Справа 229/1169/24
Номер провадження 3/229/684/2024
03 квітня 2024 року м. Дружківка
Суддя Дружківського міського суду Донецької області Панова Т.Л., розглянувши матеріали, які надійшли з Військової частини НОМЕР_1 про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , проходить службу у військовій частини НОМЕР_3 , окремий батальйон спеціального призначення, за ч. 2 ст. 172-15 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
згідно з протоколом № 21 від 23 січня 2024 р. 23.01.2024 р., на території тимчасової дислокації військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) за результатами службового розслідування встановлено факт недбалого ставлення до військової служби - Начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 майора ОСОБА_1 Військова частина НОМЕР_3 перебуває в оперативному підпорядкуванні військової частини НОМЕР_1 . 14.01.2024р., особовому складу військової частини НОМЕР_3 , в тому числі майору ОСОБА_1 , старшим начальником було доведено виконання ряду обов'язків, до яких останній приступив.
З позатермінового бойового донесення командира військової частини НОМЕР_1 підполковника ОСОБА_2 від 14.01.2024 р. №18 стало відомо, що в ході ведення бойових дій з військовими формуваннями рф особовий склад військової частини НОМЕР_3 самовільно залишив позиції " НОМЕР_4 , що призвело до втрати АДРЕСА_3 .
Під час службового розслідування встановлено, що особовий склад 1 та 2 рот спеціального призначення (далі - рсп) військової частини НОМЕР_3 у кількості 44 військовослужбовців включно з командирами 1 та 2 рсп вийшли з позицій без рішення командування військової частини НОМЕР_1 та без рішення командування НОМЕР_3 . З 10 січня 2024 р. особовому складу 1 та 2 рсп, які перебували на вказаних позиціях не постачалася їжа, вода, боєкомплект та інше необхідне майно, не проводилась евакуація поранених, що призвело до виснаження цього особового складу та втрати ним боєздатності через тривалу відсутність забезпечення.
Основною причиною, що призвела до невиконання бойового розпорядження щодо утримання визначеної ділянки смуги оборони для військової частини НОМЕР_3 , залишення позицій, яке призвело до втрати АДРЕСА_3 , стала відсутність дієвої системи управління та повна відсутність всебічного забезпечення у військовій частині НОМЕР_3 .
Обіймаючи посаду Начальника штабу - першого заступника командира військової частини НОМЕР_3 , пов'язану з виконання організаційно-розпорядчих обов'язків, майор ОСОБА_1 , відповідно до посадових обов'язків, належним чином роботу не організував та не проводив. Здійснені ним заходи систематичного характеру не мають, про що свідчить відсутність плану тилового забезпечення до рішення командира військової частина НОМЕР_3 на оборону. Також у в/ч НОМЕР_3 відсутні будь-які розпорядження по видам забезпечення із визначенням чітких завдань для підрозділів. В той же час мають місце випадки видання та реєстрації розпоряджень, що не передбачені та не відповідають вимогам керівних документів (для прикладу документи із назвою "БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ З ТИЛУ КОМАНДИРА 21 ОБСП" та "БОЙОВЕ РОЗПОРЯДЖЕННЯ З ІНЖЕНЕРНИХ РОБІТ КОМАНДИРА 21 ОБСП"). Кадрова робота у військовій частині системно не ведеться, особовий склад, що потребує виведення позаштат (поранені, безвісті зниклі, ті що самовільно залишили частину) своєчасно не виводяться. Заявки на поповнення некомплекту особового складу не надсилаються - за три місяці в/ч НОМЕР_3 подано 1 заявку (під контролем старших начальників і у ході роботи комісії ОСУВ "Хортиця"). Відсутність поданих заявок і пропозицій, замість цього прийняття рішення щодо доукомплектування 1,2,3 рсп за рахунок інших підрозділів військової частини (внутрішнім переміщенням) призвело до втрати боєготовності 1,2,3, рсп. Так, показники укомплектованості складали не більше 40%, в той же час як списочна чисельність сягала 70% (оскільки поранені, безвісті зниклі позаштат не виводились). Ініціативи у вирішені проблемних питань у роботі батальйону не проявляв.
