Справа № 758/6225/23
Категорія 38
(ЗАОЧНЕ)
21 березня 2024 року м. Київ
Подільський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Петрова Д.В.,
при секретарі судового засідання Сіренко Б.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2023 року Акціонерне товариство Комерційний банк «Приват Банк» звернулось до суду із вищезазначеним позовом.
В обґрунтування позовних вимог АТ КБ «Приват Банк» зазначає, що ОСОБА_1 звернувся до АТ КБ «Приват Банк» з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим 05.02.2019 підписав анкету-заяву про приєднання до «Умов та правил надання банківських послуг, Тарифів Банку, що розміщені в мережі Інтернет на сайті www.privatbank.ua та взяв на себе зобов'язання виконувати умови Договору, після чого за допомогою ОТП-паролю було підписано заяву № б/н від 21.01.2022.
Підписавши заяву, відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг та Тарифами банку складає між сторонами договір про надання банківських послуг.
Представник позивача посилається на те, що станом на 14.02.2023 року виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 38 319 грн 40 коп., яка складається з: 31 257 грн 38 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 7 062 грн 02 коп. заборгованості за простроченими відсотками.
Зважаючи на викладене, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 38 319 грн 40 коп. за кредитним договором б/н від 21.01.2022 року та судові витрати у розмірі 2 684 грн.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.06.2023 року дана цивільна справа розподілена головуючому судді ОСОБА_2
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва ОСОБА_2 від 15.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.01.2024 року, цивільну справу № 758/6225/23 (номер провадження 2/758/264/24) передано судді Подільського районного суду м. Києва Петрову Д.В., оскільки суддю ОСОБА_2 відраховано зі штату Подільського районного суду м. Києва, згідно Наказу № 3/02-02 від 11 січня 2024 року «Про відрахування зі штату Подільського районного суду м. Києва судді Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська ОСОБА_2».
Ухвалою судді Подільського районного суду м. Києва Петрова Д. В. від 15.06.2023 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
В судове засідання, призначене на 21.03.2024 року о 09:30 год., представник позивача не з'явився, про день, час та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причини неявки суд не повідомив, заяви про перенесення судового засідання від нього не надходило. В заяві на адресу суду не заперечував проти розгляду справи у його відсутність.
Відповідач відзив у встановлений строк не подав, у судове засідання 21.03.2024 року о 09:30 год. не з'явився, про час та місце розгляду справи судом повідомлявся належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від нього не надходило.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Представник позивача не заперечував проти розгляду справи за відсутності відповідача. У зв'язку з наведеним, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутністю відповідача, а матеріали, що є у справі, достатніми для цього.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив такі фактичні обставини.
Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем 05.02.2019 року було укладено кредитний договір б/н, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у Приват Банку.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
У заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг № б/н від 05.02.2019, підписаній відповідачем ОСОБА_1 вказано, зокрема, тип кредиту - відновлювальна кредитна лінія; сума/ліміт кредиту - 200 000 грн для картки «Універсальна», «Універсальна Gold»; строк кредитування - 12 місяців з пролонгацією; мета отримання кредиту - споживчі цілі; спосіб та строк надання кредиту - безготівковим шляхом; можливі види (форми) забезпечення кредиту - без забезпечення; процентну ставка - 42 % річних для карт «Універсальна» 40,8 % для карт «Універсальна Gold»; тип процентної ставки - фіксована.
Також позивачем долучено до матеріалів справи виписку за договором №б/н за період з 21.01.2022 по 17.02.2023, з якої вбачається користування ОСОБА_1 карткою НОМЕР_3.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розміру є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно із вказаною нормою закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Вказаний у виписці номер кредитної картки відповідають інформації, зазначеній у довідці про видані ОСОБА_1 картки: 21.01.2022 кредитну картку «Універсальна» № НОМЕР_1 , термін дії 01/26.
Згідно до п.2.1.1.2.12. сторони дійшли згоди, що в разі починаючи з 181-го дня моменту порушення зобов'язань клієнта з погашення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України встановлюється домовленістю сторін у процентах від простроченої суми заборгованості в розмірі: 86,4 % - для картки «Універсальна»; 84 % - для картки «Універсальна Gold».
Відповідачем не заперечувався його підпис у заяві, у зв'язку з чим суд вважає, що сторонами погоджено умови кредитування, зокрема, щодо розміру відсоткової ставки, зазначені в указаній заяві.
Згідно з наданим банком розрахунком, у відповідача за вказаним кредитним договором станом на 14.02.2023 виникла заборгованість за кредитом на загальну суму 38 319 грн 40 коп., яка складається з: 31 257 грн 38 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 7 062 грн 02 коп. заборгованості за простроченими відсотками.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку позивач).
Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України, можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
За змістом статті 10561 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
За змістом статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частинами першою, другою статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно із частиною першою статті 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Таким чином, в разі укладення кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).
