Миколаївський районний суд Миколаївської області
Справа № 945/676/24
Провадження № 1-кп/945/496/24
Іменем України
01 квітня 2024 року м.Миколаїв
Миколаївський районний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 , розглянувши у спрощеному провадженні за відсутністю учасників судового провадження обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024153260000028 від 07.03.2024 року за обвинуваченням:
ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт.Ольшанське Миколаївського району Миколаївської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, в силу ст.89 КК України раніше не судимого, військовослужбовця стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України,
встановив:
До Миколаївського районного суду Миколаївської області надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.03.2024 року вказане кримінальне провадження розподілено та 27.03.2024 року передано головуючому судді ОСОБА_1 .
Згідно з положеннями ч.1,2 ст.381 КК України після отримання обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку суд у п'ятиденний строк, а у разі затримання особи - у порядку, передбаченому частиною четвертою статті 298-2 цього Кодексу, невідкладно призначає судовий розгляд. Суд розглядає обвинувальний акт щодо вчинення кримінального проступку без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, якщо обвинувачений не оспорює встановлені під час дізнання обставини і згоден з розглядом обвинувального акта.
Частиною 1 статті 302 КК України передбачено, що встановивши під час досудового розслідування, що підозрюваний беззаперечно визнав свою винуватість, не оспорює встановлені досудовим розслідуванням обставини і згоден з розглядом обвинувального акта за його відсутності, а потерпілий, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, не заперечують проти такого розгляду, прокурор має право надіслати до суду обвинувальний акт, в якому зазначає клопотання про його розгляд у спрощеному порядку без проведення судового розгляду в судовому засіданні.
Прокурором, на виконання вимог ст.302 КПК України, до обвинувального акта у кримінальному провадженні за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України додано клопотання про розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
До обвинувального акта додано письмову заяву підозрюваного ОСОБА_3 , складену за участю захисника ОСОБА_4 щодо визнання своєї винуватості, згоди зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлення з обмеженнями права на апеляційне оскарження та згоди на розгляд обвинувального акту у спрощеному провадженні.
В матеріалах кримінального провадження також міститься письмова заява потерпілого ОСОБА_5 , відповідно до якої, він згодний зі встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлений з обмеженнями права на апеляційне оскарження та надає згоду на розгляд обвинувального акта у спрощеному провадженні.
Отже, органом дізнання встановлені обставини, які не оспорюються учасниками судового провадження. Так, в ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_3 , призваний по мобілізації та призначений наказом командувача оперативного командування «Захід (по особовому складу) від 12.08.2023 року №418-РС на посаду стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 .
Згідно положень п.1 та п. ч.1 ст.24 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», початком проходження військової служби для громадян, прийнятих на військову службу за контрактом, у тому числі військовозобов'язаних, які проходять збори, та резервістів під час мобілізації, є день зарахування до списків особового складу військової частини (військового навчального закладу, установи тощо).
Відтак, з моменту призову за мобілізацією ОСОБА_3 та зарахування до списків особового складу військової частини НОМЕР_1 , останній набув статусу військовослужбовця - особи, яка проходить військову службу та з цього ж дня розпочав виконання військового обов'язку - проходження військової служби.
Згідно положень ст.65 Конституції України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України.
Виконуючи покладені на нього обов'язки по військовій службі Збройних Сил України, ОСОБА_3 згідно вимог ст.ст.1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, ст.ст.9, 11, 49, 50, 125, 126 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі за текстом Статути) був зобов'язаний суворо дотримуватися Конституції України та законів України, правил військової ввічливості, поважати честь і гідність кожної людини, бути зразком високої культури, скромності й витримки, ґрунтувати відносини з іншими військовослужбовцями на взаємній повазі, бути хоробрим і дисциплінованим, берегти військову честь, захищати свою і поважати чужу гідність, не допускати негідних дій самому і утримувати від здійснення цих дій інших військовослужбовців, виявляти повагу до командирів (начальників) і старших за військовим званням, сприяти їм у підтриманні порядку і дисципліни.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Збройні Сили України», Збройні Сили України - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності. Збройні Сили України забезпечують стримування збройної агресії проти України та відсіч їй, охорону повітряного простору держави та підводного простору у межах територіального моря України у випадках, визначених законом, беруть участь у заходах, спрямованих на боротьбу з тероризмом.
