Ухвала від 05.04.2024 по справі 460/25902/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

05 квітня 2024 рокуЛьвівСправа № 460/25902/23 пров. № А/857/4845/24

Суддя Восьмого апеляційного адміністративного суду Ніколін В. В., перевіривши апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі № 460/25902/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року задоволено повністю адміністративний позов ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними.

Не погодившись із прийнятим рішенням, Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подало апеляційну скаргу.

Відповідно до вимог частини 1 статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення .

Із матеріалів справи слідує, що оскаржене судове рішення проголошено/постановлено 15.12.2023, копію якого отримано скаржником 15.12.2023 (згідно з довідкою про доставку в електронний кабінет яка міститься в КП "ДСС").

Апеляційну скаргу подано 26 лютого 2024 року, тобто з пропуском строку на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною третьою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Скаржником в апеляційній скарзі заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, яке обґрунтоване тим, що первісна апеляційна скарга була подана в межах строку на апеляційне оскарження, однак ухвалою суду повернута у зв'язку з не усуненням недоліків апеляційної скарги, та зазначає, що подання апеляційної скарги за наявності сплаченого судового збору свідчить про намір реалізувати право на апеляційне оскарження.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Таким чином, строк на апеляційне оскарження не підлягає поновленню в разі подання апеляційної скарги після спливу одного року з дня складення повного тексту судового рішення, в інших випадках - суд повинен надати скаржнику можливість надати заяву про поновлення строку, якщо така не подавалась, або навести інші підстави для поновлення строку, яким судом має бути надана оцінка щодо поважності, після чого апеляційний суд вирішує питання щодо наявності або відсутності підстав для відмови у відкритті апеляційного провадження у відповідності до пункту 4 частини 1 статті 299 КАС України.

Звертаю увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Питання ж поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Оцінюючи поважність підстав несвоєчасного звернення до суду, слід виходити з того, що причина пропуску строку є поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина (або кілька обставин), яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом або судом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Самих по собі посилань на обставини, пов'язані з неналежним фінансуванням державної установи чи організації чи відсутністю таких коштів взагалі, недостатньо для підтвердження поважності причин пропуску строку. Відповідач, маючи намір реалізації наданого йому права на апеляційне оскарження судового рішення, повинен діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх процесуальних обов'язків, що також передбачає частина друга статті 49 КАС України.

Відсутність коштів на сплату судового збору не може бути визнано поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження. Відповідна процедура виділення та погодження коштів на сплату судового збору податковим органом була запроваджена і встановлена державою в особі законодавця, тому виходячи з принципу “належного урядування” наслідки недотримання державою самостійно встановлених нею правил та обов'язків не можуть впливати на добросовісного платника податків.

Усталеною є судова практика Верховного Суду (справи № 806/2321/16, №826/24448/15, №806/2950/15, №200/11691/19-а, № 405/7262/17, №1440/1822/18, №0840/3465/18 та низці інших) щодо питання оцінки поважності причин пропуску строку через неможливість сплати суб'єктом владних повноважень судового збору з огляду на відсутність у нього коштів для здійснення таких видатків. Верховний Суд неодноразово наголошував, що відсутність у суб'єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб'єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв'язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов'язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними.

Із матеріалів справи вбачається, що ухвалою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 20 лютого 2024 року первинну апеляційну скаргу повернуто скаржнику у зв'язку із несплатою судового збору.

У свою чергу, суд вважає, що право особи повторно звернутися з апеляційною скаргою після її повернення, відповідно до положень частини восьмої статті 169, частини другої статті 298 КАС України, не є абсолютним, таке звернення повинно бути в порядку, встановленим законом.

Наведені в заяві підстави для поновлення строку звернення до суду не є достатніми для такого поновлення, оскільки звернення повторно до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою не є самостійною та беззаперечною підставою для поновлення строку для подання апеляційної скарги.

Таким чином, вказані скаржником підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, оскільки недотримання особою, встановленого нормами процесуального права, порядку звернення до суду не є підставою для поновлення пропущеного процесуального строку.

Оскільки вказані підстави не свідчать про поважність причин пропуску строку апеляційного оскарження, вважаю, що апеляційну скаргу слід залишити без руху, надавши термін для усунення недоліку.

Вказаний недолік апеляційної скарги повинен бути усунутий шляхом надіслання на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду заяви про поновлення строку апеляційного оскарження із наведенням інших підстав для його поновлення.

При цьому, особі, яка подає апеляційну скаргу, слід роз'яснити, що відповідно до пункту 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України в разі, якщо заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження не буде подано в зазначений строк, або наведені нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Також, вказана апеляційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: не додано докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

Згідно з пунктом 2 частини 5 статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.

Згідно із частиною другою статті 298 Кодексу адміністративного судочинства України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Зазначений недолік апеляційної скарги має бути усунутий шляхом направлення до Восьмого апеляційного адміністративного суду доказів надсилання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

За таких обставин, відповідно до статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційну скаргу слід залишити без руху та надати строк для усунення вказаного недоліку.

Також слід роз'яснити особі, яка подала апеляційну скаргу, що у разі неусунення недоліків апеляційної скарги у встановлений строк, відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України така буде їй повернута.

Керуючись статтями 169, 295, 296, 298, 299 Кодексу адміністративного судочинства України,

УХВАЛИВ:

Визнати неповажними підстави для поновлення строку апеляційного оскарження, наведені в клопотанні Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області.

Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області на рішення Рівненського окружного адміністративного суду від 15 грудня 2023 року у справі № 460/25902/23 за адміністративним позовом ОСОБА_1 в інтересах неповнолітньої дитини ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання дії та бездіяльності протиправними - залишити без руху.

Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Рівненській області десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили з моменту підписання та оскарженню не підлягає.

СуддяВ. В. Ніколін

Попередній документ
118172370
Наступний документ
118172372
Інформація про рішення:
№ рішення: 118172371
№ справи: 460/25902/23
Дата рішення: 05.04.2024
Дата публікації: 08.04.2024
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Восьмий апеляційний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (з 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо; управління, нагляду, контролю та інших владних управлінських функцій (призначення, перерахунку та здійснення страхових виплат) у сфері відповідних видів загальнообов’язкового державного соціального страхування, з них; загальнообов’язкового державного пенсійного страхування, з них; громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ка
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (09.07.2024)
Дата надходження: 07.05.2024
Предмет позову: визнання дії та бездіяльності протиправними