Таким чином, під час виконання функціональних обов'язків, Начальник штабу - перший заступник командира військової частини НОМЕР_3 майор ОСОБА_1 всупереч вимогам статутів ЗСУ не здійснював належні заходи шодо організації і виконання тилового забезпечення особового складу військової частини НОМЕР_3 , шляхом неналежного виконання своїх посадових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що призвело до самовільного залишення підлеглим особовим складом позицій " НОМЕР_4 , та втрати АДРЕСА_3 підрозділами військової частини НОМЕР_3 14.01.2024 р.
Майор ОСОБА_1 своїми діями порушив ст.ст. 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗСУ, чим вчинив правопорушення передбачене ч.2 ст. 172-15 КУпАП.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явився. Адвокат Іванова А. В. ОСОБА_3 долучив до матеріалів справи письмові пояснення ОСОБА_4 , відібрані ним на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП.
ОСОБА_1 пояснив про таке.
Протокол №21 від 23.01.2024 складався за його відсутність, про що керівництво військової частини НОМЕР_1 його не повідомило. Протокол не містить порушення ОСОБА_1 його обов'язків. Вказані в протоколі факти відсутності управління та всебічного забезпечення з його боку, що призвело до втрати АДРЕСА_3 є загальними фактами, не вказано, які саме вказівки стосовно виправлення ситуації, якщо таке мало місце надавались від старшого начальника.
Стосовно звинувачення в протоколі, щодо не організації та не проведення роботи пов'язаної з організаційно-розпорядчих обов'язків, ОСОБА_4 пояснює, що всі документи бойового планування на оборону розроблені в повному обсязі (відповідно до вимог керівних документів) та затверджені командиром військової частини НОМЕР_3 . Якби щось не було зроблено, то було би відповідне посилання на конкретний документ в протоколі з боку командування військової частини НОМЕР_1 . Відсутність конкретики визначає не знання та відсутність перевірки наявності документів, а таким чином означає не володіння ситуацією, та надання в протоколі інформації, яка не відповідає дійсності.
Щодо кадрової роботи у військовій частині НОМЕР_3 дана інформація не відповідає дійсності, так як всі напрацювання проводились відповідними посадовими особами своєчасно. Посада командира військової частини НОМЕР_3 не передбачає в своїх повноваженнях кадрові дії, рішення кадрових питань в компетенції командира військової частини НОМЕР_5 до складу якої входить військова частина НОМЕР_3 . В наказовій частині військової частини НОМЕР_3 накази по персоналу (кадрах) відсутні, всі переміщення проводяться наказом командира військової частини НОМЕР_5 , а командир військової частина НОМЕР_3 тільки складає рапорт та подає рапорти на ім'я командира військової частини НОМЕР_5 . Такі документи були своєчасно направлені відповідно до ст. 116 "Положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ". Розпоряджень щодо "внутрішніх переміщень" як і самих такого роду переміщень ніколи не існувало, як раз саме керівництво військової частини НОМЕР_1 наполягало та тиснуло на командира вівйськової частини НОМЕР_3 зробити такі "переміщення", на що отримала відмову. Тому вважає звинувачення у виконанні ним протиправних дій недоцільними.
ОСОБА_1 зазначив, що під його особистим керівницвом було зроблено все можливе для поповнення та комплектування особовим складом військову частину, розроблені та розповсюджуються агітаційні брошури, за допомогою волонтерів виставлені рекламні щити в м. Черкаси та Київ. Отже своїх обов'язків покладених посадою не порушував та діяв виключно в межах своїх повноважень, що ніяким чином не впливало та не могло призвести до втрат позицій, заявлених в протоколі.
Вказав, що інформація, щодо його відмови від підписання протоколу є неправдивою, бо під час складання протоколу він був відсутній в м. Дружківка. З особами які надавали поянення стосовно відмови від підписання протоколу не знайомий, ніякі матеріали розслідування стосовно адміністративного правопорушення вказаного в протоколі йому ні в якій спосіб не доводились, та 22.01.2024 в АДРЕСА_2 я не перебував, тому є численні свідки.
Адвокат Іванова А. В., ОСОБА_3 , надав клопотання про закриття адміністративного провадження у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_4 складу адміністративного правопорушення, з підстав передбачених у п. 1 ст. 247 КУпАП, з огляду на таке.
