Справа № 761/22048/23-ц
Провадження № 2/761/4717/2024
(заочне)
26 березня 2024 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Мальцев Д.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,-
Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» звернулися до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_2 , у якому просили: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 6029,20 грн. та судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовують тим, що позивач є обов'язковим виконавцем послуг з надання житлово-комунальних послуг. Відповідач є власником квартири АДРЕСА_1 та є споживачем цих послуг. Разом з тим, відповідач своєчасно не оплачує внески, внаслідок чого у останньої утворилась заборгованість, яка становить 6029,20 грн. Відповідач в добровільному порядку заборгованість не погашає, через що позивач звернувся до суду із вказаним позовом.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2023 матеріали позову передані на розгляд судді Мальцева Д.О.
18.07.2023 року ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - передано за підсудністю до Печерського районного суду м. Києва.
27.09.2023 року ухвалою судді Печерського районного суду м. Києва Григоренко І.В. матеріали цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_3 , про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - повернуто до Шевченківського районного суду м. Києва.
11.10.2023 на адресу суду від представника позивача надійшло клопотання про заміну належного відповідача.
18.12.2023 протоколом розподілу справ між суддями у неавтоматичному режимі на підставі п. 6.5 Засад використання автоматизованої системи документообігу Шевченківського районного суду м. Києва справу передано до провадження судді Мальцева Д.О.
18.12.2023 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. відкрито провадження у справі, прийнято рішення про розгляд справи за правилами позовного провадження в спрощеному порядку, без повідомлення сторін. Також, вказаною ухвалою відповідачу було встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали для подання відзиву на позовну заяву, а також клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою суду від 02.01.2024 року змінено порядок розгляду справи, розгляд справи вирішено проводити в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін за правилами позовного провадження в спрощеному порядку.
15.02.2024 ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва Мальцева Д.О. клопотання представника позивача про заміну неналежного відповідача - задоволено та замінено первісного відповідача ОСОБА_3 на належного відповідача ОСОБА_2 .
Від відповідача відзив не надходив.
Представник позивача у судове засідання не з'явилася, 26.03.2024 року через підсистему «Електронний суд» суду подала заяву про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити, також не заперечує проти винесення заочного рішення.
Відповідач в судове засідання не з'явилась, про дату місце та час судового розгляду була повідомлена належним чином.
Неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею (ч.1 ст. 223 ЦПК України).
За таких обставин, з урахуванням положень ст.ст. 223, 280 ЦПК України, суд ухвалює проводити розгляд у заочному порядку за відсутності відповідача та третьої особи, на підставі наявних в справі доказів.
Суд, розглянувши подані сторонами документи, повно і всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Новобудова» є юридичною особою, предметом діяльності якої, відповідно до статуту, є надання житлово-комунальних послуг мешканцям будинків та іншим юридичним та фізичним особам, експлуатація та обслуговування житлового фонду, внутрішньобудинкових інженерних мереж, систем та обладнання об'єктів соціально- побутового призначення, в тому числі технічне обслуговування, реконструкція, капітальний і поточний ремонти та ін.
Відповідно до рішення правління АТ ХК «Київміськбуд» №274 від 24.12.2004 року та АВІЗО № 269 від 24.10.2005 року житловий багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_2 переданий на баланс, обслуговування і експлуатацію ТОВ «Новобудова».
ОСОБА_2 займає квартиру АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02.07.2021 року.
Рішенням зборів співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 від 17 березня 2021 року ТОВ «Новобудова» визначено управителем вказаного багатоквартирного будинку та затверджено умови договору про надання послуги з управління багатоквартирним будинком.
Згідно укладеного Договору №20 про надання послуги з управління багатоквартирним будинком від 26.03.2021р. ціна послуги з управління (крім квартир та нежитлових приміщень першого поверху) становить :
7,75 гривень (в тому числі податок на додану вартість) на місяць за 1 кв. метр загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку та включає:
- витрати на утримання будинку та прибудинкової території і поточний ремонт спільного майна будинку в розмірі 6,67 гривень відповідно до кошторису витрат на утримання будинку та прибудинкової території (далі - кошторис витрат), що міститься у додатку 5 до договору;
- винагороду управителю в розмірі 1,08 гривень на місяць.
Таким чином, враховуючи площу квартири №58 в Будинку, а саме 126 кв. м. - загальна вартість послуги з управління багатоквартирним будинком становить:
- в період з 01.07.2021р. по 01.03.2022р. - 976 грн. 50 коп. в місяць.
Згідно з розпорядженням КМДА №551 від 04.04.2018 та №267 від 21.02.2018 р. з серпня 2018 року, нарахування за послугу з вивезення твердих побутових відходів здійснюється з урахуванням кількості осіб, що проживають у квартирі, середньої норми накопичення відходів залежно від типу будинку та тарифу перевізника твердих побутових відходів.
Вартість послуг з вивезення твердих побутових відходів для Товариства становила 114 грн. 55 коп. за 1 куб.м. в місяць. Виходячи з норм надання послуг з вивезення твердих побутових відходів у м. Києві, затверджених розпорядженням КМДА від 04.04.2018 р. №551, вартість вказаної послуги на 1 особу в місяць становить 20,52 грн.
