Дата документу 04.04.2024
Справа № 334/1680/24
Провадження № 2/334/1323/24
04 квітня 2024 року Ленінський районний суд м. Запоріжжя у складі:
головуючого - судді Козлової Н.Ю.,
при секретарі Александровій А.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,
Позивач в особі органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району звернувся до Ленінського районного суду м.Запоріжжя в інтересах малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 та стягнення з неї аліментів на утримання дитини на користь особи чи установи де дитина буде знаходитися. А також внести зміни до актового запису про народження дитини.
Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що мати дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з заочним рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2021 року (справа № 337/5744/20) втратила право користування житловою площею за якою проживала: АДРЕСА_1 . Жінка веде асоціальний спосіб життя, схильна до бродяжництва, постійного місця проживання не має, мігрує по території м. Запоріжжя.
Згідно повідомлення від Запорізького міського центра соціальних служб від19.07.2023 № 1365/03-02 ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 народила здорового хлопчика. За інформацією працівників полового будинку, жінка поступила до иих у стані алкогольного сп'яніння, без документів та речей першої необхідності. Зі слів породіллі, вона зловживає алкогольними напоями. Данна родина перебуває на обліку у Запорізькому міському центрі соціальних служб.
31.07.2023 року з повідомлення КНП «ЦПМСД №9» стало відомо, що з дитиною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларація про вільний вибір лікаря на медичне обслуговування в КНП «ЦПМСД № 9» неукладена. При первинному патронажі 20.07.2023 року дитина була оглянута дільничним лікарем - педіатром та була здорова, а при відвідуванні 31.07.2023 року дільничним лікарем - педіатром було зафіксовано, що дитина нездорова, а саме потребує стаціонарного лікування та обстеження стан середньої ступені тяжкості за рахунок респіраторних проявів, діагноз: ГРВІ, гострий бронхіт, вроджений дакріоцистит, BOB, ПГІУ ЦНС. Також лікарем було зазначено, що в квартирі в якій перебуває мати з немовлям антисанітарія, мати поводилась агресивно, дитина голодна. За направленням лікаря виданим матері, дитина 31.07.2023 року була госпіталізована до КНП «МДЛ № 5» на стаціонарне лікування разом з матір'ю. Після лікування родина покинула медичний заклад та зникла в невідомому напрямку.
03.11.2023 року о 12:35 через засоби мобільного зв'язку (Telegram) було повідомлено спеціалістів відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей ЗМР про те, що інспектором СЮП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області виявлено малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - дитина була не зареєстрована в жодному ВРАЦС м. Запоріжжя та області. На момент виявлення мати дитини була в стані наркотичного сп'яніння, знаходилась в безпорадному стані, родина перебувала за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина була брудна, голодна, гучно кричала, дорослі на малолітнього не звертали уваги, дитина потребувала медичної допомоги.
Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, хлопчика було влаштовано до КНП «МДЛ № 5» ЗМР на повне державне забезпечення до вирішення його подальшої долі.
Згідно з відміткою в паспорті матері дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , 1981 р.н. з 2016 року (відсутня відмітка про розірвання шлюбу).
Відповідно до рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14.01.2017 року цивільна справа № 317/4056/16-ц шлюб між гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвано.
На підставі рішення комісії з питань захисту прав дитини районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 09.11.2023, протокол № 23/3, розпорядження голови районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 10.11.2023 № 542р. орган опіки та піклування просить суд, зареєструвати дитину, що залишилась без батьківського піклування, відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України, ст. 13 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», п. 69 Порядку провадження органами опіки та піклування діяльності, пов'язаної із захистом прав дитини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 № 866 «Питання діяльності органів опіки і піклування, пов'язаної із захистом прав дитини» на прізвище - ОСОБА_6 , ім'я - ОСОБА_7 , по батькові - ОСОБА_8 . Дату народження записати - ІНФОРМАЦІЯ_5 . Відомості про матір записати згідно з медичним свідоцтвом про народження, паспортом громадянина України - ОСОБА_2 , відомості про батька - ОСОБА_9 (актовий запис № 460).
06.12.2023 року малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було взято на облік як такого, що опинився у складних життєвих обставинах (проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини).
Станом на 29.02.2024 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не зверталася до органу опіки та піклування чи суду з питанням повернення дитини в родину, жінка не співпрацює зі спеціалістами з питання вирішення подальшої долі сина.
На даний час ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 перебуває на повному державному забезпеченні у КУ «Запорізький обласний спеціалізований будинок дитини «Сонечко» ЗОР.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією (зі змінами) територія Запорізької області (м. Запоріжжя) занесена до переліку де ведуться бойові дії, у м. Запоріжжі тривають систематичні ракетні обстріли.
З 23.02.2024 ОСОБА_10 евакуйований та перебуває на повному державному забезпеченні у КЗ ЛОР «Журавненський будинок підтриманого проживання психоневрологічного типу» Львівської області. На даний час дитина отримує усі послуги з соціально-психологічної реабілітації, необхідну медичну та юридичну допомогу.