В протоколі про адміністративне правопорушення №21 від 23.01.2024 р., в порушення ст. 256 КУпАП, не зазначено місце та час вчинення правопорушення ОСОБА_1 .
Матеріали справи не містять доказів на підтвердження повноважень ОСОБА_5 , як командира в/с НОМЕР_1 , на складання протоколу про правопорушення стосовно підлеглих військовослужбовців та військовослужбовців в/ч НОМЕР_6 .
Долучена до матеріалів справи копія Бойового розпорядження оперативно-тактичного угрупування "Лиман" №БР-2331", не завірена належним чином, не відповідає оригіналу бойового розпорядження, а тому такий доказ не можливо визнати допустимим доказом при розгляді цієї справи.
Всупереч ст. 256 КУпАП у протоколі відносно ОСОБА_1 відсутнє посилання на конкретний пункт посадових обов'язків, які він порушив, а натомість при викладені обставин його вчинення, констатовані факти порушень, без посилання на норму Закону. Особа, що склала протокол послалася на ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої Служби ЗСУ і далі процетовані обов'язки начальника штабу, зазначені в ст.ст. 68,69 СВС ЗСУ.
Протокол та матеріали справи не містять доказів, який саме ряд обов'язків, було доведено ОСОБА_1 , та яким саме старшим начальником, а також відсутня інформація про ознайомлення з цими обов'язками до яких він нібито приступив.
Причиною, що призвела до невиконання бойового розпорядження, щодо утримання визначеної ділянки смуги оборони для в/ч НОМЕР_3 , залишення позицій , яке призвело до втрати н.п. Веселе, стала відсутність дієвої системи управління та повна відсутність всебічного забезпечення у в/ч НОМЕР_3 .
Протокол, складений відносно ОСОБА_1 , містить протиріччя, оскільки в ньому зазначається про те, що начальником штабу в/ч НОМЕР_3 ОСОБА_1 робота з виконання організаційно-розпорядчих обов'язків - не була проведена, що може свідчити про його бездіяльність. І навпаки, особою, яка склала протокол, зроблено інший висновок, що майор ОСОБА_1 , своїми діями порушив ст.ст. 11, 16, 68, 69 Статуту внутрішньої служби ЗСУ, окрім того в діях ОСОБА_1 вбачаються ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, тобто недбале ставлення військової службової особи до військової служби, вчинене в умовах особливого періоду.
До протоколу не надано доказів щодо вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення саме в умовах особливого періоду, не наведено норму закону, щодо визначення цього періоду, за що передбачена відповідальність саме за ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, а не за ч. 1 цієї ж статті.
ОСОБА_1 , в порядку ч. 1 ст. 268 КУпАП, надані письмові пояснення, що наведені вище, з яких вбачається, що із правопорушенням він не погоджується. Протокол складався за його відсутності, про існування (намагання) складання протоколу йому не відомо, та керівництво військової частини НОМЕР_1 ні в якфій спосіб про складання протоколу йому не повідомляло. В протоколі перераховані загальні обов'язки за посадою яку він займав, але жодного факту який свідчить про порушення ним цих обов'язків надано не було.
Акт про відмову від ознайомлення та підписання адміністративного протоколк від 23.01.2024 р., а також додані пояснення ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не відповідають дійсності та не можуть бути використані судом як докази.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтвердженна належними доказами.
Отже вина ОСОБА_1 у порушенні вимог Статуту внутрішньої служби ЗСУ, Дисциплінарного статуту ЗСУ та вчиненні недбалого ставлення військової службової особи до військової служби, не доведена, а тому в його діях відсутній склад військового адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 172-15 КУпАП.
Положеннями ч.2 ст.7 КУпАП визначено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Згідно з положеннями ст.9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно з вимогами ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 Кодексу України про адміністративне правопорушення доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
В ст. 19 Закону України «Про міжнародні договорами», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини'вказано, що стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов'язкова до застосування як джерело права.
У справах «Малофєєва проти Росії»(«Malofeyevav.Russia», рішення від 30.05.2013, заява № 36673/04) та «Карелін проти Росії»(«Karelinv.Russia», заява № 926/08, рішення від 20.09.2016) ЄСПЛ, серед іншого, зазначив, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколу про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 КУпАП.
Дослідивши матеріали, які надійшли до суду, суд приходить до висновку, що дана справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з таких підстав.