У пункті 19 Резолюції Генеральної Асамблеї ООН «Керівні принципи для захисту інтересів споживачів», прийняті 09 квітня 1985 року №39/248 на 106-му пленарному засіданні Генеральної Асамблеї ООН зазначено, що споживачі повинні бути захищені від таких контрактних зловживань, як односторонні типові контракти, виключення основних прав в контрактах і незаконні умови кредитування продавцями.
Конституційний Суд України у рішенні у справі за конституційним зверненням щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України від 22 листопада 1996 року № 543/96-В «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 11 липня 2013 року у справі №1-12/2013 зазначив, що з огляду на приписи частини четвертої статті 42 Конституції України участь у договорі споживача як слабшої сторони, яка підлягає особливому правовому захисту у відповідних правовідносинах, звужує дію принципу рівності учасників цивільно-правових відносин та свободи договору, зокрема у договорах про надання споживчого кредиту.
Отже, зважаючи на наявність підписаного сторонами 21.01.2022 паспорту споживчого кредиту, який відповідає формі та змісту, визначеного для нього додатком 1 Закону України «Про споживче кредитування», між АТ КБ «ПриватБанк» та відповідачем укладено договір споживчого кредитування.
Відповідно до положень статті 9 Закону України «Про споживче кредитування», в редакції чинній на час підписання відповідачем анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, до укладення договору про споживчий кредит кредитодавець надає споживачу інформацію, необхідну для порівняння різних пропозицій кредитодавця з метою прийняття ним обґрунтованого рішення про укладення відповідного договору, в тому числі з урахуванням обрання певного типу кредиту. Зазначена інформація безоплатно надається кредитодавцем споживачу за спеціальною формою (паспорт споживчого кредиту), встановленою у Додатку 1 до цього Закону, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством) із зазначенням дати надання такої інформації та терміну її актуальності. У такому разі кредитодавець визнається таким, що виконав вимоги щодо надання споживачу інформації до укладення договору про споживчий кредит згідно з частиною третьою цієї статті. Споживач зобов'язаний надати кредитодавцю підтвердження про ознайомлення з інформацією, надання якої передбачено частинами другою та третьою цієї статті, у письмовій формі (у паперовому вигляді або в електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством).
Під формою правочину розуміється спосіб вираження волі сторін та/або його фіксація. Правочин оформлюється шляхом фіксації волі сторони (сторін) та його змісту. Така фіксація здійснюється різними способами. Першим і найпоширенішим з них є складання одного або кількох документів, які текстуально відтворюють волю сторін. Зазвичай правочин фіксується в одному документі. Це стосується як односторонніх правочинів (наприклад, складення заповіту), так і договорів (дво- і багатосторонніх правочинів). Домовленість сторін дво- або багатостороннього правочину, якої вони досягли, фіксується в його тексті, який має бути ідентичним у всіх сторін правочину.
Потрібно розмежовувати форму правочину та спосіб підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавцем по наданню споживачу інформації, необхідної для порівняння різних пропозицій кредитодавця. Способом підтвердження виконання переддоговірного обов'язку кредитодавця є паспорт споживчого кредиту. Ознайомлення з паспортом споживчого кредиту, його підписання споживачем не означає укладення договору про споживчий кредит та дотримання його форми, оскільки в паспорті кредиту не відбувається фіксація волі сторін договору та його змісту (Правовий висновок Верховного Суду у складі Об'єднаної Палати Касаційного цивільного суду, викладений у постанові від 23 травня 2022 року у справі №393/126/20).
Отже, долучені до матеріалів справи паспорт споживчого кредиту та Витяг з Тарифів обслуговування картки «Універсальна» у даній справі у сукупності з інформацією, погодженою відповідачем у заяві про приєднання до Умов та Правил надання послуг, свідчать про погодження ОСОБА_1 саме таких умов нарахування відсотків.
Таким чином, оскільки фактично отримані та використані позичальником кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитом на загальну суму 38 319 грн 40 коп., яка складається з: 31 257 грн 38 коп. - заборгованості за тілом кредиту, 7 062 грн 02 коп. заборгованості за простроченими відсотками, а відтак позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Понесення позивачем судових витрат підтверджується платіжним дорученням № IHB93B3XZZ від 23.05.2023 року про сплату судового збору у розмірі 2 684 грн 00 коп., який відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись статтями. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд,
Позов Акціонерного товариства Комерційний банк «Приват Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» 38 319 (тридцять вісім тисяч триста дев'ятнадцять) гривень 40 копійок заборгованості за кредитним договором.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення шляхом подачі апеляційної скарги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, або якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
- позивач - Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (адреса: м. Київ, вул. Грушевського, б. 1-Д, код ЄДРПОУ 14360570);
- відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платників податків - НОМЕР_2 .
Суддя Дмитро ПЕТРОВ