Справа № 369/11397/23 Суддя в І-й інстанції Гришко О.М.
Провадження № 33/824/392/2024 Суддя в II-й інстанції Ігнатюк О.В.
01 квітня 2024 року м. Київ
Київський апеляційний суд
у складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Ігнатюка О.В., з участю представника іншого учасника дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_1 (потерпілого) - адвоката Божка В.Г., особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2 , розглянувши апеляційну скаргу іншого учасника дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_1 на постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року, -
Постановою судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року провадження у справі про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ст.124 КУпАП закрите підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутності в діях особи, яка притягається до адміністративної відповідальності складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 у вину було поставлене те, що вона, 14 липня 2023 року, о 16 год. 55 хв, на автодорозі М-06 25 км. + 100 м., в напрямку м. Житомир, керувала автомобілем марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , не врахувала безпечної швидкості руху, не дотрималась дорожньої обстановки та дистанції під час руху та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Ford», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який завершував заїзд на парковку магазину АТБ, в наслідок чого автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Закриваючи провадження у справі суд першої інстанції послався на те, що у справі не зібрано доказів винності ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
В апеляційній скарзі іншого учасника дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_1 вказано на незаконність постанови судді та необхідність її скасування. Відповідно до оскаржуваної постанови, суд вказав на те, що інших доказів на підтвердження вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП матеріали справи не містять. Апелянт заперечував щодо даного висновку суду, вказавши на те, що вина ОСОБА_2 підтверджується, схемою місця дорожньо-транспортної пригоди у якій зазначено, що остання рухалась за межами проїзної частини, яка позначена дорожньою розміткою, передбаченою пп.1.2 п. 1 розділу 34 Правил дорожнього руху України, відповідно до якої, широка суцільна лінія - позначає край проїзної частини (крайова розмітка) автомобільних доріг та вулиць, межі смуги для руху маршрутних транспортних засобів або велосипедної смуги. Водночас, ОСОБА_2 , здійснюючи об'їзд затору, перетнула широку суцільну лінію та рухалась за межами дозволеної розмітки. У зв'язку із цим, дії водія ОСОБА_2 спричинили дорожньо-транспортну пригоду, а отже інший водій ОСОБА_1 здійснюючи поворот до магазину, не очікував рух іншого транспортного засобу з порушеннями Правил дорожнього руху України. На переконання апелянта, наведене свідчить про порушення водієм ОСОБА_2 вимог п.п.12.1, 13.1 Правил дорожнього руху України. Відповідно до постанови, суд першої інстанції зазначив, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом», оскільки наявні у ньому дані не випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту. Однак, відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами. У зв'язку із цим, при прийнятті оскаржуваної постанови, місцевим судом здійснено неправильне тлумачення КУпАП та не застосовано положення ст.251 КУпАП, які підлягали застосуванню. Окрім цього, місцевим судом прямо порушено права та законні інтереси ОСОБА_1 , як потерпілої особи, адже, у зв'язку із прийняттям незаконного рішення, останній втратив право на відшкодування шкоди, завданої автомобілю. Просив постанову судді скасувати та постановити нову, якою визнати ОСОБА_2 винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.
Вислухавши пояснення:
представника іншого учасника дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_1 - адвоката Божка В.Г., який подану апеляційну скаргу підтримав, підтвердив її доводи та просив апеляційну скаргу задовольнити;
особи, яка притягається до відповідальності ОСОБА_2 , яка заперечувала проти задоволення апеляційної скарги;
вивчивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги з огляду на таке.
Винність ОСОБА_2 у порушенні вимог п. 12.1 та п. 13.1 ПДР України, що призвело до пошкодження транспортних засобів стверджуються зібраними у справі доказами, а саме:
протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 379085 від 14.07.2023 року в частині часу та місця вчиненні адміністративного правопорушення, даних про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності та ідентифікаційних ознак транспортних засобів, які були пошкоджені внаслідок ДТП;
схемою до місця ДТП із зображеними на ній транспортними засобами у їх положенні після ДТП, визначенням місця зіткнення транспортних засобів та зазначенням лінійних розмірів у їх прив'язці до статичних об'єктів;
поясненнями водіїв - учасників ДТП щодо обставин, за яких відбулася ця ДТП та дій обох водіїв у ході розвитку ситуації, яка призвела до ДТП;
представленими фотоматеріалами місця ДТП;
іншими доказами.