Виходячи з обставин, які зазначені в протоколі №21, ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, "недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах дії правового режиму "воєнний стан".
Склад адміністративного правопорушення - наявність об'єктивних та суб'єктивних ознак, за наявності яких діяння вважається адміністративним правопорушенням. Відсутність хоча б однієї з ознак означає відсутність складу в цілому. Подія правопорушення пов'язана з відбуттям певного явища, тобто факту правопорушення. Така подія може бути обумовлена як усвідомленими діяннями, так і не залежати від волі і бажання особи.
Водночас відсутність факту правопорушення автоматично означає і відсутність складу правопорушення.
Суть адміністративного правопорушення повинна точно відповідати ознакам складу адміністративного правопорушення, зазначеного у статті КУпАП та нормам інших законів, якими передбачено відповідальність за вчинення чітко визначених законодавством України протиправних дій.
Частина 2 ст. 172-15КУпАП передбачає відповідальність за недбале ставлення військової службової особи до військової служби в умовах особливого періоду. Об'єктивна сторона вказаного правопорушення виражається у вчиненні таких дій, як недбале ставлення до військової служби в умовах особливого періоду. Диспозиція статті 172-15 КУпАП містить спеціальний суб'єкт адміністративного правопорушення, як військова службова особа.
У зв'язку з відсутністю в КУпАП тлумачення поняття «недбале ставлення до військової служби», для вирішення даних спірних правовідносин суд застосовує аналогію закону.
Згідно статті 425 КК України, а саме коментарю до неї - недбале ставлення до військової служби полягає у невиконанні або неналежному виконанні військовою службовою особою своїх обов'язків, передбачених законами, військовими статутами, положеннями, наказами командування.
Під невиконанням обов'язків розуміють невиконання дій, які входять у коло службових обов'язків, під неналежним виконанням нечітке, формальне або неповне здійснення обов'язків.
Відповідно до Примітки 1 ст.172-13 КУпАП та Примітки 1 ст. 425 КК України під військовими службовими особами розуміються військові начальники, а також інші військовослужбовці, які обіймають постійно чи тимчасово посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарських обов'язків, або виконують такі обов'язки за спеціальним дорученням повноважного командування.
Згідно п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу долучаються матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали, які долучаються до протоколу, повинні містити достовірну інформацію, відповідати вимогам законодавства та правилам діловодства.
Обов'язок щодо збирання доказів та оформлення матеріалів про військове адміністративне правопорушення покладається на уповноважену посадову особу, яка складає протокол.
В порушення п.7 Розділу ІІ Інструкції зі складання протоколів та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення до протоколу про адміністративне правопорушення не долучені матеріали (докази), що підтверджують факт вчинення військового адміністративного правопорушення (рапорти посадових осіб, заяви, пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків правопорушення, інші документи, які стосуються правопорушення).
Матеріали справи не містять відомостей який саме ряд обов'язків, було доведено ОСОБА_1 , та яким саме старшим начальником, а також відсутня інформація про ознайомлення з цими обов'язками до яких він нібито приступив. З долученого до матеріалів справи Бойового розпорядження оперативно-тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 "№БР-2331" не вбачається, що саме ОСОБА_1 було ознайомлено з цим документом, та яким саме чином він його порушив та не виконав.
Протокол №21 складений відносно ОСОБА_1 , в порушення приписів ст. 256 КУпАП, не містить посилання на конкретний пункт посадових обов'язків, які він порушив. Особа, що склала протокол послалася на ст.ст. 11,16 Статуту внутрішньої Служби ЗСУ та ст. 68, 69 обов'язків начальника штабу бригади (полку, окремого батальйону), що не дозволяє суду дійти висновку, що саме порушив ОСОБА_1 .