У гр. ОСОБА_2 , є ще двоє дітей відносно яких вона була позбавлена батьківських прав: рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.12.2020 року (справа № 337/4289/20) жінка позбавлена батьківськи прав відносно ОСОБА_11 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 21.11.2022 року (справа № 334/3297/22) жінка позбавлена батьківськи прав відносно ОСОБА_12 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Отже, мати свідомо самоусунулася від виконання батьківських обов'язків по відношення до малолітньої дитини. Гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не приймає участь у вихованні дитини, фінансово не допомагає, про фізичний та психічний стан здоров'я не піклується, долею дитини не цікавиться, зі службою у справах дітей не співпрацює, на даний час місце знаходження матері не відомо. Таким чином, мати ніяк не піклується про свого сина, не проявляє заінтересованості в його подальшій долі, не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини його підготовкою до самостійного життя, що негативно впливає на його розвиток як складову виховання, не спілкується з дитиною, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, що є підставами для позбавлення її батьківських прав.
У судове засідання представник позивача не з'явився, направив суду клопотання про розгляд справи за відсутності представника органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району у зв'язку з навантаженням справ в судах. Просив суд задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві та на підставі наданих суду письмових доказів.
У судове засідання відповідачка не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином, що підтверджується матеріалами спарви.
Відповідач відзиву на позов у встановлені судом строки не подала, причини неявки суду не повідомила, з заявою про розгляд справи за її відсутності до суду не зверталася.
Суд, за згодою представника позивача, ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі матеріалів справи у відповідності зі ст.ст. 223 ч. 4, 279, 280 ЦПК України.
Суд, дослідивши матеріали справи, всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об'єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до положень пункту 2 частини першої статті 164 СК України, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини.
Виховання в сім'ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (стаття 12 Закон України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 15 вказаного Закону батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні.
Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім'ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров'я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років (стаття 165 СК України).
Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164 СК України.
Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини за умови винної поведінки батьків, свідомого й умисного нехтування ними своїми обов'язками.
За змістом наведених норм матеріального права предметом доказування у справах про позбавлення батьківських прав є наявність однієї із підстав або декількох підстав, передбачених частиною першою статті 164 СК України, - у розглядуваному випадку наявності факту ухилення відповідача від виконання своїх обов'язків, яке може проявлятися у вищенаведених діях і бездіяльності по відношенню до дітей.
З досліджених судом матеріалів справи, доведено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с.8). ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 згідно з заочним рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 17.03.2021 року (справа № 337/5744/20) втратила право користування житловою площею за якою проживала: АДРЕСА_1 . Жінка веде асоціальний спосіб життя, схильна до бродяжництва, постійного місця проживання не має, мігрує по території м. Запоріжжя.
31.07.2023 року з повідомлення КНП «ЦПМСД №9» стало відомо, що з дитиною ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , декларація про вільний вибір лікаря на медичне обслуговування в КНП «ЦПМСД № 9» неукладена. При первинному патронажі 20.07.2023 року дитина була оглянута дільничним лікарем - педіатром та була здорова, а при відвідуванні 31.07.2023 року дільничним лікарем - педіатром було зафіксовано, що дитина нездорова, а саме потребує стаціонарного лікування та обстеження стан середньої ступені тяжкості за рахунок респіраторних проявів, діагноз: ГРВІ, гострий бронхіт, вроджений дакріоцистит, BOB, ПГІУ ЦНС. Також лікарем було зазначено, що в квартирі в якій перебуває мати з немовлям антисанітарія, мати поводилась агресивно, дитина голодна. За направленням лікаря виданим матері, дитина 31.07.2023 року була госпіталізована до КНП «МДЛ № 5» на стаціонарне лікування разом з матір'ю. Після лікування родина покинула медичний заклад та зникла в невідомому напрямку (а.с.16).
03.11.2023 року о 12:35 через засоби мобільного зв'язку (Telegram) було повідомлено спеціалістів відділу по Дніпровському району служби (управління) у справах дітей ЗМР про те, що інспектором СЮП ЗРУП ГУНП в Запорізькій області виявлено малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ( ОСОБА_3 ), ІНФОРМАЦІЯ_1 - дитина була не зареєстрована в жодному ВРАЦС м. Запоріжжя та області. На момент виявлення мати дитини була в стані наркотичного сп'яніння, знаходилась в безпорадному стані, родина перебувала за адресою: АДРЕСА_2 . Дитина була брудна, голодна, гучно кричала, дорослі на малолітнього не звертали уваги, дитина потребувала медичної допомоги.
Згідно з актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров'я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку, хлопчика було влаштовано до КНП «МДЛ № 5» ЗМР на повне державне забезпечення до вирішення його подальшої долі (а.с.18).
Згідно з відміткою в паспорті матері дитини - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 вона перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_4 , 1981 р.н. з 2016 року (відсутня відмітка про розірвання шлюбу) (а.с.11-зворотна сторона).
