Справа № 619/4208/21 Номер провадження 22-ц/814/435/24Головуючий у 1-й інстанції Шолудько А.В. Доповідач ап. інст. Лобов О. А.
03 квітня 2024 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Полтавського апеляційного суду в складі:
головуючого судді: Лобова О.А.,
суддів: Дорош А.І., Триголов В.М.
за участю секретаря судового засідання Коротун І.В.
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві в режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 і адвоката Срібного Валерія Анатолійовича, представника ОСОБА_2 ,
на рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 травня 2023 року (час ухвалення судового рішення з 09:16:42 до 11:13:54; дата складання повного текста судового рішення - 01 червня 2023)
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір'ю, відібрання неповнолітніх дітей та повернення дітей матері,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради;
зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьком,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, Служба у справах дітей виконкому Щербанівської сільської ради.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача,
У серпні 2021 року ОСОБА_3 звернулася до суду із вказаним позовом до ОСОБА_2 , з урахуванням уточнених вимог просила ухвалити рішення, яким
визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом із нею;
В обґрунтування позову зазначила, що перебувала у шлюбі з ОСОБА_2 , від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_6 , 2012 року народження, ОСОБА_5 , 2016 року народження, які проживали з нею та повністю перебували на її утриманні. Вона займалася їхнім вихованням, батько участі у вихованні дітей не приймав, нею створені належні умови для проживання та розвитку дітей.
У вересні 2022 року ОСОБА_7 звернулася з позовом до ОСОБА_2 про відібрання дітей і повернення їх матері, посилаючись на те, що з народження діти постійно проживали з нею та були на її утриманні, проте після звернення до суду з позовом про визначення місця проживання дітей з матір'ю поведінка батька змінилася та 04.10.2021 він зателефонував їй та сказав, що забере дітей з навчальних закладів і привезе додому. Вона не заперечувала проти цього. Проте батько не привіз дітей, а залишив їх у себе та не повертає матері. Самостійно без її згоди змінив їх місце проживання, не надає бачитися.
У серпні 2022 року адвокат Тимошенко Д.В., представник ОСОБА_2 , подав зустрічний позов, просив ухвалити рішення, яким визначити місце проживання дітей разом з ним.
В обґрунтування заявлених вимог зазначив, що перебував у шлюбі з ОСОБА_8 , від шлюбу мають двох неповнолітніх синів 2012 та 2016 року народження. Шлюб розірвано. Діти з серпня 2021 проживають разом з ним в АДРЕСА_1 .
Він відповідально виконує свій обов'язок з утримання дітей, має у власності частину квартири АДРЕСА_2 , де для дітей створені належні умови для проживання та розвитку. Він працевлаштований, приводить та забирає дітей до садочка та школи, утримує їх. Діти самостійно висловлюють бажання проживати разом з батьком.
З серпня 2022 він разом з дітьми залишив домівку через військову агресію, яка загрожувала дітям, та з 11.08.2022 проживає в орендованому будинку за адресою: АДРЕСА_3 , де створено всі умови для дітей. Батько та діти взяті на облік як внутрішньо переміщені особи.
Наполягав, що мати їхніх дітей не має самостійного заробітку, не працює, зловживає спиртними напоями, залишає дітей в нічний час без нагляду. Вважає, що в інтересах дітей залишитися проживати з батьком.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 04.10.2022 зустрічний позов ОСОБА_2 та первісний позов ОСОБА_3 об'єднано в одне провадження.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 22.11.2022 справу №619/4208/21 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - разом з матір'ю, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, та за зустрічним позовом ОСОБА_10 до ОСОБА_9 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з батьком, треті особи Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, Служба у справах дітей виконкому Щербанівської сільської ради, об'єднано зі справою №535/1307/22 за позовом ОСОБА_9 до ОСОБА_10 про відібрання дітей й повернення дітей матері, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Служба у справах дітей Солоницівської селищної ради, з присвоєнням справі спільного номера - №619/4208/21.
Ухвалою Котелевського районного суду Полтавської області від 04 жовтня 2022 року вжито заходи забезпечення позову - зобов'язано ОСОБА_2 надавати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення і спільного проведення часу з дітьми кожної суботи місяця з 10.00 до 16.00 та кожної неділі місяця з 10.00 до 14.00.
Рішенням Котелевського районного суду Полтавської області від 23 травня 2023 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей разом з матір'ю, відібрання неповнолітніх дітей та повернення дітей матері задоволено частково.
Визначено місце проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
Зобов'язано ОСОБА_2 передати матері ОСОБА_1 неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
У задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , разом з батьком, - відмовлено.
Вирішено питання судових витрат.
ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання повернути їй дітей та ухвалити в цій частині нове рішення, яким задовольнити її позовну вимогу про відібрання дітей у відповідача ОСОБА_2 та повернення їх матері.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги вказує, що суд першої інстанції ухвалив рішення стосовно вимоги, яку вона не заявляла.
Вважає, що позовна вимога про зобов'язання повернути дітей є відмінною від вимоги про відібрання та повернення дітей матері, оскільки мають різні предмети позову.
Вказує, що її позовні вимоги заявлені на підставі ст.162 Сімейного кодексу України, тоді як суд безпідставно застосував ст.170 Сімейного кодексу України.
Зазначає, що нею надано достатньо доказів для прийняття рішення про відібрання дітей та повернення їх матері, оскільки батько забрав їх від неї без її згоди і всупереч рішенню комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Солоницівської селищної ради від 15.12.2021 року, змінив їхнє місце проживання.
Рішення суду не містить мотивованої оцінки кожного аргументу позовної заяви, у ньому не зазначено докази та аргументи, які б свідчили про відсутність підстав для задоволення позову в частині відібрання дітей та повернення їх матері.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконкомі Солоницівської селищної ради 09.02.2022 було розглянуто питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 з одним із батьків. Батько повідомив, що діти проживають з ним у АДРЕСА_4 . За вказаною адресою здійснювалися виїзди ювенальної превенції, проте дітей там не виявили. Місце знаходження дітей постійно змінюється батьком, їх перебування встановити неможливо. Номер телефону батько також змінив.
09.02.2022 Орган опіки та піклування надав висновок про доцільність визначення місця проживання дітей разом з матір'ю ОСОБА_11 , проте вказане рішення ОСОБА_2 не виконав, дітей не віддав, знову змінивши їх місце проживання з АДРЕСА_1 , без згоди матері та всупереч вказаному висновку. В подальшому стало відомо, що з 13.08.2022 діти зареєстровані як внутрішньо переміщені особи за адресою: АДРЕСА_3 .
Ухвалою суду від 04.10.2022 були вжиті заходи забезпечення позову за її заявою та зобов'язано батька надавати матері можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітніми дітьми. Державними виконавцями було складено акти про неможливість зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітніми дітьми. Представник відповідача повідомив виконавчу службу про виїзд відповідача з дітьми до м.Чернівці саме у визначені судом дні побачень.
