1Справа № 335/9509/23 2/335/334/2024
03 квітня 2024 року м. Запоріжжя
Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого судді Макарова В.О.,
за участю секретаря судового засідання Філатової О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради до Вознесенівському району, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав,
02.10.2023 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжі з позовом до відповідача ОСОБА_2 про позбавлення батьківських прав.
В обґрунтування своїх позовних вимог зазначила, що між нею та ОСОБА_2 було укладено шлю. Від спільного подружнього життя народилась дочка - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що відділом реєстрації актів цивільного стану зроблено відповідний актовий запис № 1013 та видано свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_1 .
Подружнє життя з відповідачем не склалося, одруження виявилося невдалим. Після народження дитини зникло взаєморозуміння, відповідач перестав брати участь у веденні домашнього господарства, не надавав належної матеріальної допомоги, проявляв неповагу до позивача, перестав приходити після роботи додому, вчиняв сварки, залишав позивача без грошей і посильної допомоги, вчиняв сварки в у квітні 2017 року зібрав свої речі та пішов з квартири, де вони разом проживали. На протязі періоду до подання заяви про розлучення позивач неодноразово намагалась повернути чоловіка в сім'ю. У листопаді 2017 року рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2027 року, шлюб розірвано, з того часу відповідач бачив дитину лише раз. Позивач намагалась прилучити відповідача до виховання дитини та прийняття участі у житті дитини.
Відповідач ніяким чином не піклується про дитину, не проявляє заінтересованості в її подальшій долі, не цікавиться її успіхами, станом здоров'я, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчанням, підготовкою до самостійного життя, зокрема - не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти - створились умови, які шкодять інтересам дитини.
Відповідно до характеристики зі школи, сама виховує свою дитину. Активно цікавиться шкільним життям своєї дитини. Мотивує дитину до навчання та розвиває її інтереси. Постійно відвідує батьківські збори та адекватно реагує на рекомендації вчителів.
Відповідно до характеристики з роботи, до роботи ставиться сумлінно. У колективі користується повагою колег. Порушень трудової дисципліни під час роботи немає.
Відповідач, покладених законом на батьків обов'язків, не виконує, не бере педагогічної, матеріальної, грошової, посильної трудової, або будь-якої іншої участі у вихованні дочки. Всі питання щодо виховання вирішуються позивачем самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Дитина знаходиться на повному її утриманні.
Відповідно до рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2021 року, ОСОБА_2 перебуває у розшуку, його місцезнаходження позивачу невідоме.
Зазначені факти, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини батьком, свідомого нехтування ним своїми обов'язками, що підтверджує відсутність серйозного ставлення відповідача до своїх батьківських обов'язків.
З метою найбільш повного та всебічного забезпечення прав та законних інтересів дитини, просить суд позбавити ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; судові витрати по справі покласти на відповідача.
Ухвалою суду від 06.10.2023 року, позовну заяву залишено без руху у зв'язку з її невідповідністю вимогам ст. 175 ЦПК України.
06.11.2023 року позивачем усунено недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 07.11.2023 року, відкрито провадження по справі, призначено підтовче судове засідання на 04.12.2023 року на 09 год. 30 хв., яке було відкладено тричі.
Ухвалою суду від 21.02.2024 року, закрито підготовче провадження у цивільній справі та призначена справу до розгляду по суті на 06.03.2024 року на 12 год. 45 хв.