Відповідач сплачує за житлово-комунальні послуги не в повному обсязі, у зв'язку із чим у останньої утворилась заборгованість за період з 01.07.2021р. по 01.03.2022 року в розмірі 6029 (шість тисяч двадцять дев'ять) гривень 20 коп., що підтверджується розрахунком заборгованості.
Згідно з п. 1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»:
- житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та перебування осіб у жилих і нежилих приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил.
- «утримання будинків і прибудинкових територій - господарська діяльність, спрямована на задоволення потреби фізичної чи юридичної особи щодо забезпечення експлуатації та/або ремонту жилих та нежилих приміщень, будинків і споруд, комплексів будинків і споруд, а також утримання прилеглої до них (прибудинкової) території відповідно до вимог нормативів, норм, стандартів, порядків і правил згідно із законодавством».
Згідно п. 8 ч.1 статті 1 ЗУ №417 від 14.05.2015 р. управління багатоквартирним будинком - вчинення співвласниками багатоквартирного будинку дій щодо реалізації прав та виконання обов'язків співвласників, пов'язаних з володінням, користуванням і розпорядженням спільним майном багатоквартирного будинку. Послугу з управління багатоквартирним будинком надає управитель, який за визначенням ЗУ №417 від 14.05.2015 р. забезпечує належне утримання та ремонт спільного майна багатоквартирного будинку і прибудинкової території та належні умови проживання і задоволення господарсько-побутових потреб.
Стаття 151 Житлового кодексу України передбачає, що громадяни, які мають у приватній власності жилий будинок (квартиру), зобов'язані забезпечувати його схоронність, провадити за свій рахунок поточний і капітальний ремонт, утримувати в порядку придомову територію.
Відповідно до п. 7 ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів», договір - це усний чи письмовий правочин між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за яких реалізується продукція. Підтвердження вчинення усного правочину оформляється квитанцією, товарним чи касовим чеком, квитком, талоном або іншими документами (розрахунковий документ).
Ст. 10 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» визначено, що виконавець залежно від характеру і специфіки виконаної роботи (наданої послуги) зобов'язаний видати споживачеві розрахунковий документ, що засвідчує факт виконання роботи (надання послуги).
Виходячи з положень статей 319, 320, 322, 382 Цивільного кодексу України, статті 7 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» від 14.05.2015 № 417-VIII на власників квартир та нежитлових приміщень житлових будинків, як на співвласників багатоквартирних будинків законом покладено низку обов'язків, зокрема, забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан, технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного ремонту спільного майна багатоквартирного будинку, додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм тощо.
Згідно частини 1 статті 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч. 2 ст. 382 ЦК України, та ч.1 ст. 1 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» усі власники квартир та нежитлових приміщень у багатоквартирному будинку є співвласниками на праві спільної сумісної власності спільного майна багатоквартирного будинку. Спільним майном багатоквартирного будинку є приміщення загального користування (у тому числі допоміжні), несуче-огороджувальні та несуче-огороджувальні конструкції будинку, механічне, електричне, сантехнічне та інше обладнання всередині або за межами будинку, яке обслуговує більше одного житлового або нежитлового приміщення, а також будівлі і споруди, які призначені для задоволення потреб усіх співвласників багатоквартирного будинку та розташованій прибудинковій території, а також права на земельну ділянку, на якій розташований багатоквартирний будинок та його прибудинкова територія, у разі державної реєстрації таких прав.
Відповідно до ч. 2 ст. 322 ЦК України - власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить. Власність зобов'язує. Тому власник майна не тільки має право на свій розсуд володіти, користуватися, розпоряджатися належним йому майном та здійснювати стосовно останнього будь-які дії, що не суперечать закону та публічному інтересу, але й мусить виконувати певні обов'язки, передбачені законом. Одним, з таких обов'язків власника є його обов'язок утримувати майно, що йому належить.
Витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат.
Невикористання власником належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком (ч.3. ст.12 Закону України ««Про особливості здійснення права власності в багатоквартирному будинку»).
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (належне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки (ст. 611 ЦКУ).
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 4 Цивільного - процесуального кодексу України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.
Відповідно до ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ст.89 Цивільного процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
На момент розгляду справи відповідач не сплатила зазначену суму заборгованості. Будь-яких доказів, що підтверджують невідповідність розміру заборгованості, суду надано не було. Розрахунок заборгованості відповідачем жодним чином не спростований.
Оцінюючи належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги ґрунтуються на вимогах закону, тому слід позов задовольнити повністю та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 6029,20 грн.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, а відтак, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на оплату судового збору в розмірі 2684,00 грн.
Керуючись ст. 10, 11, 57-61, 79, 141, 209, 210, 212-215, 223, 228, 258, 259, 265, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України; ст. ст. 509, 525, 526 ЦК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,- задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1, РНОКППНОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» (адреса: 03028, м. Київ, вул. Саперно-Слобідська, 10, код ЄДРПОУ 32917247) заборгованість за житлово-комунальні послуги у розмірі 6029,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Новобудова» судовий збір у розмірі 2684,00 грн.
Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його отримання.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Суддя: