Дата документу 04.04.2024
Справа № 334/801/24
Провадження № 2/334/1049/24
04 квітня 2024 року Ленінський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого - судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря - Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Запоріжжі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Шаповалова Олена Георгіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини,
30 січня 2024 до Ленінського районного суду м.Запоріжжя надійшла позовна заява ОСОБА_1 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом.
Позовніф вимоги обґрунтувані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтво про смерть.
Після її смерті відкрилася спадщина, що складається, у тому числі з квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 02.10.1997 Відкритим акціонерном товариством Запорізький металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С. Орджонікідзе.
На час відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована у вказаній квартирі, що підтверджується листом Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 14.02.2024 № 04-07/3/817. Разом з нею на день смерті у вказаній квартирі зареєстровані особи відсутні.
Позивач звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Шаповалової О.Г. із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом відкрита спадкова справа №3 за 2024 рік.
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Шаповалової О.Г. від 14.02.2024 вих. №14/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем пропущений строк для прийняття спадщини.
Позивач вважає, що нею строк для прийняття спадщини був пропущений з поважної причини, оскільки про складений померлою ОСОБА_2 заповіт на її ім'я позивач не знала, про це їй стало відомо тільки 22.01.2024.
Про складений заповіт позивачу повідомила рідна тітка ОСОБА_3 , яка є рідна сестрою батька позивача ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , до якої вона приїхала для того щоб заказати та поставити пам'ятник померлій ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою матері позивача ОСОБА_5 (в дівоцтві ОСОБА_6 ), яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка знайшла його між своїми документами, шукаючи свідоцтво про смерть ОСОБА_2 .
Після смерті ОСОБА_2 в її квартирі мешкали біженці з м. Степногірськ Запорізької області, у зв'язку з воєнними діями на території Запорізької області. З цих обставин позивач також не могла приїхати до м. Запоріжжя.
Інших спадкоємців, крім позивача у ОСОБА_2 не має.
Позивач просить встановити додатковий строк для прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 строком на два місяці.
06.03.2024 від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого просить відмовити позивачу в задоволенні позову про визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі просить їх задовольнити.
02.04.2024 від представника відповідача надішла заява про розгляд справи без участі представника Запорізької мської ради. У разі доведення позивачкою всіх обставин справи на які вона посилається то у вирішенні цієї справи покладається на розсуд суду.
Приватний нотаріус в судове засідання не з'явилась, про час та місце розгляду справи повідомлена належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення. На виконання ухвали суду від 07.03.2024 №334/801/24 надала суду копію спадкової справи №3/2024.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.
Суд, повно і всебічно з'ясувавши всі обставини справи, з'ясувавши позицію сторін, дослідивши наявні письмові докази, дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до частини 2 статті 27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред'являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Разом з тим приписами частини 1 статті 30 ЦПК України встановлено, що позови, які виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцезнаходженням майна або основної його частини.
ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ в листі від 10.07.2012 року №6- 47/0/9-12 роз'яснив, що на позови спадкоємця про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини, якщо такі позови виникають із приводу нерухомого майна.
Відповідно до статті 1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця. Якщо місце проживання спадкодавця невідоме, місцем відкриття спадщини є місцезнаходження нерухомого майна або основної його частини, а за відсутності нерухомого майна - місцезнаходження основної частини рухомого майна. В особливих випадках місце відкриття спадщини встановлюється законом.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» передбачено, що при відсутності інших спадкоємців за заовітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами у справах про визначення додаткового строку на прийняття спадщини є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується свідоцтво про смерть.
Після її смерті відкрилася спадщина, що складається, у тому числі з квартири АДРЕСА_1 , що належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло № НОМЕР_1 , виданого 02.10.1997 Відкритим акціонерном товариством Запорізьки металургійний комбінат «Запоріжсталь» ім. С.Орджонікідзе.
На час відкриття спадщини ОСОБА_2 була зареєстрована у вказаній квартирі, що підтверджується листом Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради від 14.02.2024 № 04-07/3/817. Разом з нею на день смерті у вказаній квартирі зареєстровані особи відсутні.
ОСОБА_2 залишила заповіт, посвідчений державним нотаріусом Першої Запорізької державної нотаріальної контори 12.12.1997 за р. №2-1883, згідно з яким усе її майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і взагалі все те, що їй буде належати на день смерті, де б воно не знаходилось і з чого б не складалось, а також все те, на що вона за законом буде мати право, в тому числі належу їй квартиру АДРЕСА_1 вона заповіла позивачця, ОСОБА_1 .
Позивач звернулась до приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Шаповалової О.Г. із заявою про прийняття спадщини. Нотаріусом відкрита спадкова справа №3 за 2024 рік.
Постановою приватного нотаріуса Запорізького міського нотаріального округу Шаповалової О.Г. від 14.02.2024 вих. №14/02-31 позивачу відмовлено у видачі свідоцтва про право власності на спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_2 яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , оскільки позивачем пропущений строк для прийняття спадщини.
Позивач вважає, що нею строк для прийняття спадщини був пропущений з поважної причини, оскільки про складений померлою ОСОБА_2 заповіт на її ім'я позивач не знала.
Про існування вказаного вище заповіту позивач дізналася тільки 22.01.2024 від рідної тітки ОСОБА_3 , яка пояснила їй, що цей заповіт на користь ОСОБА_1 вона знайшла коли перебирала особисті папери спадкодавиці у січні 2024 року. За життя ОСОБА_2 , яка була тіткою позивача, про наявність заповіту не повідомила. Вказане підтверджується поясненнями свідка ОСОБА_3 .
