ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/5601/24
провадження № 1-кп/753/1315/24
"02" квітня 2024 р. Дарницький районний суд міста Києва у складі:
головуючий суддя ОСОБА_1 ,
секретар судового засідання ОСОБА_2 ,
учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
під час проведення підготовчого судового засідання в кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань (далі - ЄРДР) № 12024105020000389 від 28.02.2024, за обвинуваченням
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Києва, громадянина України, який зареєстрований та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , з 11.09.1999 перебуває на обліку у лікаря нарколога, раніше судимого вироком Дарницького районного суду м. Києва від 04 серпня 202 року за ч. 1 ст. 309, ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі статей 70, 71 КК України до остаточного покарання у виді позбавлення волі на строк три роки один місяць, звільненого по відбуттю строку покарання 04 січня 2024 року,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,
встановив:
Обвинувальний акт з додатками у кримінальному провадженні стосовно ОСОБА_4 , який обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, надійшов до Дарницького районного суду м. Києва 19 березня 2024 року.
Підготовче судове засідання призначено ухвалою суду на 02 квітня 2024 року, під час проведення якого обвинувачений заявив клопотання про його звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, оскільки він добровільно звернувся до лікувального закладу для лікування від наркоманії, маючи залежність від вживання канабісу.
Суд, заслухавши обвинуваченого, який підтримав подане клопотання та просив його задовольнити, прокурора, який не заперечував проти звільнення ОСОБА_4 від кримінальної відповідальності, дійшов до таких висновків.
Так, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Встановлено, що 28 лютого 2024 року приблизно о 10 год. 10 хв. перебуваючи за адресою: АДРЕСА_2 , у невстановленої досудовим розслідуванням особи за грошові кошти 200 грн, умисно та незаконно придбав наркотичний засіб - метадон (фенадон), який містився у блістері в середині з п'ятьма таблетками білого кольору, невстановленою досудовим розслідуванням масою, та помістив цей блістер з його вмістом до внутрішньої кишені куртки у яку був одягнений, тим самим розпочав умисно незаконно зберігати наркотичний засіб при собі для власного вживання без мети збуту.
Цього ж дня, приблизно о 11 год. 40 хв., ОСОБА_4 перебуваючи по АДРЕСА_3 , був затриманий працівниками поліції, в якого під час особистого обшуку, у присутності двох понятих, виявлено та вилучено з внутрішньої кишені куртки блістер в середині з п'ятьма таблетками білого кольору, що у своєму складі містить наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон), масою 0,110 г, який ОСОБА_4 умисно та незаконно всупереч вимог ЗУ «Про наркотичні засоби, психотропні речовини та прекурсори» від 15.02.1995, «Порядку провадження діяльності, пов'язаної з обігом наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, та контролю за їх обігом», затвердженого постановою КМУ № 589 від 03.06.2009, придбав та зберігав для власного вживання без мети збуту.
Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у незаконному придбанні та зберіганні наркотичного засобу, без мети збуту, тобто у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Суд вказані дії кваліфікує як незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту, тобто вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 цього Кодексу. Пунктом 1 ч. 2 ст. 284 КПК України передбачено, що кримінальне провадження закривається судом у зв'язку із звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Водночас ч. 4 ст. 286 КПК України встановлено, що у разі, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, то суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Частиною 4 ст. 309 КК України передбачено, що особа, яка добровільно звернулася до лікувального закладу і розпочала лікування від наркоманії, звільняється від кримінальної відповідальності за дії, передбачені ч. 1 ст. 309 КК України.
Підставою для звільнення від кримінальної відповідальності у такому випадку є добровільне звернення до лікувального закладу особи, яка хворіє на наркоманію, та розпочате нею лікування від наркоманії.
Добровільним в контексті ч. 4 ст. 309 КК України слід вважати таке звернення особи до лікувального закладу, яке здійснюється за її особистою згодою. Для застосування цієї норми попередній факт перебування особи на обліку осіб, які незаконно вживають наркотичні засоби або психотропні речовини, не є визначальним, оскільки факт захворювання на наркоманію у такої особи може бути встановлено вперше.