Водночас, обставини зазначені в протоколі, спростовуються долученими ОСОБА_1 доказами та письмовими поясненням, який говорить про те що всі документи бойового планування на оборону розроблені в повному обсязі (відповідно до вимог керівних документів) та затверджені командиром військової частини НОМЕР_3 . Про безпідставність звинувачення також говорить відсутність посилання в протоколі, з боку командування військової частини НОМЕР_1 на конкретний документ, який не виконав чи порушив ОСОБА_1 . Відсутність конкретики визначає не знання та відсутність перевірки наявності документів, а таким чином означає не володіння ситуацією, та надання в протоколі інформації яка не відповідає дійсності. Щодо відсутності ведення кадрової роботи, ОСОБА_1 пояснив, що ці звинувачення також є безпідставними та не доведеними бо кадрові питання є виключною компетенцією командира військової частини НОМЕР_5 до складу якої входить військова частина НОМЕР_3 . Кадрові документи були своєчасно складені та направлені відповідно до ст. 116 "положення про проходження громадянами України військової служби у ЗСУ".
Пояснення ОСОБА_1 підтверджується, долученими ним до матеріалів справи витягами із підсумкового бойового донесення командира військової частини НОМЕР_3 за період 10.01.2024 р. по 14.01.2024 р. в яких відображені хід ведення бойових дій, завдання, втрати та проблемні питання по населеному пункту Веселе
Матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про іншу версію події, яка відбулася у період з 10 по 14 січня 2024 року, ніж зазначена особою, яка притягається до відповідальності.
Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до п.4 Розділу ІІ «Інструкції зі складання протоколів про та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення» затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року № 329 у протоколі зазначаються: дата і місце його складання, посада, прізвище, імена, по батькові (за наявності) особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативно-правовий акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, імена та по батькові (за наявності), адреси свідків, понятих і потерпілих (якщо вони є); пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи.
Відповідно до ч.1 ст.276 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Судом встановлено, що в протоколі про адміністративне правопорушення №21 від 23.01.2024 року не зазначено місце та час вчинення адміністративного правопорушення.
Суть правопорушененя полягає в тому, що начальник штабу - перший заступник командира військової частини НОМЕР_3 всупереч вимогам Статутів ЗСУ не здійснював належні заходи щодо організації роботи штабу військової частини НОМЕР_3 , шляхом неналежного виконання своїх посадових обов'язків через несумлінне ставлення до них, але при цьому не наведено жодного доказу такого порушення чи несумлінного ставлення. Отже не повно розкрита суть адміністративного правопорушення, що суперечить вимогам ч.1 ст. 256 КУпАП та п. 4 Розділу ІІ «Інструкції зі складання протоколів про та оформлення матеріалів про військові адміністративні правопорушення» затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23.10.2021 року і не дає змогу суду встановити обставини вчинення правопорушення.
Суддя вважає, що вищезазначений протокол про адміністративне правопорушення сам по собі, без підтвердження іншими належними та допустимими доказами, являє собою лише початковий правовий висновок щодо дій певної особи.
Враховуючи правове значення протоколу про адміністративне правопорушення, який не тільки визначає суть адміністративного правопорушення, поставленого особі у провину, а також є доказом у справі про адміністративне правопорушення, протокол у такому вигляді не може вважатись допустимим доказом по справі.
В контексті рішення ЄСПЛ «Надточій проти України» (Заява F7460/03) правопорушення, яке розглядається, має ознаки, притаманні кримінальному обвинуваченню у значенні статті 6 Конвенції, що вимагає дотримання стороною обвинувачення, яку в цій справі представляє автор протоколу про адміністративне порушення, відповідного доказового забезпечення, що передбачає такий рівень доказування, який не залишає жодних розумних сумнівів щодо доведеності вини обвинуваченого.
Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь. Суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Інших належних та допустимих доказів вчинення ОСОБА_1 , правопорушення передбаченого у ч. 2 ст. 172-15 КУпАП, посадовою особою, що склала протокол, не надано.
З огляду на викладені вище обставини суддя вважає, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч. 2 ст. 172-15 КУпАП.,
Відповідно до ст. 62 Конституції України, ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Відповідно до п.43 рішення Європейського суду з прав людини від 14 лютого 2008 року у справі «Кобець проти України» доказування має випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумних сумнівом.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявні в матеріалах справи докази не дають підстав поза розумним сумнівом дійти висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого у ч.2 ст.172-15 КУпАП, відтак провадження у справі підлягає закриттю згідно з п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.172-15,221,245,247-249,284 КУпАП, суддя
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 172-15 КУпАП стосовно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена в порядку, передбаченому ст. 294 КУпАП, до Дніпровського апеляційного суду через Дружківський міський суд Донецької області протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Т.Л. Панова