Крім цього зазначає, що відповідач відмовився проводити роботу з медіатором, залучити мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги по роботі з дітьми для визначення їхнього психологічного стану.
Адвокат Срібний В.А., представник ОСОБА_2 , в апеляційній скарзі просить рішення районного суду скасувати в частині задоволення первісних позовних вимог та про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог, ухвалити в цій частині нове рішення про задоволення зустрічних вимог, а також відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
В обґрунтування апеляційної скарги зазначається, що з 2021 року діти самостійно та за власним бажанням прийняли рішення проживати разом з батьком, оскільки мати неодноразово і систематично чинила психологічне домашнє насильство над ними, ігнорувала і порушувала права дітей та їх бажання спілкуватися з батьком. За цей час мати не брала участі у їх вихованні та утриманні.
Син ОСОБА_12 був опитаний судом та однозначно висловив бажання жити з батьком, а не з матір'ю, з якою взагалі відмовився спілкуватися, вказавши, що це їх спільне рішення з молодшим братом ОСОБА_13 .
Висновками психологів ОСОБА_14 , ОСОБА_15 підтверджено, що відібрання у батька дітей завдасть останнім значної психологічної шкоди.
Мати дітей ігнорує їх бажання проживати з батьком, не приймає участі в їх утриманні, має намір насильно примусити їх проживати разом з нею.
Матеріалами справи доведено, що в найкращих інтересах дітей буде їх проживання разом з батьком.
Суд не надав належної оцінки тим обставинам, що діти, проживаючи з батьком, соціалізувалися та мають з ним тісні зв'язки, сталий побут за місцем їх постійного тривалого проживання з батьком.
Звертається увага про те, що висновки суду грунтуються на припущеннях щодо реального наміру ОСОБА_2 усунути позивачку від спілкування з дітьми, а також про те, що батьком та його родичами створено перешкоди у спілкуванні дітям з матір'ю, оскільки у справі відсутні належні і достатні докази на підтвердження цих обставин.
Підкреслюється, що у цій справі приймають участь Служба у справах дітей Солоницівської сільської ради і Служба у справах дітей виконкому Щербанівської сільської ради, які не є органами опіки та піклування, отже суд не мав прав приймати до уваги їхні висновки щодо суті спору.
Актуального висновку належного органу опіки та піклування щодо розв'язання спору суду не надавалося.
Після переїзду дітей до с. Горбанівка Полтавського району орган опіки та піклування Солоницівської селищної ради, який складав висновок, не володів інформацією щодо фактичних обставин справи. В ньому не наведено мотивів та обґрунтувань, з яких виходив орган опіки та піклування, визнавши за доцільне визначити місце проживання дітей з матір'ю.
Висновок орган опіки та піклування Щербанівської сільської ради від 25.04.2023 також не містить інформації про дослідження матеріалів позову ОСОБА_1 , а також щодо проведеної мобільною бригадою соціально-психологічної допомоги роботи з дітьми щодо їх психологічного стану.
Вказані висновки та документи не були надіслані чи вручені ОСОБА_2 та іншим учасникам справи, що свідчить про порушення ст. 43 та 83 ЦПК України.
Крім цього зазначає, що суд першої інстанції, зобов'язавши ОСОБА_2 передати дітей матері, вийшов за межі позовних вимог ОСОБА_1
29.08.29023 від адвоката Срібного В.А. до апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в якому він просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково, а саме скасувати рішення суду першої інстанції в частині зобов'язання ОСОБА_2 передати матері ОСОБА_1 неповнолітніх дітей ОСОБА_6 та ОСОБА_5 . В іншій частині апеляційної скарги відмовити, а саме: відмовити у задоволенні вимог ОСОБА_1 про відібрання дітей у відповідача ОСОБА_2 та повернення їх матері.
25.10.2023 до апеляційного суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на апеляційну скаргу ОСОБА_2 в особі адвоката Срібного В.А., в якому вона просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін, посилаючись на його законність і обґрунтованість у частині визначення місця проживання дітей з нею.
Перевіривши матеріали справи у межах доводів апеляційних скарг та заявлених позовних вимог, апеляційний суд приходить до висновку, що апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.374, ст.375 ЦПК України апеляційний суд за результатами розгляду має право залишити судове рішення без змін, а скаргу - без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 11 серпня 2012 року ОСОБА_2 і ОСОБА_1 уклали шлюб, який зареєстрований у Виконавчому комітеті Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, актовий запис № 58. Після реєстрації шлюбу ОСОБА_1 змінила прізвище на « ОСОБА_10 » (т.1 а.с.7).
Від шлюбу сторони мають малолітніх дітей - синів ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та ОСОБА_13 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (т.1 а.с.12, 13, т.2 а.с.52, 53, т.4 а.с.123, 124).
Згідно з довідкою Солоницівської селищної ради Харківського району Харківської області та копією акта депутата Солоницівської селищної ради від 03.08.2021, ОСОБА_8 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_5 , але мешкає у цьому населеному пункті по АДРЕСА_6 , разом з дітьми: син ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , і син ОСОБА_16 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (том 1 а.с.10, 16, том 4 а.с.125, 126).
Згідно з довідкою КП «Бюро технічної інвентаризації Дергачівської районної ради» від 23.12.2020 року з урахуванням рішення опікунської ради виконавчого комітету Солоницівської селищної ради від 14.09.1999 №24, копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , позивач ОСОБА_1 є співласником квартири АДРЕСА_7 (т.1 а.с.141, 142, 143).
13.01.2022 законним представником малолітніх ОСОБА_17 та ОСОБА_13 - ОСОБА_1 укладено декларації про вибір лікаря, який надає первинну медичну допомогу (т.1 а.с.136, 137).
05.09.2022 ОСОБА_2 проведено реєстрацію записів про пацієнтів ОСОБА_17 та ОСОБА_13 для обробки персональних даних з метою забезпечення права на вибір лікаря, отримання медичних послуг та лікарських засобів КНП «Центр первинної медичної допомоги об'єднаних територіальних громад «Мачухинської сільської ради Полтавського району Полтавьскої області» (т.2 а.с.118-119).
Відповідно до адресної довідки від 30.08.2021 ОСОБА_2 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_8 (т.1 а.с.24).
Згідно з копією свідоцтва про право власності на житло від 16.07.1999 ОСОБА_2 є співласником квартири АДРЕСА_2 (т.2 а.с.15).
Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 27.10.2021 шлюб між ОСОБА_8 і ОСОБА_2 розірвано. Прізвище ОСОБА_8 після розірвання шлюбу змінено на « ОСОБА_9 » (т.1 а.с. 99-100, 132-133, т.4 а.с. 121-122).
ОСОБА_1 має повну вищу освіту (т.3 а.с.151).
