Справа № 456/5491/23
Провадження № 2/456/261/2024
іменем України
11 березня 2024 року місто Стрий
Стрийський міськрайонний суд Львівської області в складі:
головуючого судді Саса С. С. ,
при секретарі Кулешник С.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Стрий справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення додаткового строку для прийняття спадщини,
встановив:
Позивач ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом та просить постановити рішення, яким визначити їй додатковий строк три місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини після смертіОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . В обгрунтування позовних вимог позивач покликаються на те, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла баба позивача ОСОБА_4 та після її смерті відкрилась спадщина на належне їй нерухоме майно, а саме на 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 . За життя ОСОБА_4 склала заповіт, яким все своє майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, заповіла позивачу ОСОБА_1 16 жовтня 2023 року позивачка звернулася до Стрийської державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини за заповітом після смерті своєї баби ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 . Однак, Стрийська державна нотаріальна контора надала позивачу відповідь від 10.06.2023 №971/02-14, в якій зазначено, що заявниця ОСОБА_1 у встановлений шестимісячний термін не подала заяву про прийняття спадщини, з померлою разом не була зареєстрована та не проживала, та рекомендовано звернутися до суду для призначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини. З 2017 року позивачка проживає за кордоном в Італії та лише періодично бувала в Україні та проживала за адресою: АДРЕСА_2 . У жовтні 2023 року ОСОБА_1 тимчасово повернулася із-за кордону та на час перебування в Україні проживала у квартирі своєї бабці за адресою: АДРЕСА_3 . Переглядаючи особисті речі та документи померлої, позивачка виявила складений на своє ім'я заповіт. Вище згаданий заповіт ОСОБА_4 склала без відома позивачки та жодного разу не згадувала про його наявність. Тому ОСОБА_1 не мала об'єктивної можливості вчасно звернутись до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті баби, а тому змушена звернутись до суду з даним позовом.
Представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_5 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав, покликаючись на викладені в позовній заяві обставини та просить позов задоволити.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, однак подала до суду заяву про розгляд справи без її участі, позов визнає.
Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з'явився, однак подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позов визнає.
Згідно з ч.ч. 1, 4 ст. 206 ЦПК України позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку, що визнання позову відповідачами слід прийняти, а позов задовольнити, виходячи з наступного.
З свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вбачається, що її батьками є ОСОБА_6 та ОСОБА_7 .
З свідоцтв про народження серії НОМЕР_2 виданого ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_3 вбачається, що її батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00040921604 вбачається, що ОСОБА_6 13.12.1997 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_8 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_10 на ОСОБА_11 .
З витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу №00040921173 вбачається, що ОСОБА_12 21.07.2005 року зареєстрував шлюб з ОСОБА_7 , яка після реєстрації шлюбу змінила прізвище з ОСОБА_11 на ОСОБА_13 .
З свідоцтв про народження серії НОМЕР_3 виданого ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 вбачається, що його батьками є ОСОБА_9 та ОСОБА_4 .
З свідоцтва про смерть серії НОМЕР_4 виданого Гаївською сільською радою Дрогобицького району вбачається, що ОСОБА_9 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
З свідоцтва про смерть виданого службою у справах цивільного стану м. Лушіано країна Італія вбачається, що ОСОБА_14 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , витяг з актів про смерть №61.
Згідно свідоцтва про право власності, виданого 15.11.2007 року Самбірським КЕЧ, та договору дарування зареєстрованого в реєстрі за №3783, ОСОБА_4 належить на праві спільної часткової власності 2/3 частини квартири АДРЕСА_1 .
З заповіту посвідченого Стрийською державною нотаріальною конторою 04.07.2011 року вбачається, що ОСОБА_4 на випадок своєї смерті заповіла усе своє майно, на що вона матиме право за законом, ОСОБА_1 .
З відповіді Стрийської державної нотаріальної контори №971/02-14 від 16.10.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , у зв'язку з неподаною заявою про прийняття спадщини у шестимісячний термін та порекомендовано звернутися до суду для визначення додаткового строку, достатнього для подання заяви про прийняття спадщини.
Статтею 1223 ЦК України встановлено, що право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
Згідно із ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.
Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно ч. 3 ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, що пропустив строк для прийняття спадщини із поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пленум Верховного Суду України в п. 24 Постанови від 30.05.2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» роз'яснив, що вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Постановою Верховного суду від 26.06.2019 по справі №565/1145/17 розширено перелік поважних причин пропуску прийняття спадщини, а саме поважними причинами пропуску строку визнаються, зокрема:тривала хвороба спадкоємців;велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна;складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними;перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України;необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Аналізуючи зібрані докази по справі та оцінюючи їх в сукупності та справедливості, суд вважає доводи позивача ОСОБА_1 про поважність причин пропуску строку на подання заяви про прийняття спадщини такими, що заслуговують на увагу, а тому позивачу слід визначити додатковий строк три місяці для подання нею заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини.
Керуючись ст. ст. 259, 263, 265, 268 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задоволити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , додатковий строк 3 (три) місяці для подання заяви до нотаріальної контори про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Рішення суду може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлено 20.03.2024 року.
Головуючий суддя С. С. Сас