04.04.2024 Справа № 756/4151/24
Справа № 756/4151/24
1-кс/756/859/24
04.04.2024 слідчий суддя Оболонського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши скаргу ОСОБА_3 на бездіяльність уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві, яка полягає у невнесенні відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви ОСОБА_3 від 26.03.2024 про вчинення кримінального правопорушення,
01.04.2024 до провадження слідчого судді ОСОБА_1 надійшла вищевказана скарга на бездіяльність уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві.
Оскільки заявник не отримав даних про те, що відомості за заявою внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, бездіяльність Оболонського УП ГУНП у м. Києві щодо цього факту оскаржено до Оболонського районного суду міста Києва.
Особа, яка звернулась зі скаргою, в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлена належним чином. До суду надійшло клопотання ОСОБА_3 , в якому останній просить проводити розгляд скарги за його відсутності, вимоги скарги підтримує, просить задовольнити.
Уповноважена особа Оболонського УП ГУНП у м. Києві в судове засідання не з'явилась, про дату, час і місце розгляду скарги повідомлялась належним чином. Жодних заяв чи клопотань до суду не надходило.
Згідно норми ч. 4 ст. 107 КПК України фіксація за допомогою технічних засобів під час розгляду скарги слідчим суддею не здійснювалась.
Частиною 3 статті 306 КПК України передбачено, що відсутність слідчого, дізнавача чи прокурора не є перешкодою для розгляду скарги.
У відповідності до положень ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та спосіб, передбачених цим Кодексом.
Зважаючи на ці положення закону та враховуючи принцип диспозитивності, слідчий суддя визнав можливим прийняти рішення по суті скарги у відсутність осіб, які не з'явились, на підставі наданих доказів.
Вивчивши скаргу, дослідивши матеріали провадження та долучені в судовому засіданні документи, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступного висновку.
Прокурор, слідчий суддя, суд, як і інші органи державної влади та їх посадові особи відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Однією з загальних засад кримінального провадження згідно з п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 1 ст. 9 КПК України є законність, що передбачає обов'язок, суду, слідчого судді, прокурора, керівника органу досудового розслідування, слідчого, інших службових осіб органів державної влади неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Інститут оскарження рішень, дій чи бездіяльності слідчого чи прокурора є одним з елементів судового контролю за стадією досудового розслідування кримінальних проваджень.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи громадянина України захищаються судом. Суть такого захисту полягає в тому, що кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади.
Статтею 24 КПК України кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом. Порядок оскарження рішень, дій, бездіяльності слідчого, прокурора під час досудового розслідування чітко визначено та регламентовано Главою 26 цього Кодексу.
Вичерпний перелік рішень, дій чи бездіяльності слідчого, дізнавача або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, визначений ч. 1 ст. 303 КПК України, п. 1 якого передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені бездіяльність слідчого, дізнавача, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Судовим розглядом встановлено, що 26.03.2024 ОСОБА_3 до Оболонського УП ГУНП у місті Києві було подано заяву про вчинення кримінального правопорушення, яку було отримано уповноваженою особою того ж дня, та відповідно до талону-повідомлення Єдиного обліку №11559 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журналі єдиного обліку) за №11559.
Проте, станом на день звернення зі скаргою до слідчого судді заявником не було отримано інформацію про внесення відомостей за заявою до Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (ст. 2 КПК України).
У розумінні статті 303 КПК України нездійснення процесуальних дій, які слідчий, прокурор зобов'язані вчинити у визначений КПК України строк, може вважатися протиправною бездіяльністю й оскаржуватися до суду лише у випадках, коли законний обов'язок службової особи щодо їх вчинення є безальтернативним і не передбачає дискреції як можливості вибору одного з кількох варіантів правомірної поведінки.
У постанові від 06.03.2021 у справі №1640/2594/18 Верховний Суд зазначав, що дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта. Тобто, дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
В той же час, відповідно до ч. 1 ст. 214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань. Слідчий, який здійснюватиме досудове розслідування, визначається керівником органу досудового розслідування.