Відповідно до рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 14.01.2017 року цивільна справа № 317/4056/16-ц шлюб між гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , розірвано.
06.12.2023 року малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було взято на облік як такого, що опинився у складних життєвих обставинах (проживання в сім'ї, у якій батьки або особи, що їх замінюють, ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини).
Станом на 29.02.2024 року гр. ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 не зверталася до органу опіки та піклування чи суду з питанням повернення дитини в родину, жінка не співпрацює зі спеціалістами з питання вирішення подальшої долі сина.
За змістом статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо позбавлення батьківських прав обов'язковою є участь органу опіки та піклування. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Згідно з висновком органу опіки та піклування від 29.02.2024 року позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітнього ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано доцільним.
Суд погоджується із наявним у матеріалах справи висновком органу опіки та піклування і вважає його достатньо обґрунтованим та зробленим на підставі повного, всебічного, детального й об'єктивного аналізу фактичних обставин, що мають значення для справи, з життя дітей і відповідача, акцентуванні уваги на невиконанні відповідачем своїх батьківських обов'язків по відношенню до дітей та ухиленні від виконання таких обов'язків.
Факт неявки у судове засідання відповідача, суд розцінює як небажання останньої відстоювати і захищати свої батьківські права щодо своєї дитини та стати на шлях виправлення.
Системний аналіз наведених вище обставин справи дає підстави для висновку про доведеність у даному випадку факту умисного і свідомого ухилення відповідачем від виконання своїх обов'язків по вихованню дітей та передбачених пунктом 2 частини першої статті 164 СК України правових підстав для застосування крайнього заходу впливу позбавлення батьківських прав щодо дитини, оскільки відповідач не приймає участі у вихованні, утриманні, фізичному, психічному, соціальному та духовному розвитку дітей, не піклується про їх зростання в сімейному оточенні в атмосфері миру, гідності, взаємоповаги та любові, що в сукупності створює негативний вплив на дітей і призводить до шкідливих наслідків для їх психіки та духовного розвитку.
Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.
Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Крім того, статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки не піклуються про дитину.
Відповідно до статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.
Також, ураховуючи положення частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої, восьмої статті 7 СК України при вирішення будь-яких питань щодо дітей суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дітей.
За таких обставин справи та відповідно до вищенаведених норм матеріального і міжнародного права, з метою якнайкращого забезпечення інтересів дітей, а також враховуючи характер спірних правовідносин, суд дійшов висновку про наявність передбачених законом підстав для задоволення позову та позбавлення відповідача батьківських прав щодо дитини у зв'язку з ухиленням від виконання батьківських обов'язків по їх вихованню та свідомим нехтуванням своїми обов'язками.
Будь-яких належних, допустимих і беззаперечних доказів на спростування вищевказаного в матеріалах справи немає.
Крім цього, у розглядуваному випадку втручання у гарантоване відповідачу статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод право на повагу до його сімейного життя здійснено згідно із законом, таке втручання не суперечить законним цілям, переліченим у пункті 2 статті 8 Конвенції.
Відповідно до вимог частини третьої статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину. У разі якщо мати, батько або інші законні представники дитини відмовляються отримувати аліменти від особи, позбавленої батьківських прав, суд приймає рішення про перерахування аліментів на особистий рахунок дитини у відділенні Державного ощадного банку України та зобов'язує матір, батька або інших законних представників дитини відкрити зазначений особистий рахунок у місячний строк з дня набрання законної сили рішенням суду.
З огляду на вказані положення матеріального права, суд вважає за доцільне та достатнім стягувати з відповідача аліменти на дитину у розмірі 1/4 частки від її заробітку (доходу) щомісячно, але не менше, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня пред'явлення позову і до досягнення дитиною повноліття, що відповідає вимогам статей 182, 183, 191 СК України.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.
Частиною першою статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи, що позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору на підставі закону, виходячи із кількості і характеру заявлених позовних вимог, з відповідача в дохід держави слід стягнути 1211,20 грн. судового збору, що підлягав сплаті при поданні позову.
На підставі статей 7, 19, 164, 165, 166, 167, 182, 183, 191 СК України та керуючись статтями 141, 142, 200, 206, 247, 263, 264, 265, 268, 273, 280, 282, 354 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району в інтересах малолітнього ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Третя особа: Дніпровський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у м.Запоріжжя Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса) про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів - задовольнити.
Позбавити батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь особи чи установи, на утримання якої будуть знаходиться малолітня дитини, аліменти у розмірі 1/4 частки (але не менше 50 % від пожиточного мінімуму на дитину відповідного віку) від усіх видів доходу Відповідачів щомісячно, починаючи із 01.03.2024 року і до досягнення дитиною повноліття.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь держави судовий збір в сумі 1211,20 гривень.
Допустити негайне виконання судового рішення в межах суми платежу за один місяць.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення виготовлено 04 квітня 2024 року.
Суддя: Козлова Н. Ю.