Позивач в судове засідання не з'явилася, 02.04.2024 року через канцелярію суду подала суду заяву про розгляд справи у її відсутність, позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовільнити, не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, у встановлений судом строк відзив на позовну заяву не надав, зустрічний позов не пред'явив, про дати розгляду справи повідомлявся належним чином за зареєстрованим місцем проживання через оголошення на офіційному веб-сайті «Судова влада України», про причини неявки суд не сповістив, заяви про розгляд справи в його відсутність на адресу суду не надходило.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, 15.03.2024 року представник ОСОБА_4 подав через канцелярію суду заяву про подальший розгляд справи за відсутності представника третьої особи. Підтримує висновок органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району по вказаній справі від 19.01.2024 року № 01-13/26109 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, просить ухвалити рішення з урахуванням прав та інтересів малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Суд, виконуючи вимоги ст. 280 ЦПК України, враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, не з'явився в судове засідання без поважних причин та без повідомлення причин, не подав відзив, зустрічний позов та позивач не заперечує проти заочного вирішення справи, ухвалив провести заочний розгляд справи.
Враховуючи вимоги ст. 247 ЦПК України, суд вважає за необхідне розгляд справи провести без фіксування судового засідання технічними засобами.
Вивчивши матеріали справи, з'ясувавши всі обставини справи, суд вважає за необхідне позов задовільнити.
Так, відповідно до ст. 51 Конституції України, сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
За правилами статей 2, 12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до частини 1 статті 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч. 1 ст. 77 ЦПК).
Судом встановлено, що позивач та відповідач перебували у зареєстрованому 20.05.2016 року шлюбі, зареєстрованим Ленінським районним у м. Запоріжжі відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області, актовий запис № 129.
Від даного шлюбу мають доньку - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серія НОМЕР_1 виданим 18.10.2016 року Вознесенівським районним у місті Запоріжжі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 30.11.2017 року (справа № 334/6563/17) шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 розірвано. Рішення суду набрало законної сили 12.12.2017 року.
Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 31.05.2017 року (справа № 334/2687/17) з ОСОБА_2 стягнуті аліменти на користь ОСОБА_1 утримання малолітньої доньки ОСОБА_3 у розмірі частини усіх видів заробітку (доходу) але не менше 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 27.04.2017 року і до досягнення дитиною повноліття. Стягнуто з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в розмірі 640 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів від 05.09.2023 року, виданим старшим державним виконавцем Вознесенівського відділу державної виконавчої служби місті Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) Петренко О.С., заборгованість ОСОБА_2 зі сплати аліментів на утримання доньки станом на 01.09.2023 року складає 149699,75 грн.
Згідно з характеристикою Запорізької гімназії № 66 від 12.09.2023 року № 103, малолітня ОСОБА_3 навчається у 2-а класі вказаного закладу. На кінець першого класу ОСОБА_5 оволоділа навчальним матеріалом на середньому рівні. Під час виконання самостійної роботи потребує допомоги дорослих. Зосереджена і уважна під час виконання завдань, доручень, указівок вчителя, інколи потребує контролю з боку дорослого. До уроків готується самостійно. Виконує рекомендовані вчителем завдання тренувального характеру. З усіх навчальних предметів проявляє зацікавленість до уроків образотворчого мистецтва, трудового навчання, курсу «Я досліджую світ», де вона відчуває себе дуже впевнено. Учениця завжди має охайний вигляд. ОСОБА_3 не відвідує онлайн уроки лише по хворобі, а якщо і пропускає, то всі завдання виконує вчасно разом з мамою надсилає на перевірку. Мати - ОСОБА_1 , забезпечила ОСОБА_3 всім шкільним приладдям та речами, що необхідні для навчання в школі; постійно контролює навчальну діяльність своєї доньки. Мотивує дитину до навчання та розвиває її інтереси. Постійно відвідує батьківські збори та адекватно реагує на рекомендації вчителів. ОСОБА_1 інтелігентна, спокійна, впевнена в собі жінка. Вона активно займається вихованням двох дітей, стежить за успішністю дівчат, їх побутовими умовами, харчуванням , одягом. Активно цікавиться життям дітей в школі, виконує функцію моральної підтримки членів сім'ї. Тактична, терпляча, вміє знаходити компромісні рішення. Займається з доньками не тільки навчальною діяльністю, а й знаходить час на розваги та всебічний розвиток дітей. Батько у процесу організації навчання та виховання дитини участі не бере.
