печерський районний суд міста києва
Справа № 757/12272/24-к
21 березня 2024 року Слідчий суддя Печерського районного суду м. Києва - ОСОБА_1 , при секретарі - ОСОБА_2 за участі: адвокатів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 прокурора - ОСОБА_5 розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" про часткове скасування арешту майна у кримінальному провадженні №42020170000000016,-
Адвокат ОСОБА_6 в інтересах ПрАТ "Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат" звернувся до слідчого судді з клопотанням, в якому просить скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 року по справі № 757/1986/24-к на грошові кошти, що належать ПрАТ «Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191282), які знаходяться на рахунках та скасування заборони на проведення операцій з конвертації валюти та здійснення видаткових операцій, у тому числі на транзитні рахунку в інших банках. Клопотання обґрунтовано тим, що арешт на вищевказане майно накладено передчасно та не у відповідності до норм та вимог чинного законодавства України. ПрАТ «Полтавський гірничо-збагачувальний комбінат» вважає, що викладені в ухвалі слідчого судді висновки не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження, слідчим суддею допущено неповноту судового розгляду та істотно порушені вимоги кримінального процесуального закону. ПрАТ «Полтавський ГЗК» подало доповнення та уточнення до раніше поданого клопотання про часткове скасування арешту майна. Вважає, що арешт накладено на грошові кошти, що належать ПрАТ «Полтавський ГЗК», які знаходяться на рахунках банківських установ необгрунтовано, оскільки доводи клопотання про арешт та долучені до нього додатки, якими було обґрунтовано вказане клопотання, не містять будь-яких даних, які б вказували, що належні підприємству грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках набуті кримінально протиправним шляхом, зберегли на собі сліди злочину або містять інші відомості які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Саме клопотання про накладення арешту не містить належного правового обґрунтування для застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, а зазначені висновки слідчого судді не ґрунтуються на будь-яких об'єктивно існуючих обставинах кримінального провадження та не підтверджуються жодними доказами. Адвокати ОСОБА_7 , ОСОБА_4 в судовому засіданні клопотання підтримали, просили задовольнити у повному обсязі, відповідно до доповнення та уточнення до клопотання про часткове скасування арешту майна. Прокурор ОСОБА_5 у судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання частково. Не заперечував проти в частині скасування заборони на проведення видаткових операцій зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету України. Дослідивши клопотання та долучені до нього матеріали, заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, слідчий суддя надходить наступних висновків. Як вбачається з матеріалів клопотання, що Головним слідчим управлінням Національної поліції України під процесуальним керівництвом Спеціалізованої екологічної прокуратури Офісу Генерального прокурора здійснюється досудове розслідування в об'єднаному кримінальному провадженні № 42020170000000016 від 20.01.2020 за підозрою ОСОБА_8 , у вчиненні ним кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 240, ч. 2 ст. 364-1 КК України, а також за фактами вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 2 ст. 240, ч. 3 ст. 209, ч. 2 ст. 364, ч. 1 ст. 241, ч. 1 ст. 242 КК України. Ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м. Києва від 24.01.2024 року по справі № 757/1986/24-к клопотання прокурора задоволено та накладено арешт на грошові кошти, що належать ПрАт «Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191282), які знаходяться на рахунках та скасування заборони на проведення операцій з конвертації валюти та здійснення видаткових операцій, у тому числі на транзитні рахунку в інших банках. Відповідно до ч. 1 ст. 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. З огляду на наведену норму закону в даному випадку обов'язок доказування того, що арешт накладено необґрунтовано або в його застосуванні відпала потреба, покладено на особу, що звернулась із клопотанням про скасування арешту. При розгляді клопотання, поданого в порядку ст. 174 КПК України, слідчий суддя не надає оцінку дотриманню вимог закону при постановленні ухвали про арешт майна та її законності, що є виключною прерогативою суду апеляційної інстанції, а лише оцінює наявність чи відсутність підстав для скасування арешту. Відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України). Правові підстави для накладення арешту на майно з метою забезпечення збереження речових доказів визначені частиною третьою ст. 170 КПК України, згідно з якою арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Як вбачається зі змісту ухвали від 24.01.2024 року, накладаючи арешт на майно, слідчий суддя виходив з того, що грошові кошти на рахунках юридичної особи є предметом протиправної діяльності, могли зберегти на собі сліди злочину та можуть містити відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Слідчим суддею при накладенні арешту на майно було враховано розумність та співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження. Вказаних висновків слідчого судді заявником не спростовано, жодних доказів в обґрунтування своєї позиції щодо безпідставності накладення арешту не надано. Зокрема, не надано доказів на підтвердження доводів представника власника майна про те, що кошти, які обліковуються на рахунках, зокрема ПрАТ «Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат» здобуті законним шляхом. Пунктами 3 та 4 ч. 2 ст. 173 КПК України передбачено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати, зокрема наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу); розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу). Слідчий суддя у своєму рішенні про арешт майна дійшов висновку про те, що зазначене майно відповідає критеріям ст. 98 КПК України, та наклав арешт на таке майно саме з метою забезпечення збереження речових доказів. Отже, такий арешт по суті є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов'язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов'язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального правопорушення та не вимагає обов'язкової наявності цивільного позову. Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. З урахуванням викладеного, слідчий суддя дійшов висновку, що власником майна не доведено необґрунтованості накладення арешту або того, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба, із чим закон пов'язує можливість скасування арешту, а тому підстави для задоволення клопотання у повному обсязі відсутні. Разом з тим, з урахуванням позиції прокурора у судовому засіданні, слідчий суддя вважає за можливе скасувати вказаний арешт, в частині скасування заборони на проведення видаткових операцій зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету України. На підставі вище викладеного, слідчий суддя приходить до висновку, що вказане клопотання підлягає задоволенню частково. Керуючись ст. ст. 169-174, 309, 392 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання - задовольнити частково. Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Печерського районного суду м.Києва від 24.01.2024 року у справі №757/1986/24-к на грошові кошти, що належать ПрАТ «Полтавський гірничо - збагачувальний комбінат» (код ЄДРПОУ 00191282), які знаходяться на рахунках банківський установ, в частині скасування заборони на проведення видаткових операцій зі сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів до державного бюджету України.
В іншій частині відмовити. Ухвала оскарженню не підлягає. Повний текст ухвали буде проголошений 26.03.2024 року о 14-10 годині.
Слідчий суддя ОСОБА_1