Справа № 758/11081/23
Категорія 69
01 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва
у складі головуючого судді Ковбасюк О.О.,
за участю:
секретаря судового засідання Білоус А.О.,
представника позивача ОСОБА_1 ,
представника відповідача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину,-
19 вересня 2023 року ОСОБА_3 звернулася до Подільського районного суду міста Києва з позовом до ОСОБА_4 , в якому просить стягнути з відповідача аліменти на утримання їхньої малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5 000,00 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до досягнення дитиною повноліття.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що вона перебуває з відповідачем у зареєстрованому шлюбі, від якого у них народилася дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дочка проживає разом з матір'ю та повністю перебуває на її утриманні, оскільки відповідач добровільно допомоги на утримання дитини не надає, а тому вона звернулася із даним позовом до суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19 вересня 2023 року головуючим суддею у справі визначено Ковбасюк О.О.
Ухвалою суду від 22 вересня 2023 року позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.
11 жовтня 2023 року представником позивача на виконання вимог вказаної ухвали подано до суду заяву з відповідними додатками.
Ухвалою суду від 12 жовтня 2023 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) сторін, встановлено відповідачу строк для подання відзиву, а позивачу - відповіді на відзив.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, пояснивши, що розмір аліментів, які просить стягнути позивач з відповідача, є достатнім для гармонійного розвитку дитини, а відповідач є працездатним, має нормальний стан здоров'я, інших утриманців у нього немає, тому наявні підстави для задоволення вимог позивача. Крім того, пояснив, що на даний час позивач разом із дочкою тимчасово проживає на території Республіки Молдова.
Представник відповідача позовні вимоги визнав частково, зазначивши, що відповідач не заперечує свого обов'язку щодо утримання дитини, однак з огляду на відсутність у нього постійного місця роботи та нестабільний дохід він має змогу сплачувати аліменти у мінімальному розмірі, визначеному законом.
Заслухавши доводи представників сторін, дослідивши письмові матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому їх дослідженні, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог з огляду на наступне.
Судом встановлено, що сторони перебувають у шлюбі, який був зареєстрований 17 серпня 2016 року Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, що підтверджується відповідним свідоцтвом про шлюб.
Від шлюбу у сторін є дочка ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 , виданим Солом'янським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
В обґрунтування позову позивач стверджує, що після того як вони з відповідачем припинили подружні відносини, дитина проживає разом із нею та повністю перебуває на її утриманні, оскільки відповідач участі в утриманні та вихованні дочки не приймає.
Крім того, як встановлено судом, на даний час позивач разом із дитиною перебуває за кордоном.
Представник відповідача не заперечує обставину проживання дитини разом із матір'ю та те, що батько повинен утримувати свою дитину, проте стверджує про відсутність підстав для стягнення з відповідача аліментів в розмірі 5 000,00 грн.
Вирішуючи доводи та заперечення сторін, а також надаючи оцінку наявним у справі доказам, суд враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Відповідно до статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
За змістом статті 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Згідно зі статтею 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.
За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі (частина 3 статті 181 СК України).
Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав;
3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, судом приймаються до уваги також положення ч.2 ст. 182 Сімейного кодексу України, згідно з якими розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також судом беруться до уваги положення ч. 5 ст. 183 ст. 182 Сімейного кодексу України, якими передбачено, що той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.
Згідно ст. 183 Сімейного кодексу України, частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
При розгляді даної справи суд також приймає до уваги, що частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України №789-XII від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
У відповідності до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно із ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Аналізуючи вищезазначені положення законодавства, а також заважаючи на те, що з матеріалів справи не вбачається наявності у відповідача інших утриманців чи даних про незадовільний стан здоров'я, який би перешкоджав йому у виконанні батьківських обов'язків щодо його неповнолітньої дитини, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача аліментів на користь позивачки на утримання їхньої неповнолітньої доньки.
Вирішуючи питання розміру аліментів, суд у відповідності до ч. 1 ст. 182 СК України, враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.
При цьому, судом також враховується положення ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України, згідно з яким за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.
Крім того, суд бере до уваги, що стороною відповідача не спростовані вимоги позивача жодними доказами.
Враховуючи наведене, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивачки аліменти на утримання малолітньої дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 5 000,00 грн. щомісячно, починаючи з дня подання позову до досягнення дитиною повноліття.
Згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1073,60 грн.
Відповідно до ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішення у межах суми платежу за один місяць.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 23, 81, 141, 258, 259, 263-268, 273 ЦПК України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про стягнення аліментів на неповнолітню дитину задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженця м. Київ, на користь ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , аліменти на утримання дочки ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 (п'ять тисяч) гривень, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 19 вересня 2023 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 1073,60 грн.
Рішення у межах суми платежу аліментів за один місяць підлягає негайному виконанню.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Повне найменування сторін по справі:
- позивач - ОСОБА_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
- відповідач - ОСОБА_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Повний текст рішення складено 06.03.2024.
Суддя Олена КОВБАСЮК