Питання підготовки висновку щодо доцільності або недоцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 розглядалось на засіданні комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району 11.01.2024 року у присутності ОСОБА_1 .. Запросити ОСОБА_2 на засідання не виявилося можливим через відсутність інформації щодо його фактичного місцезнаходження та засобів зв'язку.
Як вбачається із висновку органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Вознесенівському району від 19.01.2024 року № 01-13/26109 про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав, Відділом по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради здійснений вихід за адресою зазначеною у позовній заяві як місце проживання ОСОБА_2 : АДРЕСА_1 . Під час виходу встановлено, що за вказаною адресою розташований офіс нотаріальної контори. Під час спілкування зі співробітником офісу та сусідами будинку АДРЕСА_2 з'ясовано, що власник квартири АДРЕСА_3 близько п'яти років тому продав це житло, його місцезнаходження на даний час невідоме.
На проймі у відділі по Вознесенівському району служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради з малолітньою ОСОБА_3 проведено бесіду з метою з'ясування її думки щодо питання позбавлення батька батьківських прав. Під час бесіди дитина повідомила, що батько не спілкувався з нею з народження, вона його не пам'ятає. ОСОБА_3 також повідомила, що її вихованням займається мати. Значення поняття «позбавлення батьківських прав» дитина, в силу свого малого віку, ще не розуміє.
Під час засідання ОСОБА_1 повідомила, що ОСОБА_2 з 2019 року не бере участі у житті, утриманні та вихованні доньки. Як повідомила ОСОБА_1 за інформацією виконавчої служби, ОСОБА_2 після стягнення з нього аліментів на утримання доньки виїхав за кордон, його місцезнаходження невідоме.
Відповідно до листа КНП «Центр первинної медико-санітарноїдопомоги № 10» від 04.01.2024 року № 3202/01-08, вбачається, що малолітня ОСОБА_3 спостерігається у вказаній установі з народження. Батька дитини, ОСОБА_2 , дільничний педіатр та медсестра бачили декілька разів до досягнення дитиною віку 6 місяців. З того часу разом з дитиною відвідує лікаря, піклується про стан її здоров'я, виконує рекомендації лікарів та здійснює догляд за дитиною лише її мати, ОСОБА_1 . З квітня 2017 року батько разом з донькою дитячу амбулаторію не відвідував, станом здоров'я доньки не цікавився, не спілкувався з лікарями або адміністрацією з цього приводу.
За результатами засідання, враховуючи наявні документи по справі, думку дитини з цього питання, комісія дійшла висновку про наявність підстав для позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , передбачених п. 2 ч. 1 ст. 164 Сімейного кодексу України.
Повно та всебічно дослідивши всі обставини, районна адміністрація Запорізької міської ради по Вознесеніському району, як орган опіки та піклування, вважає за доцільне позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав по відношенню до малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно до листа КНП Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» від 06.11.2023 року № 2672/01-08, долученого до позовної заяви, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , спостерігається в КНП «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 10» з народження. Декларацію про вибір лікаря, який надає медичну допомогу, укладено з лікарем педіатром ОСОБА_7 Догляд, піклування про стан здоров'я дитини, супровід під час відвідування лікарів здійснює мати, ОСОБА_1 .
Згідно довідки, виданої на ім'я ОСОБА_1 13.09.2023 року, остання працює на підприємстві «Запоріжелектротранс» в тролейбусному парку на посаді водій тролейбуса (на міських пасажирських маршрутах). Середня заробітна плата за 6 місяців складає 21249,49 грн.
