1-кс/754/1037/24
Справа № 754/5023/24
Іменем України
06 квітня 2024 року
слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1
з участю секретаря ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
з участю захисника ОСОБА_4
з участю підозрюваного ОСОБА_5
розглянувши клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_6 про обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
ОСОБА_5 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Коростень, Житомирської області, українця, громадянина України, освіта неповна вища, приватного підприємця, одруженого, проживаючого: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
Слідчий Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_6 за погодження з прокурором 06.04.2024 року подав до суду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5 підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ст.307ч.3 КК України.
Обґрунтовуючи клопотання слідчий посилається на існування ризиків, які дають йому достатні підстави вважати, що ОСОБА_5 спробує переховуватись від органів досудового розслідування та суду, вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, перешкоджатиме кримінальному провадженню, а саме ухилятиметься від забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні.
Прокурор клопотання підтримав, посилаючись на викладені у ньому обставини. Вважає обґрунтованими причини та підстави викладені у клопотанні, вказує, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, може ухилитись від органів досудового розслідування, може перешкоджати кримінальному провадженню, незаконно впливати свідків та переховуватись від органів досудового розслідування.
Адвокат заперечував щодо задоволення клопотання, оскільки прокурор в своєму клопотанні не навів достатність ризиків, що передбачені ст.177 КПК України, за наявністю яких підозрюваному ОСОБА_5 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою. Крім того вказав, що підозра у вчиненні ОСОБА_5 кримінального правопорушення, передбаченого ст.307ч.3 КК України є необґрунтованою, оскільки в матеріалах кримінального провадження відсутні докази, які б свідчили, що ОСОБА_5 придбав психотропну речовину з метою збуту. Просить обрати інший запобіжний захід не пов'язаний з позбавленням волі, а саме домашній арешт, а бо альтернативний запобіжний захід у виді застави.
Підозрюваний підтримав думку захисника, просив відмовити у задоволенні клопотання слідчого.
Заслухавши підозрюваного, захисника, прокурора, дослідивши долучені до клопотання матеріали кримінального провадження, прихожу до наступного.
Судом встановлено, що в Деснянському УПГУНП в м. Києві перебуває кримінальне провадження за №12024100030000811 від 04.04.2024 року, відносно ОСОБА_5 за вчинення кримінального правопорушення передбаченого ст.307ч.3 КК України, а саме у незаконному придбанні та зберіганні особливо небезпечної психотропної речовини PVP, масою 1199,70г., що є особливо великим розміром, з метою збуту.
05.04.2024 року в порядку ст.ст.276-278 КПК України ОСОБА_5 повідомлений про підозру.
У відповідності до протоколу затримання особи, підозрюваного у вчиненні злочину, ОСОБА_5 затриманий 04.04.2024 року о 17-30год.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення.
Згідно п.175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться, могла вчинити правопорушення.
Як вбачається з наданих стороною обвинувачення матеріалів які обґрунтовують клопотання, встановлено, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи. При розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою судовий орган повинен брати до уваги фактори, які можуть мати відношення до справи: характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке, можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв'язки з суспільством.
Враховуючи тяжкість злочину, те, що тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом; ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого кримінального правопорушення у воєнний час, кількість вилученої психотропної речовини, що виключає застосування до підозрюваного ОСОБА_5 інших більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні, а тому слідчий суддя дійшов до висновку про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 .
Судом при обранні запобіжного заходу враховано вік підозрюваного, його стан здоров'я, місце проживання та інші обставини, що характеризують особу підозрюваного, дані про соціальні зв'язки та спосіб життя.
Застосування щодо ОСОБА_5 більш м'якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою, буде недостатнім для запобігання реалізації ним встановленого ризиків переховування від органу досудового розслідування та суду, впливу на свідків у провадженні, можливості вчинити інше кримінальне правопорушення.
Суд враховує подані захистом матеріали та зазначені характеризуючі відомості, зокрема, щодо наявності сім'ї та дитини, належної поведінки та виконання процесуальних обов'язків, визначених КПК України.
Однак суд вважає, що зазначені характеризуючі відомості не усувають встановлених ризиків та не є достатнім стримуючим фактором для запобігання його реалізації.
Таким чином, зважаючи на доволі високий ризик переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду, ймовірність впливу на свідків, можливість вчинити інше кримінальне правопоршення дія запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є необхідною для запобігання їх реалізації у майбутньому.
Крім того слідчий суддя приходить до висновку, що у відповідності до ст.183ч.4п.5 КПК України, враховуючи підстави та обставини, передбачені ст.177 та 178 цього Кодексу, про відсутність необхідності визначення підозрюваному розміру застави у кримінальному провадженні.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.177,178,183,184,192-194,196,197 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання слідчого СВ Деснянського УПГУНП в м. Києві ОСОБА_7 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 - задовольнити.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 - запобіжний захід у виді тримання під вартою строком 60 днів.
Строк тримання під вартою рахувати з 17год.30хв. 04 квітня 2024 року.
Строк дії ухвали - до 17год.30хв. 02 червня 2024 року.
Ухвала щодо застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а підозрюваним - в цей же строк з моменту вручення йому копії даної ухвали.
Слідчий суддя