Згідно з довідками ПАТ «Харківська ТЕЦ-5» від 11.10.2021 №100 та від 08.11.2021 №106 ОСОБА_8 працює у вказаному товаристві з 01.12.2014 на посаді лаборанта хімічного аналізу експрес-лабораторії енергоблоків №№ 1 , 2, 3 хімічного цеху. З 23.11.2020 по 23.11.2021 надана відпустка без збереження заробітної плати для догляду за дитиною до шести років (т. а.с.118, 121).
Відповідно до виписки з ЄДРПОУ від 07.10.2021 ОСОБА_8 зареєстрована як фізична особа-підприємець за видом діяльності з надання послуг перукарнями та салонами краси, інших індивідуальних послуг та роздрібної торгівлі, що здійснюється фірмами поштового замовлення або через мережу Інтернет, та отримувала дохід (т.1 а.с.122-123, 134-135, 138-140, 144, т.2 а.с.206-208).
Згідно з повідомленням Головного управління ДПС у Харківській області від 23.11.2021 і від 31.10.2022 ОСОБА_2 працевлаштований ФОП ОСОБА_19 відповідно до повідомлення про прийняття працівника на роботу від 02.08.2021. ОСОБА_2 нарахована заробітна плата за серпень та вересень 2021 року. Дата закінчення трудових відносин згідно з наказом від 15.02.2022 №7-К (т.1 а.с.155-156). Вказана інформація підтверджена довідками ФОП ОСОБА_19 від 01.10.2021, від 18.01.2022 (т.2 а.с.13), згідно яких ОСОБА_2 позитивно характеризується за місцем роботи (т.2 а.с.14). Згідно з довідкою ФОП ОСОБА_19 від 18.01.2022 ОСОБА_2 працював у період з серпня по грудень 2021 (т.2 а.с.77).
ФОП ОСОБА_20 подано повідомлення про прийняття працівника на роботу», в якому ОСОБА_2 прийтнятий на роботу з 03.08.2021 (т.3 а.с.84-86). Відповідно до довідки ФОП ОСОБА_20 від 15.08.2022 ОСОБА_2 працює обвалювальником м'яса з 04.08.2022 по день видачі довідки (т.2 а.с.94).
На підставі акту обстеження умов проживання від 04.08.2021, складеного за заявою ОСОБА_1 , за адресою місця проживання останньої: АДРЕСА_6 , квартира окладається з трьох кімнат, умови проживання задовільні, забезпечені газо-, електро-, водопостачанням, квартира оснащена необхідними меблями та побутовою технікою. Продукти харчування: яйця, куряче філе, курячий фарш, фрукти, макаронні вироби. Для виховання та розвитку дітей створено такі умови: у дітей окремі кімнати, наявні іграшки, одяг, шафа для зберігання речей, ліжка, стіл для навчання, прикроватна тумба, комп'ютер, телевізор (т.1 а.с.14, т.4 а.с.127).
За повідомленням Комунального закладу «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради від 11.10.2021 №70 ОСОБА_21 навчається у цьому закладі з 01.09.2019. Мати ОСОБА_1 бере активну участь у шкільному житті дитини, приводить і забирає зі школи, відвідує батьківські збори. Спілкується з вчителем, є членом батьківського комітету класу. 06.10.2021 року після закінчення уроків забирати дитину прийшли батько і мати. Між ними виникла суперечка. Ніхто з батьків не дозволяв іншому забирати дитину. Тато висмикував руку дитини з маминої, а мама не давала татові вивести ОСОБА_12 з класу. Мама викликала поліцію. Після від'їзду поліції тато забрав дитину, не даючи можливості мамі поспілкуватися з сином. Активної участі у житті сина батько ОСОБА_2 не брав, за два роки навчання забирав ОСОБА_12 зі школи декілька разів. З вересня 2021 року тато почав відвідувати школу, забирати ОСОБА_12 , виявив бажання добавитись у батьківський чат у мережі Viber і почав активно цікавитись шкільним життям сина. Останнім часом ОСОБА_12 часто знервований, з дітьми майже не спілкується, в основному на перерві сидить за партою, старається усамітнитись, чого раніше не було. 3 боку вчителя має завжди підтримку і тепле відношення. Про відносини з батьками не розповідає (т. а.с. 120).
Відповідно до повідомлення цього ж навчального закладу від 16.11.2021 №99 ОСОБА_21 у період з 07.10.2021 по 13.10.2021 та з 08.11.2021 по дату видачі дату надання інформації школу не відвідував. Мама регулярно цікавилася чи відвідує Артем школу. Тато не повідомляв з яких причин син не відвідує заняття (т.1 а.с.129, т.4 а.с.130).
Згідно з інформацією Солоницівського закладу дошкільної освіти Ясла-садок комбінованого типу «Веселі чоловічки» Солоницівської селищної ради від 05.08.2021 №82, дитина ОСОБА_22 , відвідує групу « Гномик ». Дитину приводить та забирає з дитячого садка мати ОСОБА_1 , яка приймає активну участь у житті дитини. За час перебування дитини уданому закладі дошкільної освіти батько ОСОБА_2 сином ОСОБА_13 не опікувався (т.1 а.с.15, т.4 а.с.128).
Згідно з довідкою вказаного вище закладу дошкільної освіти від 11.10.2021 дитину ОСОБА_13 з 04.10.2021 по 06.10.2021 приводив та забирав з дитячого садочка батько ОСОБА_2 (т.2 а.с.76).
Відповідно до копій заяв та пояснень до ВП №3 ХРУП №3 ГУНП в Харківькій області від 04.10.2021, 05.10.2021, 06.10.2021, 08.10.2021, 18.12.2021 ОСОБА_1 зверталася із заявами про те, що ОСОБА_2 забрав без її дозволу дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 , про їхнє місце перебування не повідомляє, діти не відвідують навчальні заклади, просила встановити місце знаходження дітей (т.4 а.с.131-142, 146, 147, 150-153).
ОСОБА_1 проводила оплату на рахунок Солоницівської селищної ради за перебування сина ОСОБА_13 у групі « Гномик », що підтверджується банківськими квитанціями від 23.02.2021, 09.04.2021, 25.05.2021, 30.06.2021, 06.10.2021 (т.1 а.с.150-154).
Відповідно до довідки Солоницівського закладу дошкільної освіти Ясла-садок комбінованого типу «Веселі чоловічки» Солоницівської селищної ради від 07.10.2021 ОСОБА_22 відсутній у даному закладі без відомої причини (т.1 а.с.119, том 4 а.с.129).
На підставі акту депутата Солоницівської селищної ради ОСОБА_24 від 08.10.2021 за адресою: АДРЕСА_1 , проживає без реєстрації ОСОБА_2 з неповнолітніми дітьми: ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Власником житла є мати ОСОБА_25 , у квартирі також проживає батько - ОСОБА_26 (т.2 а.с.21).
