Справа № 308/21914/23
2/308/3576/23
(заочне)
07 березня 2024 року місто Ужгород
Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області у складі:
головуючої судді - Зарева Н.І., з участю:
секретаря судових засідань Віраг Е.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області цивільну справу за позовною заявою:
Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення торгів", адреса: 01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, ЄДРПОУ 35625014, до
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,
про стягнення заборгованості за кредитним договором,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова кампанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося в суд з позовною заявою до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 8654983936 від 05 жовтня 2020 року, в розмірі 16 491,38 грн, укладеним відповідачем з ТОВ "ФК "Центр фінансових рішень".
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що ТОВ "Фінансова кампанія «Європейська агенція з повернення боргів», на підставі договору відступлення та факторингу, отримало право грошової вимоги до відповідача за даним кредитним договором.
Оскільки, станом на день пред'явлення даного позову до суду, відповідачем не виконано взятих на себе зобов'язань, згідно з даним кредитним договором, позивач просить суд задовольнити даний позов та винести рішення, яким стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» кредитну заборгованість в розмірі 16 491,38 грн за договором № 8654983936 від 05 жовтня 2020 року, з яких 9 505,94 грн заборгованість за основною сумою боргу, 0,87 грн - заборгованість за відсотками, 6 984,57 грн - заборгованість за щомісячними процентами.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, однак, у позовній заяві зазначає про те, що проти ухвалення заочного рішення не заперечує, та просить суд провести розгляд справи за його відсутності.
Відповідач в судове засідання не з'явився повторно, будучи належним чином повідомленим про час та місце слухання справи. Відзив у визначений судом строк не подав, у
зв'язку з чим суд відповідно до ч. 3 ст. 223, ч. 1 ст. 280 ЦПК вирішив справу на підставі наявних у ній даних та постановив заочне рішення.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, в їх сукупності, суд прийшов до наступних висновків.
Судом встановлено, що 05 жовтня 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЦФР" та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № 8654983936, згідно з умовами якого, кредитор зобов'язувався надати останньому кредит в розмірі 14 307,66 грн, а відповідач зобов'язувався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених даним договором, а також паспортом кредиту № 4983936.
У паспорті кредиту № 4983936 зазначена сума кредиту 14 307,66 грн; строк, на який надається кредит - 12; інформація щодо орієнтованої реальної річної процентної ставки, загальні витрати за кредитом, інші умови.
З розрахунку заборгованості за кредитним догоовром № 8654983936 від 05.10.2020, здійсненого головним бухглатером АТ "ТАСКОМБАНК", вбачається, що, станом на 05.12.2022, заборгованість ОСОБА_1 , становить 16 491,38 грн, з яких 9 505,94 грн заборгованість за тілом кредиту, 6984,57 заборгованість за комісією, 0,87 грн - заборгованість за відсотками.
Сьомого жовтня 2016 року ПАТ "ТАСКОМБАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Центр фінансових рішень" уклали договір відступлення права вимоги № ТАСЦФР-10-2016, згідно з умовами якого станні відступають новому кредитору права вимоги до позичальників за кредитними договорами.
Другого грудня 2022 року АТ "ТАСКОМБАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" уклали договір факторингу № НІ/11/7-Ф, згідно з умовами якого, фактор зобов'язуэться передати клієнту суму фінансування, а клієнт -відсутпити факторові права вимоги за кредитними договорами. Перелік позичальників, підстави виникнення права вимоги до останніх, сума боргу та інші дані зазначаються в Реєстрі прав вимог.
Другого грудня 2022 року АТ "ТАСКОМБАНК" та ТОВ "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення боргів" склали акт прийому-передачі Реєстру Прав Вимоги за Договором факторингу № НІ/11-7-Ф від 02 грудня 2022 року.
Згідно з витягом з Реєстру прав вимоги до Договору факторингу № НІ/11-7-Ф від 2 грудня 2022 року сума заборгованості боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 8654983936 від 05 жовтня 2020 року становить 16 491,38 гривень.
Таким чином, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Європейська агенція з повернення торгів" у передбачений законом спосіб набуло права грошової вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 8654983936 від 05 жовтня 2020 року, укладеного між останнім та ТОВ "ФК "ЦФР", за яким у
відповідача наявні невиконані грошові зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 599 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 1 ст. 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо
сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Отже, будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 ЦК України).
Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі №404/502/18, від 07 жовтня 2020 року №127/33824/19.
Відповідно до ч. ч. 1, 3, 4, 7 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов'язаною у разі її прийняття. Електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно- телекомунікаційних системах. Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис» за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Отже, електронний підпис призначений для ідентифікації особи, яка підписує електронний документ.
Положення Закону України «Про електронну комерцію» передбачають використання
як електронного підпису або електронного цифрового підпису, відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.
Електронний цифровий підпис, як вид Електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.
Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 6 ч. 1 ст. З Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України').
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
За змістом статті 1056-1 ЦК України, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_1 умови взятих на себе кредитних зобов'язань не виконав, що виявилося у неповерненні кредитних коштів, первісному кредитору, і як наслідок звернення Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», в якості нового кредитора, до суду за захистом своїх прав та інтересів.
З огляду на викладене, враховуючи вимоги ст. 81 ЦПК України, згідно з якими, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, виходячи із принципів розумності та справедливості, зважаючи на те, що строк виконання зобов'язання настав, доказів повернення боргу за вказаним кредитним договором, станом на день розгляду справи, відповідачем не надано, як і не надано будь-яких інших доказів у підтвердження відсутності обов'язку зі сплати заявлених в позові заборгованостей, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованості за договором № 8654983936 від 05 жовтня 2020 року в розмірі 16 491,38 гривень, є обгрунтованими і підлягають до задоволення з підстав та мотивів викладених вище.
Крім того, беручи до уваги висновок про задоволення позовних вимог позивача, на підставі ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягає стягненню на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2684,00 грн.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 4, 7, 10, 49, 76, 79, 211, 228, 258, 259, 264, 265, 279, 280 - 282, 289, 354 ЦПК України, ст. ст. 549-551, 625, 651, 1049-1050, 1052, 1054 ЦК України, суд,-
1. Позовну заяву задовольнити.
2. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" суму заборгованості за Кредитним договором № 8654983936 від 05 жовтня 2020 року в розмірі 16 491,38 грн (шістнадцять тисяч чотириста дев'яносто одна грн 38 коп.), з яких:
- 9 505,94 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу;
- 0,87 грн - сума заборгованості за відсотками;
- 6 984,57 грн - сума заборгованості за щомісячними процентами;
3. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ЄВРОПЕЙСЬКА АГЕНЦІЯ З ПОВЕРНЕННЯ БОРГІВ" 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) на відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його складення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановленихЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Н.І. Зарева