Справа № 487/2966/23
Провадження № 1-кп/487/353/24
03.04.2024 року м. Миколаїв
Заводський районний суд м. Миколаєва у складі: головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання - ОСОБА_2 , за участю прокурора - ОСОБА_3 , обвинуваченого - ОСОБА_4 , захисника - адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Миколаєва кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідування за № 12023152030000693 від 21.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України
встановив:
В провадженні Заводського районного суду міста Миколаєва перебуває кримінальне провадження № 12023152030000693 від 21.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК України.
Згідно пред'явленого обвинувачення ОСОБА_4 03.04.2023 прибувши до ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , маючи звання солдата рядового складу, та відповідно до довідки військово-лікарської комісії №74/7 від 03.04.2023, будучи військовозобв'язаним, придатним до проходження військової служби та попередженим про правові наслідки ухилення від призову за мобілізацією, при отриманні мобілізаційного розпорядження, діючи умисно, усвідомлюючи свої дії, з метою ухилення від призову у зв'язку з оголошенням загальної мобілізації та призовом на військову службу у Збройні Сили України, не маючи права на відстрочку, без поважних на це причин, безпідставно відмовився від проходження військової служби за мобілізацією, про що власноруч зазначив у відповідній заяві, тим самим ухилився від виконання свого конституційного обов'язку та призову на військову службу за мобілізацією, чим порушив вимоги ст. 65 Конституції України, положення Законів України "Про військовий обов'язок та військову службу", "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" та вимоги Указу Президента України "Про загальну мобілізацію" №69/2022 від 24.02.2022.
Дії ОСОБА_4 органом досудового розслідування вірно кваліфіковані за ст. 336 КК України, як ухилення від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період.
До суду через канцелярію 03.04.2024 надійшло клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 про закриття кримінального провадження на підставі ст. 48 КК України та звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності у зв'язку зі зміною обстановки.
У судовому засіданні захисник клопотання підтримав, просив про його задоволення. Зазначив, що обвинувачений перестав бути суспільно небезпечним тому, що він вперше вчинив злочин, який є нетяжким злочином, свою вину у скоєнні інкримінованого злочину визнав повністю, активно сприяв розкриттю злочину. Крім того ОСОБА_4 змінив умови своєї життєдіяльності, які позитивно і суттєво вплинули на нього, а саме: офіційно працевлаштувався, позитивно характеризується, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей.
Обвинувачений ОСОБА_4 у судовому засіданні підтримав клопотання. Звернув увагу суду на те, що він щиро розкаюється у скоєному.
Прокурор не заперечував проти задоволення даного клопотання.
Вислухавши думки учасників процесу, суд вважає, що клопотання захисника ОСОБА_5 в даному конкретному випадку є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 48 КК України особу, яка вперше вчинила злочин невеликої або середньої тяжкості, крім корупційних злочинів, може бути звільнено від кримінальної відповідальності, якщо буде визнано, що на час кримінального провадження внаслідок зміни обстановки вчинене нею діяння втратило суспільну небезпечність або ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Отже, вказана норма передбачає дві окремі самостійні умови для звільнення особи від кримінальної відповідальності внаслідок зміни обстановки - коли вчинене особою діяння втратило ознаки суспільної небезпечності, або коли ця особа перестала бути суспільно небезпечною.
Під втратою вчиненого особою діяння суспільної небезпечності кримінальний закон розуміє істотну зміну соціально-економічних, політичних або духовних засад життєдіяльності суспільства, яка відбувається незалежно від волі винної особи і внаслідок якої втрачається суспільна небезпечність не лише конкретного злочину, а й подібних йому діянь (наприклад, скасування надзвичайного стану, перехід країни від воєнного часу до мирного або від однієї системи господарювання до іншої тощо). Такі зміни, як правило, передують рішенню законодавця декриміналізувати ті чи інші діяння, у зв'язку з чим до ухвалення такого рішення законодавчим органом суд може у справах цієї категорії застосовувати ст. 48 КК України.
Особу може бути визнано такою, що перестала бути суспільно небезпечною, у разі, коли вона сама або обстановка навколо неї зазнали таких змін, що унеможливлюють вчинення цією особою нового злочину. Такі зміни умов життєдіяльності особи повинні носити позитивний характер, дієво впливати на її поведінку і з великою долею ймовірності свідчити про те, що ця особа не вчинятиме у майбутньому кримінально караних діянь. Такими змінами можуть визнаватись, наприклад: призов особи на військову службу, зміна постійного місця проживання і розірвання зв'язків із кримінальним оточенням, тяжка хвороба або нещасний випадок, унаслідок якого особа стала інвалідом, тощо.
У результаті таких змін у житті істотно змінюється морально-юридична оцінка особи, у зв'язку з чим втрачається доцільність застосування до неї заходів кримінально-правового впливу.
Разом з тим збереження суспільної небезпечності вчиненого злочину на момент розгляду справи у суді не перешкоджає застосуванню ст. 48 КК України у разі, коли у зв'язку зі зміною обстановки особа, яка вчинила злочин, перестала бути суспільно небезпечною.
При цьому відповідно до правового висновку, викладеного в Постанові Верховного суду від 03.10.2019 справа № 756/12390/18, застосування інституту звільнення від кримінальної відповідальності у зв'язку із зміною обстановки є дискреційними повноваженнями суду. При цьому ретельній перевірці судами підлягають дані про особу обвинуваченого, його вік, ставлення до вчиненого.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні злочину, який згідно ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.
В судовому засіданні було встановлено, що обвинувачений вперше вчинив злочин, свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину визнав повністю і щиросердечно розкаявся, позитивно характеризується сусідами, після вчинення злочину до кримінальної та адміністративної відповідальності не притягувався, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Крім того з матеріалів кримінального провадження вбачається, що 28.08.2023, тобто після вчинення кримінального правопорушення, ОСОБА_4 працевлаштувався в ТОВ "Інгварт", оформив свої батьківські права на трьох малолітніх дітей 2018, 2019, 2020 р.н., яких, як він пояснив, його цивільна дружина при народженні зареєструвала відповідно до ст. 135 Сімейного кодексу України, хоча він завжди виконував свої батьківські обов'язки.
Отже зазначене вище, на думку суду, позитивно та суттєво вплинуло на ОСОБА_4 , а також свідчить про те, що внаслідок зміни обстановки останній перестав бути суспільно-небезпечною особою і не вчинятиме кримінально караних діянь в майбутньому.
За таких обставин суд вважає, що клопотання захисника підлягає задоволенню. ОСОБА_4 слід звільнити від кримінальної відповідальності на підставі ст. 48 КК України, а кримінальне провадження відносно нього закрити у відповідності до п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Керуючись ст. 44, 48 КК України, ст. 284-286, 372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_5 - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , від кримінальної відповідальності, передбаченої ст. 336 КК України на підставі ст. 48 КК України, у зв'язку зі зміною обстановки.
Кримінальне провадження № 12023152030000693 від 21.04.2023 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 336 КК - закрити.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом семи днів з дня її оголошення.
Головуючий суддя ОСОБА_1