Аналіз указаних доказів у їх сукупності указує на доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Апеляційний суд погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що ОСОБА_2 перед ДТП рухалася по смузі, де рух заборонений і яка відділена широкою суцільною лінією 1.2 Розділу 34 ПДР України. Указані обставини підтверджуються схемою місця ДТП та представленими фотоматеріалами. За цих обставин, та у відповідності до положень п. 1.4 ПДР України, водій ОСОБА_1 не повинен був передбачати рух будь-якого транспортного засобу по цій смузі руху та вживати заходів пов'язаних із наданням пріоритету у русі таким транспортним засобам. За таких умов, зіткнення із транспортним засобом який рухався попереду без порушень вимог ПДР України і здійснював заїзд на прилеглу територію указує на недотримання водієм ОСОБА_2 вимог п. 13.1 ПДР України. Посилання водія ОСОБА_2 на те, що вона перед зіткненням транспортних засобів рухалася на смузі розгону не ґрунтується на зібраних у справі доказах. Відповідно до наданих суду фотоматеріалів, ДТП відбулося не на смузі розгону, яка закінчилася на значній віддалі до місця ДТП. Окрім того, за умови наявності у діях ОСОБА_2 порушень вимог п. 13.1 ПДР України питання про місце зіткнення транспортних засобів, зокрема на смузі чи не на смузі розгону, не має правового значення для вирішення питання про наявність у діях останньої складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Оскільки внаслідок порушення ОСОБА_2 вимог п. 13.1 ПДР України відбулося зіткнення транспортних засобів, які зазнали механічних пошкоджень, то в діях останньої наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Неврахування зазначених вище обставин призвело до ухвалення судом першої інстанції рішення, яке не ґрунтується як на вимогах закону, так і зібраних у справі доказах. У зв'язку із цим, постанова судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року щодо ОСОБА_2 не може визнаватись законною та обгрунтованою, а тому вона підлягає скасуванню із ухваленням у цій справі нової постанови.
У ході апеляційного розгляду доведено те, що 14 липня 2023 року о 16 год. 55 хв, на автодорозі М-06 25 км. + 100 м. в напрямку м. Житомир, ОСОБА_2 , керуючи автомобілем марки «Volkswagen», номерний знак НОМЕР_1 , в порушення вимог п.п. 12.1 і 13.1 ПДР України не вибрала безпечної швидкості руху, не дотрималась безпечної дистанції під час руху та скоїла зіткнення з автомобілем марки «Ford», номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , який завершував заїзд на парковку магазину АТБ. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Своїми діями ОСОБА_3 вчинила адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП. Винність ОСОБА_2 у вчиненні цього правопорушення стверджується протоколом про адміністративне правопорушення, схемою місця ДТП, фотоматеріалами місця ДТП, поясненнями водіїв, іншими доказами.
Враховуючи те, що станом на час розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися передбачені ст. 38 КУпАП строки накладення стягнення, суд вважає за необхідне відповідно до ст. 280 КУпАП ухвалити рішення про винність ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та у відповідності до ст. 38 КУпАП закрити подальше провадження у справі із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу іншого учасника дорожньої транспортної пригоди ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову судді Києво-Святошинського районного суду Київської області від 04 вересня 2023 року щодо ОСОБА_2 скасувати.
Прийняти нову постанову.
ОСОБА_2 визнати винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Подальше провадження у справі закрити із підстав, передбачених п.7 ч.1 ст. 247 КУпАП, а саме у зв'язку із закінченням передбачених ст. 38 КУпАП строків накладення адміністративних стягнень.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Ігнатюк О.В.