Так, ОСОБА_3 , будучи військовослужбовцем Збройних Сил України, відповідно до ст.11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 року №548-ХІУ, зобов'язаний свято і непорушно додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, бути хоробрим, ініціативним і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків.
Однак, діючи в порушення вимог вищезазначених нормативних актів, ОСОБА_3 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення (проступку) проти життя та здоров'я особи, за наступних обставин.
Так, ОСОБА_3 будучи військовослужбовцем, військової частини НОМЕР_1 , солдатом призваним за мобілізацією, проходячи військову службу на посаді стрільця-помічника гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону, 06.03.2024 року, приблизно о 17:00 годині, точного часу в ході дізнання не встановлено, перебував навпроти будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2 , де у той же час, у тому ж місці перебував ОСОБА_5 , який сидів на лавці перед під'їздом №1 вищевказаного будинку.
В подальшому, на ґрунті раптово виниклого конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_3 у останнього, виник злочинний умисел, направлений на спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_5 .
Реалізуючи умисел, спрямований на спричинення ОСОБА_5 тілесних ушкоджень, діючи умисно, усвідомлюючи протиправний та суспільно-небезпечний характер своїх дій, перебуваючи навпроти ОСОБА_5 , який сидів на лавці, наніс один удар кулаком правої руки у область лівого вуха ОСОБА_5 . В подальшому, продовжуючи свої протиправні дії, ОСОБА_3 прижав ОСОБА_5 до лавки та наніс два послідовні удари кулаком правої руки у лобну частину голови ОСОБА_5 зліва та у область лівої скроні ОСОБА_5 . Після цього, ОСОБА_3 наніс два послідовні удари кулаком лівої руки у лобну частину голови ОСОБА_5 праворуч а у область щелепи праворуч.
У результаті своїх протиправних та умисних дій ОСОБА_3 спричинив потерпілому ОСОБА_5 тілесні ушкодження у вигляді синців, садна обличчя, лівої вушної раковини. За ступенем тяжкості дані тілесні ушкодження відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.
Вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, суд кваліфікує дії ОСОБА_3 за ч.1 ст.125 КК України - спричинення умисного легкого тілесного ушкодження.
При призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
ОСОБА_3 за місцем проживання характеризується негативно, за місцем проходження служби - посередньо; є військовослужбовцем, стрільцем-помічником гранатометника 3 механізованого відділення 1 механізованого взводу 2 механізованої роти 1 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ; в силу ст.89 КК України раніше не судимий; на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває; повністю визнав свою вину.
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_3 є щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину.
Обставини, які обтяжують покарання - відсутні.
Відповідно до вимог ст.65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, з урахуванням ступіня тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
На підставі вищевикладеного, враховуючи обставини, які пом'якшують покарання та відсутність обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого, особу обвинуваченого, який в силу ст.89 КК України раніше не судимий, на обліках у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, наявна можливість досягти мети виправлення засудженого без його ізоляції від суспільства. Так, суд вважає, що відносно ОСОБА_3 слід обрати покарання у виді штрафу. Обмежень, передбачених ч.3 ст.56 КК України, судом не встановлено. Таке покарання відповідає вимогам ст.65 КК України: є пропорційним і співмірним ступеню тяжкості вчиненого, необхідним і достатнім для виправлення ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових кримінальних правопорушень.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.
Процесуальні витрати та речові докази у кримінальному провадженні відсутні.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
Керуючись ч.1 ст.302, ст.ст.368, 370, 373, 374, 376, 381 КПК України, -
ухвалив:
ОСОБА_2 визнати винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч.1 ст.125 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу у розмірі 50 (п'ятидесяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень 00 копійок
Запобіжний захід відносно ОСОБА_3 до набрання вироком законної сили не обирати.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. На вирок може бути подана апеляційна скарга до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з урахуванням особливостей апеляційного оскарження, передбачених ч.1 ст.394 КПК України.
Копію вироку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надіслати учасникам судового провадження.
Суддя ОСОБА_1
01.04.2024