Суду у підготовчому судовому засіданні надано оригінал довідки, з якої вбачається, що ОСОБА_4 з 12 березня 2024 року по теперішній час проходить курс від наркотичної залежності за індивідуальною програмою у КНП «КМНКЛ «Соціотерапія». Також встановлено, що у ОСОБА_4 діагностовано психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіоїдів, синдром залежності.
Обов'язковою умовою для звільнення особи від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України є факт наявності у обвинуваченого діагнозу «наркоманія».
Таким чином, судом встановлено, що ОСОБА_4 на час вчинення кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, хворів на наркоманію та потребував лікування від неї.
На підтвердження добровільності звернення ОСОБА_4 до лікувального закладу вказує те, що таке рішення він прийняв самостійно.
При цьому добровільно звернувшись до лікувального закладу, обвинувачений мав на меті вилікуватись від наркоманії, а не ухилитись у такий спосіб від кримінальної відповідальності.
Шляхом опитування обвинуваченого, судом встановлено, що він правильно розуміє і не оспорює формулювання обвинувачення, характер висунутого обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій за ч. 1 ст. 309 КК України, у повному обсязі сформульованого обвинувачення беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому кримінального проступку, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності такої позиції обвинуваченого, а відтак діяння, яке поставлено обвинуваченому у провину, дійсно мало місце, і воно отримало правильну кримінально-правову оцінку судом.
Окрім цього, судом встановлено, що обвинувачений розуміє свої права, передбачені ч. 3 ст. 285 КПК України, підставу звільнення від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а також наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави і після роз'яснення цих положень наполягає на закритті провадження з підстави, передбаченої ч. 4 ст. 309 КК України.
Таким чином, оскільки визначені законом України про кримінальну відповідальність, а саме ч. 4 ст. 309 КК України, умови виконано та їх правдивість ні в кого зі сторін провадження не викликає сумнівів, суд дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для задоволення клопотання обвинуваченого і звільнення його від кримінальної відповідальності на підставі ч. 4 ст. 309 КК України.
Процесуальні витрати, понесені органом досудового розслідування та пов'язані зі здійсненням кримінального провадження, зокрема документально підтверджені витрати на проведення експертизи, необхідно стягувати з особи, стосовно якої здійснювалося кримінальне провадження, у разі: 1) ухвалення стосовно неї обвинувального вироку; 2) у разі залучення експерта саме стороною захисту.
Судом першої інстанції ОСОБА_4 звільняється від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, кримінальне провадження стосовно нього підлягає закриттю, при цьому ініціатором проведення судової експертизи у цьому кримінальному провадженні був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, тому відповідно до положень ч. 2 ст. 122, ст. 124 КПК України витрати на проведення експертизи від 13 березня 2024 року № СЕ-19/111-24/14490-НЗПРАП у розмірі 3 029,12 грн не підлягають стягненню з ОСОБА_4 та покладаються на державу.
Запобіжний захід у цьому кримінальному провадженні не обирався.
Долю речових доказів у провадженні вирішити відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
З огляду на викладене та керуючись частинами 1, 4 ст. 309 КК України, п. 1 ч. 2 ст. 284, ч. 4 ст. 286, п. 2 ч. 3 ст. 314, 369-372 КПК України, суд
постановив:
Клопотання обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.
Обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , звільнити від кримінальної відповідальності за ч. 1 ст. 309 КК України на підставі ч. 4 ст. 309 КК України, а кримінальне провадження стосовно нього закрити.
Запобіжний захід не обирався.
Процесуальні витрати за проведену експертизу від 13 березня 2024 року № СЕ-19/111-24/14490-НЗПРАП у розмірі 3 029,12 грн віднести на рахунок держави.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази у провадженні, а саме наркотичний засіб - метадон (фенадон), масою 0,110 г, що зданий до камери схову Дарницького УП ГУНП у м. Києві (квитанція № 002966), знищити.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Дарницький районний суд міста Києва протягом семи днів з дня її оголошення.
Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано . У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1