Згідно характеристики затвердженої 12.09.2023 року заступником генерального директора з експлуатації начальником ТППЕ та головою цехового комітету ТППЕ, ОСОБА_1 працює у тролейбусному парку електротранспорту з 23.05.2008 року по теперішній час водієм тролейбуса 2 класу. За час роботи зарекомендувала себе з позитивного боку, пройшла курси навчання типу ЗіУ-9, Дніпро Т - 103, Дніпро Т - 203, Van Hool AG300T, Шкода 14Тр. До роботи ставиться сумлінно. Під час роботи на лінії культурно і ввічливо обслуговує пасажирів. У колективі користується повагою колег. Порушень трудової дисципліни під час роботи немає. Претензій та зауважень до роботи водія не було.
Ухвалою Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 15.04.2021 року (справа № 335/3660/21), оголошено у розшук ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Ухвала суду набрала законної сили 15.04.2021 року.
Згідно ст.ст. 9, 18 Конвенції «Про права дитини», ратифікованої Постановою Верховної Ради України 27.02.1991 року, № 780-Х11 батьки несуть основну відповідальність за виховання дітей. Найважливіший обов'язок матері і батька це обов'язок виховувати, ростити дитину; батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток, готувати до самостійного життя, забезпечити здобуття повної загальної освіти, держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.
За загальним правилом позбавлення батьківських прав спрямоване насамперед на захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей та є засобом стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків.
Приписами вказаної Конвенції, Закону України «Про охорону дитинства», Європейської Конвенції «Про здійснення дітей», ратифікованої Україною 03.08.2006 року, Конвенції «Про юрисдикцію, право, яке признається, виконується та співробітництво стосовно батьківської відповідальності та міру захисту дітей», ратифікованої Україною 14.09.2006 року, гарантовано та забезпечено право дитини з боку усіх державних та приватних структур, а також з боку батьків на належне батьківське виховання та піклування, забезпечення дитини сімейним затишком, розвиток індивідуальності та захисту всіх прав дитини навіть від самих батьків, що не суперечить вимогам ст. 150 СК України.
Відповідно до ст. 153 СК України, мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Відповідно до ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.
Згідно ч. 4 ст. 155 СК України, ухилення батьків від виконання батьківських обов'язків є підставою для покладання на них відповідальності, встановленої законом.
Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов'язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов'язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: 1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; 2) ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; 3) жорстоко поводяться з дитиною; 4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; 5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; 6) засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини, тобто якщо вони ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Згідно ст. 165 СК України, право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.
Суд роз'яснює, що відповідно до вимог ст. 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов'язку щодо утримання дитини.
При задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
Право дитини на належне батьківське виховання, відповідно до ст. 152 СК України, забезпечується системою державного контролю, що встановлена законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Згідно ст. 12 Закону України «Про охорону дитинства», на батьків покладається відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки зобов'язані виховувати дітей, піклуватися про їх здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку їх природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
У постанові Пленуму ВСУ від 30.03.2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз'яснено, що ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаний норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.
В рішенні Європейського суду з прав людини від 18.12.2008 року у справі «Савіни проти України» встановлено, що вирішуючи справи про позбавлення батьківських прав, суд зобов'язаний дотримуватися вимог ст. 8 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод у частині права заявників на повагу до сімейного життя, зокрема, судове рішення має бути побудоване на з'ясованих обставинах: чи були мотиви для позбавлення батьківських прав доречними і достатніми, чи здатне рішення про позбавлення батьківських прав забезпечити належний захист дитини, чи було проведено ретельний аналіз можливих наслідків пропонованого заходу з опіки для батьків і дитини, чи ґрунтується висновок органу опіки на достатній доказовій базі, чи мали батьки достатні можливості брати участь у вирішенні такого питання.
Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України від 23.02.2006 року «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права. Практика Європейського суду з прав людини свідчить про те, що питання позбавлення батьківських прав мають ґрунтуватись на оцінці особистості відповідача та його поведінці. Факт оскарження відповідачем заяви про позбавлення батьківських прав також може свідчити про його інтерес до дитини (рішення від 07.12.2006 року у справі «Хант проти України»).
