СВЯТОШИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. КИЄВА
пр. № 1-кс/759/2359/24
ун. № 759/6665/24
05 квітня 2024 року слідчий суддя Святошинського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Святошинського районного суду м. Києва клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023250000000018 від 15.01.2023, про накладення арешту на майно,
03.04.2024 слідчий за погодженням з прокурором звернувся до слідчого судді із вказаним клопотанням, у якому просить накласти арешт на майно, а саме: автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , який належить матері підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання зазначає, що головним слідчим управлінням Національної поліції України розслідується кримінальне провадження № 12023250000000018 від 15.01.2023.
У ході досудового розслідування встановлено, що на території м. Черкаси та Черкаської області діє злочинна організація, учасники якої діючи умисно та з корисливих мотивів, займаються незаконним придбанням зберіганням, пересиланням з метою збуту, а також незаконним збутом наркотичних засобів та психотропних речовин в особливо великих розмірах по всій території України.
10.01.2024 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307 КК України.
12.02.2024 ОСОБА_5 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри та нову підозру, де останній підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України.
В ході здійснення досудового розслідування проведено ряд слідчих дій, спрямованих на збір доказів, що підтверджують незаконну діяльність ОСОБА_5 , серед яких проведено ряд обшуків.
16.01.2024 проведено обшук транспортного засобу марки «Toyota Land Cruiser 200», державний номерний знак НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 , належний ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який в подальшому був вилучений.
Встановлено, що власником даного транспортного засобу являється мати ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , про що свідчить витяг з актів цивільного стану, однак в силу сильних соціальних сімейних зв'язків із матір'ю, даний транспортний засіб, у своїй злочинній діяльності, використовував ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Факт використання даного транспортного засобу свідчать відомості щодо систематичного притягнення до адміністративної відповідальності останнього за порушення ПДР, перебуваючи за кермом вказаного транспортного засобу.
Даний транспортний засіб поміщено на спеціальний майданчик тимчасово вилучених транспортних засобі та визнано речовим доказом.
Санкцією ч. 3 ст. 307 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від дев'яти до дванадцяти років з конфіскацією майна.
Враховуючи вищевикладене, з метою забезпечення конфіскації майна як можливого виду додаткового покарання та запобігання можливості його пошкодження, псування, знищення, перетворення та відчуження, на даний час виникла необхідність у накладенні арешту на майно, власником якого є мати підозрюваного ОСОБА_5 - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , із забороною користування та розпорядження, а саме: на автомобіль марки «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 , VIN: НОМЕР_2 .
Від слідчого надійшла заява від 03.04.2024, у якій він просить розгляд клопотання здійснювати без його участі. Також просить розгляд клопотання здійснювати за відсутності власника майна.
Відповідно до положень ч. 2 ст. 172 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Враховуючи вищенаведені положення закону, з метою забезпечення збереження арешту майна, слідчий суддя вважає за необхідне розглянути клопотання за відсутності власника майна.
Дослідивши матеріали клопотання, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Ч. 1 та п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження. Заходами забезпечення кримінального провадження є: арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
П. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України визначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення: конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи.
Згідно положень ч. 5 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 3 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно підозрюваного, обвинуваченого, засудженого або юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, за наявності достатніх підстав вважати, що суд у випадках, передбачених Кримінальним кодексом України, може призначити покарання у виді конфіскації майна або застосувати до юридичної особи захід кримінально-правового характеру у виді конфіскації майна.
Ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу); 4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); 5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; 6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Слідчим суддею встановлено, що головним слідчим управлінням Національної поліції України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023250000000018 від 15.01.2023.
З постанови від 15.01.2024 про внесення змін до складу слідчих слідчої групи вбачається, зокрема, що місце розташування органу досудового розслідування у кримінальному провадженні № 12023250000000018 від 15.01.2023 визначено за адресою: АДРЕСА_1 .
12.02.2024 ОСОБА_5 змінено раніше повідомлену підозру та повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. 4 ст. 28 ч. 2 ст. 317,ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28 ч. 3 ст. 311 КК України.
Санкція ч.1 ст. 255, ч. 3 ст. 307, ч. 3 ст. 311 та ч. 2 ст. 317 КК України передбачають покарання у виді, зокрема, конфіскації майна.
Слідчий, як на підставу звернення до слідчого судді із вказаним клопотанням посилається на п. 3 ч. 2 ст. 170 КПК України та просить накласти арешт на майно матері підозрюваного з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Згідно реєстраційної картки транспортного засобу, власником автомобіля марки «Toyota Land Cruiser 200», д.н.з. НОМЕР_1 , є ОСОБА_6 .
Таким чином, в ході розгляду клопотання встановлено, що майно, на яке слідчий просить накласти арешт не перебуває у власності підозрюваного, що свідчить про неможливість накладення на нього арешту з метою забезпечення конфіскації майна як виду покарання.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя приходить до висновку, що про відмову у задоволенні клопотання слідчого.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 175, 309, 372, 392 КПК України, слідчий суддя -
У задоволенні клопотання старшого слідчого в ОВС Головного слідчого управління Національної поліції України ОСОБА_3 , погоджене прокурором третього відділу управління процесуального керівництва досудовим розслідуванням та підтримання публічного обвинувачення Департаменту нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами, які ведуть боротьбу з організованою злочинністю, Офісу Генерального прокурора ОСОБА_4 , у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12023250000000018 від 15.01.2023, про накладення арешту на майно, - відмовити.
Ухвала виконується негайно.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Київського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_1