Актом обстеження умов проживання від 08.10.2021, проведеного начальником служби у справах дітей Солоницівської селищної ради Шевченко Н.О., та головних спеціалістів служби у справах дітей ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , за адресою: АДРЕСА_1 , встановлено, що у квартирі зареєстровані: ОСОБА_25 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (бабуся); ОСОБА_26 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (дідусь); та проживає ОСОБА_2 (батько); квартира складається з двох житлових кімнат, має житлову площу 50 м.кв., житлові умови задовільні, чисто, охайно, меблі в достатній кількості, одну із кімнат займає лежачий хворий дідусь, який через хворобу хребта потербує сторонньої допомоги. У квартирі діти не проживають, тому не виявлено в достатній кількості одягу, іграшок. Бабуся та батько дали пояснення, що вказані речі будуть в наявності, коли діти будуть проживати за вказаною адресою. Одночасно в даному акті обстеження зазначено, що допомогу по догляду за дітьми надає бабуся (т.1 а.с.124-125).
20.12.2021 провести обстеження службою у справах дітей умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не виявилося можливим, оскільки ніхто не відчинив двері (т.1 а.с.131, т.4 а.с.143).
Згідно з витягом з протоколу №11 засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітетові Солоницівської склищної ради від 15.12.2021, на якому розглядалося питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей з одним із батьків (громадяни ОСОБА_10 ), було встановлено, що діти не охопленні навчанням, батьки як і раніше не дійшли згоди, молодший син проживає разом з матір'ю, старший син, який наразі проживає разом із батьком, не відвідує навчальний заклад. Зв'язок з класним керівним тримає тільки мати.
ОСОБА_2 повідомив, що з часу минулої комісії змін ніяких не відбулося, наразі старший син захворів та саме тому не відвідує навчальний заклад. Батько стверджує, що мати дзвонить дитині раз на п'ять днів.
ОСОБА_1 повідомила, що молоднший син з нового року повернеться до дитячого садка, наразі вона з ним займається програмою дитячого садочку, робить домашні завдання. Мати не заперечує проти спілкування батька з дітьми, та запропонувала батькові аби діти з понеділка по п'ятницю проживали разом з нею, оскільки вона піклується навальним процесом, а на вихідні батько може брати дітей до себе та проводити з ними час.
Комісія запропонувала щоб діти проживали з батьками за графіком: з мітір'ю - з понеліка по четвер, а з п'ятниці по неділю - з батьком (т.1 а.с.130).
Відповідно до висновку Солоницівської селищної ради від 09.02.2022 №02-22/577 щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_13 з одним із батьків (т.1 а.с.159-161), з документів, які були наданні до служби у справах дітей Солоницівської селищної ради та отримані службою у справах дітей під час розгляду даного питання, серед іншого було встановлено наступне.
Згідно з інформацією КНП Солоницівської селищної ради «Медичний центр «Здоров'я+», малолітні діти сторін ОСОБА_12 та ОСОБА_16 перебувають під наглядом лікаря загальної практики-сімейного лікаря в КНП Солоницівської селишної ради «Медичний центр «Здоров'я +» з народження. На прийом до лікаря приходять у супроводі матері ОСОБА_1 , яка є довіреною особою дітей, що відображено в деклараціях. Всі призначення та рекомендації сімейного лікаря щодо лікування та нагляду за дітьми матір'ю виконувалися у повному обсязі. Згідно з інформацією Солоницівського закладу дошкільної освіти ясла-садок комбінованоготипу «Веселі чоловічки» Солоницівської селищної ради від 05.08.2021 №82, ОСОБА_22 відвідував даний заклад з 03.09.2018, його приводить та забирає з дитячого садка мати ОСОБА_1 .. Мати бере активну участь у житті дитини, за час перебування дитини у даному закладі батько ОСОБА_2 сином не опікувався.
Відповідно до характеристики на учня 3-Б класу КЗ «Солоницівський ліцей № 3» Солоницівської селищної ради ОСОБА_6 , вихованням дитини займаються і батько і мати. Мати бере активну участь у житті класу, є членом батьківського комітету, регулярно відвідує батьківські збори та реагує на зауваження вчителя. За сином ОСОБА_12 здійснюється належний догляд: він завжди охайний і акуратний. Заняття без поважних причин не пропускає. Батьки зацікавлені у вихованні і розвитку своєї дитини. Згідно з інформацієюї КЗ «Солоницівський ліцей № 3» від 11.11.2021 № 96, ОСОБА_12 в період із 07.10.2021 по 13.10.2021 та з 08.11.2021 по 11.11.2021 К3 «Солоницівський ліцей № 3» не відвідував, у дистанційному навчанні з 01.11.2021 по 5.11.2021 участі не брав. Пізніше, до служби у справах дітей Солоницівської селищної ради надійшло повідомлення від КЗ «Солоницівський ліцей №3» від 10.01.2021 року № 5, про те, що учень 3-Б класу КЗ «Солоницівський ліцей №3» ОСОБА_29 не приступив до занять 10.01.2022, дитина не відвідує заклад з 8 жовтня 2021 року. Весь цей час ОСОБА_12 знаходиться з батьком ОСОБА_2 .. Місце перебування дитини не відомо. ОСОБА_2 зв'язок із класним керівником не підтримує, пояснень щодо відсутності сина не надає. Згідно з повідомленням від 11.01.2022 ОСОБА_12 з 12.01.2022 приступив до занять за дистанційною формою навчання на підставі заяви батька ОСОБА_2 .
На ім'я начальника служби у справах дітей Солоницівської селищної ради надійшов лист від ВП №3 ГУНП в Харківської області з приводу сварки, яку вчинили батьки в приміщенні К3 ««Солоницівський ліцей №3», які в свою чергу налякали дитину, він напружився, занервував та розпочали у нього труситися руки. Немагання вчителя заспокоїти батьків, щоб вони визначилися між собою хто з них забере сина додому нідочого не призвели, кожен із батьків схопив свого сина і стали його тягнути, кожен до себе, батьки не звертали уваги на зауваження вчителів та працівників поліції, які стали робити батькам зауваження. Батьки деякий час продовжували сваритися, а потім ОСОБА_2 забрав свого сина та разом з ним попрямував в невідомому напрямку. 3 даного приводу працівниками СЮП ВП Харківського РУП № 3 ГУНП в Харківській області відносно батьків було зібрано матеріали та складений протокол про адміністративне правопорушення за ч.1 ст. 173-2 КУпАП.
З батьками ОСОБА_6 службою у справах дітей Солоницівської селищної ради неодноразово проводилася бесіда з приводу вирішення конфлікту між батьками мирним шляхом, яка не дала позитивних результатів.
Головним спеціалістом служби у справах дітей Солоницівської селищної ради батькам були вручені повідомлення щодо відповідальності батьків за дотримання прав дітей та невиконання своїх обов'язків.
Висновок містить посилання на дані, встановлені згідно з актом обстеження умов проживання від 04.08.2021 року за адресою: АДРЕСА_6 , де мешкає ОСОБА_1 , та від 08.10.2021 року за адресою: АДРЕСА_1 , де мешкає ОСОБА_2 .
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Солоницівської селищної ради 15.12.2021 року заслухали ОСОБА_2 , який повідомив, що з часу минулої комісії змін ніяких не відбулося, наразі старший син захворів та саме тому не відвідує навчальний заклад. Батько стверджує, що мати дзвонить дитині раз на 5 днів. Та заслухали ОСОБА_1 , яка повідомила, що молодший син з нового року повертається до дитячого садка, вона з ним наразі займається за програмою дитячого садочку, робить домашні завдання. Мати не заперечує проти спілкування батька з дітьми. Також вона запропонувала батькові аби діти з понеділка по п'ятницю проживали разом з нею, оскільки вона піклується навчальним процесом, а на вихідні батько може брати дітей до себе та проводити з ними час.
Батькам дітей було запропоновано до вирішення питання в судовому порядку без згоди іншого з батьків не вчиняти дій, які суперечать інтересам іншого з батьків, що стосується навчання, лікування, виховання дітей. Також, запропонуваний графік батькам, у які дні діти будуть проживають в сім'ї кожного з них, а саме: з понеділка по четвер - разом з матір'ю, а з п'ятниці по неділю - з батьком, на що вони погодились.
До початку засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Солоницівської селищної ради 18.01.2022 року адвокатом Щегловського С.С. надана заява про залучення матеріалів на розгляд комісії. На комісії адвокат Тимошенко Д.В., представник ОСОБА_2 , повідомив про подання зустрічної позовної заяви у справі та надав для ознайомлення протоколи опитування дітей, які просив взяти до уваги, оскільки вони можуть висловити думку щодо спору, що виник між батьками, щодо визначення місця їх проживання.
Також повідомив, що діти гарно ставляться до батька, батько піклується про дітей. Мати офіційно працює, але наразі перебуває у відпустці по догляду за дитиного до досягнення віку 6 років, вона відкрила ФОП, але доходи не підтверджені. ОСОБА_2 , має характеристику з місця роботи та довідку про доходи, підстави для передачі дітей матері відсутні. Також адвокат повідомив, що зі слів дітей, мати могла застосувати до дітей фізичну силу, а саме підняти на них руку та її подруга, коли залишалась з дітьми на прохання матері, могла також підняти руку на дітей. Батько діє виключно в інтересах дітей.
Мати дітей ОСОБА_1 на комісії повідомила, що 28 грудня 2021 року батько дав можливість в телефонній розмові привітати сина з днем народження та з того часу мати з дітьми не спілкувалася. Місце перебування дітей їй невідоме після того, як батько забрав меншого сина під час занять в дитячому центрі « ОСОБА_30 », без її відома та згоди. Зі слів матері вона отримує дохід щомісячно в сумі 10 000-12 000 грн та надала податкову декларацію платника единого податку фізичної особи-підприємця.
За інформацією старшого інспектора ЮП ХРУП №3 Харківського РУНП №3 ГУНП в Харківській області, батько ОСОБА_2 забрав меншого сина під час занять в дитячому центрі « ОСОБА_30 », без відома та згоди матері дитини. Також було вчинено сварку і бійку, що також несприятливо вплинуло на психоемоційний стан дитини.
На засіданні комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Солоницівської селищної ради 09.02.2022 року розглянуто питання щодо визначення місця проживання малолітніх дітей ОСОБА_21 та ОСОБА_13 з одним із батьків. Батько повідомив, що діти проживають з ним за адресою: АДРЕСА_1 , але за інформацією, що надійшла до служби у справах дітей, ймовірне місце проживання дітей зараз: АДРЕСА_4 . За вказаною адресою здійснювалися виїзди разом з працівником ювенальної превенції, але лише раз вдалось поспілкуватись з родичем ОСОБА_2 (цивільним чоловіком його сестри), який заперечив факт проживання дітей за цією адресою.
На телефонні дзвінки ОСОБА_2 наразі не відповідає, мотивуючи тим, що на всі питання уповноважений дати відповідь його адвокат. Місце знаходження дітей він повідомив за адресою : АДРЕСА_1 , номер телефону змінив. Протягом місяця працівникам, служби у справах дітей здійснювались періодичні виходи за вказаною батьком адресою у різний час доби, але жодного разу двері не відкрили, встановити фактичне місце проживання дітей не вдалося. Було опитано сусідів, які нічого не повідомили з цього приводу.
Враховуючи викладене, захищаючи інтереси малолітніх дітей, керуючись ч. 4, 5 ст. 19, статтями 160, 161 Сімейного кодексу України, п. 72 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 року N866 «Питання діяльності органів опіки та піклування, пов?язаної із захистом прав дитини», беручи до уваги думку членів комісії, орган опіки та піклування вважає за доцільне визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_17 та ОСОБА_13 разом з матір'ю ОСОБА_1 (т.1 а.с. 159-161).
ОСОБА_21 хворів на гострий назофарингіт з 11.10.2021 по 14.10.2021 та з 09.11.2021 по 18.12.2021, що зазначено в довідках Дергачівської поліклініки від 15.10.2021 та Регіонального медичного центру «Екомет» від 18.12.2021 та іншими довідками та іншими медичними записами. ОСОБА_22 хворів на гострий назофарингіт з 11.10.2021 по 15.10.2021 (т.2 а.с.33-44, 47, 48).
Згідно з заявою ОСОБА_2 від 11.01.2022 та наказу КЗ «Солоницівський ліцей №3» Солоницівської селищної ради №4-у від 11.01.2022, ОСОБА_21 , учень 3-Б класу переведений на дистанцівну форму навчання (т.2 а.с.74-75).
Згідно довідок від 13.08.2022 ОСОБА_2 , малолітні діти: ОСОБА_31 та ОСОБА_32 є внутрішньо переміщеними особами, проживають за адресою: АДРЕСА_3 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_8 (т.2 а.с. 24-26).
Згідно з договором найму житлового приміщення - квартири, що складається з двох житлових кімнат та знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 , ОСОБА_2 орендував вказане житло для власного проживання разом з двома дітьми (т.2 а.с. 27-30). Право власності на вказане житло не зареєстроване, на незавершене будівництво заведена інвентарна справа 1-1695-05 (т.2 а.с.197).
За вказаною адресою також проживають мати і батько ОСОБА_2 , який є інвалідом, не може самостійно пересуватися.
Згідно акта обстеження умов проживання від 13.09.2022 за адресою: АДРЕСА_3 , діти сторін мають місце для сну, навчання та проведення дозвілля. Діти активні, веселі, здорові, добре йдуть на контакт. 13.09.2022 та 10.02.2023 №25 ознаки складних життєвих обставин відсутні (т.2 а.с.196, т.3 а.с.53, 54-59, 231-233).
Згідно з актом №26 оцінки потреб сім'ї ОСОБА_1 ознаки складних життєвих обставин відсутні (т.4 а.с. 11-16).
За заявою ОСОБА_2 син ОСОБА_12 зарахований до 4 класу КЗ «Розсошенська гімназія Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області» (т.2 а.с. 124, 125).
06.09.2022 ОСОБА_1 звернулася з письмовою заявою до директора «Розсошенська гімназія Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області» про перешкоди з боку батька у спілкуванні з дитиною - сином ОСОБА_12 , та з метою не травмувати дитину та попередження створення конфліктних ситуацій, просила повідомляти про успіхи сина в навчанні, його психологічний стан та стан здоров'я та готовність приймати участь в організації забезпечення навчального процесу сина (т.2 а.с.204).
Згідно з довідкою від 07.09.2022 позивач ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою, проживає за адресою: АДРЕСА_9 ; зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_5 (т.2 а.с. 193).
Актами обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_9 , від 28.09.2022 та 10.02.2023, встановлено, що ОСОБА_1 користується квартирою її троюрідної сестри, квартира складається з двох кімнат, діти з матір'ю не проживають, ознак складних життєвих обставин не виявлено. Мати здатна виконувати батьківський обов'язок (т.2 а.с.194, т.3 зворот а.с. 249).
Згідно з довідкою про проходження обов'язкових попереднього та періодичного психіатричних оглядів від 06.10.2021 та сертифікатом про проходження профілактичного наркологічного огляду від 06.10.2021 ОСОБА_1 не має психіатричних протипоказань до виконання праці із підвищеною небезпекою та у неї не виявлено ознак накркологічних захворювань (т.1 а.с. 145-146).
Згідно довідок поліклініки Дергачівської центральної районної лікарні Дергачівької міської ради №72 та №73, які не місять дати їх видачі, на запит від 05.10.2021 ОСОБА_2 не перебуває на обліку у наркологічного та психіатричному кабінетах поліклініки смт Солоницівка (т.2 а.с.19).
Малолітні діти сторін мають паспорти громадян України для виїзду за кордон (том 2 а.с.54, 55), та внесені до паспорта громаданина України для виїзду за кордон ОСОБА_2 (том 2 а.с. 56-57).
Актами державного виконавця від 07.11.2022, 28.10.2022 зафіксовано неможливість зобов'язати ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітніми дітьми (ніхто не відчинив двері будинку, хоча в будинку горіло світло, й вікно виглядала невстановлена особа) (том 3 а.с.153-154, 155-156).
Актом державного виконавця від 04.02.2023 державним виконавцем зобов'язано ОСОБА_2 надати ОСОБА_1 можливість безперешкодного спілкування, побачення та спільного проведення часу з малолітніми дітьми (т.3 а.с.217), та згідно з актом державного виконавця від 04.02.2023 у зв'язку з відмовою дітей спілкуватися з матір'ю, прийнято рішення залучити психолога ССД виконкому Щербанівської сільської ради (т.3 а.с.218). Актом державного виконавця від 05.02.2023 зафіксовано відмову дітей сторін спілкуватися з матір'ю та прийняти подарунок, прийнято рішення про проведення наступної зустрічі за участі психолога (т.3 а.с.219).
Відповідно до повідомлення служби у справах дітей виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 20.02.2023 комісія з питань захисту прав дитини, заслухавши ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , дійшла до висновку, що наразі неможливо надати висновок про доцільність проживання з одним із батьків, відкласти розгляд даного питання на 3 місяці, та надано батькам наступні рекомендації:
ОСОБА_2 і ОСОБА_1 , провести роботу з медіатором, щоб знайти порозуміння у спілкуванні між собою; залучити мобільну бригаду соціально-психологічної допомоги до роботи з дітьми ОСОБА_33 та ОСОБА_13 для визначення їх психологічного стану (або будь-якого іншого психолога); батькові ОСОБА_2 , не чинити перешкоди у спілкуванні матері ОСОБА_1 з дітьми з метою відновлення контакту з матері; про результати виконаних рекомендацій (проведену роботу) ОСОБА_2 і ОСОБА_1 проінформувати службу у справах дітей виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області та налати підтверджуючі документи (т.3 а.с.128).
Аналогічні за змістом рекомендації були затверджені рішенням виконавчого комітету Щербанівської сільської ради Полтавського району Полтавської області від 06.03.2023 №16 «Про за твердження протоколу комісії з питань захисту прав дитини №2 від 17.02.2023 року», в тому числі додатково рекомендовано ОСОБА_2 і ОСОБА_1 провести роботу з медіатором, щоб знайти порозуміння у спілкуванні між собою (т.4 а.с.3, 8).
18.04.2023 відбулося повторне засідання комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Шербанівської сільської раш Полтавського району Полтавської області, на якому розглядалося питаня про проживання дітей з одним із батьків. Дослідивши матеріали справи, заслухавши обох батьків, комісія дійшла висповку, що батьки не виконують рекомендації надані комісію на минулому засіданні, не можуть порозумітися між собою та дійти спільної думки з приводу вирішения ситуації щодо визначення місця проживання дітей та побачень матері з дітьми. Тому, комісія приняла наступний висновок: визначити місце проживання малолітніх дітей ОСОБА_12 та ОСОБА_13 почергово по два місяці з матірю ОСОБА_1 та батьком ОСОБА_2 , починаючи спільне проживання з матері; зобов'язано батьків виконувати попереднє рішення комісії з питань захисту прав дитини при виконавчому комітеті Щербанівської сільської ради від 17.02.2023, затвердженого рішенням виконкому Щербанівської сільської ради від 06.03.2023 №16 (т.4 а.с.66, 191). Вказаний висновок був затверджений рішенням виконавчого комітетй Щербанівськой сільської ради 25.04.2023 №50 «Про затвердження протоколу комісії з питань захисту прав дитини №6 від 18.04.2023» (т.4 а.с.193-194, 203-207).
Судом першої інстанції заслуханого старшого сина сторін - ОСОБА_12 . У ході судового розгляду дитина повідомила, що не бажає жити з матір'ю, бо вона їх не годує і не одягає, а бажає жити з батьком, який їх годує та одягає. Уроками з ним займається його бабуся - мати відповідача ОСОБА_2 , яка проживає разом з ними. Тато працює. Пояснити чому він не любить маму він не зміг.
Задовольняючи частково позов ОСОБА_1 і відмовляючи у задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , суд першої інстанції виходив з таких міркувань.
Між сторонами існують неприязнені стосунки, ОСОБА_2 реально вживає заходи, щоб усунути матір від спілкування з дітьми.
ОСОБА_1 не чинила перешкод у спілкуванні дітей з батьком після припинення спільного проживання з відповідачем, який у примусовому порядку у спосіб, який був стресовим для дітей, без погодження з матір'ю дітей змінив місце їх проживання, протягом тривалого часу не повідомляв про їх місце перебування, не повідомляв навчальні заклади про причини неявки дітей до школи та дитячого садка. Не сприяли цьому і члени родини відповідача, у тому числі й мати відповідача, яка відповідно до переглянутих під час судового розгляду відеозаписів, не давала можливості побачитися позивачці ( ОСОБА_1 ) з дітьми за їх місцем проживання як внутрішньо переміщених осіб відповідно до ухвали суду про забезпечення позову.
ОСОБА_1 з народження дітей приділяла постійну увагу та турботу дітям, займалася їх освітою, розвитком, а також лікуванням у разі необхідності, має можливість робити це і надалі, у той час, коли за спільного проживання дітей з батьком цим переважно займається бабуся дітей - мати відповідача, яка крім того доглядає за хворим чоловіком, який потребує стороннього догляду.
Висловлене старшою дитиною сторін - сином ОСОБА_12 , бажання й надалі проживати з батьком, з яким він проживає з осені 2021 року, є невмотивованим, висловлене загальними фразами про те, що мама не годує та не одягає його, а це робить батько. Відсутність регулярного повноцінного спілкування з матір'ю протягом тривалого часу, тривалий і тісний контакт з батьком та його родичами, які не давали можливості повноцінно спілкуватися з матір'ю, очевидно могли вплинути на думку дитини.
Матеріали справи не містять доказів того, що визначення місця проживання дітей за місцем проживання матері створює загрози психологічного чи фізичного характеру чи призведе до негативних для дітей наслідків чи іншим чином створить для дітей нетерпиму обстановку.
Згода дитини на проживання з одним із батьків не повинна бути абсолютною для суду, якщо така згода не буде відповідати та сприяти захисту прав та інтересів дитини.
Перевіряючи доводи апеляційних скарг, апеляційний суд виходить з такого.
Спірні правовідносини врегульовані нормами СК України, ЗУ «Про охорону дитинства», міжнародними правовими актами, практикою Європейського суду з прав людини, згідно яких основоположними правовими принципами у вирішенні питань, пов'язаних з дитиною, є:
По-перше, рівність прав батьків щодо дитини, які є похідними від прав та інтересів дитини, зокрема права на гармонійний розвиток, належне виховання і утримання. При вирішенні спору щодо дитини, у тому числі і про її місце проживання, у першу чергу мають бути забезпечені інтереси самої дитини, а вже тільки потім - інтереси батьків (ст.7, ст.141, ст.161 СК України, ст.8 ЗУ «Про охорону дитинства», ч.1 ст.3, ч.1 ст.18, ч.1 ст.27 Конвенції про права дитини, рішення ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М.С. проти України», заява №2091/13, параграф 76; рішення ЄСПЛ від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України», заява № 31111/04, параграф 54).
По-друге, істотним у забезпеченні пріоритету інтересів дитини при вирішенні питань опіки над нею є подолання (викорінення) гендерних стереотипів щодо ролей, які приписуються жінкам і чоловікам у сім'ї. Презумпція чи принцип переваги матері у питаннях опіки заперечується. Отже, встановлення місця проживання малолітніх (неповнолітніх) дітей з батьком не є розлученням із матір'ю (рішення ЄСПЛ від 03 грудня 2009 року у справі «Цаунеггер проти Німеччини», заява № 22028/04, параграф 46; Постанова Парламентської асамблеї Ради Європи №2079 (2015) щодо «Рівності і спільної батьківської відповідальності: роль батька»).
Такі ж критерії для вирішення спорів, що стосуються визначення місця проживання дітей, утверджує Верховний Суд (див. постанову ВП ВС від 17 жовтня 2018 року, справа № 402/428/16-ц, провадження № 14-327цс18).
Отже, при розгляді справ щодо місця проживання дитини суди насамперед мають виходити з інтересів самої дитини, враховуючи при цьому сталі соціальні зв'язки, місце навчання, психологічний стан тощо, а також дотримуватися балансу між інтересами дитини, правами батьків на виховання дитини і обов'язком батьків діяти в її інтересах.
Апеляційна скарга ОСОБА_1 .
У постанові Верховного Суду 18 березня 2020 року (справа № 182/2037/17) викладені такі висновоки щодо застосування норми ст.162 СК України.
«Крім того, порівняння статей 162 і 170 СК України свідчить, що вони містять як різні підстави для відібрання дитини, так і різних суб'єктів, які можуть заявляти вимогу про відібрання дитини.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 29 травня 2019 року у справі № 357/17852/15-ц (провадження № 14-199цс19) зроблено висновок, що «відповідно до статті 162 СК України якщо один з батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення про відібрання дитини і повернення її за попереднім місцем проживання. Особа, яка самочинно змінила місце проживання малолітньої дитини, зобов'язана відшкодувати матеріальну та моральну шкоду, завдану тому, з ким вона проживала. Положення цієї статті покликані захистити права того з батьків, з ким на підставі рішення суду визначено проживання дитини, від неправомірних дій другого з батьків щодо зміни її місця проживання, і не можуть застосовуватися до спірних правовідносин, оскільки місце проживання неповнолітнього ОСОБА_10 було визначено судом саме з відповідачкою».
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 вересня 2018 року у справі № 486/709/16-ц (провадження № 61-23711св18) зроблено висновок, що «колегія суддів не погоджується з висновками апеляційного суду у частині задоволення позову про відібрання дитини. Відповідно до статті 162 СК України, якщо один із батьків або інша особа самочинно, без згоди другого з батьків чи інших осіб, з якими на підставі закону або рішення суду проживала малолітня дитина, змінить її місце проживання, у тому числі способом її викрадення, суд за позовом заінтересованої особи має право негайно постановити рішення і повернути її тому, з ким вона проживала.
Задовольняючи позов про відібрання дитини, апеляційний суд у порушення вимог статей 212-214, 303 ЦПК України (у редакції, чинній на момент розгляду справи) на зазначені положення закону уваги не звернув, не врахував, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що місце проживання ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6 було визначено судом або органом опіки і піклування, спір про визначення місця проживання дитини між батьками був вирішений у судовому порядку, а тому вимога про відібрання дитини є передчасною та задоволенню не підлягає. До того ж ОСОБА_3 у відзиві на касаційну скаргу зазначила, що син ОСОБА_13 вже проживає з нею».
Суди встановили, що до моменту звернення з цим позовом місце проживання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не було визначено разом із матір'ю на підставі закону або рішення суду. Вимога про визначення місця проживання ОСОБА_4 разом з матір'ю заявлена у цій справі.
Суд першої інстанції задовольнив вимогу позивача про відібрання дитини за відсутності відповідних підстав. Апеляційний суд на порушення судом першої інстанції норм матеріального права уваги не звернув та помилково погодився з таким висновком суду в цій частині позовних вимог. За таких обставин, вимога про відібрання малолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від батька ОСОБА_2 та передачі матері ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.»