30.11.2022 року Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в рамках справи № 523/11247/19, провадження № 61-5950св22 (ЄДРСРУ № 107586046) досліджував питання щодо юридичних наслідків висновку органу опіки та піклування.
Частинами четвертою-шостою статті 19 СК України передбачено, що при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Аналіз наведеної норми права свідчить про те, що висновок органу опіки та піклування щодо розв'язання спору є дорадчим документом та не тягне за собою виникнення будь-яких прав чи обов'язків для суб'єктів відповідних правовідносин і не має обов'язкового характеру.
Подібний правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду від 16.02.2022 року справа № 742/710/19.
Суд погоджується висновком органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав відповідача, оскільки суду доведено, що відповідач протягом тривалого часу самоусунувся від виконання батьківських обов'язків відносно дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не піклується про неї, не дбає про її фізичний та духовний розвиток, не цікавиться її здоров'ям, навчанням, тощо. Дитина проживає разом з матір'ю, знаходиться на її повному утриманні, останньою створені всі належні умови для повноцінного розвитку дитини. Відповідач за рішенням суду повинен сплачувати аліменти на утримання дитини щомісячно, однак аліменти не сплачує, має заборгованість.
Відсутність протягом тривалого часу піклування про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя; незабезпечення необхідним харчуванням, медичним доглядом, лікуванням дитини, що надалі може негативно вплинути на її фізичний розвиток як складову частину виховання; недостатнє спілкування з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; ненадання дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; несприяння засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі є підставами для позбавлення батьків / одного з батьків батьківських прав. Постанова Верховного Суду від 26.01.2022 року у справі № 203/3505/19 (провадження № 61-14351св21).
Питання про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини вже вирішене.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилається позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки суду доведено, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов'язків, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляє інтересу до її внутрішнього світу; не створює умов для отримання нею освіти.
Суд наголошує, що позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав і інтересів дитини, направлений на позитивний результат у долі дитини. Позбавлення батьківських прав допускається тоді, коли змінити ставлення батьків до виховання дитини неможливо (ухвала ВССУ від 01.11.2017 у справі № 211/559/16-ц).
За таких обставин, суд приходить до висновку, що свідоме і тривале нехтування відповідачем, своїми батьківськими обов'язками щодо дитини є наслідком винної поведінки відповідача та є підставою для позбавлення батьківських прав.
Позбавлення батьківських прав відповідача буде відповідати інтересам дитини, а тому позовна вимога про позбавлення відповідача батьківських прав відносно дитини є обґрунтованою та підлягає до задоволення.
Разом з тим, суд враховує, що відповідно до положень ст.ст 168, 169 Сімейного кодексу України, відповідач, у разі позбавлення батьківських прав, не позбавлений права на звернення до суду із заявою про надання права на побачення з дитиною, так і з позовом про поновлення батьківських прав.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує питання як слід розподілити між сторонами судові витрати. Стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Оскільки позовні вимоги задоволено, з відповідача на підставі ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню на користь позивача судовий збір по справі в розмірі 1073,60 гривень, сплачений нею при подачі позову до суду.
Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 76-81, 89, 133, 141, 223, 259, 263-265, 273, 280, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, ст.ст. 19, 153, 155, 164, 165, 166, 168, 169, 180 СК України, суд,
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради до Вознесенівському району, як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до неповнолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір у розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесяти трьох) гривень 60 копійок.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Запорізького апеляційного суду.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Відповідно до ст. 265 ч. 5 ЦПК України зазначаються наступні відомості:
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_4 , паспорт НОМЕР_3 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , останнє відоме місце реєстрації з 31.01.2006 року по 02.04.2018 року 69005, АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_5 ;
Третя особа: районна адміністрація Запорізької міської ради до Вознесенівському району, як орган опіки та піклування, місцезнаходження: 69035, м. Запоріжжя, вул. Сєдова, буд. 5, код ЄДРПОУ 37573115.
Суддя В.О. Макаров