Згідно ч. 1 ст. 25 КПК України, прокурор, слідчий зобов'язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Чинним кримінальним процесуальним законом не встановлено будь-якого іншого порядку, ніж визначений у ст. 214 КПК України, що має застосовуватися для розгляду і перевірки заяв про вчинення кримінального правопорушення, де визначено і повноважних суб'єктів для здійснення провадження за такими заявами, до яких суди будь-якої інстанції не належать (постанова Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 16.02.2022 у справі №662/729/19 (провадження №51-3422км21).
Кримінально-процесуальним законодавством не встановлено порядок та зміст викладу відомостей про кримінальні правопорушення в заявах або повідомленнях. Проте, надаючи оцінку таким відомостям, прокурор, дізнавач чи слідчий відповідно до ст. 214 КПК України повинні переконатися у наявності в них даних, що вказують на об'єктивні ознаки підготовки, вчинення, приховування кримінального правопорушення. Однак вказане може бути встановлено лише в ході проведення досудового розслідування, згідно з розділом ІІІ КПК України.
Якщо зі звернення особи вбачається, що вона порушує перед органом досудового розслідування питання про вчинення кримінального правопорушення, ініціюючи здійснення ним дій, визначених КПК, то навіть за умови, що результати аналізу наведених особою відомостей свідчать про відсутність ознак складу злочину, такі відомості мають бути внесені до ЄРДР з подальшим закриттям кримінального провадження відповідно до ст. 284 КПК України.
Відтак, виконання слідчим, дізнавачем та/або прокурором вимог положень ст. 214 КПК України щодо внесення відомостей до ЄРДР після отримання заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення відноситься не до дискреційних повноважень слідчого, дізнавача чи прокурора, а до імперативних вимог закону та його недотримання є неприйнятним.
При цьому Об'єднана палата Касаційного кримінального суду Верховного Суду у постанові від 24.05.2021 у справі №640/5023/19 (провадження №51-2917кмо20) зауважує, що КПК не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК України не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу.
За змістом вказаної норми, обов'язок прийняти та зареєструвати заяву або повідомлення про кримінальне правопорушення покладено на слідчого, дізнавача, прокурора та інших службових осіб, що уповноважені на їх прийняття. Відмова у прийнятті та реєстрації заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення не допускається, незалежно від того, чи відносяться розслідування фактів про повідомлені кримінальні правопорушення до територіальної юрисдикції або процесуальної компетенції органу, до якого надійшла заява чи повідомлення, оскільки, відповідно до ч. 7 ст. 214 КПК України у разі, якщо відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесені прокурором, він зобов'язаний невідкладно, але не пізніше наступного дня, з дотриманням правил підслідності передати наявні у нього матеріали до органу досудового розслідування та доручити проведення досудового розслідування.
З огляду на викладене, оскільки у судовому засіданні встановлено, що на день розгляду слідчим суддею скарги відомості за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 від 26.03.2024 про вчинення кримінального правопорушення всупереч вимогам ст. 214 КПК України не внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розслідування не розпочато, слідчий суддя приходить до висновку про наявність підстав для задоволення скарги та необхідність зобов'язати уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у м. Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 від 26.03.2024 про вчинення кримінального правопорушення, яка була отримана уповноваженою особою того ж дня, та відповідно до талону-повідомлення Єдиного обліку №11559 про прийняття і реєстрацію заяви (повідомлення) про кримінальне правопорушення та іншу подію зареєстровано в інформаційно-телекомунікаційній системі «Інформаційний портал Національної поліції України (журналі єдиного обліку) за №11559.
Частиною 2 статті 60 КПК України передбачено, що заявник має право отримати від органу, до якого він подав заяву, документ, що підтверджує її прийняття і реєстрацію, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Частиною 4 статті 535 цього Кодексу визначено, що органи, особи, які виконують судове рішення, повідомляють суд, який постановив судове рішення, про його виконання.
Керуючись статтями 60, 303, 305, 306, 307, 309 КПК України, слідчий суддя, -
Скаргу адвоката ОСОБА_3 задовольнити.
Зобов'язати уповноважених осіб Оболонського УП ГУНП у місті Києві внести до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомості за заявою (повідомленням) ОСОБА_3 від 26.03.2024 про вчинення кримінального правопорушення, зареєстрованої у журналі Єдиного обліку за №11559, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Повідомити Оболонський районний суд міста Києва про виконання ухвали шляхом направлення на адресу суду копії витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили та підлягає негайному виконанню з моменту її проголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1