироком Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 12.10.2020 р. ОСОБА_8 засуджений за ч. 2 ст. 152 КК України до 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України, звільнений від відбування покарання, встановлено іспитовий строк 3 роки та покладені обов'язки передбачені ст. 76 КК України. Кримінальне провадження судом розглядалось у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, оскільки обвинувачений під час розгляду провадження в суді першої інстанції беззаперечно визнав свою вину, не оспорював фактичні обставини і згодний був на розгляд обвинувального акту у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України. Тобто, питання про реабілітацію ОСОБА_8 в межах даного кримінального провадження не ставиться.
Ухвалою, що оскаржується, було скасовано звільнення засудженого від відбування покарання та він направлений для відбування покарання, взятий під варту в залі суду.
Згідно повідомлення начальника ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» ОСОБА_10 від 12.02.2024 р. Вих 6/685/ВС у відділенні паліативної допомоги Черкаської міської лікарні № 3 9.02.2024 р. зафіксовано факт біологічної смерті ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Відповідно до копії актового запису про смерть № 116 від 16.02.2024 р. ОСОБА_8 помер 9.02.2024 р. (особова справа № 38/2020, а. пр. 77-79).
Таким чином, під час апеляційного перегляду ухвали суду першої інстанції, яка була винесена під час виконання обвинувального вироку та який набрав законної сили, засуджена особа померла. За таких обставин, апеляційний суд вважає, що відсутні підстави для виконання вимог п. 2) ч. 10 ст. 284 КПК України, тому що такі вимоги встановлені законодавцем під час розгляду кримінального провадження по суті, а під час виконання вироку, який набрав законної сили, чинний КПК України не передбачає можливості розгляду питання про реабілітацію особи, враховуючи, що предметом розгляду оскаржуваної ухвали була виключно поведінка засудженого під час відбування покарання.
За таких обставин, враховуючи, що засуджений ОСОБА_8 помер, а ухвалу суду в частині направлення засудженого для відбування призначеного вироком суду покарання у виді позбавлення волі неможливо виконати з об'єктивних причин, то апеляційний суд дійшов висновку, що ухвалене судове рішення необхідно скасувати, а кримінальне провадження закрити.
Керуючись п. 5 ч. 1 ст. 284, ст. ст. 404, 405, 407, 417 та 419 КПК України, апеляційний суд, -
Ухвалу Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 3.10.2023 р., якою задоволене подання в.о. нач. Звенигородського районного сектору № 1 філії ДУ «Центр пробації» в Черкаській обл. ОСОБА_9 , скасовано звільнення від відбування покарання з випробуванням відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке призначене вироком Звенигородського райсуду Черкаської обл. від 12.10.2020 р. за ч. 2 ст. 152 КК України у виді п'яти років позбавлення волі та направлено засудженого ОСОБА_8 для відбування призначеного вироком суду покарання - скасувати, а кримінальне провадження відносно ОСОБА_8 - закрити на підставі п. 5 ч. 1 ст. 284 КПК України у зв'язку з його смертю.
Апеляційну скаргу засудженого ОСОБА_8 - задовольнити частково.
Ухвала є остаточною й касаційному оскарженню не підлягає.
Головуючий
Судді