У справі, що переглядається, ОСОБА_1 заявлена вимога про відібрання дітей у батька ОСОБА_2 з тих підстав, що останній чинить перешкоди у спілкуванні з дітьми. У межах цього спору також заявлені вимоги обох батьків про визначення місця проживання дітей з ними.
На час пред'явлення вимоги про відібрання дітей місце проживання ОСОБА_17 та ОСОБА_13 не було визначено разом із матір'ю на підставі закону або рішення суду, тому відповідно до наведених висновків суду касаційної інстанції зазначена вимога не може бути задоволена.
Твердження обох апеляційних скарг про те, що суд, зобов'язавши ОСОБА_2 передати дітей ОСОБА_1 , вийшов за межі позовних вимог апеляційний суд вважає необґрунтованими.
Відповідно до положень частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
ЦПК України не надає суду такого права, як вихід за межі позовних вимог з власної ініціативи, оскільки норми матеріального права не повинні суперечити нормам процесуального права, якими суд керується при вирішенні спору (стаття 3 ЦПК України).
Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Оскільки судом встановлено і визнається обома сторонами, що діти фактично проживають з батьком, який категорично заперечує можливісить спілкування матері з дітьми, то покладення на батька обов'язку передати дітей матері з урахуванням відсутності підстав для відібрання дітей є способом виконання рішення суду про визначення місця проживання дітей з матір'ю.
Апеляційна скарга адвоката Срібного В.А., представника ОСОБА_2 .
За змістом положень ст.12, ст.13, ст.81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов'язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судоми у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Докази мають бути належними, допустимими, достовірними і достатніми (ст.77 - 80 ЦПК України).
Перевіривши матеріали прави, апеляційний суд приходить до висновку, що суд першої інстанції виконав вимоги ст.89, ст.264, ст.265 ЦПК України, дав належну оцінку встановленим фактам, які підтверджені відповідними доказами, зробив правильні по суті висновки по заявленим вимогам і у рішенні навів мотивовані оцінки аргументів кожної із сторін, а також мотиви прийняття і відхилення наданих у справу доказів.
У межах розгляду цієї справи встановлено, що обидва батьки мають приблизно рівні можливості щодо забезпечення належного утримання та виховання своїх дітей, у справі не встановлено обставин, які б категорично унеможливлювали проживання дитини з батьком чи з матір'ю, батьки з огляду на гостроту неприязнених відносин між ними не здатні вирішити спір щодо дітей самостійно у позасудовому порядку.
Проте вирішальною обставиною у розв'язанні цього конкретного спору є те, що батько без згоди матері і за відсутності об'єктивних обставин, які б загрожували нормальному життю і розвитку дітей, змінив їхнє місце проживання, позбавивши матір можливості спілкуватися з дітьми тривалий час, що, вочевидь, суперечить інтересам дітей.
У постанові Верховного Суду від 13 березня 2024 року справа № 607/7767/22 з подібними фактичними обставинами викладений, зокрема, такий висновок.
«Наявність підстав для визначення місця проживання дитини з матір'ю пов'язується також із тим, що батько, хоча і належним чином займається вихованням та утриманням дитини, проте, змінивши у березні 2022 року місце проживання дитини без згоди матері та не повернувши дитину матері, з якою вона на той час проживала, позбавив її належної опіки і виховання з боку матері та порушив їхнє право на прямі контакти, що суперечить найкращим інтересам дитини.»
Як слідує з матеріалів справи, мати дітей після припинення шлюбних відносин не чинила батькові перешкод у спілкуванні з дітьми, навпаки батько регулярно спілкувався з ними.
Твердження батька про те, що він забрав дітей до себе з їхньої ініціативи у зв'язку з неналежним ставленням матері до них не підтверджені належними, допустими і достатніми доказами.
Матеріалами справи підтверджується, що під час розгляду спору у суді першої інстанції орган опіки та піклування (служба у справах дітей) вживав у межах своєї компетенції необхідні заходи для вирішення ситуації на користь дітей з наданням можливості обом батькам приймати участь у житті дітей, проте батько не виявив доброї волі, принаймі матеріали справи не містять доказів того, що батько намагався виконати рекомендації органу оіпки та піклування і надати матері можливість спілкуватися з дітьми.
Аналогічним чином не виконувалася і ухвала суду про забезпечення позову.
Стосовно права дитини бути почутою при вирішенні питання про визначення її місця проживання з одним із батьків апеляційний суд зауважує, що бачення і оцінка дитиною обставин, що склалися, не є абсолютною для суду.
Дослідивши в порядку підготовки справи до розгляду відеозапис подій 04 і 05 лютого 2023 року під час виконання ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову, аудіозапис опитування ОСОБА_6 судом першої інстанції, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що поведінка і висловлювання дітей є наслідком їхньої тривалої ізоляції від матері.
На користь зовнішньої впливу батька на формування ставлення дітей до матері свідчить також те, що ОСОБА_2 всупереч забороні суду під час розгляду справи у суді апеляційної інстанції, яке проводилося в режимі відеконференції, тримав дітей біля себе, дозволяв старшому сину звертатися до суду, висловлювати свої заперечення на адресу суду, фактично повторюючи слова батька.
Доводи апеляційної скарги про те, що Служба у справах дітей не є належним учасником спору про визначення місця проживання дітей з одним із батьків, суперечить Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 866 від 24 вересня 2008 р., зокрема п.1, п.3, п.72.
У суді апеляційної інстанції ОСОБА_2 і його представник адвокат Якименко М.М., подаючи численні клопотання, наполягали на новому розгляді справи шляхом дослідження нових доказів, отриманих після ухвалення рішення судом першої інстанції, на встановленні нових обставин, які не досліджувалися судом першої інстанції, не наводячи обгрунтованих доводів про існування у них об'єктивних перешкод для подання таких доказів у суді першої інстанції.
Така позиція суперечить приписам ст.367 ЦПК України, згідно якої суд апеляційної інстанції, перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, не може посилатися на обставини, що виникли після ухвалення рішення судом.
Інші доводи апеляційної скарги адвоката Срібного В.А., представника ОСОБА_2 , враховуючи предмет спору і встановлені фактичні обставини, не є істотними і такими, що потребують детальних відповідей, у розумінні сталої практики Європейського суд з прав людини щодо застосування пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення ЄСПЛ у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року).
Таим чином, рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, підстави для його зміни чи скасування апеляційним судом не встановлені.
Керуючись ст.367, ст.374, ст.376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційні скарги ОСОБА_1 і адвоката Срібного Валерія Анатолійовича, представника ОСОБА_2 , залишити без задоволення.
Рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 23 травня 2023 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня її проголошення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 08 квітня 2024 року
Головуючий суддя О.А. Лобов
Судді А.І. Дорош
В.М. Триголов