Справа № 369/14188/23
Провадження №2/369/2086/24
15.03.2024 року м. Київ
Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Волчко А.Я.,
при секретарі Лоу А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві представника ОСОБА_1 - адвоката Тарасова Сергія Олексійовича про відвід судді Києво-Святошинського районного суду Київскої області Волчко Андрія Ярославовича по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича, про скасування арешту майна та виключення його з опису,
У провадженні судді Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , приватного виконавця виконавчого округу Київської області Валявського Олександра Анатолійовича, про скасування арешту майна та виключення його з опису.
До суду надійшла заява від представника позивача про відвід головуючого судді Волчко А.Я. в порядку ст. 36 ЦПК України.
Дана заява мотивована тим, що 10.10.2023 року з Електронного Суду стало відомо про те, що суддя Волчко А.Я. порушив вимоги ст. 19 Конституції України, статтю 7, пункт 1 частини 7 статті 56 Закон України «Про судоустрій та статус суддів» не виконавши свій обов'язок допустивши порушення прав ОСОБА_1 визначених частиною 1 статті 7 Закон України «Про судоустрій та статус суддів».
У позивача не має довіри до судді Волчко А.Я., який ще не розпочавши розгляд справи порушив права людини, і в подальшому цей суддя потенційно може порушувати закон, і нехтувати правами ОСОБА_1 .
Суддя, який не виконує свій обов'язок встановлений законом про, що відомі сторонньому спостерігачу є упередженим, і підлягає відводу.
Суддя зобов'язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинств. (пункт 1 частина 7 стаття 56 Закону України «Про судоустрій та статус суддів»),
У строк встановлений законом суддя Волчко А.В. свій обов'язок не виконав.
Враховуючи вищевикладене представник позивач просив суд відвести суддю Волчко Андрія Ярославовича від участі у справі № 369/14188/23.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Відповідно до ст. 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
До складу суду не можуть входити особи, які є членами сім'ї, родичами між собою чи родичами подружжя.
Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
Як передбачено ч. 1 ст. 38 ЦПК України, секретар судового засідання, експерт, спеціаліст, перекладач не можуть брати участі у розгляді справи та підлягають відводу (самовідводу) з підстав, зазначених у статті 36 цього Кодексу.
Відповідно до положень ст. 39 ЦПК України відвід повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження.
Після сплину вказаного строку заявляти відвід дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строк, але не пізніше двох днів із дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
За ст. 40 ЦПК України питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Суд вирішує питання про відвід судді без повідомлення учасників справи. За ініціативою суду питання про відвід судді може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід судді, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід судді.
Пункт 5 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13 червня 2007 року «Про незалежність судової влади» передбачає, що відповідно до закону суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу (самовідводу), якщо він заінтересований у результаті розгляду справи або є інші обставини, які викликають сумнів в об'єктивності та неупередженості судді.
Статтею 2 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що рішення Європейського суду з прав людини є обов'язковими для виконання Україною. Вказаний Закон прямо закріплює, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Частина 1 статті 6 Конвенції містить вимоги щодо неупередженості суду. Так, Європейський суд з прав людини розрізняє чи в конкретній справі існує яке-небудь переконання або особиста зацікавленість даного судді та вимоги, чи суддя забезпечує достатню гарантію, щоб виключити підозру в цьому. Крім того, згідно принципу, який є стабільним, суд має бути неупередженим і безстороннім.
Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, при оцінці безсторонності суду слід розмежовувати суб'єктивний та об'єктивний аспект. Так у справі «Гаусшильдт проти Данії», «Мироненко і Мартиненко проти України» зазначається, що наявність безсторонності, для цілей пункту 1 статті 6 Конвенції, має визначатися за допомогою суб'єктивного та об'єктивного критеріїв. Щодо суб'єктивної складової даного поняття, то у справі «Гаусшильдт проти Данії» вказано, що потрібні докази фактичної наявності упередженості судді для відсторонення його від справи. Причому суддя вважається безстороннім, якщо тільки не з'являються докази протилежного. Таким чином, існує презумпція неупередженості судді, а якщо з'являються сумніви щодо цього, то для його відводу в ході об'єктивної перевірки має бути встановлена наявність певної особистої заінтересованості судді, певних його прихильностей, уподобань стосовно однієї зі сторін у справі. У кожній окремій справі слід визначити, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступінь, що свідчать про те, що суд не є безстороннім (рішення у справі «Мироненко і Мартиненко проти України»). Зазначену позицію Європейського суду підтримав і Верховний Суд України у справі №5-15п12 (ухвала Верховного Суду України від 01.03.2012 у справі №5-15п12).
З огляду на підстави заявленого відводу, суд вважає, що заява про відвід є необгрунтованою, оскільки не містить посилання на дії вчинені суддею, що не можуть свідчити про необ'єктивність або упередженість, що є підставами для відводу, визначеними ст.36 ЦПК України..
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що заява про відвід подана за три робочі дні до судового засідання, суд вважає за необхідне вирішення питання про відвід головуючої судді Волчко А.Я., передати на розгляд іншому судді, визначеному в порядку, передбаченому ст.33 ЦПК України.
Враховуючи викладено та керуючись ст.ст. 36-40, ст.252 ЦПК України, -
Вважати заявлений відвід судді Волчко Андрію Ярославовиву необґрунтованим.
Передати заяву про відвід судді для розгляду іншому судді, визначеному в порядку, встановленому ч.1 ст. 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає, заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Андрій ВОЛЧКО