Відтак, позивачем наразі пропущений строк для прийняття спадщини, вирішити питання в позасудовому порядку він не може.
Відповідно до ст. 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) спадкуванням є перехід прав та обов язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, то належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідно до ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті. Заповіт є одностороннім правочином, оскільки залежить виключно від волі заповідача. Заповіт лише спрямовується на виникнення у спадкоємця прав та обов язків, але до моменту смерті не створює їх у нього. Розпорядження, яке міститься у заповіті, набирає чинності лише у разі смерті заповідача.Призначення спадкоємцем є правом заповідача, визначеним частиною першою етапі 1235 ЦК України.
За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.
Відповідно до частини першої статті 1269, частини першої статті 1270 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Згідно із частиною першою статті 1272 ЦК України якщо спадкоємець протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.
Відповідно до ч. З ст. 1272 ЦК України за позовом спадкоємця, який пропустив строк на прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання заяви про прийняття спадщини.
Отже, закон гарантує спадкоємцю, який пропустив строк для прийняття спадщини : поважних причин, право на звернення до суду з позовом про визначення додаткового с і року на подання такої заяви.
Аналіз частини третьої статті 1272 ЦК України свідчить про те, що поважними причинами пропуску строку для прийняття спадщини є ті. які пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Отже, правила ч. З ст. 1272 ЦК України можуть бути застосовані, якщо: у спадкоємця були перешкоди для подання такої заяви; ці обставини визнані судом поважними.
До таких правових висновків неодноразово доходив Верховний Суд. зокрема в постановах у справах №450/1383/18 від 31.01.2020, № 589/1863/13-ц від 12.04.2021, № 686/8011/18 від 28.07.2021.
При цьому об'єктивними, непереборними, істотними труднощами є такі обставини, лю не залежать від волі особи, є надзвичайними і невідворотними і які унеможливлюють чинення спадкоємцем передбачених законом дій. спрямованих на прийня ття спадщини.
Зокрема, Пленум Верховного Суду України у пункті 24 постанови від ЗО травня 2008 року №7 «Про судову практику у справах про спадкування» судам роз'яснив, що. вирішуючи питання визначення особі додаткового строку, суд досліджує поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому поважними причинами пропуску строку визнаються, наприклад: 1) тривала хвороба спадкоємців; 2) велика відстань між місцем постійного проживання спадкоємців і місцем знаходження спадкового майна; 3) складні умови праці, які, зокрема, пов'язані з тривалими відрядженнями, в тому числі закордонними; 4) перебування спадкоємців на строковій службі у складі Збройних Сил України; 5) необізнаність спадкоємців про наявність заповіту тощо.
Вирішуючи питання поважності причин припущення шестимісячного строку, визначеного статтею 1270 ЦК України, для прийня ття спадщини, потрібно, серед іншого, враховувати свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права. Принцип свободи заповіту полягає, зокрема, в необхідності поваги до волі заповідача та обов'язковості її виконання.
Необізнаність спадкоємця про наявність заповіту є поважною причиною пропуску строку для прийняття спадщини.
Про свободу заповіту як фундаментальний принцип спадкового права та поважність причин пропуску строку для подання заяви про прийняття спадщини у випадку доведеності факту необізнаності спадкоємця про існування заповіту вказано також у постановах Верховного Суду від 25 березня 2020 року у справі № 642/2539/18-ц, від 26 червня 2019 року у справі № 565/1145/17. від 28 жовтня 2019 року у справі № 761/42165/17. від 06 червня 2018 року у справі № 315/765/14-ц. від 26 липня 2021 рок у справі № 405/7058/19. від 14 червня 2023 року у справі № 292/564/22. що свідчить про сталість судової практики у спірних правовідносинах.
Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа мас право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа мас право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Позивачеві про заповіт, складений на його ім'я, за життя спадкодавця нічого не було відомо. Про його наявність вона дізналася після встановленого законом шестимісячного строку для прийняття спадщини. Наведене унеможливило вчасне звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини. Зазначена вище причина пропуску строку є поважною та такою, що пов'язана з об'єктивними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій. За таких обставин позивач звертається до суду із цим позовом.
Заходи досудового врегулювання спору між сторонами у справі не здійснювалися.
Згідно зі ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Частиною 1 ст. 13 ЦПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 1 ст. 81 ЦПК України).
З огляду на викладене, суд доходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 є обґрунтованими, причини пропуску позивачем строку для прийняття спадщини не залежать від його волевиявлення, а є об'єктивними труднощами, у зв'язку із чим вони підлягають задоволенню.
Керуючись статтями: 12, 13, 81, 89, 259, 263-265 ЦПК України, статтями: 1216, 1217, 1270, 1272 ЦК України,
позовну заяву ОСОБА_1 до територіальної громади міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотаріального округу Шаповалова Олена Георгіївна, про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , додатковий строк у 2 (два) місяці для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом №2-1883 від 12.12.1997 року після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Відповідач: територіальна громада міста Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, код ЄДРПОУ 04053915, адреас: м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 206.
Третя особа: приватний нотаріус Запорізького міського нотарільного округу Шаповалова Олена Георгіївна, місцезнаходження: м.Запоріжжя, вулиця Олександрівська/Тургенєва, буд. 29/27-10.
Суддя Ісаков Д.О.