Дата документу 22.03.2024
Справа № 334/2176/24
Провадження № 1-кп/334/483/24
22 березня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі: головуючого - судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Запоріжжя в порядку спрощеного провадження кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12024087050000058 від 08.02.2024, відносно
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Орджонікідзе, Дніпропетровської області, громадянина України, який має повну середню спеціальну освіту, пенсіонера, одруженого, який не має на утриманні малолітніх дітей, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого
який обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України
встановив:
08.02.2024 приблизно о 13 годині 00 хвилин, більш точний час досудовим розслідуванням не встановлений, ОСОБА_3 знаходячись біля будинку, на території домоволодіння АДРЕСА_2 , в ході раптово виниклого словесного конфлікту із неповнолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , маючи умисел на спричинення тілесних ушкоджень, діючи умисно та усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, завдав правою рукою один удар в область обличчя ОСОБА_4 , в результаті чого, неповнолітній ОСОБА_4 отримав тілесні ушкодження у вигляді синця обличчя, які за ступенем відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Прокурор звернувся з клопотанням про розгляд кримінального проступку у порядку спрощеного провадження без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
До обвинувального акту долучена письмова заява обвинуваченого, що складена у присутності захисника ОСОБА_5 , відповідно до якої ОСОБА_3 беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини, згоден на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні та без його участі.
Крім того, до обвинувального акту додані матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання обвинуваченим своєї винуватості.
Відповідно до ч.2 ст.381 КПК України суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч.4 ст.107КПК України не здійснювалось.
Згідно з ч.3 ст.302 КПК України до обвинувального акта з клопотанням про його розгляд у спрощеному провадженні повинні бути додані: 1) письмова заява підозрюваного, складена в присутності захисника, щодо беззаперечного визнання своєї винуватості, згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 2) письмова заява потерпілого щодо згоди із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з частиною другою цієї статті та згоди з розглядом обвинувального акта у спрощеному провадженні; 3) матеріали досудового розслідування, у тому числі документи, які засвідчують беззаперечне визнання підозрюваним своєї винуватості.
Згідно з ч.2 ст.382 КПК України вирок суду за результатами спрощеного провадження ухвалюється в порядку, визначеному цим Кодексом, та повинен відповідати загальним вимогам до вироку суду. У вироку суду за результатами спрощеного провадження замість доказів на підтвердження встановлених судом обставин зазначаються встановлені органом досудового розслідування обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження.
Оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, суд вважає, що всі докази є належними, допустимими, достовірними, а в сукупності та їх взаємозв'язку достатніми для прийняття рішення про визнання обвинуваченого ОСОБА_3 винниму вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Визначені у ст. 65 КК України загальні засади призначення покарання наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, а також призначення покарання нижчого, ніж передбачене санкцією статті (частини статті), завданням якої є виправлення та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
При цьому повноваження суду (його права та обов'язки), надані державою, щодо обрання між альтернативними видами покарань у встановлених законом випадках та інтелектуально-вольова владна діяльність суду з вирішення спірних правових питань, враховуючи цілі та принципи права, загальні засади судочинства, конкретні обставини справи, дані про особу винного, справедливість обраного покарання тощо, визначають поняття «судова дискреція» (судовий розсуд) у кримінальному судочинстві.
Дискреційні повноваження суду повинні відповідати принципу верховенства права з обов'язковим обґрунтуванням обраного рішення у процесуальному документі суду, про що зазначив Верховний Суду у постанові від 13.08.2020 року у справі № 716/1224/19.
Відповідно до ст. 65 КК України суд, призначаючи покарання, враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Відповідно до ст. 65 КК України, пункту 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання» суд, призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку має дотримуватись вимог кримінального закону й зобов'язаний враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання. Призначене покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого і попередження нових злочинів.
Згідно матеріалів кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_3 вчинив умисне закінчене кримінальне правопорушення, яке згідно зі ст. 12 КК України відноситься до кримінального проступку, вперше притягується до кримінальної відповідальності, одруженого, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває.
Водночас суд враховує обставини, які пом'якшують покарання, у розумінні ст..66 КК України, а саме щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, правдивість показів.
Обставин, що відповідно до ст.67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_3 судом не встановлено.
При призначенні покарання ОСОБА_3 суд, дотримуючись принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, враховує обставини вчиненого ним кримінального правопорушення, а також вимоги ст. 50 КК України, що метою покарання є не тільки кара, а також виправлення засудженого та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень.
Отже, враховуючи загальні засади призначення покарання, межі санкції ч. 1 ст.125 КК України, особу винуватого, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, відсутність обтяжуючих покарання обставин, суд вважає за можливе обрати ОСОБА_3 покарання у виді штрафу.
Саме таке покарання, на думку суду, буде справедливим, необхідним і достатнім для його виправлення та запобігання вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Підстав для обрання запобіжного заходу ОСОБА_3 судом не встановлено.
Цивільний позов по кримінальному провадженню не заявлявся.
Речові докази та процесуальні витрати по справі відсутні.
Керуючись ст.ст.373-374,381-382 КПК України, суд
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок.
Відповідно до ч.4ст. 382 КПК України копію вироку суду не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати всім учасникам судового провадження.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.
Вирок суду може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Ленінський районний суд м.Запоріжжя протягом 30 днів з дня отримання його копії, з урахуванням особливостей, передбачених ч.1ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1