05.04.2024 Справа № 756/6725/23
Унікальний №756/6725/23
Провадження №2-др/756/53/24
03 квітня 2024 року Оболонський районний суд м. Києва, в складі:
головуючого судді Диби О.В.,
за участю секретаря П'яла Ю.Б.,
представника позивача у режимі ВКЗ адвоката Лисенко Г.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві у порядку спрощеного позовного провадження заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Ганни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про визнання припиненими трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги, -
У провадженні суду перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про визнання припиненими трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 29.02.2024 позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково, визнано припиненими трудові відносини між ДП «Львівський державний завод «Лорта» та ОСОБА_1 з 14.04.2023 на підставі ч.3 ст. 38 КЗпП України, стягнуто ізДП «Львівський державний завод «Лорта» на користь ОСОБА_1 вихідну допомогу у розмірі 90 180, 48 грн., а також середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні у розмірі 126 021, 44 грн., у задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
04.03.2024 представник позивача ОСОБА_1 - адвокат Лисенко Г.О. звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме щодо відшкодування витрат на правову допомогу у розмірі 31000 грн. та судового збору у розмірі 2452,83 грн., з посиланням на те, що відповідно до укладеного договору про надання правової допомоги та акту приймання-передачі послуг вартість наданої правової допомоги складає 31000 грн., а згідно платіжного доручення за звернення до суду з позовом було сплачено 2452,83 грн.
Представник позивача у судовому засіданні підтримав заяву про ухвалення додаткового рішення та просив задовольнити її.
Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином. Ухвалою суду від 28.03.2024 заяву представника відповідача про забезпечення його участі у судовому засіданні в режимі відеоконференції було задоволено, роз'яснено, що ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв'язку тощо несе учасник справи, який подав відповідну заяву. Однак, представник відповідача на конференцзвязок із судом не вийшов.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
Відповідно до ч.1 ст. 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Як встановлено судом, 11.05.2023 між адвокатським об'єднанням «Адвокатська сім'я Лисенко» та ОСОБА_1 укладено договір про надання правової допомоги №1/11/05/23, видано ордер на представництво інтересів від 11.05.2023, складено акт здавання-приймання послуг від 04.03.2024, згідно з якими за надання правової допомоги (підготовка та подання до суду позовної заяви, подача уточненої позовної заяви, підготовка та направлення письмових пояснень, участь адвоката в судових засіданнях) відповідачем було сплачено 31000 грн., що підтверджується відповідними банківськими виписками (а.с.27,зворот, т.І; а.с.105-114, т.ІІ).
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10.12.2009 у справі «Гімайдуліна і інші проти України» (пункти 34 - 36), від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики (затверджені Звітно-виборним з'їздом адвокатів України 09.06.2017) необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі №756/2114/17 (провадження 61-10774св18).
Суд звертає увагу на те, що позовні вимоги були задоволені частково, тому судові витрати повинні розподілятися пропорційно до задоволених позовних вимог.
Так, з матеріалів справи убачається, що стороною позивача було сплачено судовий збір на суму 2452,83 грн., з них згідно пояснень сторони позивача за вимогу немайнового характеру було сплачено 1073,70 грн., а за вимогу майнового характеру сплачено 1379,13 грн. виходячи з ціни позову у розмірі 137913,12 грн., а саме вихідної допомоги у розмірі 91500 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 30.05.2023 у розмірі 46413,12 грн.
Разом з тим, після уточнень позовних вимог ціна позову склала 401763,57 грн., що складається з вихідної допомоги у розмірі 95727,06 грн. та середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні станом на 05.02.2024 у розмірі 306036,51 грн.,
Водночас, рішенням суду були частково задоволені позовні вимоги, а саме стягнуто вихідну допомогу у розмірі 90180, 48 грн., а також середній заробіток за час затримку розрахунку при звільненні у розмірі 126021, 44 грн., усього на суму 216201,92 грн., що становить 53,81% загального розміру заявлених позовних вимог.
Беручи до уваги, що стороною позивача фактично було заявлено дві позовні вимоги, одна з яких була задоволена частково, гонорар за надані адвокатом послуги має розподілятися порівну за кожну з вимог, а тому, враховуючи викладене, 15500 грн. (31000 : 2) гонорару підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі, а друга частина гонорару - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 8339 грн. (53,81% від 15500 грн.).
Таким чином, виходячи із загальних засад цивільного законодавства щодо справедливості, добросовісності та розумності, принципу співмірності та розумності судових витрат, на компенсацію яких має право сторона, враховуючи всі аспекти та складність справи, наявності доказів на підтвердження невідворотності таких витрат, суд вважає за можливе стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23839 грн. - пропорційно до задоволеної частини позовних вимог та стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 2452,83 грн.
Інші наявні в матеріалах справи докази висновків суду не спростовують.
На підставі викладеного та керуючись ст. 137, 258-260, 270, 354 ЦПК України, суд -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Лисенко Ганни Олександрівни про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про визнання припиненими трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги - задовольнити частково.
Ухвалити додаткове рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» про визнання припиненими трудових відносин, стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та вихідної допомоги.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» (79040, м. Львів, вул. Патона, 1, код ЄДРПОУ 30162618) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 839 грн.
У задоволенні іншої частини заяви - відмовити.
Стягнути з Державного підприємства «Львівський державний завод «Лорта» (79040, м. Львів, вул. Патона, 1, код ЄДРПОУ 30162618) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір 2 452, 83 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його апеляційне оскарження.
Повний текст судового рішення складено 05.04.2024.
Суддя: Олексій ДИБА